Фото: facebook.com/maksim.ostapenko
Ви рік обіймаєте посаду генерального директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". Рік тому ви зі стриманим оптимізмом планували зробити багато нового для заповідника. Однак, ви очолили заповідник в непростий момент, коли Українська православна церква Московського патріархату, УПЦ МП, РПЦвУ, залишала територію монастиря. Ви отримали в спадок дуже непростий кейс. Яка ситуація в лаврі сьогодні? Що із запланованого вдалося за цей рік?
Києво-Печерська лавра – це настільки непростий і об’ємний комплекс пам’яток культурної і духовної спадщини, музейних установ, що рік для лаври – це майже нічого. За 27 років лавра святкуватиме своє 1000-ліття. А через 2 роки заповідник буде святкувати своє 100-річчя. Ці дві дати для мене є стратегічними орієнтирами. Рік, який минув, в значній мірі показав і виявив наші стратегічні задачі.
Звісно, суспільство найбільше цікавить перебування Московського патріархату в стінах Києво-Печерської лаври. І процес цей дуже непростий. Ми маємо розуміти, що, крім самого монастиря, там діяла повноцінна надзвичайно потужна структура Московського патріархату, як ідеологічна, так і економічна. З монастирем був просто офіційний договір. Але під куполом монастиря функціонувала і Київська митрополія, і Духовна академія та семінарія, і Синодальний відділ. Це – ідеологічна складова. Заходячи в ті чи інші приміщення, ми бачимо, що всі об’єкти дуже часто були прямими рупорами РПЦ в Україні. І ми знаходимо дуже багато слідів присутності і російського наративу, і прямих агітаційних матеріалів. Остання моя знахідка – це календар на 2023 рік, в якому розміщена пряма реклама відділів зі взаємодії зі збройними силами РФ, з російськими телефонами і адресами mail.ru. Вся ця ідеологічна діяльність в лаврі зупинена. За рік повністю припинена діяльність всіх цих структур, які не мали відношення до монастиря і заповідника.
Рік тому ви розповідали про подібні знахідки – літературу ворожого змісту, засоби, які прославляли російську церкву та ідеологію. Це злочинна діяльність.
Абсолютно! Особливо, в контексті тих заяв, які лунають з Москви та московської церкви. На чолі з їхнім намісником Кірілом, який проголосив священну війну українському народу. І коли ми бачимо в матеріалах УПЦ МП в 2023 році, на другому році війни, рекламні матеріали, зокрема, російських спецслужб, то це, м’яко кажучи, показник того, що ми на правильному шляху. І цю ідеологічну машину треба прибирати. Але є дуже важливий елемент, який мало хто до кінця усвідомлює. До цього ідеологічного елементу "руського міра" в лаврі існував надзвичайно потужний економічний блок, який складався з величезної торгівельної мережі: кафе, складів, готелів, виробничих майстерень тощо. Це – готівкові гроші, які не обкладалися жодними податками. Комунальні платежі сплачувалися, як для населення. І все це було місцем реалізації, в тому числі, і російської продукції, яка везлася сюди без жодних податків. Тобто, до ідеологічної машини була підведена ще й економічна модель, яка дозволяла їм вирішувати питання через готівку та корупційні схеми.
Ми почули вашу оцінку, як генерального директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". А яку оцінку дали правоохоронці цим діям? Чи порушені кримінальні справи?
Цю історію краще прокоментують самі правоохоронці. Але з загальних джерел відомо про велику кількість кримінальних справ і підозр, вручених представникам УПЦ МП, які взаємодіяли в російськими спецслужбами та вели антиукраїнську діяльність. Я впевнений, що правоохоронці гарно відпрацюють, і суспільство отримає результат. І буде показано, як тривала робота з духовного захоплення України, а потім з остаточного захоплення та перетворення України в колонію Росії. Цього не сталося саме завдяки тому, що українці мудро ставляться до культури, духовності. У нас залишається код ідентичності, який дозволяє нам боротися і не сприймати цю ворожу інформацію.
Чи присутні нині в монастирі ченці, які належать до церкви Московського патріархату?
Саме у зв’язку з тим, що ми демократична країна, і ми поважаємо законні права всіх громадян, ми діємо в законний спосіб. Монастир зараз оскаржує дії заповідника в судових інстанціях. Суди першої інстанції показали, що заповідник діє в законний спосіб. Але наразі монастир подав апеляційну скаргу, і зараз ті відносини, які у нас є з монастирем, і в тому числі розірвання договору в односторонньому порядку, як це було зроблено заповідником, розглядається в апеляційній інстанції. Ми сподіваємося, що наша Феміда буде діяти з духом закону, з духом української Конституції, з необхідністю захисту інтересів українського народу і не буде вестися на провокації та юридичні затягування, які намагаються зробити наші опоненти. Ми сподіваємося, що найближчим часом це питання має бути в судах, і права держави мають бути повністю відновлені на об'єкті Києво-Печерської лаври. І буде знайдено новий формат взаємодії з відродження монастиря, але вже з українським змістом і без ідеологічних маркерів руського міра.
Ми знаємо, що Православна церква України створила там свій монастир. Як він існує зараз? В яких приміщеннях? Скільки там є людей?
У нас є нормальна конструктивна взаємодія з Православною церквою України із митрополитом Епіфанієм, намісником монастиря від Православної церкви України, владикою Аврамієм. Зараз на постійній основі відбуваються служби в храмах Верхньої лаври – Успенській і Трапезній церкві. Також громада монастиря частково розміщена в приміщеннях на Нижній лаврі. Подальша взаємодія буде залежати від рішень судової інстанції. Після завершення цієї процедури, ми впевнені, що питання буде остаточно вирішене. І держава знайде новий формат взаємодії з церквою, яка дійсно займає проукраїнську позицію, і капелани якої зараз на фронті відстоюють інтереси української держави і українського народу.
Життєдіяльність і господарська діяльність монастиря, коли це не музеї, це певний виклик для старих споруд. Як це поєднується?
Це дуже непроста ситуація для будь-якої пам'ятки в будь-якій країні. Монастир УПЦ зробив дуже багато для реставрації пам'яток, якими він користувався. Частково ці реставраційні роботи виконувалися за кошти бюджету. Але більшість тих пам'яток, які перебувають на території Нижньої лаври, знаходяться в гарному або задовільному стані. Єдина велика проблема – це самовільна забудова або самовільна реставрація. Деякі об'єкти були суттєво перебудовані з порушенням естетичних та інших нормативів. Але найбільш ганебна сторінка – це та сама забудова Лаври 15-ма капітальними спорудами і великою кількістю мафів, не передбачених жодним планом. І це фактично нове будівництво. Питання щодо цих об'єктів повинно бути ухвалене на найвищому рівні. І для цього був зроблений ключовий крок. Це величезне досягнення 2024 року, коли Київрада одноголосно проголосувала за ухвалення рішення про відведення земельних ділянок заповідника "Києво-Печерська лавра" у постійне користування. Насправді рішення щодо землі в лаврі не ухвалювалися протягом 30 років. І це був теж один з елементів тиску російської православної церкви на українську державу. Адже вони планували зробити там виїзну резиденцію патріарха Кіріла. І виселити звідти всі музейні об'єкти.
Саме з печер XI століття починалося чернече життя, в них понад 125 вкрай важливих легендарних поховань. В якому стані зараз знаходяться печери? Розкажіть про велику роботу над створенням 3D-моделей лаврських печер.
Києво-Печерська лавра, як і комплекс Святої Софії, є об'єктами ЮНЕСКО. На рівні ЮНЕСКО вони оголошені об'єктами, яким може загрожувати пошкодження або знищення. Відповідно, нині є величезна стратегічна задача зробити максимально повний набір інформації щодо кожної пам'ятки: чим є ця пам'ятка, в якому вона стані. І сучасні технології, зокрема 3D моделювання, дозволяють отримати надзвичайно точну, до 4 мм похибки, модель будь-якої історичної пам'ятки. В тому числі, об'єктів, розташованих під землею. На території Києво-Печерської лаври є кілька підземних комплексів, серед яких три комплекси печер. Чомусь переважна більшість людей думають, що у нас два печерних комплекси – Ближні і Дальні печери. Але є більш давній печерний об'єкт, з якого почалася історія Києво-Печерської лаври – це Варязькі печери, в яких Антоній розпочав своє служіння. Зараз ці три печерні комплекси з надзвичайною точністю відскановані.
Ці моделі дозволять у випадку пошкоджень або обвалів провести необхідну реставрацію або підготувати необхідну документацію для виконання ремонтних робіт. З іншого боку, це дуже цікавий продукт, який можна використовувати в 3D-турах. Коли з комп'ютера можна побачити, як в об'ємі виглядають печери. Бо коли ти опиняєшся в самих печерах, бачиш досить обмежену ділянку і не розумієш, де ти знаходишся.
Під час війни наша національна святиня під загрозою. Що можна зробити в цій ситуації? Як можна її захистити?
Ми можемо її захистити, якщо всі будемо мобілізовані, і кожен на своєму рівні буде допомагати збройним силам України. Буде підтримувати моральний і культурний рівень нашого війська і нашого суспільства в спротиві діям агресора. Лавра, як національна святиня, виконує надзвичайно високу духовну, освітню, виховну функцію. Зараз, наприклад, в лаврі реалізовується проект духовного відновлення культурою, спрямований на військових і капеланів, які беруть участь в бойових діях. І це те, чим лавра може підтримати цих людей. З іншого боку, вона заповнює те, що, можливо, держава не доробила в свій час. Після проходження цієї програми військові говорять про те, що ще більше починають розуміти, за що вони воюють.
Нещодавно ви оголосили день відкритих дверей в Церкві Спаса на Берестові.
Для мене це найулюбленіша пам'ятка, хоча вона знаходиться наче не в самій лаврі, а поряд. Вона поєднує в собі, як мінімум, чотири стилі. Вона перебудовувалася кілька разів і, об'єднавши кілька стилів, вкрай гармонійна і цікава. Дуже цікаво, що саме в Церкві Спаса на Берестові збереглися фрески XII століття, єдиному місці Києво-Печерської лаври, куди не добралися свого часу носії руського міра. Найцікавіше те, що ці фрески XII століття перекриті фресками, зробленими за часів Петра Могили в 1630 роках. Ця пам'ятка була вперше глобально відреставрована і включена в комплекс лаврської сакральної території. Ці фрески також дуже яскраво відображають епоху українського відродження, українського бароко, коли Україна отримала потужний поштовх і змогла від руїни перейти до епохи українського бароко в часи Мазепи, в часи Гетьманщини. Ці речі є для нас орієнтиром, як нам зараз треба жити.
Лавра та історія – це не тільки про минуле. Це про ті моделі, які ми маємо використовувати для майбутнього. Такі національні святині повинні виховувати майбутнє. І дуже важливо, щоб вона не перетворилася на музей, де красиво розкладені експонати, треба, щоб ця пам'ятка і святиня жила. І тут мова про те, що в умовах трансформації, яка зараз відбувається, буде знайдений на державному рівні механізм поєднання історико-культурної і музейної складової з діяльністю монастиря. Одна з наших ідей – це закон про національні святині, який надасть певний механізм державного управління та регулювання таких об'єктів.
Але в таких церквах, як Спаса на Берестові, проводити богослужіння не можна?
Так. Церква Спаса на Берестові – це унікальна для лаври пам'ятка, в якій режимом використання заборонено проведення богослужінь. Мається на увазі не саме богослужіння, а використання свічок, присутність великої кількості людей тощо. Тому що це створює загрозу для тих унікальних елементів XII століття, які збереглися.
В якому стані зараз Троїцька надбрамна церква?
Троїцька надбрамна церква – це унікальна пам'ятка для Києво-Печерської лаври і України. Фактично це єдина церква, яка була не перебудована чи зруйнована. В своєму конструктиві вона залишається з XII століття. Тільки за часів Мазепи вона була дещо перефарбована, і всередині був зроблений розпис. І він теж не був замальований або знищений на вимогу російської традиції, яка нав'язувалася вже в XIX – на початку XX століття. Троїцька надбрамна церква все зберегла: і унікальний іконостас, і фрески, і розписи. Кілька років тому ця пам'ятка була закрита на реставрацію, яка, на жаль, була припинена через початок повномасштабного вторгнення. Ми сподіваємося, що буде знайдений механізм залучення благодійних коштів, і ця пам'ятка буде відкрита для відвідувачів. Тому що це справді шедевр, повністю збережений, на відміну від відновленого Успенського собору, який був відреставрований в 2000 році.
Чи є такі об'єкти в Національному заповіднику, реставрацію яких війна також поставила на паузу?
Це надзвичайно велика проблема для такого комплексу архітектурних об'єктів, як Києво-Печерська лавра. Нагадаю що в межах Києво-Печерської лаври розташовано 140 пам'яток, 44 з яких національного значення. Більшість цих пам'яток потребують тих чи інших робіт. Деякі – дуже серйозних реставраційних робіт. В заповіднику була запущена програма великої реставрації, і на деяких об'єктах почалися реставраційні процеси. На жаль, більшість цих об'єктів не були завершені. Тільки була завершена реставрація Годинникової вежі. Онуфріївська вежа, збудована за часів Мазепи, в якій ми сподівалися створити музей гетьмана Мазепи, всередині зроблена майже на 90%, але фасади потребують ще близько 45% робіт. Сподіваємося, що цього року держава на якісь об'єкти знайде фінансування.
Нам вдається залучати благодійників. Минулого року ми завершили комплекс ремонтних робіт Великої лаврської дзвіниці. Цього року їй виповнюється 280 років, і нині цей об'єкт повністю відкритий для відвідувачів. Можна замовити екскурсію на найвищу точку Великої лаврської дзвіниці і побачити Київ з висоти 90 м. Зараз ми дуже активно реалізуємо там різноманітні проєкти. Наприклад, минулого року було запущено виставку одного експоната. Це дзвін Івана Мазепи. Реставрації потребують і фондові колекції, в яких зберігаються абсолютні скарби і шедеври українського народу. Це 72 000 експонатів, 95% яких люди навіть не бачили. Ми запустили програму сканування цих експонатів, і за два роки встигли опрацювати 15 000 предметів.
Розкажіть, будь ласка, про лекцію-екскурсію "Постать Івана Мазепи та Києво-Печерська лавра".
Я б хотів трішки сказати про постать Івана Мазепи і його роль в Києво-Печерській Лаврі. Мабуть 50% всього, що ми бачимо в лаврі, зроблено силами, або за участі, або за ініціативи Івана Мазепи. Минулого року ми вперше за 300 років зробили молебень на честь гетьмана Івана Мазепи в Києво-Печерській Лаврі. Як це не дивно звучить. Хоча колектив заповідника вже багато років працює над увічненням Івана Мазепи. Мені здається, що нарешті в суспільстві сформувалася потреба розкрити цю дуже складну, але надзвичайно цікаву і надзвичайно впливову для української історії особистість: врахувати його помилки і вшанувати його здобутки. Хотілося б повернути ім'я Івана Мазепи вулиці Лаврській. Ми на своєму рівні повертаємо той український наратив і ті здобутки, які були зроблені і в епоху Мазепи, і самим Іваном Мазепою у вигляді лекції та тематичних екскурсій. І ця лекція також буде працювати на постійній основі.
Чи будуть на Великдень проходити богослужіння?
Звісно.
Минулого року ми всі боялися провокацій, бійок, протистоянь, нерозуміння. Чи існують такі виклики на сьогоднішній день? Чи вдалося зняти ту напругу?
Я думаю, що ця напруга остаточно зніметься, коли настане Перемога. Ми повинні усвідомлювати, що проти нас воює ціла ідеологічно підкована машина, задачею якої є посіяти серед українців страх, паніку. Тому, що прийде їм в голову, сказати важко. Українці повинні розуміти, що ми живемо в воюючій країні, і ця загроза залишатиметься до дня Перемоги, а можливо і більше. Тому кожен українець має усвідомити свою роль в збереженні і захисті культури, в тому числі і духовних цінностей. Адже це частина нашого спротиву. І без культурної ідентичності ми не зможемо вижити, як повноцінна нація.
