Ілюстративне зображення із сайту Pixabay
Курс коливається. Але потрошку
— Що зараз з курсом відбувається?
З ним відбувається коливання. Якщо дивитися на те, що було з курсом, починаючи з 24 лютого 2022-го року, то ми ще навіть не досягли тих рівнів, які були в проміжку між липнем 2022-го і лютим 2023-го року, коли долар коштував понад 40 грн. Зараз такі невеликі коливання, все ж таки ми бачимо, що потрошку курс рухається. Але потрошку.
— Потрошку в бік зміцнення гривні?
У нас відбувається ситуація, коли йдуть коливання, пов'язані з тим, що НБУ восени минулого року перейшов до так званого гнучкого курсу і це призводить до того, що курс рухається помірно між тими позначками, які Національний банк України бачить для себе можливими.
— Чи дійсно гривня може здешевшати тільки до того рівня, прописаного в бюджеті? І що взагалі на неї тисне, що вона дешевшає?
Ви згадали про гривню, яка позначена в бюджеті, але насправді там немає такої позначки. Це така собі міська легенда.
— Але держбюджет же обраховується, виходячи з якихось значень курсу долара у тому числі.
Точно. Ви абсолютно праві. Міністерство фінансів, коли готує проєкт державного бюджету, воно робить, як то кажуть, невеликий запас. Вони мають цифру в доларах – суму, яку державний бюджет має заплатити нашим кредиторам по зовнішніх берегах. І вони зазначають в державному бюджеті, звісно, суму в гривнях, відповідно яку вони резервують, щоб ці зобов'язання виконати.
Мінфін дав собі трошки запасу
— Щоб купити ці долари і віддати…
Колеги-журналісти беруть суму в гривнях, ділять на суму в доларах і кажуть: "О! Мінфін запланував курс 41, припустимо". Хоча, насправді, Мінфін дав собі трошки запасу, з огляду на те, щоб не переглядати відповідну статтю видатків, якщо, наприклад, курс все ж таки дійде до 40-41 чи щось подібне. Тобто вони діють з певним запасом. Це завжди відбувається, це відбувається щороку і з'ясовується по факту, що курс гірший стався тоді, коли в нас були якісь жахливі події, на кшталт повномасштабного вторгнення чи початку вторгнення на Донбасі, в Криму в 2014-му році. Тоді Мінфін не зміг вгадати. А от, зазвичай, він позначає цифру для себе, як орієнтир гіршу, ніж потім та, яка реалізується.
— Тут трохи лякає слово вгадати…
Вони для себе прогнозують цю ситуацію з якихось там своїх міркувань, але додають ще трошки, щоб потім не йти до Верховної Ради і не казати, що от "вибачте, ми тут не спрогнозували, нам не вистачило…" Зазвичай вистачає меншої суми для виплати зовнішнього боргу – суми в гривнях
— Міжнародний валютний фонд робить свої прогнози щодо української гривні. Їхній довгостроковий прогноз протягом наступних п'яти років: 2024 – 41 грн за долар, 2025 – 45 грн і 80 коп, 2026 – 48 і 60, 2027 – 50 грн 40 копійок, 2028 – 52 грн 10 коп і 2029 рік – 54 грн і 10 коп. На підставі чого робляться такі прогнози? Наскільки можна довіряти таким довгостроковим прогнозам?
Чесно кажучи, я не бачив таких цифр. Це, найімовірніше, хтось із журналістів погрався з цифрами і отримав щось подібне. Напряму я такого не бачив. Яким чином вони були отримані? Я не знаю.
— Це доповідь Міжнародного валютного фонду World Economic Outlook за квітень 2024 року…
Ні, там немає таких цифр курсу. Це сконструйовані курси на підставі, можливо, чогось, але напряму цих цифр там немає. Отака ситуація. Але що казати про курс і про цифри взагалі прогнозу, які дають МВФ по інфляції, по темпах зростанням ВВП? Ці цифри більш жорсткі й більш гіркі порівняно з тим, що потім відбувається. Щодо нашої країни, то МВФ, крім окремих років, коли війна починається повномасштабна чи вторгнення – він надає цифри, які гірші, ніж ми потім отримуємо.
.jpg)
Олександр Крамаренко. Фото: ФБ-сторінка Олександра Крамаренка
МВФ саме по інфляції, саме по ВВП надає трошки гірші прогнози
— Я зараз не полінувався і поліз на сайт Міжнародного валютного фонду. В них тут дійсно є цифри різні до 2025 року, зокрема глобальної інфляції. Оці цифри, які ми називали, виведені з цих цифр, які точно є на сайті МВФ.
У них є і цифри по Україні щодо темпів інфляції, щодо темпів зростання ВВП. Швидше за все це якісь реконструйовані цифри. Я там особисто цих цифр не бачив. Такі шалені курси виникають з тієї причини, що Міжнародний валютний фонд саме по інфляції, саме по ВВП надає трошки гірші прогнози, ніж український уряд і я сподіваюсь, що ці прогнози гірші, ніж те, що буде реалізовано. Чому МВФ так робить? Мені важко сказати. Це така підстава на переговорах з відповідними урядами – в даному випадку з українським – вимагати більш якісної економічної політики, вимагати чогось такого більш серйозного по виконанню бюджету, по бюджетній дисципліні.
Національний банк публічно не прогнозує курс
— Щодо внутрішніх прогнозів: Національний банк, наприклад, зараз у своєму останньому звіті вказав, що курсові очікування бізнесу погіршилися. Тут можна говорити, що теж закладаються такі песимістичні прогнози, але з тим, щоб потім отримати більш позитивний результат? Чи тут реалістичні цифри і реалістичні прогнози?
Це не є прогнозом Національного банку, це є опитування бізнесу. Тобто це те, як бізнес відчуває ситуацію, це те, чого бізнес за своїми очікуваннями бачить.
— А це лягає в прогноз потім Нацбанку? Чи вони просто констатують факти, а не включають це до прогнозу?
Ні, найімовірніше. Національний банк публічно не прогнозує курс. В нього позиція – "я не прогнозую курс". Національний банк якісь публікує свої дані по таких показниках, як мета по інфляції, очікування зі зростання внутрішнього валового продукту – це він робить. І ті показники, які я бачу зараз по прогнозах і уряду, і Національного банку – вони не викликають в мене відчуття (це мої відчуття, це не відчуття уряду), що курс буде гіршим, ніж 40 із чимось. Найімовірніше, все буде нормально з огляду на те, що ми вже маємо достатньо потужні пакети, підтверджені фінансування від Європейського Союзу, від країн, які не входять в ЄС, але є нашими партнерами, зокрема Великої Британії, Канади, Японії. Мають відбуватися голосування щодо пакету допомоги від США. Там прямого бюджетного фінансування, власне грошей, трошки менше 8 млрд доларів, все інше – це фінансування озброєнь, військової допомоги. Це ті кошти, яких має вистачити, щоб Україна цього року отримала достатньо валюти для підтримання бюджету. Ми значним чином фінансуємо половину видатків бюджету за рахунок наших іноземних партнерів.
"Споживча інфляція за підсумками року буде дещо більшою, ніж 5%"
— Що з споживчою інфляцією? НБУ закладав 5%, у березні знизилася споживча інфляція до 3,2%. Це рекордно низьке значення з ковідного 2020-го. Що відбувається зараз і як можна спрогнозувати найближчі місяці ситуацію зі споживчою інфляцією?
Я думаю, що вона буде за підсумками року дещо більшою, ніж 5%, хоча 5% – це та мета, яку волів би бачити Національний банк. До кінця року здорожчання нафти, здорожчання пального, певні коливання курсу призведуть до того, що вона буде трошки більшою. Хоча є чинник, який може її уповільнити доволі серйозно – це робота українських аграріїв, якщо в нас буде все окей з урожаєм і буде достатньо, як минулого року, сільськогосподарської продукції вироблено, то ми може навіть там в межах 5% утримаємося. Я сподіваюсь. Це було б дуже непогано, але, на жаль, ситуація така, що впливає не тільки кількість грошей чи курс. Впливає, наприклад, на інфляцію ситуація з енергетикою, загалом впливає, на жаль, війна.
