Ілюстративне зображення з відкритих джерел
Ключові пункти Демографічної стратегії
— Багато чоловіків репродуктивного віку зараз загинули на фронті, багато вбито людей у прифронтовій та фронтовій зоні, дуже багато викрадено людей і дітей, зокрема, багато в полоні. Ці цифри дуже тривожні. І щоб поліпшити ситуацію, у Мінсоцполітики за участю профільних організацій якраз і розробили проєкт Демографічної стратегії. Як би ви оцінили цей проєкт загалом?
Зараз триває громадське обговорення і до 1 червня 2024-го року будь хто може зайти на сайт Міністерства соціальної політики України, знайти текст стратегії, ознайомитись, почитати і залишити свої правки чи зауваження.
— Яка категорія населення могла би особливо цікавитися саме цією темою і навіть коментувати?
Усі громадяни України підпадають під ці цілі і під виклики, які ставить перед собою стратегія. Насамперед це батьки, люди, які планують поповнення сім'ї, люди літнього віку, люди, які зараз із тих чи інших причин стали внутрішніми переселенцями, люди, які покинули країну і виїхали після 24 лютого 2022-го року.
— Які ключові пункти Демографічної стратегії ви могли б виділити?
Сама базова стратегія ділиться на кілька цілей:
► створити умови для підвищення народжуваності;
► знизити рівень передчасної смертності, бо, крім того, що люди гинуть на фронті, вони також помирають від хвороб;
► забезпечити міграційний приріст населення.
— А що значить загалом міграційний приріст населення?
Це, насамперед, повернення в Україну тих, хто виїхав як до, так і після повномасштабного вторгнення Росії і залучення до України закордонних українців, представників української діаспори. А також, якщо нам не вистачатиме власних робочих рук та світлих голів, ми можемо залучити — вибірково, звичайно — мігрантів з інших країн — тих, кому було б цікаво відбудовувати Україну.
— Чи передбачаєте ви спротив суспільства щодо залучення мігрантів з інших країн?
Так, наше суспільство поки що готове бути в інших країнах емігрантом, але дозволити працювати в нашій країні не готове з тих чи інших причин. Цих причин дуже багато і часто вони досить особисті.
Також стратегія передбачає адаптацію суспільства до демографічного старіння та формування умов для активного довголіття. Болюча проблема — люди літнього віку, пенсіонери та пенсійне забезпечення. Стратегія передбачає створення умов для самореалізації та активної життєдіяльності людей старшого віку і забезпечення підтримки їх здоров'я і благополуччя.
— А що значить життєдіяльність людей літнього віку? Їм пропонуватимуть працювати, навіть будучи на пенсії, якомога довше?
У нас уже підвищили пенсійний вік. Активна життєдіяльність — це створювати клуби за інтересами, щоб людина не закрилася і не сиділа вдома, а спілкувалася з людьми, які близькі їй за інтересами. Є клуб людей літнього віку, вони збираються, допомагають, зараз дуже багато в силу своїх можливостей донатять на ЗСУ: шиють екосумки і продають їх на місцевому ярмарку. Це гарна ініціатива, бо люди не сумують, мають чим зайнятись і відчувають свою корисність. І це дуже класно.
Мета №1 стратегії: поліпшити умови для народжуваності
— Держава не може поставити перед кожною родиною план, скільки дітей ця родина має дати суспільству, народити. Але держава може створити умови, за яких люди прагнутимуть народжувати дітей якомога більше і матимуть умови для їх виховання, росту, забезпечення усім необхідним. Чи на це звертається увага у цій стратегії?
Це мета №1 стратегії: поліпшити умови для народжуваності. Пропонується створити середовище, дружнє для родин із дітьми – це садочки, школи, дитячі майданчики, щоб хотілося в цьому середовищі мати дитину і виховувати її. Ну і, звичайно, підвищити економічну самодостатність сімей. Чому люди не наважуються на другу дитину? Бо немає змоги першу дитину одягнути, купити щось до школи, купити необхідні іграшки. Тому мами не хочуть народжувати і йти в декрет, бо декретні гроші не дозволяють активно і ефективно існувати в суспільстві.
— Люди звертають увагу на ці кошти? Чи більше зациклені на самозростанні й самореалізації?
У нас тенденція, що всі дуже поглиблено зацікавлені в самореалізації і нових знаннях і це також є фактором стримування при народженні дитини.
Ірина Корженкова. Фото: ФБ-сторінка "Iryna Korzhenkova"
— Минулого року навесні закцентувалась увага на кріозбереженні біоматеріалів військовослужбовців, що мало б стати також частиною державної стратегії щодо народжуваності. Чи в цьому законопроєкті на це посилаються і чи він задіяний взагалі?
Закон цей – про посмертне батьківство – вже підписаний президентом у березні нинішнього року. Так, це можливо, юридично це дозволяється.
Акцент на підвищення доступності та якості меддопомоги
— Щодо активного довголіття: чи йдеться конкретно про якісь програми, які би сприяли хоча б у медичному плані якраз оце довголіття забезпечити?
Є можливість знизити рівень передчасної смертності через те, що, на жаль, не тільки старші люди — а ми бачимо, що зараз середній вік людей, які помирають від серцево-судинних хвороб досить знизився, і це люди 30 років, які вже мають інсульти та інфаркти. В стратегії передбачено, що потрібно мінімізувати поведінкові фактори смертності і формувати здорові звички — здорове харчування, регулярні медичні огляди і не нехтувати укриттям під час повітряної тривоги, бо це не лише фізична, але і психологічна безпека.
— Чи зараз звертається у цьому законопроєкті увага на екологію загалом у нашій країні і як вона відбивається на демографії?
Саме на екологію, як такого акценту, немає. Але є акцент на підвищення доступності та якості медичної допомоги. І до адаптування мережі закладів охорони здоров'я до конкретних потреб населення, особливо у зв'язку із воєнними викликами. Ми розуміємо, що десь у селі, розташованому за 400 км від Києва і за 100 км від обласного центру, немає пункту першої медичної допомоги. Погані дороги унеможливлюють шанси довезти людину з інсультом вчасно до лікарні. Інфраструктура тягне за собою низку проблем, які позначаються на якості сфери медичних і соціальних послуг.
Плюс стоматологічні послуги.
У нас буде своя історія, бо виклики пов'язані з війною
— Яка країна може дати нам зараз цінний досвід щодо збільшення народжуваності і продовження тривалості життя людей старшого віку?
Я для себе виділила дві європейські країни, які мені імпонують: Швеція, де досить гарний і високий коефіцієнт народжуваності через досить високі грошові виплати під час відпусток по догляду за дитиною. Людина, йдучи в декрет, не відчуває дефіциту коштів. Там є можливість відпустки по догляду за дитиною для батька. У нас теж уже це можна. І Франція, яка з початку 2000-х років запровадила цілий комплекс заходів для підвищення народжуваності. Спрямований він на підвищення добробуту родини, доступу жінок до ринку праці й досягнення гендерної рівності. Класна державна політика призводить до гарних результатів.
Південна Корея при нібито правильній демографічній стратегії має дуже поганий результат. Чому? Тому що сьогодні дедалі більше жінок вирішують не виходити заміж, не мати дітей і навіть не вступати у стосунки з чоловіками. Їхня політика на практиці гарно побудована, але не виконується: часто-густо жінок просто не пускають в декрет, а змушують звільнятися, якісь гендерні утиски відбуваються. Не потрібно брати приклад ось із таких країн. У нас буде своя історія, бо виклики зовсім інші і вони пов'язані з війною. Треба підходити з розумом і все ж таки індивідуально.
Заклики підвищити народжуваність і зменшити смертність завжди актуальні і мають своє продовження навіть через 20 років.
