Демонтаж композиції на честь Переяславської ради під Аркою Свободи українського народу у Києві. 30 квітня 2024 рік. Фото: facebook/kyivcity.gov.ua
Робітників демонтували, залишалися Бутурлін із Хмельницьким
– У Києві почали демонтаж пам'ятника Переяславській раді під Аркою Свободи українського народу. Що це за монумент і як він нас пов'язує із Росією, і з радянським минулим?
Взагалі це багатоелементна композиція, яка складалася безпосередньо із самої арки і двох скульптурних композицій. Раніше був демонтований монумент українського і російського робітника, які тримали орден дружби народів зі стрічкою. І друга багатокультурна композиція – це пам'ятник, присвячений так званому "возз'єднанню" України і Росії, де зображені Василь Бутурлін, представник російського царя, гетьман Богдан Хмельницький і, так би мовити, народ, який стоїть поруч із ними. Монумент демонтували у квітні 2022-го року. А сама композиція Бутурлін і Хмельницький, присвячена Переяславській раді, так званому "возз'єднанню" українського і російського народів 1654 року, залишалася. І я бачу, що дійсно виникає плутанина, коли ми говоримо про колишню Арку дружби народів, або Арку Свободи українського народу. Всі чомусь одразу уявляють собі оце напів коло титанове. Але мова, радше, йде про цю багатоскульптурну композицію про Переяславську раду. І у висновку експертної комісії, створеної при Українському інституті національної пам'яті, якраз мова йшла про ці дві пам'ятки – робітників, а також Бутурліна із Хмельницьким, пам'ятки є втіленням російської імперської політики на території України. І саме на демонтажі цих скульптур наполягала експертна комісія. Не самої титанової арки, а саме на демонтажі скульптур. Робітники були демонтовані, залишалися Бутурлін із Хмельницьким. І якраз зараз комунальники і прибирають цей пам'ятник.
Цей пам'ятник і висловлювання Путіна про "один народ"
– А як Росія використовувала і використовує всі ці монументи у своїх пропагандистських тезах?
Це найголовніший міф, який був присвячений Україні – Переяславська рада 1654 року, "возз'єднання" України і Росії. Ми знаємо, що як такого возз'єднання не відбулося. Різні трактування є того, що тоді, у січні 1654 року відбулося, підписання якого акта. Бо ми знаємо, що сам акт як такий не зберігся. Залишилися якісь списки із оригіналу, або, можливо, взагалі якісь інші підроблені документи, які засвідчували те, що треба було Москві. І постійні висловлювання Путіна про те, що "ми один народ" – це якраз "підтверджує" цей пам'ятник. Це підтвердження слів Путіна про те, що ми нібито "возз'єдналися", "стали одним народом".
– Чи мала Переяславська рада вплив на сучасність? Ми досі пожинаємо ті плоди?
Можливо, є певні наслідки. Ця подія все таки залишається в історії. І залишаються трактування цієї події. По-різному її трактують в Україні, і по-різному в самій Росії. Посилання Путіна на "один народ" – це посилання якраз на Переяславську раду в тому числі. Вони мають таке ідеологічне підґрунтя для того, щоб про це говорити.
Ігор Каретніков. Фото: uacrisis.org
Монумент не знищують, його виставлять у музеї Антонова
– Чи були якісь варіанти перевтілення цього монументу, окрім знесення? Чи тут не варто шукати компромісів?
Мені здається, у даному випадку не треба шукати компромісів. Монумент же нікуди не зникає, його буде виставлено у музеї Антонова. Якщо буде бажання подивитися на нього, то треба прийти у музей Антонова і подивитися. Він не буде знищений. Він просто демонтується, прибирається із цього публічного простору і переноситься до іншого місця, де він буде доступний для огляду.
Арку треба переосмислювати
– Головне, щоб його потім не використовували для пропаганди. Але тут важливо пояснювати.
Так. Інститут національної пам'яті неодноразово говорив про те, що цей пам'ятник треба переосмислювати, і саму Арку треба переосмислювати. Ми її назвали Арка Свободи українського народу, а тріщина, по-моєму, залишилася. Так що, "у нас свобода із тріщиною виходить"? Треба й надалі продовжувати обговорення і переосмислення тих сенсів, які ми маємо відносно цієї Арки.
Арку може спіткати доля Ейфелевої вежі
– Тобто ви за знесення самої Арки?
Ні. Я виступаю якраз за переосмислення. Нехай вона стоїть. Знаєте, її може спіткати доля Ейфелевої вежі. Колись французи, парижани не любили її, а потім вона стала символом.
– Як саме, на вашу думку, правильно віднайти цей підхід до переосмислення?
Зараз потрібна пропаганда у доброму значенні цього слова. Знаєте, там поруч є Національна філармонія. От підійдіть і запитайте, що це за будинок? Ніхто вже не згадає, що це було Купецьке зібрання. Можливо хтось із літніх киян згадає, що це був будинок піонерів і жовтенят. Можливо хтось із істориків згадає, що це був будинок німецьких офіцерів, над яким майорів прапор рейху. Тому і в даному випадку теж просто треба час, треба говорити про це і таким чином переосмислити.
