ЗРК "Patriot". Фото: ЦАХАЛ
Це наразі малоймовірний сценарій. Але..
Ізраїль планує зняти з озброєння ЗРК Patriot і замінити їх на власні нові розробки ППО. Що ви про це знаєте і як оцінюєте шанси на те, що ці батареї з'явиляться в Україні?
По-перше, щодо прямої передачі. Це наразі малоймовірний сценарій, тому що Ізраїль не передає ніякої військової допомоги Україні і навіть блокує реекспорт зброї, виробленої в Ізраїлі, не дає союзникам продавати чи передавати її Україні. Були приклади продажу деяких військових технологій в Україну. Але, можливо, хтось із наших союзників, Німеччина чи США, можуть викупити ці комплекси Patriot і передати Україні.
Що це за комплекси? Вони вже є в Україні на озброєнні. Це комплекс третього покоління, а у Ізраїля комплекс PAC-2. У чому принципова різниця? Дальність у них однакова – 140-160 км для збиття повітряної цілі. Але у версії PAC-2 у ракеті немає вбудованого радара. А це означає, що підсвічувати ціль повинен наземний радар увесь час польоту ракети. Тобто радар повинен бути увімкнений весь цей час і є загроза його знищення, бо у ворога є засоби, які будуть чути і бачити, де знаходиться наш радар. У нього є режим "засідки". Тобто, коли він у пасивному режимі, нічого не випромінює і його неможливо побачити. Але загроза є. У версії PAC-3 радар працює тільки дуже короткий відрізок часу. Після того вмикається радар вже безпосередньо в ракеті. У PAC-2 такого немає. Крім того, у PAC-2 дуже обмежена можливість для збиття балістичних ракет. Він може збивати інші ракети – крилаті, дрони. І, найголовніше, він може збивати літаки на відстані до 160 кілометрів. Він може користуватися іншими радарами, наприклад, від системи С-300 радянського виробництва. Він теж може підсвічувати ціль, а ракета не може відрізнити, чий це радар. Яскравий приклад – збиття А-50 над Азовським морем. Тоді моніторингова група "Кримський Вітер" опублікувала перемовини пілота Су-27, який перед самим збиттям казав: "бачу сигнал С-300. Наш чи не наш?". Тобто, він не міг зрозуміти, чий це сигнал. Тому теоретично і практично комплекси PAC-2 ми могли б використовувати, зокрема для збиття дуже важливих для нас літаків, тих самих носіїв КАБів. Найбільш прогресивні КАБи із реактивним двигуном скидаються приблизно за 120 км від цілі. І для цього комплексу це цілком досяжна відстань. Питання більше у тому, яким чином до нас можуть потрапити ці батареї і ракети до них. Тобто, чи зможуть наші союзники вмовити Ізраїль їх продати. Це може статися непублічно, тому що Ізраїль ніяк не коментує передачу будь-якої зброї. А цей сценарій доволі можливий.
F-16 буде успішно використаний для знищення повітряних цілей
За словами речника Повітряних сил, перші літаки F-16 можуть з'явитися в Україні вже "після Великодня". На вашу думку, коли наші F-16 почнуть винищувати ворогів?
Дуже складне питання. Тут головне – це підготовка пілотів і інженерів на землі, які будуть обслуговувати ці літаки. Найбільша проблема щодо пілотів – це сама кількість пілотів, бо навчання доволі тривале. Мова йде про місяці. А це означає, що треба вирвати із існуючих тактичних бригад людей, яких і так небагато у нас. Друга проблема – це знання англійської мови. Я думаю, що ці дві складові є головним стопером. Але якусь кількість машин ми точно отримаємо. Що станеться після цього? Ми повинні розуміти, що F-16 це багатоцільовий літак. Він може виконувати різні завдання. Він несе на собі радар, ракети, на ньому є автоматична гармата для знищення повітряних цілей у близькому бою. Але найбільш цікавим є використання ракет на великі відстані. Це ракети AIM із дальністю 140 кілометрів. Принаймні, такі ракети були законтрактовані Пентагоном для України.
А з російських Су на яку відстань можуть ракети летіти?
Тут є проблема. Тут треба розглядати 2 параметри. Перший – дальність роботи радара. Другий – це дальність роботи ракети. І радари, і ракети у них є на велику дальність. На літаках Су є радари на 140 кілометрів. І у них є ракети до 300 кілометрів. Це ракета Р-37М. Але є одне але. Для того, щоб на 300 кілометрів вони могли оперувати, радара з літака недостатньо. Їм треба літак дальньої радіолокаційної розвідки. Той самий А-50, який наразі ворог не використовує поблизу України, бо знає, що його можуть збити. Але на відстані 140-150 кілометрів вони можуть оперувати. З іншого боку, F-16 – це відносно маленький літак. На ньому один двигун. У нього невеликий бак. Якщо не помиляюсь, його операційна дальність до 600 кілометрів. Тому разом із F-16 дуже бажано мати повітряний заправник. Про такий літак мова не йшла. Про передачу нам літака дальньої радіолокаційної розвідки АВАКС теж не говорили, але теоретично і практично наші союзники можуть нам передавати таку інформацію. Тому не можна сказати, що F-16 будуть в абсолютній безпеці, що не буде ніяких загроз. Вони у них будуть. Це і ворожі літаки, і ворожі системи С-400, на яких є ракети із давністю до 300 км. Але все ж таки F-16 – це відносно малопомітний літак, у нього відносно маленький тепловий слід. І свою роль винищувача він виконати зможе. Я більш ніж впевнений, що він буде успішно використаний саме для знищення повітряних цілей, ворожих літаків.
Тобто, передусім він полюватиме за ворожими літаками?
Це його основне завдання. Крім того, арсенал, який може нести F-16 доволі великий. Мова йде про понад 100 одиниць зброї, яка може на ньому використовуватися. Це і протикорабельні ракети, і гарпуни перероблені для використання по наземним цілям, і високоточні ракети JDAM із дальністю 150-200 км. Тобто, арсенал величезний. І найголовніше, що F-16 може водночас нести і протиповітряні ракети, і, наприклад, бомби. Тобто, він багатоцільовий і може виконувати різні завдання. Але кількість, яку нам будуть передавати відносно невелика. Мова йде до 10 штук. Є різні оцінки, скільки нам потрібно літаків, щоб "закрити небо". І це приблизно 45-50 штук.
Це 3-4 ескадрильї, так?
Десь так. Головна проблема в тому, що приблизно 20-30% літаків будуть постійно на обслуговуванні. Перебуватимуть на землі.
Павло Нарожний. Фото: facebook/Pavlo Narozhnyy
Абсолютно очевидний напрямок наступу – це Донеччина
Щодо ситуації на фронті. Є інформація, що російські війська дещо сповільнили атаки в районі Авдіївки, але активізувалися в районі Бахмут – Часів Яр. Інститут вивчення війни повідомляє, що російські війська можуть перекидати частини своїх дивізій із Запорізької області в напрямку сходу України. Що ви думаєте про ці маневри ворога і де може бути ускладнення ситуації на фронті?
Я не очікую, що ворог буде атакувати в районі Запоріжжя або Харківщини. Абсолютно очевидний і зрозумілий напрямок наступу – це Донеччина. Це Часів Яр, який є, по-перше, панівною висотою. Для них дуже важливо відкинути звідти наші Збройні сили. І Часів Яр є таким ключем до Краматорської агломерації, і далі – Слов'янськ, Покровськ, Павлоград. Це дуже важлива ділянка фронту для ворога. І саме тому вони зараз зосереджують там усі атаки. Розвиток наступу на Авдіївському напрямку в районі Очеретиного також ймовірний. Але вони зробили доволі глибокий клин, який для них самих уже небезпечний. Я думаю, що вони зараз будуть робити спроби для того, щоб убезпечити свої фланги і розширити цей клин. А Збройні сили України будуть робити усі спроби, щоб обрізати цей клин. Щоб ті, хто зайшли опинилися в оточенні.
"Там, де треба, там артилерія стріляє"
Що зараз відбувається із забезпеченням ЗСУ артилерійськими снарядами?
На жаль, я не можу цю тему коментувати, бо всі питання боєприпасів – це держтаємниця. Але можу сказати, що процес йде. І там, де треба, там артилерія стріляє.
10 років тому 2 травня на вулицях Одеси сталися трагічні події. Тоді в Будинку профспілок загинули 48 людей, але українці дали по носу "руській весні". Зараз, зокрема останні 2 доби, росіяни по-звірячому обстрілюють Одесу, є жертви серед цивільних. Ці атаки на місто можуть бути якось пов'язані із цією датою?
Я думаю, що це більше із серії: "роблю, тому що можу це робити". У них є можливість саме там наносити удари, тому що є боєприпаси і так далі. Я не думаю, що вони це пов'язують із якимись датами. Вони б'ють тому, що вони можуть бити, а не тому, що є якийсь пропагандистський привід для цього.
Риторика змінюється – це факт
Щодо застосування ATACMS. Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже сказала, що міжнародне право дозволяє використовувати далекобійне озброєння для ударів у відповідь по об'єктах, з яких Росія атакує Україну, і що вже є країни, які надали Україні зброю без обмежень на удари по російській території. Що сталося, позиція наших західних союзників змінилася?
По-перше, ми поки що не бачили жодного прикладу удару ATACMS по російській території. Поки що всі удари були по тимчасово окупованим територіям України. Це мова йде, швидше, про якусь іншу зброю. Але те, що риторика змінюється – це факт. Змінюється вона після всіх цих звірячих обстрілів Харкова, Одеси. Я так розумію, що із Путіним якесь спілкування відбувається на закритому рівні, і увесь цей "ядерний шантаж" з його боку продовжується. І вони насправді починають розуміти, із ким мають справу.