Дністер міліє, але катастрофи в гідросистемі України немає — гідролог

Дністер міліє, але катастрофи в гідросистемі України немає — гідролог

Внаслідок руйнації російськими окупантами Каховської ГЕС та ворожих ударів по ДніпроГЕСу, по Трипільській ТЕС Дністровська ГЕС є тепер одним із ключових виробників електроенергії в Україні. Її вимушена інтенсивніша експлуатація стала однією з причин зниження рівня води в річці Дністер та Дністровському водосховищі, пояснює в ефірі Українського Радіо гідролог Віктор Вишневський. Але при цьому він наголошує на тому, що катастрофи в гідросистемі України немає. "І враховуючи, що в Україні не 7 гідроелектростанцій, а незрівнянно більше, ворогу все це не зруйнувати".

Водночас провідний юрист-консультант благодійної організації "Екологія-Право-Людина" Анатолій Павелко зауважує, що стратегічне значення Дністра — водопостачання не лише України, а й Молдови.  

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Обміління Дністра. Фото: Telegram/NE:Urban

Чому міліє Дністер?

У соцмережах з'явилося багато фотографій і відео, на яких видно, що річка Дністер міліє. Яка ситуація нині на Дністрі? Який рівень води на Дністровському водосховищі?

Віктор Вишневський: Дністер і Дністровське водосховище — це дещо різні поняття. Якщо Дністер — це природний об'єкт, який існував і тисячу, і мільйон років тому, то Дністровське водосховище — це штучний об'єкт, створений 40 років тому, в першій половині 1980-х років. Це для Дністра дуже велике водосховище. В ньому може міститися 3 кубічних кілометри води. Це приблизно 30% того стоку, який надходить рікою в Чорне море, тобто в гирлі ріки. Це водосховище створювалося не для того, щоб воно просто було, а для того, щоб воно виконувало певні господарські завдання — виробництво електроенергії і регулювання стоку. Річ у тім, що в природному стані будь-яка річка дуже змінюється за водністю.

Може бути на Дністрі тисяча кубічних метрів на секунду і, як не дивно, може бути і 20, і 30 кубічних метрів на секунду. І те, і друге не дуже бажане. Тому що, коли йде велика витрата, затоплюються господарські об'єкти, наприклад, таке спостерігалося в 2008 році. Натомість в умовах посухи Дністер міліє, води немає, а вода потрібна для дуже багатьох потреб людських — для зрошення, Одеса споживає Дністровську воду тощо.

Щодо того, що відбулося останнім місяцем, то і це теж виявилося пов'язано з війною. Гідроелектростанція, яка збудована на Дністрі біля міста Новодністровськ, належить до однієї з найпотужніших в Україні. 6 червня минулого року ворог зруйнував Каховську гідроелектростанцію, а потім завдав нищівного удару по фактично найпотужнішій гідроелектростанції ДніпроГЕС. Потім ударив по теплових електростанціях, зруйнував Трипільську ТЕС, яка є найпотужнішою в київському регіоні. А потреби в електроенергії залишилися. Адже електроенергія потрібна всім і для дуже багатьох господарських потреб. І ось постало питання, де її взяти. І таким резервом, який можна було швидко ввести в дію, виявилася гідроелектростанція, збудована 40 років тому на Дністрі. Приблизно в середині квітня почався інтенсивний скид води, виробництво електроенергії і це значною мірою допомогло уникнути блекауту. Коли води скидалося більше, ніж надходило, то рівень води у водосховищі, як помітно, знизився на кілька метрів. Однак, за правилами експлуатації, водосховище будувалося так, що такі випадки цілком реальні й навіть можливе ще більше спрацювання рівня води в ще більших екстремальних умовах. Будемо сподіватися, що їх не буде, але зрозуміло, що негативні наслідки відбулися. Зниження рівня води призвело до того, що і фауна, і флора потерпіли, і в людей, які живуть на берегах Дністровського водосховища, знизився рівень води у колодязі. Втім у нижній течії Дністра є дуже багатий на природу регіон — Дністровські плавні. Там національний природний парк, йому підвищена водність наприкінці квітня та в першій половині травня прийшлася дуже корисною, тому що в цей час прокидається природа, там буде більше риби. Але, на жаль, у Дністровському водосховищі її, звичайно, поменшає. І війна на це вплинула.

Віктор Вишневський. Скриншот із відео: Ютуб-канал "Чистий Дніпро"

Катастрофи в гідросистемі України наразі немає

Тож усі ці перелічені аварії, які спричинили атаки російської армії, вивели з балансу нашу гідросистему і тому зараз таке відбувається?

Віктор Вишневський: Не зовсім так. У нас усе-таки залишилося 5 водосховищ на Дніпрі й усе-таки більшість гідроелектростанцій працює. І, вийшовши на берег Дніпра в Києві, можна побачити, що рівень води в Києві доволі високий. Канівське водосховище існує і вода скидається через Канівську ГЕС, забезпечуючи нас електроенергією. Тобто катастрофи на сьогодні немає. І враховуючи, що в Україні не 7 гідроелектростанцій, а незрівнянно більше, зокрема на Південному Бузі, то ворогу все це не зруйнувати.

Стратегічне значення Дністра — водопостачання не лише України, а й Молдови

Яке стратегічне значення нині має річка Дністер?

Анатолій Павелко: Сьогодні річка Дністер має стратегічне значення з кількох причин. Одна з них — це забезпечення безперебійного постачання електроенергії в енергосистему країни. Дністровська електростанція вже неодноразово потрапляла під обстріли з боку ворога. І цей об'єкт є ціллю атаки ворога. По-друге, значно більш важлива функція річки Дністер — це забезпечення безперебійного водопостачання для західних областей України, а також річка має надзвичайно критичне значення для водозабезпечення Республіки Молдова і Одеської області України. І ми вже маємо певні голоси з Молдови про те, що вони занепокоєні станом водності Дністра, який ми маємо сьогодні.

Анатолій Павелко. Фото з відкритих джерел

Щодо зниження рівня води на Хмельниччині й Буковині, то чомусь лякають фотографії якраз із Хотина, де від стін Хотинської історичної фортеці вода відійшла досить далеко, а на її місці утворився потрісканий ґрунт.

Анатолій Павелко: Люди звернули увагу саме туди, адже річка в цих областях є підпертою Дністровським водосховищем.

"Від пониження рівня вод можуть постраждати пониззя тих річок, які впадають у Дністровське водосховище"

Є багато маленьких річечок-приток Дністра, чи вони також постраждають внаслідок цих змін?

Анатолій Павелко: Пониззя тих річок, які впадають в Дністровське водосховище, справді можуть постраждати, їх може торкнутися пониження рівня вод. Але на середню течію і верхів’я це прямо не вплине. На них насамперед впливає режим підземних вод, а цього року запаси підземних ход дуже навіть непогані порівняно з попередніми роками, а також рівень опадів, тобто погодні умови. З погодними умовами складніша ситуація, тривалий бездощовий період. Але сподіваємося, що скоро він закінчиться.

А що стосується цих річок, то на них набагато більший вплив має не спрацювання Дністровської ГЕС, а багато-багато різних інших умов — скиди стічних вод, зарегульованість русел, дуже часто там утворюють різні ставки, перегороджують греблі, рівень живих ресурсів тощо.

Водне законодавство України потребує осучаснення

Що з нашим водним кодексом і чи потребує він осучаснення?

Анатолій Павелко: Так. Нині водне законодавство України — одне з найслабших видів законодавства. Воно декларує багато хороших цілей, але не стимулює, не заохочує до дотримання цих найкращих світових принципів управління водним ресурсом. Ми маємо проблеми із надмірною зарегулюваністю річок, із дотриманням прибережних захисних смуг і їх режиму, із водокористуванням та забором вод. Тому що останні ініціативи при перевірці виявляються такими, що порушують права громадян на безпечне довкілля та екологічний баланс, а також діють в інтересах тільки тих водокористувачів, які є бенефіціарними користувачами, які здійснюють основні види водокористування. Вода повинна бути для всіх — і для людини, і для пересічного громадянина, і для природи.

Останні новини
Україна має майже 6 місяців, щоб стати у більш вигідну переговорну позицію — Шелест
Україна має майже 6 місяців, щоб стати у більш вигідну переговорну позицію — Шелест
Просування ворожого війська на Донеччині не є значним — Селезньов
Просування ворожого війська на Донеччині не є значним — Селезньов
"Цілеспрямована, рішуча, принципова": спогади про Ірину Фаріон
"Цілеспрямована, рішуча, принципова": спогади про Ірину Фаріон
"Не хочу, щоб побачене на фронті в Україні сталося у Польщі" — Альдона Гартвінська
"Не хочу, щоб побачене на фронті в Україні сталося у Польщі" — Альдона Гартвінська
Відхід з Урожайного і Кринок, наступ на Харківщині та вихід на Костянтинівку: Гетьман про ситуацію на фронті
Відхід з Урожайного і Кринок, наступ на Харківщині та вихід на Костянтинівку: Гетьман про ситуацію на фронті
Новини по темі
Просування ворожого війська на Донеччині не є значним — Селезньов
"Не хочу, щоб побачене на фронті в Україні сталося у Польщі" — Альдона Гартвінська
Відхід з Урожайного і Кринок, наступ на Харківщині та вихід на Костянтинівку: Гетьман про ситуацію на фронті
"Замість кримінального провадження повернення до служби" — Титич про законопроєкт щодо СЗЧ
Куди звертатись, якщо ваша рідна людина зникла безвісти? Пояснює юристка