Ілюстративне фото: facebook/Qirim.Inciri
Найбільша кількість фіналістів за всі конкурси
Українсько-кримськотатарський літературний проєкт "Кримський інжир/Qırım inciri" оголосив фіналістів 5-го конкурсу прозаїків, поетів та перекладачів. Розкажи, будь ласка, про цей рік і, власне, про фіналістів цього конкурсу.
Так, ми вчора (3 червня) оголосили фіналістів п'ятого конкурсу "Кримський інжир". І це, напевно, найбільша кількість фіналістів за всі конкурси, тому що в деяких категоріях ми обирали більше, ніж 3-х фіналістів, бо було складно і журі досі не визначило переможців. Ми зараз в процесі визначення переможців. Точно це буде до кінця літа в режимі фестивалю і церемонії нагородження. Але також хочу сказати, що у нас додалась нова категорія – це есеїстика про Крим, бо дуже важливо також розвивати цей напрям. Говорити про те, як відчувають Крим і українці, і кримські татари через есе. Тому я щасливий, що є з чого вибрати і що тематика дуже сильно розширюється. І теми текстів, теми поезії, прози і перекладів теж неймовірно варіюються.
Хто входить до складу журі, хто визначає фіналістів?
До складу входить письменниця, літературна менеджерка Анастасія Левкова, письменник Андрій Курков, літературознавиця Джеміле Сулейманова, поетка-перекладачка Катерина Калитко. Теж поетка і перекладачка Майє Сафет, головний редактор газети "Къырым", це сьогодні єдина кримськотатарська незалежна газета Криму, Бекір Мамутов. І неймовірний дитячий поет Іван Андрусяк.
Алім Алієв. Фото: facebook/KRYM.SOS
На таких людях сьогодні тримається правда і Крим
Для мене було неймовірним відкриттям, це було ще до повномасштабного вторгнення, наскільки глибокі знання у Бекіра Мамутова про літературу Криму і особистостей. Але на той момент їхні твори були доступні в обмеженій кількість кримськотатарською мовою і я відчула навіть брак просто просвітницької роботи і, звісно, перекладів. За твоїми спостереженнями, і зокрема завдяки "Кримському інжиру", наскільки ця ситуація змінилася? І, можливо, це прекрасна ідея для стартапу з Бекір-ага, щоб записати цикл подкастів?
Бекір-ага – феноменальна особистість. Він, як і ветеран національного руху кримських татар, як і член Меджлісу кримського народу, так і блискучий інтелектуал. І хоробра людина. На таких людях сьогодні тримається правда і Крим, і кримськотатарський народ як суб'єкт. Бо буквально нещодавно до Бекіра-ага прийшли із обшуками, напередодні 18 травня, і його забрали в так званий центр "Е" – центр протидії екстремізму в Сімферополі. Його звинуватили у тому числі (це дивна російська стаття в Кримінальному кодексі) у перевищенні, зловживанні засобами масової інформації. Тобто його звинувачують у тому, що він перевищує свободу слова. Такі абсурдні речі бувають. Тому сьогодні і "Кримський інжир", і те, що ми намагаємось робити з членами і з нашими авторами – це створювати цю екосистему, яка давала би більше знань і більше розуміння, в тому числі для українського суспільства, щодо не лише кримськотатарської літератури, історії і культури в цілому. І скажу, що мене тішить те, що ця палітра тем уже, наприклад, піднімає пласт Криму початку 20-го століття. Або розповідає про Крим через фестиваль. Наприклад, у цьогорічному "Інжирі" є про фестиваль "Джаз Коктебель", який свого часу проводився у Коктебелі, куди приїжджали джазові зірки України та світу. Або про сьогодення. І ще один важливий, напевно, нюанс "Кримського інжиру" – частина авторів пише під псевдонімами. Для нас важлива безпека наших авторів, і для нас важливо, що вони мають такий майданчик, де вони можуть свою творчість виражати.
У нас є оригінальні тексти як українською, так і кримськотатарською
Кого б ти радив почитати, на кого варто звернути увагу? Чи все-таки варто просто борати ці антології і читати їх від початку до кінця?
Специфіка наших антологій у тому, що в нас є перекладені тексти, які були фіналістами, з української на кримськотатарську і навпаки. І в нас є оригінальні тексти як українською, так і кримськотатарською мовами. Тобто не всі тексти, які надруковані кримськотатарською, мають переклад українською мовою і навпаки. І це стимулює розвиток. Я думаю, що буде цікаво із антології до антології побачити, як тексти стають більш зрілими, і як палітра авторів і тем змінюються. Хоча у нас є вже наші постійні автори чи перекладачі, як, наприклад, Інеса Доленник, яка цього року також бере участь у "Кримському інжирі". Або кримськотатарські поетки Сеяре Кокче і Аліє Кенже-Алі, які теж себе пробують в інших жанрах. Мені здається, це цікаво, коли люди пишуть уже в категорії "дитяча література", "проза" або "поезія" українською мовою. І це теж про взаємопізнання, і пробу своїх сил у нових категоріях.
