Якби ми повернули ЗАЕС і запустили 2-3 реактори в роботу, це повернуло б стабільність енергосистемі – Харченко

Якби ми повернули ЗАЕС і запустили 2-3 реактори в роботу, це повернуло б стабільність енергосистемі – Харченко

Незважаючи на оголошену іноземну підтримку в 1 млрд доларів, для відновлення української енергетики знадобляться роки. Про це в ефірі Українського Радіо розповідає генеральний директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко. "Якщо з цього мільярда ми до зими отримаємо мільйонів 40-50, то це буде супер результатом", – зазначає експерт і додає: "До зими ми не встигнемо ліквідувати вже наявні пошкодження. Встановлення навіть не дуже потужного газопоршневого двигуна займе 3-4 місяці". Крім того, енергетик скептично ставиться до ініціативи "Енергоатома" скеровувати кошти споживачів на побудову нових реакторів. "Останній реактор в Європі будували 18 років. Це у Фінляндії. Останній ректор в США будували 17 років і коштував він 15 млрд доларів. Атомні технології не є швидкими", – зазначає Олександр Харченко.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: ДТЕК

Наскільки важкі наслідки останньої атаки РФ по українській енергетичній системі?

Останнім часом складно коментувати, оскільки пошкодження стали звичними. Ми поступово адаптуємося і розуміємо, якщо нічого принципово катастрофічного не сталося, це вже добре. Тому сьогоднішні пошкодження саме з цієї категорії. Ми знаємо, що з цим робити.

Допомога надходитиме поетапно

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що сумарний оголошений пакет підтримки для енергосистеми України становив понад $1 млрд за останній тиждень. На що може вистачити цих коштів, які об’єкти реально відновити впродовж літа і чи зможе Україна їх використати ефективно?

Якщо з цього мільярда ми до зими отримаємо мільйонів 40-50, то це буде супер результатом. Усі оголосили, що допоможуть, але невідомо, коли і як. Значну частину коштів буде розподілено через банки, які виставлятимуть свої вимоги до проєктів, які вони готові фінансувати. Тому ці гроші потраплятимуть в Україну розпорошено десь протягом трьох років. Питання відновлення енергетики – це наша проблема. Будьмо реалістами, ніхто, крім нас цього не зробить. Ми звісно отримуємо допомогу від міжнародних структур, але вона не є критично значимою, щоб сказати, що завдяки їй ми щось відновлюємо. Відновлюємо ми в основному все на власних ресурсах – це кошти споживачів, які надходять до енергетичних компаній і які ті інвестують в ремонти. Єдина структура, яка отримує гроші від іноземних партнерів і ефективно їх використовує – це Укренерго. Вони отримали понад 1 мільярд 300 мільйонів доларів, які використовують зокрема на спорудження захисних споруд.

Ворог масовано б’є по конкретних енергетичних об’єктах

Чи існує затверджена схема захисту енергетичних об’єктів?

Коли йдеться про ключове високовольтне обладнання, то наявний захист показує себе досить ефективним. Проте слід розуміти, що це не є універсальним захистом. Він призначений для убезпечення ключових елементів обладнання, яке є найдорожчим і найдефіцитнішим. Тобто трансформатор можна замінити умовно протягом години чи двох діб, але пошкодження все одно матимуть наслідки. Щодо генеруючих станцій, то там в принципі жоден фізичний захист  неможливий, оскільки вони дуже великого розміру. Тут допоможе лише комплексний захист ППО, при чому дуже потужний, оскільки останні атаки були надзвичайно масованими і сфокусованими.  Ворог зрозумів, що розпорошувати атаку на велику кількість об’єктів неефективно. Тому він атакує конкретні об’єкти генерації  дуже сфокусовано із застосуванням величезної кількісті дронів і ракет. На жаль, у нас немає такої кількості ППО, щоб протистояти таким атакам.    

Майбутнє української енергетики за децентралізацією генерації

Чи існує можливість розташовувати електростанції під землею?

Якщо говорити про концепцію з децентралізованої генерації, то саме розпорошена генерація дає змогу захиститися від атак. Газопоршневі двигуни можна встановлювати приховано, у прямому сенсі під землею. Для великих міст це максимально ефективне рішення, яке дозволить забезпечити критичне споживання у випадку нових атак, які можуть вивести з ладу загальнонаціональну мережу. Однак великі об’єкти таким чином захистити неможливо. До зими ми не встигнемо ліквідувати вже наявні пошкодження. Встановлення навіть не дуже потужного газопоршневого двигуна займе 3-4 місяці. А його ще слід купити, доставити, а це все час. Якщо казати про більш потужні газотурбінні установки, які потрібні саме містам-мільйонникам, то тут термін встановлення сягає року-півтора. Тому будьмо реалістами, процес відновлення  генерації у будь-якому разі займе кілька років, які ми житимемо у тому дефіциті, який маємо зараз.

Я не вірю в те, що побудують нові реактори

Голова Державної інспекції енергетичного нагляду Руслан Слободян заявив, що усі кошти з підвищеного тарифу підуть на відновлення пошкоджених об’єктів державної генерації. Наскільки це вагома сума? Чи може підвищення тарифів пришвидшити процес відновлення генерації?

Гроші, які сплачує населення потрапляють у дві державні компанії. Одна з них "Укргідроенерго", куди потрапляє приблизно 15% від усіх коштів населення. Інша державна компанія це "Енергоатом". Туди потрапляє 85%. В "Укргідроенерго" дійсно є серйозні пошкодження через велику кількість атак на гідроелектростанції. Тому їм більше потрібні гроші на відновлення і вони важко працюють, щоб відновити ці потужності хоча б частково до зими. Що стосується "Енергоатома", то для мене це дуже дивна ситуація, адже ця компанія не має пошкоджень від ударів. Енергоатом витрачає гроші споживачів на будівництво нових реакторів, які не будуть побудовані протягом найближчих років. Останній реактор в Європі будували 18 років. Це у Фінляндії. Останній ректор в США будували 17 років і коштував він 15 млрд доларів. Атомні технології не є швидкими. Щоб побудувати атомний ректор є маса технічним процесів, які вимагають певного часу для їхньої реалізації.

Олександр Харченко. Фото: УНІАН

До кінця літа-початку осені можна законтрактувати щонайменше 100 мегаватів

Що робити з соціальним невдоволенням через підвищення тарифів?

Щонайменше  людям треба чесно показувати картину. По-друге, якщо є якісь ресурси, а в даному випадку збільшення тарифу призведе до надходження додаткових коштів до енергетики, то такі ресурси слід ефективно витрачати і показувати, яким чином це вплине на забезпечення електрики. Якби на ці кошти купували газопоршневі двигуни, газотурбінні установки, люди відчували би динаміку. Ситуація покращувалася б, з’являлися б нові генерації тощо. Я не вірю в те, що побудують нові реактори. Багато технічних нюансів свідчать про те, що ніхто будуватися до ефективного результату не збирається. Людям потрібен процес, а не результат. За наявності коштів зараз можна законтрактувати в Європі з постачанням в кінці літа-початку осені щонайменше 100 мегаватів.

Щоб наново запустити реактори ЗАЕС знадобиться щонайменше півроку

Чи вплинуло б на загальну ситуацію в енергетиці повернення Запорізької АЕС?

По суті це єдиний фактор, який міг би серйозно змінити ситуацію в енергетиці. Якби ми повернули ЗАЕС і запустили два, а краще три реактори в роботу. Це повернуло би стабільність українській енергосистемі. Споживачі у такому випадку не відчували б дефіциту. Якщо росіяни залишать станцію неушкодженою і нерозграбованою, на її запуск знадобиться щонайменше півроку.

Україна не експортує електроенергію

Як відбувається перерозподіл енергетики і чи справді Україна продає електроенергію до Європи?

Зараз Україна точно нічого нікуди не експортує, оскільки має дефіцит у середньому 30%. Ми з’єднані з європейською енергосистемою, проте ми маємо певні фізичні обмеження щодо того, яка кількість електроенергії може бути передана через ці з’єднання. Обсяг, який може бути переданий складає 10-12% від загальноукраїнського споживання. Відповідно ми не можемо отримати  від Європи достатню кількість електрики, щоб повністю перекрити дефіцит, який на сьогодні є.  

З чим пов'язаний нерівномірний розподіл відключень електроенергії в різних регіонах країни?

Над цим зараз іде велика робота і в Кабміні, і серед енергетиків. Складність ситуації полягає в тому, що всім доводили однакові обмеження, але не зважали на те, що в  регіонах різна кількість критичної інфраструктури, яку взагалі не відключають. Наприклад, у  Києві обсяг споживання критичної інфраструктури в 2-3 рази вищий, ніж в середньому по країні. Відповідно кияни були значно більше обмежені, ніж будь-хто інший в Україні. Зараз цей порядок змінюється, зменшується кількість критичної інфраструктури. Тому найближчим часом графіки стануть більш справедливими, і більш зрозумілими.

Чи можливо побудувати нові лінії та генераційні потужності для передачі енергії через кордон?

Безумовно можливо. Зараз будується дві додаткові лінії, які лише за 3-4 роки зможуть стати до роботи. На жаль, чарівних паличок не існує. Енергетика – це про великі часові проміжки і про великі масштаби.