Ілюстративне фото: БЕБ
Як ви ставитеся до терміну "перезавантаження" БЕБу? І чи точно він віддзеркалює ситуацію?
Юрій Гайдай: Він називає речі своїми іменами. Ми спробували створити незалежний орган для боротьби з економічними злочинами. Це була чудова ідея – виділити в окремий орган усе, що стосується економіки, тому що він має працювати інакше, ніж теперішні слідчі органи. На жаль, це не запрацювало. На мою думку, першопричиною був провалений конкурс на посаду очільника Бюро економічної безпеки – напевно, що обрали не найкращого кандидата і напевно не без політичного впливу. Тому дана інституція потребує перезавантаження. Її не потрібно скасувати чи трішки покращити – її необхідно повноцінно перезавантажити і почати це потрібно з людей, які будуть це робити.
Юрій Гайдай. Фото: Фейсбук-сторінка Юрія Гайдая
Взятися за 5-7 найбільших історій, які завдають державі мільярдних збитків
БЕБ має стати єдиним органом, який займається економічним злочином?
Юрій Гайдай: Службу безпеки України слід не просто виділити в окрему функцію, аби вона зосередилася на своїх пріоритетних завданнях. Йдеться про те, що мають бути зовсім інші методи роботи. Акцентом має стати не силовий інструмент з обшуками, основою роботи Бюро, 90% часу, має стати аналітика. Високоякісна економічна аналітика з виявлення економічних схем і їх документування. Виламування дверей зі зброєю має стати рідкісним випадком, коли фігурант справи не йде на співпрацю зі слідством або коли потрібно врятувати від знищення якісь докази. Економічна аналітика має бути спрямована не лише на виявлення, а й на запобігання злочину. БЕБ не повинна займатися дрібними справами, де держава втратила 5-10 тисяч гривень, якщо це не системно повторюється. 20% зусиль мають давати 80% результату. Взятися за 5-7 найбільших історій, наприклад про ухилення від сплати акцизів у тютюновій, алкогольній галузі, пальне, гральний бізнес і низка інших схем, які завдають мільярдних збитків.
На які західні структури варто рівнятися БЕБу? Можливо ФБР?
Юрій Гайдай: ФБР – це власне про розслідування злочинів на федеральному рівні, але в них і окремі підрозділи, які займаються економічними злочинами. Я би взагалі не проводив паралель зі США, у них зовсім інша держава і структура управління. Можливо в ході перезавантаження Бюро буде дискусія про те, де мають закінчуватися повноваження БЕБу. Але це вже наступний хід. Зараз важливо, аби воно таки запрацювало.
Це хороший перший крок, але також потрібні зміни в прокуратурі та судах
Чим прикметний цей законопроєкт з точки зору корупційних ризиків?
Тетяна Шевчук: Цей законопроєкт покликаний прибрати корупційні ризики з роботи БЕБу, якісно оновивши як керівництво органу, так і його персонал. Проблеми звісно можуть виникнути під час всіх передбачених процедур, але ми сподіваємося, що в законі закладено достатньо превентивних механізмів, щоб дозволити якісне оновлення органу. Про перезавантаження БЕБу йшлося протягом останнього року. Тому прийняття закону – це початок процедури оновлення. Зміст законопроєкту узгоджувався з нашими донорами – Міжнародним валютним фондом та з Європейським Союзом, які прийняли таку версію законопроєкту. Україні потрібні кошти від міжнародних партнерів, які прив’язують міжнародну допомогу до реформ. А також потрібні кошти, які ми недоотримуємо від несплати податків, зловживань і контрабанди на митниці. Саме з цими зловживаннями покликане боротися БЕБ. Аналітики нещодавно оцінили прибутки від нелегального бізнесу приблизно в 45 млрд гривень. Це дуже великі кошти і ми сподіваємося, що діяльність БЕБ поверне їх до бюджету.
Тетяна Шевчук. Фото: Фейсбук-сторінка Тетяни Шевчук
У законі передбачено два місяці на формування комісії, встановлюється чіткий термін для обрання директора всього персоналу. Усі ці зміни мають відбутися не пізніше 18 місяців. Це достатній термін?
Тетяна Шевчук: У нас були дискусії, яким зробити цей термін і чи взагалі він потрібен. Завдання полягає у тому, що необхідно обрати директора окремою комісією, а потім вже директор разом з представниками міжнародних донорів формує так звану атестаційну комісію, яка має перевірити на доброчесність та професіоналізм весь персонал БЕБ (близько 1000 осіб). Попередній досвід атестацій в поліції та прокуратурі показав, що півтора року це достатній термін для цього. Це не означає, що орган не буде працювати до 2026 року. Це все відбуватиметься паралельно з роботою. Найважливіше зараз обрати нового директора. Сподіваюся, цей процес завершиться через 3-4 місяці.
Зібрати хорошу атестаційну комісію – це виклик
Хто проводитиме перевірку людей, які хочуть працевлаштуватися в БЕБ?
Тетяна Шевчук: Це буде спеціальна атестаційна комісія з 12 осіб. Шістьох призначить новий директор БЕБ, інших шістьох номінують міжнародні донори. У нас виникає питання що до такої великої атестаційної комісії. 12 осіб – це велика кількість людей. Можуть виникнути проблеми з кворумом під час голосування. Також у нас була пересторога щодо обрання нового директора. Там незалежна комісія обирає двох осіб і передає їх на підпис Кабміну, який обирає одного з двох кандидатів. Наші застереження зумовлені можливими політичними поступками чи торгами Кабміну з цими кандидатами. Але усе буде залежати від якості добору. Сподіваємося, що буде відібрано двох сильних кандидатів. Крім того, викликом стане зібрати хорошу атестаційну комісію. Тому це задача для нового директора – зробити якісно цю роботу.
Нагадаємо, що нового голову БЕБу має обирати комісія із шести членів, де половина – міжнародні експерти з правом міжнародного голосу. Переатестацію проводить комісія, де шість від новообраного директора БЕБу і ще шестеро від міжнародних партнерів, але за пропозицією українського бізнес середовища. Три наступні роки працюватимуть кадрові комісії: шість від Бюро економічної безпеки, шість від міжнародних партнерів за пропозицією від українського бізнесу. Гарантована незалежність директора БЕБу на рівні НАБУ, САП і НАЗК.
