Південнокорейський танк K2 "Чорна пантера". Фото: commons.wikimedia.org
Танки К2 і електрички Hyundai робляться на одному заводі
Яке місце Південна Корея посідає на світовому ринку зброї?
Для когось може бути відкриттям, що Південна Корея щось виготовляє в плані зброї, а хтось – занадто обізнаний в тому, що Південна Корея виготовляє за комерційними контрактами на мільярди доларів і продає на Близький Схід. Теоретично вона виготовляє майже весь перелік техніки, яка необхідна, починаючи з важкого піхотного озброєння і закінчуючи навіть бойовими літаками. Є навіть цікавий парадокс, що танки К2, на які в нас в соцмережах почали "молитися", і електрички Hyundai, робляться на одному заводі. Проте треба розвести те, що Південна Корея може виготовляти і постачає за комерційними контрактами, і чого нам насправді варто очікувати. Якщо Північна Корея і Росія таки уклали занадто відвертий союз, який передбачає взаємну допомогу, це може створювати певні проблеми тому, що Південна Корея може бути не настільки сміливою в поставці навіть тієї техніки, по якій вже були укладені контракти.
Південнокорейський аналог Javelin, "Хірон" та Vulcan М-167
Навіщо тоді були заяви політиків Південної Кореї про те, що якраз зараз після демонстративного союзу Росії з Північною Кореєю, вони готові переглянути свою позицію не постачати зброю Україні, принаймні напряму?
Вони перш за все політики й треба розуміти, що із фрагментарних даних, які поступово починають надходили з їхніх місцевих профільних ресурсів, Південна Корея явно має на меті нарощувати постачання поступово. Не отак зразу, коли ми очікуємо танки К2, самохідні гармати К9, які теж вважаються законодавцем моди. Хтось вже розмріявся, що нам Південна Корея передасть зенітно-ракетні комплекси K-SAAM, які підозріло занадто схожі на російські С-400, бо росіяни допомагали їх розробляти, які можуть збивати балістику. Судячи з усього, Південна Корея братиме поступовий курс на нарощення. З того, що вже випливає, це, наприклад, протитанкові комплекси, локальний аналог Javelin, і снаряди. Наступне, на що варто було б очікувати, – це переносний зенітно-ракетний комплекс "Хірон" та, наприклад, гармати Vulcan М-167. Це те, що нам треба би було проти "шахедів".
Тож нам треба розуміти про Південну Корею те, що в квітні 2022 року Україна публічно просила у Південної Кореї російську техніку, яка в них була. Ми, на жаль, не сильно памʼятаємо той період, коли Росія "вставала з колін", роздаючи зброю за борги Радянського Союзу. Щоб закрити борг СРСР перед Південною Кореєю, Росія в свій час віддала цій країні 43 танки Т-80У і майже 70 БМП-3. Ця техніка їм особливо не потрібна, використовувалась на навчаннях для імітації противника й було логічно, щоб вони нам в той гострий період хоча б таке віддали. Ця техніка, за окремими даними, вже була погано придатна для виконання завдань, але її можна було хоча б розібрати на запчастини. Але тоді Південна Корея навіть те, що їм не сильно потрібно, віддати нам побоялась. Тож якщо вони після всіх гучних і пафосних заяв наважаться віддати хоча б це російське "лахміття", це вже для них буде крок вперед.
"ОПК Південної Кореї може виготовляти 100 танків К2 і стільки ж САУ К9 на рік"
Ви згадали Близький Схід щодо того, куди Південна Корея постачає своє озброєння. Проте відомо, що вона активно опановує й сусідні нам країни – Польщу та Румунію, куди постачаються танки К2, а також установки К9. Куди ще південнокорейське озброєння може надходити?
Фізично південнокорейську зброю у Східній Європі зараз має лише Польща – кількадесят танків К2 та відповідну кількість самохідних гармат К9 були поставлені й поляки вже навіть формують з них частини. Проте можливості південнокорейського ОПК обмежені виготовленням 100 танків К2 на рік і десь стільки ж САУ К9.
А щодо Румунії, то там просто укладено певний пул контрактів на ті самі ПЗРК "Хірон", три дивізіони гармат К9. Щодо танків К2, то в румунів йдуть певні торги з південнокорейцями, щоб зацікавити потенційних румунських покупців.
Іван Киричевський. Фото: ФБ-сторінка Івана Киричевського
Щодо Близького Сходу, то Південна Корея продавала туди те, що нам найбільш цікаве. Йдеться про ті ж комплекси K-SAAM та ракетні комплекси К-239. Також про південнокорейський ОПК треба розуміти те, що для них збройні перспективи після 2021 року виглядали не дуже сприятливо, якщо згадувати саме момент перед повномасштабним вторгненням. Хто би міг подумати, що ми жили в період, коли той самий К2 вважався дико дорогим танком з вартістю в 14 млн доларів за одиницю й навіть сама армія перестала ним цікавитись, бо він дуже дорогий. Зараз спробуй знайти танк за всього 14 млн доларів, бо новий Leopard коштує 40 млн доларів. Тому їм випала рятівна соломинка, щоб дати новий виток розвитку ОПК і саме з цим їхня експансія й повʼязана.
Найкраща мотивація – "дикі" сусіди
Пане Іване, на своєму порталі ви пишете, що ВПК Південної Кореї насправді може працювати дуже швидко, що бувають рекордні терміни виконання контрактів – 100 днів від підписання угоди до вже постачання зброї. Як там вийшло, що їхній ВПК так працює з повною номенклатурою?
У них просто дуже "дикі" сусіди – Північна Корея, воєнна доктрина якої передбачає ставку на масовість. У північних корейців одна із заготовок – це диверсійні групи, які у випадку великої війни мають висадитися на літаках АН-2. Тож життя примусило Південну Корею. Навіть росіяни не можуть робити стільки танків.
А скільки робить Росія?
Раніше вважалося, що в них 10-15 нових танків Т-90 на місяць, але потім виявилося, що, наприклад, за 2023 рік це було максимум до ста танків. Тобто, коли ми говоримо, що в росіян високі темпи виробництва танків з "нуля", ми робимо їм занадто великий комплімент. Щодо американців, то ми можемо уявляти, що в них десь в пустелі стоять великі склади техніки, в тому числі Abrams. Чому ж вони нам їх не дають? Але в тому й проблема, що вони просто беруть старі Abrams і переробляють їх на формально нові. Це вважається обнуленим ресурсом, коли стара машина доопрацьовується там, щоб вона могла прослужити ще довго. А те, що в них стоїть в пустелі, розписано за комерційними контрактами на кілька років наперед.
"Нам потрібно все, що Південна Корея може запропонувати по локалізації виробництва"
А як щодо спільного виробництва зброї між Південною Кореєю та Україною? Чи можливе таке співробітництво?
Поки що така масштабна локалізація в них розгортається лише з Польщею. Зараз поляки готуються до локалізації південнокорейських виробів, щоб перші машини отримувати роки через два. В нашому випадку варто дочекатися, коли Південна Корея почне нам реально постачати техніку, причому свою, а не російську. Після цього вже можна буде говорити про локалізацію. Хоча, звісно, нам потрібно все, що вони можуть запропонувати по локалізації.
А якщо Польща зараз захотіла б щось передати Україні, чи мусила би вона якось це погоджувати з Південною Кореєю? Чи те, що вже поставлено на озброєння Польщі, є цілковито в розпорядженні поляків?
Навряд чи поляки, навіть якщо би Південна Корея почала тиснути, стали би щось віддавати. Ми бачимо позицію, яку відстоює Польща, навіть стосовно ініціативи Білого дому, щоб Україні в першу чергу віддавати зенітні ракети, які потрібні будуть нам на тлі зими. Тож не варто чогось такого сподіватися.
КОНТЕКСТ
K2 "Чорна пантера" (K2 Black Panther) – південнокорейський основний бойовий танк нового покоління. Машина була розроблена південнокорейським Агентством з оборонних розробок (Agency for Defense Development, ADD) і компанією Rotem (підрозділ Hyundai Motors). У майбутньому K2 повинен замінити у військах американські танки M48 і доповнити парк танків K1.
