Російська пропаганда перемістилася переважно в онлайн — Цибульська

Російська пропаганда перемістилася переважно в онлайн — Цибульська

Нині російська пропаганда сконцентрована на роз’єднанні українців, а також прагне викликати в західної аудиторії недовіру до української влади, констатує експертка зі стратегічних комунікацій та протидії гібридним загрозам Любов Цибульська. При цьому вона наголошує на тому, що росіяни дуже активно моніторять ситуацію в Україні, знають соціологію й активно використовують українську мову. Російська пропаганда перемістилася переважно в онлайн, констатує експертка. "Я належу до тих людей, які вважають, що Телеграм — це зло", – стверджує експертка. Також Цибульська вважає "великою загрозою" Тік-Ток. На боці російської пропаганди фактично діють і так звані "російські ліберали" з наративом, що "не все так однозначно". Любов Цибульська дала поради слухачам Радіо Культура – як не стати жертвами російської інформаційної війни?

0:00 0:00
10
1x
Програма:

Ілюстративне фото з відкритих джерел

Російська пропаганда сконцентрована на роз’єднанні українців

На чому зараз концентрується російська пропаганда?

Росіяни сконцентровані на розщепленні. Їхня основна ціль – це нас розщепити, роз'єднати, зламати єдність. І для цього вони використовують будь-який привід. Для цього вони часом створюють умови і окремі події, аби ми всі тут сварилися одне з одним. І коли мова йде про зовнішню аудиторію, зокрема, західну, від якої ми дуже залежимо, то, звісно, їхня мета — викликати недовіру до української влади. Мовляв, дивіться, "ваші платники податків дають гроші, ви підтримуєте Україну, а потім ці гроші, тринькаються українськими можновладцями". Відповідно, висновок який? Не варто підтримувати Україну. Тобто, всередині України мета — знизити мобілізаційний потенціал і волю до боротьби, а ззовні — зменшити підтримку України, для того, щоб ми залишилися самі голі, босі й посварені один з одним.

"Будь-яка болісна тема, яка викликає суспільну дискусію, ризикує стати предметом російських вкидів"

А по яких лініях відбувається цей розкол всередині країни? На що вони тиснуть?

Це будь-яка гостра, болісна тема, яка викликає суспільну дискусію, вже ризикує стати предметом російських вкидів. Наприклад, мобілізація і методи мобілізації. Дуже часто вони беруть проблему, що існує, але роздмухують її та роблять її чимось таким, що роз'єднує велику кількість людей і сварить їх. Люди активно й дуже емоційно включаються, є суперечки онлайн і офлайн. Також це демобілізація або корупційні скандали. Насправді щотижня ми бачимо щось, що відбувається природним чином в Україні, а потім росіяни це підхоплюють. І дуже часто це потрапляє в їхні сталі наративи про українську корупцію, про роз'єднання між політичним і військовим керівництвом, я пам’ятаю цей наратив ще з 2014 року, наратив про те, що це все — політичні ігрища, від яких страждають прості люди. Це те, що ми бачили цього тижня багато від блогерів. Відтак це спрямовано на те, аби ми не хотіли далі боротися. Тому що насправді нашу здатність до боротьби визначає дух. І якщо дух зламаний, то тоді нас поламати й на полі буде значно легше.

Фінансування антикорупціонерів залежить від того, наскільки голосно вони будуть критикувати владу

Як нам тепер розділити, де наші справді внутрішні проблеми, а де ці проблеми, підсвічені Росією та стають в десяток разів видиміше? Зокрема, щодо корупції.

Дійсно, дуже бракує конструктивної розмови про корупцію. Фінансування антикорупціонерів залежить від того, наскільки голосно вони будуть критикувати владу. Тобто, чим більше корупції, тим довше вони можуть існувати, і це забезпечує життєдіяльність їхніх організацій. Але нам треба формувати запит на цю конструктивну розмову, що коли ми говоримо про корупцію, оперуймо даними та не кричімо. Я чула насправді скарги від наших іноземних західних партнерів, які приїжджають і кажуть, що антикорупціонери цитуються російськими медіа та сприяють недовірі до української влади, тому що вони ходять на заходи в різних європейських країнах чи в Сполучених Штатах і розказують про те, "які всі чиновники корупціонери, які всі однакові". Тобто, має формуватися запит на конструктивну розмову на цю тему. Так само як і на інші, так само, наприклад, військо.

Любов Цибульська. Фото: lvivmediaforum.com

Російська пропаганда перемістилася переважно в онлайн

У будь-якому суспільстві є різні погляди, а в суспільстві в стані війни цих розколів і тріщин у рази більше. Але для того, щоб підсвічувати і вносити далі цей розкол ще глибше в суспільство, росіянам потрібні шляхи донесення інформації. Раніше була соцмережа "ВКонтактє", і вважали, що це зло. Її заборонили. Тепер здебільшого тиснуть, що, мовляв, Телеграм як платформа — це найактивніший метод поширення російської дезінформації. Ти погоджуєшся з тим, що Телеграм — це зло?

Так, я належу до тих людей, які вважають, що Телеграм — це зло. Тому що там немає ніякої відповідальності за те, що люди постять, немає ніяких стандартів безпеки. Ти згадав про "ВКонтактє", але згадай, що ще були безпосередньо російські канали, які транслювались в Україні, коли почалась війна у 2014 році. Потім ми воювали з "ВКонтактє" та "Однокласніками", які були надзвичайно популярні, і був великий спротив, коли їх забанили. А потім були ТБ-канали Медведчука, які ми змогли нарешті закрити буквально за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення. Тому ми пройшли дуже довгий шлях. У нас вже є досвід. Зараз російська пропаганда перемістилася переважно в онлайн. І це саме такі мережі, як і Телеграм. Телеграм — це анонімні канали, які часто ведуться з Росії. Власник соцмережі Павло Дуров стверджує, що він – опозиційна персона до російського режиму, хоча час від часу відвідує Росію.

"Я всіляко закликаю людей не передавати інформацію за допомогою Телеграм"

І зі свідчень українських військовополонених, які повернулися, ми знаємо, що Телеграм зберігає навіть видалене листування. Зокрема, є свідчення, як їм на допитах цитували їх листування, які вони видаляли.

Так, ми також знаємо, що російським військовим забороняють користуватись WhatsApp або іншими месенджерами й рекомендують користуватися Tелеграм. Також можна дуже легко зламати Телеграм і отримати доступ до каналу та доступ приватної інформації. Тому я всіляко закликаю людей не передавати інформацію за допомогою Tелеграм, зокрема, якщо у вас є хтось, хто зараз воює, або якщо ви військові. Але, звісно, ми знаємо, що росіяни так само намагаються шукати вушка, голки й пролізати зі своєю пропагандою і в такі сталі й авторитетні соцмережі, як Фейсбук чи Інстаграм. У Фейсбуці ведеться боротьба, вони відстежують скоординовану неавтентичну активність, проте росіяни вмудряються створювати й просувати свою пропаганду шляхом нібито реклами. Так само вони створювали фейкові клони офіційних джерел інформації, чи то медіа, чи міністерств внутрішніх справ, і просували через рекламу з певними новинами, які викликали максимально антиукраїнські сентименти у людей. Тобто вони постійно адаптуються. Треба віддати належне, що росіяни дуже активно моніторять ситуацію в Україні, вони знають соціологію, які питання викликають суперечки, які настрої у людей, постійно намагаються адаптуватися до нової реальності й шукають щілини в паркані, через які можна пролізти.

Кажуть, що Телеграм – це поле, де росіяни потужно грають, бо там нічого не контрольовано. Але нічого, мовляв, не заважає нам також використовувати це поле і створювати канали-мільйонники з розумною українською пропагандою, яка буде на росіян направлена і буде їх потихеньку лякати?

Проблема в тому, що це поле, яке належить нашому ворогу. Росіяни розуміють, що українців багато в Телеграм і вони не будуть просто так із нами там боротися. Але вони мають доступ до величезної кількості інформації.

"Тік-Ток – це велика загроза"

За даними спеціалістів з безпеки, якщо у вас є Телеграм, то росіяни мають вже доступ до всього вашого списку контактів і, відповідно, можуть, як мінімум, розуміти коло вашого спілкування. Але в закритому звіті з кібербезпеки я бачив, що більшу навіть ніж загрозу, ніж Телеграм, несе Тік-Ток. Росія там, на диво, активна. І вони під виглядом невигадливих чи смішних відео просувають просто ідею, що Радянський Союз – це прекрасно, бо морозив було по 15 копійок і найсмачніше.

Так, Тік-Ток – це велика загроза, велика небезпека, і багато західних країн розглядають варіант взагалі закриття Тік-Току для своїх громадян. Це дійсно безкінечні відео, ти там просто зависаєш і не можеш переключитися на щось інше, тому що це постійно новий контент. Окрім того, що воно просуває багато різної пропаганди, воно ще й деформує наше мислення, тому що це дуже швидкий контент, і людина з часом усвідомлює, що вона не вміє надовго концентруватися і аналізувати інформацію. І TikTok – одна з найяскравіших дезінформаційних кампаній, стосувалася "яєць по 17 гривень". Це була масова кампанія — понад 11 тисяч відео в Тік-Тоці, максимально швидко створені росіянами. Зараз це легше робити, тому що є штучний інтелект. Тому є всі умови, аби захоплювати уми. Ми не до кінця розуміємо, скільки людей користуються Тік-Током, бо відео з нього переходять на інші платформи – в Ютуб, Інстаграм та Фейсбук.

Українці споживають контент російських лібералів, і починають думати, що "не все так однозначно"

Багато людей не сидять в соцмережах. Як щодо телебачення?

Я думаю, що дуже небагато людей, які дивляться безпосередньо російське телебачення. Людей, які дивляться російський Ютуб, значно більше. І це проблема. Дуже часто вони дивляться Ютуб, як вони думають, російських лібералів, російських опозиціонерів. І люди, споживаючи російських лібералів, з часом теж змінюють свою точку зору і схиляються до того, що "не все так однозначно", що "і тут брешуть, і там", правда десь посередині, або взагалі не існує, або вона у кожного своя тощо. І це розмиття кордонів та моральних принципів і є однією з основних ознак російської пропаганди. Ці настрої проштовхуються росіянами для тих, хто сумнівається і хто мало знає про Україну, наприклад, іноземців, які споживають цей контент. Вони розуміють, що Росія нібито напала, і це було неправильно, але з іншого боку, Україна нібито "розміщувала натівські бази" та "НАТО підбиралося до кордонів Росії", тому Росія начебто вимушена була напасти.

Українська мова як елемент пропаганди

Я звернув увагу, що росіяни стараються звертатися українською мовою. Ще років 10 тому ти знав, що немає спаму та дезінформації українською мовою. Тобто це все була сфера російської. Але зараз я все частіше помічаю, що росіяни працюють і з мовою також.

Росіяни почали працювати за цією методикою наприкінці 2015 – на початку 2016 років, коли вони почали працювати на розщеплення, застосовуючи, як ми раніше думали, наші сильні сторони, тобто нашу мову, історію тощо. До цього вони просували свою пропаганду переважно російською і щиро для тих, хто забажає приєднатися до концепту "русскій мір". Потім вони зрозуміли, що це не працює, а треба вигадувати щось нове. І тоді з'явилися акаунти з патріотами-козаками на аватарках, із тризубцями, жовто-блакитні, максимально нібито проукраїнські, але вони всі чомусь вимагали третього Майдану, продовження революції, розказували, що влада, президент краде і всі генерали – зрадники. Зараз цього дуже багато. У них є спеціальні військові, які вивчають українську мову, вони активно залучають в диверсійних групах і в пропаганді людей, які зрадили Україну, зокрема з Криму або з окупованих територій. Дійсно, іноді нам смішно, бо вони кажуть "нема сечі терпіти ці борошна", але часом, якщо там є грамотна людина, яка, наприклад, питомо з центральної України чи з Галичини, а потім опинилася в Криму і зрадила Батьківщину, то вона є носієм мови і буде грамотною українською мовою просувати ці меседжі.

Штучний інтелект: "ризиків тут значно більше"

Чи залучає ворог штучний інтелект на війні?

Так, дуже багато. Є речі, які стосуються безпосередньо кінетичних дій, тобто поля бою, і там це має певні наслідки. Ми теж використовуємо штучний інтелект. Тобто тут треба розуміти, що наша мета – перемогти. Ми мусимо застосовувати всі наявні інструменти. Але дійсно росіяни багато застосовують штучний інтелект. Загалом, я думаю, що це скринька Пандори, і ми ще не можемо його оцінити. Хоча багато тих, хто придумав штучний інтелект і просуває його, власники всіх додатків кажуть, що це навпаки нам полегшить життя і ми зможемо боротися з фейками, бо штучний інтелект буде виявляти дезінформацію, я схиляюся до того, що ризиків тут значно більше.

"Усе, що нам не подобається, стає російським ІПСО"

Зараз, за моїми спостереженнями, буквосполучення ІПСО (інформаційно-психологічна спецоперація) ліплять всюди — де треба і де не треба, і за цим губиться взагалі первинний сенс. Ти погоджуєшся?

Абсолютно. Це ціла проблема, тому що знецінюється, в принципі, вся ця боротьба і всі ці поняття. Все, що нам не подобається, стає російським ІПСО. Хоча російське ІПСО має дуже чіткі ознаки: це скоординована діяльність, треба бачити, що інформація виходить на певних каналах, що це повідомляється певними акторами, певними гравцями. Тобто треба розуміти, що стоїть за кожним з цих гравців, за кожним з цих каналів. Це не одиничний меседж якогось спікера десь у себе на сторінці в Фейсбуці. Тобто, коли ми говоримо, наприклад, про російську ракетну атаку на Україну, яка відбулася 8 липня, ми бачимо, що є певні спільні ознаки — вийшла ціла низка блогерів практично з ідентичними меседжами. Ось це є скоординована діяльність. Ми можемо бачити тут ознаки ІПСО. А коли це просто щось, що нам не подобається, то зовсім ні. Це грає на руку ворогу, тому що тоді нас легко вивести з себе і ми не можемо перейти до конструктивної розмови, тоді ми зразу починаємо сваритися. Тому що фактично, коли хтось каже, що інший є носієм російського ІПСО, значить інший думає, що його звинувачують в тому, що він російський агент. Це точно не сприяє конструктивній розмові.

"Краще себе обмежувати інформацією, ніж перенасичувати"

Що б ти порадила українцям, аби не страждати від російських атак?

Я думаю, що ключове в нашій боротьбі, — наша стійкість. І поразки, і перемоги є тимчасовими. Лише готовність продовжувати боротьбу є визначальною, тому що сьогодні буде поразка, завтра буде перемога, але післязавтра може бути знову поразка, якщо ми сядемо, складемо руки і будемо просто насолоджуватися власною перемогою. Треба розуміти, що одне повідомлення може вибити нас настільки, що зламає наш дух. Або може нас так деморалізувати, що ми подзвонимо тій людині, яка зараз на фронті, і скажемо, що це все нібито не має значення, що ми все одно програємо тощо. І це виб’є його дух, а він потім поділиться цим ще з кимось. Тож найважливіше – це дбати про себе, про свій стан і про інформаційну гігієну. Тому краще читати менше, але в таких джерел інформації, які перевіряють інформацію, які не дуже емоційні. Тобто, хай це буде три, два чи чотири медіа, які ви читаєте, але ви знаєте, що ця інформація перевірялася. Тому що там є спеціальні люди, які це перевірили, заголовки не є занадто емоційними, вони не спричиняють у вас вибухи емоцій — гніву, люті чи депресії. Краще себе обмежувати, ніж перенасичувати. Тобто розбиратися в цих тональностях і свідомо себе обмежувати. Так, іноді хочеться, хочеться нагодувати власного песиміста, але треба триматися, тому що насправді від цього залежить і дух тих, хто безпосередньо в значно гіршому стані — наших військових.