Фото: УНІАН
Коефіцієнт ефективності ВР після X сесії — 70%
Чи є оптимістичні новини про роботу Верховної Ради?
Так, на мою думку, оптимістичні новини є. По-перше, зважаючи на те, що війна продовжується вже 2,5 роки й ми поступово втрачаємо депутатів (хтось втік, хтось виявився державним зрадником), Верховній Раді вдалося збільшити коефіцієнт своєї ефективності. І після X сесії він становить 70%, що досить добре. Мені здається, що це найкращий показник і за минуле скликання, і за це скликання. Другий позитив, який би я хотіла підкреслити, — це голосування депутатів колишньої "ОПЗЖ". Останні сесії вони досить чемно голосують за реформаторські закони. Можливо, щоб уникнути переслідування та зберегти депутатську недоторканість. Але виходить, що вони повністю змінили свою поведінку. Тому що, наприклад, депутати, які зараз входять в "ОПЗЖ", коли ОПЗЖ була заборонена, їх коефіцієнт корисної дії складав 6%. Тобто вони голосували за 6% реформ, зараз це 68% — це зростання в рази.
Хотіла б підкреслити досить позитивну роль монобільшості, тому що за нашим дослідженням серед депутатів монобільшості немає жодного антиреформатора. Тобто вони досить відповідально підтримують реформи. Понад 40% реформ підтримує кожен депутат, навіть найбільший "прогульник". І це найкращий результат серед інших фракцій. Це дуже важливо, тому що ми не кажемо про ініціацію законів і їх написання, де, звісно, монобільшість має переваги і їм простіше просувати свої закони. Тут мова лише про голосування, де депутату будь-якої фракції нічого не забороняє голосувати за якісні, гарні закони, які наближають нас до перемоги та до ЄС. І наразі за них найкраще голосують "Слуга народу", "Голос" і об'єднання "Довіра".
Відтак навіть голосування покращується, тобто депутати починають більш відповідально ставитися до своєї роботи, можливо, тому що їх стає менше. Є депутати, які приєдналися до Збройних Сил і підтримують нас таким чином. Ті дні, коли вони відсутні через службу, ми не враховуємо до їх оцінки, тому вони отримують максимальну оцінку за ті голосування, де вони були. Є жінки, які продовжують народжувати, якщо не помиляюсь, близько 10 депутаток за час цієї каденції народили дітей і підтримують Україну таким чином. А тому теж інколи вибувають з голосувань, і, можливо, саме тому інші депутати відчувають відповідальність, що їх менше і починають голосувати трохи краще, ніж вони це робили до повномасштабного вторгнення.
Чи доводиться вам комунікувати з фракціями? Яка швидкість одержання інформації? І про що йдеться? Це відписки чи це ґрунтовні аналітичні дописи?
Тут є проблеми. Зараз ми направили запити на фракції, депутатські групи про те, чому вони не повним складом голосують за реформи. Поки що не встигли отримати відповідь. Тут ще не пройшли терміни, але, наприклад, коли ми хотіли дізнатися їхню думку про наше дослідження, про наш рейтинг, запросити їх на подію, представити свою позицію, наприклад, чому "Батьківщина" стало підтримує реформи на рівні 30%, то майже ніхто не відгукнувся. Тобто з цим була проблема. Депутати не готові виходити й відкрито комунікувати, чому в них така позиція, чому вони голосують саме так, чому вони не підтримують реформаторські закони та чим це обумовлено.
Лідери та аутсайдери рейтингу
У яких депутатів найнижчий коефіцієнт корисної дії?
Найнижче опинилися досить відомі імена. Це Олександр Дубінський, який зараз перебуває під слідством, Анжеліка Лабунська, яка відсутня всі 3 чи 4 роки і зовсім не голосує, Ігор Палиця, Вадим Столар, Христенко Федір, Степан Івахів і Михайло Соколов. Це ті депутати, які фактично взагалі не голосують за реформи і які голосували тільки за окремі закони. Це абсолютні антиреформатори в нашому рейтингу.
Хто належить до лідерів?
Серед лідерів виключно депутати "Слуги народу". Це Микола Таралін та Наталія Локтіонова. Вони нещодавно у Раді, тільки 1 чи 2 сесії, але поки що голосують за всі реформи. Втім у депутатів, які тільки з'явилися в Раді, є невеличка фора. В них менше законів потрапляє до розгляду, тому їм легше тримати 100% чи 90% відповідальність у голосуванні за реформи. Потім у деяких оцінки знижуються, але є ті, хто зберігає свої позиції. Ми оцінюємо тільки голосування депутатів, і нічого не заважає всім іншим депутатам, навіть більш відомим, просто відповідально ставитися до роботи. Тому що без голосувань ніякого не буде просування законів, їх ухвалення і нашого руху у Європу. Тож це необхідна умова їхньої роботи – приходити на засідання і голосувати.
Критерії визначення реформаторського закону
Чи є концептуальне визначення, що таке реформаторські закони?
Ми рахуємо наш рейтинг на основі Індексу Реформ. У цьому проєкті ми відбираємо закони. І потім кожен з понад 40 експертів в різних галузях оцінює закони у своїй сфері. Таким чином, якщо ці експерти в галузі поставили високу оцінку, ми вважаємо, що це реформа. Які критерії? Якщо цей закон зменшує можливості для корупції, якщо вони зменшують можливості для монополій або зайві субсидії, якщо вони підвищують конкуренцію, якщо вони сприяють ринковій економіці, відкритості економіці, євроінтеграційним рухам, то ми вважаємо, що це реформа. Якщо навпаки, наприклад, лобізм вузьких сфер, закриття реєстрів, відкритих даних, зменшення прозорості, то ми вважаємо це антиреформою. І на основі оцінок експертів вже ми як наступний крок рахуємо коефіцієнт корисної дії депутатів.
За що найкраще голосують депутати?
Які тематичні вподобання різних політичних сил чинної Верховної Ради?
"Слуги народу" як монобільшість вимушені інколи голосувати за все, тому що часто не можуть знайти підтримки інших фракцій. Наприклад, "Батьківщина" майже нічого не підтримує. Однак, практично всі фракції, за виключенням "Батьківщини", підтримують соціальні закони, які стосуються охорони здоров'я, освіти, соціального захисту. Тобто тут голоси зібрати легше. А, наприклад, якщо це стосується банківського сектору, умовно друку чи недруку грошей, то трійка лідерів у вигляді "Слуга народу", "Довіра" і "Голос" голосують спільно, а всі інші фракції пропускають ці голосування і не підтримують цю трійку. Водночас депутати "Європейської солідарності" підтримують законодавство у сфері людського капіталу і також досить активно голосують за законодавство у сфері енергетики. Натомість, наприклад, те, що стосується бізнесу, регуляції, дерегуляції, державних фінансів, прозорість бюджетів, бюджетне планування – вони не долучаються. Тож зараз саме час всім фракціям переглянути свою позицію. І там, де дійсно потрібні зміни і закон, варто не включатися в політичну боротьбу, а голосувати, щоб нас наближувати до кращого майбутнього.
