80% українського зерна експортується через Чорноморський морський коридор — Козаченко

80% українського зерна експортується через Чорноморський морський коридор — Козаченко

Якщо Чорноморський логістичний хаб продовжить працювати без перешкод, Україна зможе транспортувати ним близько 47 млн тонн зерна, розповів в ефірі Українського Радіо президент "Української аграрної конфедерації" Леонід Козаченко. Наразі, за його словами, 80% експорту здійснюється через чорноморський морський коридор. 15 % — це залізниця і близько 5 % — автомобільний маршрут. Відтак навіть якщо на кордонах України та ЄС розпочнуться чергові страйки, які вже анонсували Польща та Румунія, це не спричинить проблем для українського аграрного сектору, через які той би не встояв. 

Разом з тим Росія продовжує постачати на світові ринки зерно за цінами, які є нижче ринкових, що впливає на аграрний бізнес всього світу. Насамперед йдеться про продукцію, вивезену з окупованих українських територій. "Торік росіяни експортували близько 6 млн тонн нашої продукції, яку просто захопили", констатував Козаченко.

0:00 0:00
10
1x

Фото: Олександр Кубраков

80% експорту Україна здійснює через Чорноморський морський коридор

За останні три місяці росіяни здійснили близько 60 атак на зернову інфраструктуру. З чим може бути повʼязана така підвищена активність росіян?

Є декілька причин, чому Росія так чинить. Основна — це те, що вона воює з Україною і не лише фізично знищує населення, але й створює проблеми для економіки нашої держави. І це теж впливає на всіх нас. Росія розуміє, що вплив на зменшення поставок на експорт продовольства — це вплив на весь світ. РФ думає, що світ буде реагувати таким чином: треба примусити Україну здатися, і тоді не буде проблем з експортом, адже Росія захопить всю територію і буде з України постачати продукцію в тих обсягах, які були до початку війни. Однозначно, Росія використовує це як важіль впливу і на нас, і на весь глобальний світ.

У липні минулого року Росія заявила, що зупиняє участь у чотиристоронній зерновій угоді, за якою здійснювався експорт українського зерна морськими шляхами. Чи можна сказати, що за цей час Україна напрацювала достатньо варіантів співпраці щодо вивезення своєї аграрної продукції? 

Весь світ вже відзначає, що Україна, не маючи підтримки, на яку ми очікували, зробила все для того, щоб примусити Росію зупинити шалений тиск на логістичні маршрути, якими ми транспортували зерно. Ми відкинули Росію від того, що вона робила торік. Зараз вони намагаються повернутися до того, що робили. Але думаю, що їм це не вдасться, хоча Росія певною мірою й створює великі проблеми. Ми втратили величезну кількість наземного обладнання на логістичних морських терміналах, а також пошкоджено багато кораблів, які транспортували. І це втрата не лише України, а й багатьох країн у світі. Зокрема, понад десять країн зазнали втрат через удари, які були завдані за останні 2,5 місяці. 

Але наразі 80% експорту ми здійснюємо через Чорноморський морський коридор. 15 % — це залізниця і близько 5 % — автомобільний маршрут. Тож морські шляхи залишаються нашим основним інструментом для реалізації експортних контрактів, і ми будемо на цьому зосереджувати основну увагу.

А які країни так само потерпають від того, що Україна не може нормально переправляти свою аграрну продукцію? Хто від нас залежить і хто наші основні партнери?

Від нас залежать сотні мільйонів людей на планеті, але найбільший обсяг своєї продукції ми постачаємо в Індію та Китай, а також на Близький Схід. Багато постачаємо й на Африканський континент. Крім того, ми побили рекорди поставок продукції на територію ЄС. На жаль, це найліквідніший та безпечніший для нас маршрут і ринок збуту. 

Торік Росія експортувала 6 млн тонн українського зерна  

Чи висуває Росія на тлі атак вимоги щодо дій України? Зокрема, за яких вона припинить обстрілювати логістику та надасть можливість транспортувати збіжжя?

Ми знаємо, як поводить себе Росія. Вона каже, що їй треба контролювати все, що ми веземо цим логістичним маршрутом, тому що, окрім продовольства, ми можемо везти зброю. Ми розуміємо, що не було жодного випадку, щоб Росія знайшла зброю, коли працював жорсткий контроль, який був створений на початку війни на цьому маршруті. Для них головне — поставити нас на коліна в економічному плані, зробити нас залежними від того, чи будемо ми далі воювати з Росією, чи ні. По-друге, поставити на коліна весь світ, сказавши, що Росія — найпотужніша держава, яка повинна диктувати всім свої умови. Й це ми повинні донести не лише собі, але й кожній країні на планеті. Бо є ще багато країн, які Росія згуртовує.

Крім того, Росія зараз постачає дуже багато зерна по занижених цінах, хоч раніше цього не робила. Одна війна — коли вони хочуть знищити наші обʼєкти та транспортні засоби із застосуванням сили. Але тепер на ринок вони постачають зерно по цінах, які є нижче світових. Насамперед це поставки на Африканський континент, в Єгипет. Втім це переважно продукція, яку вони збирають на тимчасово окупованій українській території. Тож торік росіяни експортували близько 6 млн тонн нашої продукції, яку просто захопили.

А країни, які купують агропродукцію в Росії, перевіряють її походження?

Вони кажуть, що перевіряють, але насправді ніхто цього не робить, тому що Росія постачає продукцію через Азербайджан, Туреччину та інші країни. Там реєструються місцеві компанії, через них реалізують цю продукцію і кажуть, що вони не з території Росії. Торік нам було дуже боляче, коли поляки нас блокували, а продукцію з Білорусі, яку Росія постачала з окупованих територій, переміщували в ЄС. Й там не "могли" переконатися, що це — українська продукція, яку Росія відібрала в нас і заробляє на цьому гроші, які використовує для закупівлі та виробництва зброї, якою знищує Україну та створює загрозу для всього світу. 


Леонід Козаченко. Фото: Latifundist.com

Дунайські порти використовують вдвічі менше, ніж два роки тому

А яка ситуація зараз з дунайськими портами, які свого часу перебрали на себе функцію основного зернового трафіку з України до інших країн?

Дунайські порти теж використовуються, але не так активно, як в той період, коли ми не могли контролювати Чорноморський коридор. Зараз ми теж використовуємо Дунай, але приблизно вдвічі менше, ніж це було 1,5-2 роки тому. Там ще є певні потужності, вони залучені та приносять нам користь.

Дунайські порти ми багато використовували для поставок в Європу, але наразі Європа ввела квоти. Цього тижня ми мали розмови на високому рівні в Польщі, чому зараз Польща відновлює блокування не тільки реалізації продукції на території їхньої країни, а й транзиту через цю територію. Вони як завжди пояснюють, що квоти, які вони нам встановили, їх не влаштовують. Мовляв, ми продаємо продукцію на територію ЄС, а це впливає на ціни. Вони падають, і поляки не можуть отримати прибуток, просять ЄС про збільшення дотацій, а ЄС каже, що дає однакові дотації всім членам Європейського Союзу, тому нехай польський уряд збільшує дотації з власного бюджету. Уряд цього зробити не може, бо він підтримує Україну в період війни, тож "ми вас не пустимо на нашу територію". Така в них позиція. Зараз й румуни до цього підключились. Але вони не враховують, що зараз світові ціни на пшеницю трішки впали. Окрім того, Росія безкоштовно забрала в нас і продала зерно, заробивши менше, але це теж вплинуло на світові ціни. 

Це нам боляче, але не настільки проблематично, щоб ми не вистояли. Ми будемо вести переговори, будемо їх переконувати. 

Загроза страйків кордонів з ЄС: нам вистачить Чорноморського хабу

А чи не загрожує нам поновлення страйків на спільних кордонах з європейськими країнами, куди вивозять продукцію українські фермери? 

Поляки сказали, що починають блокувати. Це потім сказали й румунські фермери. Але я думаю, що ми не будемо зосереджуватися на таких обсягах і перевезеннях, які здійснювали 1,5-2 роки тому в цьому напрямку. Якщо буде працювати Чорноморський логістичний хаб, то нам цього вистачить. Надалі треба просто зосередитися на захисті суден, які будуть перевозити продукцію через цей морський коридор. Ми експортуємо приблизно 48 млн тонн зерна. 

У жовтні ми побʼємо рекорд по експорту Чорноморським маршрутом

Пане Леоніде, чи збільшилася кількість суден, які готові заходити до українських портів, і чи має Україна можливості їх обслуговувати, враховуючи постійні обстріли?

Зараз заходить велика кількість суден навіть при тому, що росіяни почали атакувати їх. Ми знаємо, що діє страхування ризиків перевезень, і є страхові компанії, які ці перевезення страхують. Хоча два місяці тому, наприклад, відмовлялися від страхування, бо не було ризиків. Цього місяця (в жовтні — ред.) ми побʼємо рекорд, коли вдвічі більше експорту пройде через Чорноморський маршрут, ніж торік. Вже зараз ми маємо 12 млн тонн експорту від початку цього сезону – за три місяці. У жовтні вже маємо 5 млн тонн, хоча лише середина місяця. Проте загальний експорт, за прогнозами, не перевищить 47 млн тонн. Це на 10 млн тонн менше, ніж було торік. 

Останні новини
Ромська спільнота може бути від 200 до 400 тисяч, а 35% їх не сприймають в Україні
Ромська спільнота може бути від 200 до 400 тисяч, а 35% їх не сприймають в Україні
Обвалу фронту наразі немає, але тенденції загрозливі — Селезньов
Обвалу фронту наразі немає, але тенденції загрозливі — Селезньов
"Абстрактна євроінтеграція" чи "прості соціальні рішення від Кремля": Присяжнюк про президентські вибори в Молдові
"Абстрактна євроінтеграція" чи "прості соціальні рішення від Кремля": Присяжнюк про президентські вибори в Молдові
Промінь рекомендує: Женя і Катя з треком "Бачити тебе щодня"
Промінь рекомендує: Женя і Катя з треком "Бачити тебе щодня"
"Молитва, видряпана на стіні, буде вічною, допоки стоїть храм": дослідник давніх графіті про "середньовічний вандалізм"
"Молитва, видряпана на стіні, буде вічною, допоки стоїть храм": дослідник давніх графіті про "середньовічний вандалізм"
Новини по темі
Ромська спільнота може бути від 200 до 400 тисяч, а 35% їх не сприймають в Україні
Відчай і страх: Тернопільський гурт The Artistic Rats випустив альбом "Тиша"
З точки зору історичної ми постійно знаходимося в статусі того, хто отримує перемогу, — Нагорна про війну, страх та ефективність
ЮНЕСКО має забезпечити політичну адвокацію будівлі Держпрому в Харкові — архітектор
"Система слабка і недосконала". Балін про обов'язкову електронну реєстрацію з 1 листопада з боку Польщі