Ілюстративне фото: facebook.com/GeneralStaff.ua
Підписано вже чотири угоди на загальну суму понад 11 млн грн
Центр гуманітарного розмінування підписав перший договір із переможцем аукціону на надання послуг із розмінування земель сільськогосподарського призначення. Наскільки швидко почне поширюватися цей механізм?
Підписано вже чотири такі угоди на загальну суму понад 11 млн грн. Це приблизно 200 гектарів різних територій. Процес іде поки повільно, адже такої практики в Україні та світі раніше не було, щоб у такому великому обсязі контрактувалися оператори для протимінної роботи. Але ми рухаємося. Сам механізм ― це досить довга процедура з точки зору кількості дій. Вона ініціюється фермером, який вважає, що його території небезпечні, бо розташовані поряд із територіями, де ведуться активні бойові дії, або поряд із деокупованими територіями. Відбувається низка перевірок, формування орієнтовної вартості роботи на цій конкретній ділянці. І далі ― торги Prozorro, де все відбувається за стандартною процедурою відкритих аукціонів. Після того, як запропонована найкраща пропозиція з боку операторів протимінної діяльності, з такою компанією підписується договір ― і компанія береться до роботи.
Попит ― величезний, пропозиція ― поки що обмежена, але спроможна
Чи можна кількісно виміряти попит на такі послуги і пропозицію?
Поки що формувати дорослу аналітику і говорити про тенденції зарано. Але перші кроки свідчать про те, що ми вгадали, як буде сформована пропозиція та попит. Тепер нам треба врегулювати між ними взаємодію, але ― не зарегулювати. Процедура не має бути дуже простою з огляду на складність робіт і той рівень небезпеки, який ці роботи несуть. Проте це не має бути занадто ускладнено. Якщо говорити про цифри, то у нас є 55 операторів протимінної діяльності, які мають право виходити в поля та здійснювати розмінування. Ці компанії дуже різних форм власності, переважно українські комерційні ТОВки. Але є й неприбуткові організації, благодійні фонди, представництва величезних міжнародних організацій, які працюють по всьому світу. Вони вже представлені в Україні досить великим штатом та великою спроможністю.
Вони працюють на тих самих умовах, що й українські компанії?
Не зовсім. У них трошки інша історія стосунків з їхніми партнерами ― донорами, які фінансують їхні роботи. З точки зору операційності робіт на полях ― усе ідентично, а з точки зору джерел фінансування цих робіт ― там інша історія. Вони сформували свою вартість цих робіт і дотримуються цієї системи. У нашому ж випадку ми запускаємо ринок і даємо вхід на цей ринок українським компаніям, які нещодавно створені. Це нові компанії, які не мають сторічної історії та шикарного портфоліо. Роботу українських компаній ми плануємо фінансувати з коштів платників податків. Важливий момент ― запит з боку отримувача послуг. Ми маємо вже понад 160 заявок. Це величезна кількість територій, ми зараз проводимо їх аналіз ― які підпадають, а які не підпадають під розмінування. Від фермера у форматі цієї ініціації ми отримуємо тільки інформацію про кадастровий номер, що його фермер вважає небезпечним. Усе решта робиться Центром гуманітарного розмінування, аналізується, чи проводилася там раніше робота, чи не має цей фермер зв’язків із РФ, чи все добре у нього з податками. Це дуже важливо, тому що гроші для оператора з розмінування формуються за рахунок платників податків, у тому числі фермерів. Отже, попит на ці роботи величезний, і маємо поки що обмежену, але спроможну пропозицію. Сподіваюся, далі будемо прискорюватись.
Жодне розмінування не дає 100% результату
Яким чином контролюватиметься виконання робіт із розмінування?
Після того, як здійснені роботи на полі, туди прибуває команда контролю якості. Поки контроль якості не скаже, що там усе добре й ділянка безпечна, оператор не отримує фінансування за зроблену роботу, а ділянка не вважається безпечною. Орган контролю має видати відповідний сертифікат. Раптом після видачі такого сертифіката на ділянці відбудеться інцидент, тут треба розуміти, що жодне розмінування не дає 100% результату. Воно близьке до 100%, тому що умовний артилерійський снаряд міг заритися на глибину три метри, ніхто його звідти діставати не буде, а через 5 чи 50 років він може звідти піднятися. Якщо фермер його просто зачепить оралом, це одна історія, а якщо снаряд здетонує, то потрібно буде робити розслідування, чому так сталося: чи снаряд був глибоко і піднявся, чи це була помилка розмінування або інспекції. І тоді встановлюватимуть відповідальність. Важливо, що після гуманітарного розмінування вся відповідальність з власника чи орендаря землі знімається.
Ігор Безкаравайний. Фото: ukrainer.net
Чому питаннями гуманітарного розмінування займається Міністерство економіки?
Завдання Мінекономіки ― не займатися безпосередньо розмінуванням у полях, а забезпечити належну взаємодію різних органів влади та стейкхолдерів, які присутні в Україні, для того щоб процес гуманітарного розмінування відбувався ефективно та якісно. Через широкий спектр повноважень ми працюємо з усіма органами ― з Міноборони, МВС, МЗС, міжнародними організаціями, посольствами, донорами тощо.
Процес розмінування ― це ідентифікація + очищення
Як відбувається гуманітарне розмінування?
Процесів дуже багато, вони відрізняються в залежності від того, на якій землі ми працюємо, як погодні умови тощо. Грубо кажучи, весь процес розмінування можна поділити на дві частини ― ідентифікація та очищення. Під час ідентифікації люди обстежують території на наявність небезпеки або наявність безпосередніх чи опосередкованих доказів цієї небезпеки. Наприклад, якщо в полі група обстежувачів знайшла протитанкові міни, це наявність безпосередньої небезпеки. Якщо ж у полі знайшли ящики, в яких переносили протитанкові міни, або стрічки чи інші докази, що на цьому полі щось відбувалося, але безпосередньо самих мін ми не бачимо, тоді долучаємо додаткові методи збору інформації ― опитування населення, супутникові знімки тощо, з метою встановити межі цієї небезпеки, а вже потім розпочинаємо процес розмінування.
Як молоді компанії з розмінування підтверджують свою спроможність та отримують сертифікат?
У нас є ухвалені державні стандарти, що регламентують роботу операторів із розмінування. Компанія має володіти певною кількістю навчених людей з навичками та знаннями у сфері розмінування, мати на балансі відповідне обладнання ― захисні жилети, візори, міношукачі, щупи тощо. В залежності від того, на які процеси сертифікується ця компанія. Після цього компанії приписуються стандартні операційні процедури. В Україні є три сертифікаційні центри, які здійснюють спершу теоретичну частину перевірки, тобто на папері, а потім виїжджають на польову частину, щоб переконатися у наявності людей і техніки та перевірити вміння і навички персоналу. Лише після цього компанії присвоюють статус оператора протимінної діяльності.
Сильна сторона України ― інновації гуманітарного розмінування
Чи працюють в Україні над створенням нових зразків відповідних дронів, розмінувальних машин та іншої техніки?
Якщо ми говоримо про етап очищення, там складно вигадати щось нове, тому що методи очищення не змінюються роками. Є машини механізованого розмінування, і наше завдання в Україні ― зробити ці машини дешевшими та потужнішими, але сама технологія не зміниться. Якщо ж говорити про етап ідентифікації, то тут широке поле саме для новітніх розробок. Це не так видовищно, як велика машина перемелює перед собою ґрунт і підриває міни, і не дуже зрозуміло, бо йдеться про великі масиви даних, які перетравлюються складними алгоритмами, але це те, що змінює по всьому світу підходи до розмінування, з точки зору швидкості обстеження небезпечних ділянок і побудови пріоритетності, які ділянки треба розмінувати в першу чергу. Бо якщо ми привеземо в Україну все, що є у світі для розмінування, усіх фахівців, усі машини і підемо в поля розміновувати без певної пріоритетності, це буде максимально неефективне використання ресурсу. Тому сильна сторона України ― в інноваціях гуманітарного розмінування. Не те велике і яскраве, що вибухає, а те, що привносить швидкість та змінює розуміння й підходи до розмінування. Це ідентифікація небезпечних та безпечних ділянок.
