Лідер КНДР Кім Чен Ин. Фото: агентство KCNA
Невелика група північнокорейських військових була знищена на окупованій частині території України
Які є підтверджені свідчення перебування військових КНДР на лінії фронту в Україні?
Безпосередньо на лінії фронту підтверджень немає. Можна лише сказати, що у Центрі протидії дезінформації при РНБО України підтвердили, що в результаті високоточного удару Сил оборони України невелика група північнокорейських військових була знищена днями на окупованій частині території України. Це були не рядові бійці, а радники та військові фахівці, тобто офіцери. Раніше була інформація про те, що КНДР відправила до РФ фахівців з інженерної справи, хоча мені здається, що у Росії, яка змогла накопати тисячі кілометрів фортифікаційних споруд ще на рівні 2023 року, навряд чи є потреба в інженерних фахівцях. Найімовірніше, йдеться про фахівців, які відповідають за запуск балістичних ракет KN-23. Адже ці ракети специфічні, тому технічний нагляд з боку постачальника виглядає логічнішим.
Наскільки ймовірно, що збільшиться присутність військ із Північної Кореї на боці РФ?
Максимально складне питання. У Сеулі справді говорили про те, що існує така загроза. Вона для них зрозуміла, бо спостерігається зростання участі КНДР у війні. Спершу постачання Росії корейських снарядів, потім балістичних ракет, тепер військові фахівці вже на території України, тому можна припускати, що існує загроза появи військових формувань. Наскільки вона реальна, не беруся судити, бо 1% ― це вже ймовірність.
РФ може перетворити військово-промисловий комплекс Північної Кореї на своє заднє подвір’я
До яких масштабів доросло союзництво РФ та КНДР?
Йшлося про передачу Пхеньяном більше мільйона боєприпасів для російської армії, передачу з боку КНДР ракет KN-23, які вже використовуються. Натомість РФ постачає до КНДР ракетні технології, певні ресурси. Але в умовах, коли Пхеньян не зустрічається з жодними наслідками для своїх дій, існує максимальна ймовірність того, що все це буде масштабуватися й надалі. Навіть до того, що РФ може перетворити військово-промисловий комплекс Північної Кореї на своє заднє подвір’я, тобто надати КНДР верстати, технології, сировину, поставити своїх контролюючих осіб і просто використовувати вкрай дешеву північнокорейську робочу силу для виробництва зброї.
Треба пам’ятати, що коли йдеться про КНДР, то це про Збройні сили, які оцінені в 1 млн 280 тис. осіб, із них Сухопутних військ 1,1 млн. У Росії зараз офіційна штатна структура Збройних сил ― 1,5 млн. Тобто коли ми говоримо про КНДР, то йдеться про величезну армію, яка пропорційно не відповідає населенню країни, але така кількість осіб у складі підрозділів, бронетанкових дивізій, зокрема 27 піхотних дивізій, 6 механізованих, 16 піхотних бригад і т. ін., дає розуміння, що ця армія трохи менша за російську. І вона входить до топ-5 армій у світі зі значним відривом, а отже, має відповідну кількість артилерійських систем ― понад 20 тис., за оцінками Лондонського безпекового інституту, і до них треба додати близько 5,5 тис. реактивних систем залпового вогню. До такої кількості артсистем потрібна відповідна кількість боєприпасів та заводів, які їх виробляють. Як вони їх виробляють ― це вже інше питання. У КНДР планова економіка і люди там час від часу можуть їсти траву, але снаряди будуть вироблятися.
КНДР ― абсолютно чорна скринька
А те, що вони "відсипають" боєприпаси для РФ, це відчутно для їхніх Збройних сил?
Коли йдеться про КНДР, то говоримо про абсолютно чорну скриньку. Що там усередині ― ніхто не знає достеменно. Можливо, найбільш просунуті розвідки світу і мають детальнішу інформацію, але вона під грифом "секретно". А в публічному просторі ― нічого невідомо. Навіть та кількість війська, що оголошена, це оцінки, зроблені безпековим інститутом. І треба пам’ятати, що строкова служба в армії взагалі допомагає їм вирішувати свої сільськогосподарські, промислові, логістичні та будівельні завдання. Тобто вважається, що більша частина з 1,2 млн армії не стільки боєздатна, скільки виконує задачі "будбату". Проте, якщо розглядати гіпотетичний сценарій, що КНДР відправляє на війну Росії проти України свої сили, то формується експедиційний корпус із найбільш підготовлених підрозділів, а це сили спецоперацій КНДР, які налічують розвідувальні батальйони: 3 повітряно-десантні бригади, 10 снайперських бригад, 9 легких піхотних, 17 окремих розвідбатів та 8 окремих батальйонів спецпризначення. Із цього вони можуть щось скомпілювати і відправити на допомогу РФ. Щодо кількості, навіть оцінок немає.
(1).jpg)
Олег Катков. Скриншот із відео
50% ракет KN-23 просто розвалились у повітрі
Північна Корея вже адаптувалася до багаторічних санкцій, а додаткових механізмів впливу немає?
КНДР ― чудовий приклад того, що санкції впливають. Це означає, що країна може виробляти ракети, величезну кількість артилерійських боєприпасів, мати армію 1,2 млн осіб, але якість цих ракет і боєприпасів під величезним питанням. Наприклад, згадані KN-23 продемонстрували під час ударів Росії по Україні дуже низьку ефективність і точність. 50% цих ракет просто розвалились у повітрі. Фіксувалися випадки, коли ціллю було якесь місто, наприклад, Біла Церква або Київ, а падало просто на околиці у лісі. Щодо снарядів ― аналогічна ситуація, рашисти навіть бідкалися, що має місце дикий розліт, а у певної партії снарядів немає свинцевого дроту, необхідного для розміднення ствола.
Наскільки логістично доречно для Росії розмістити деякі виробництва зброї на території КНДР?
Там є своя залізниця. Хоча снаряди вони возили дуже складним маршрутом. Спочатку їх завантажують на корабель, який пливе під Владивосток, там він розвантажується на покинутій базі Тихоокеанського флоту, далі перевантажують на вантажні автомобілі, які їдуть кілька кілометрів до найближчої залізничної гілки, де боєприпаси завантажують на потяги. Цей маршрут було досліджено станом на весну 2024 року. Можливо, зараз вони вже проклали нову гілку залізниці. Отже, логістика для РФ не є чимось критичним.
Росія передає КНДР ядерні та ракетні технології
Росія отримує боєприпаси різного штибу, а що отримують північні корейці від РФ?
Хороше питання, на яке на Заході ніхто не звертає уваги. Думаю, це ядерні технології, ракетні технології, передача яких почалася ще раніше. До речі, KN-23 вважається створеною на основі російського "Іскандера", там використовуються дуже схожі рішення, що вимагають значної роботи з ракетобудування, наприклад, це газодинамічні керма з тугоплавких матеріалів. У КНДР цієї технології не існувало, тобто йдеться про передачу готових рішень. Крім того, зараз успішно випробовується міжконтинентальна балістична ракета високої дальності Hwasong-17, з якої просто стирчать російські вуха. Перша ступінь ― це просто калька з Р-36 (радянська ракета "Сатана" у західній термінології – ред.). Водночас у КНДР є ядерна зброя та засоби її доставки. Вже згаданий Hwasong-17 демонструє високий ступінь успіху ― нова ракета одразу полетіла, і вже чотири рази. Це прямо вказує на те, що використовуються готові рішення.
Перетинання демілітаризованої зони не буде, КНДР вестиме вогонь по південнокорейських містах
Чи є у КНДР ресурси поновити конфлікт із Південною Кореєю?
Треба пояснити, чому КНДР погрожує підірвати дві дороги, які з’єднують обидві Кореї, вони були побудовані у 2000-х роках під час потепління між країнами. Нагадаю, що громадянська війна завершилась створенням у Кореї демілітаризованої зони завширшки приблизно 4 км через усю країну і завдовжки близько 250 км. Це одна з найбільш замінованих територій у світі, а по обидва боки ― величезні фортифікаційні споруди. Країни розмежовані по цій лінії з 1953 року. Тому сценарій прориву демілітаризованої зони означає готовність до астрономічних втрат. Центр Сеула від гіпотетичної можливості розгортання військ КНДР перебуває за 40 км, а густонаселені передмістя ― це 10 км. За найбільш імовірним сценарієм війни, ніякого перетинання демілітаризованої зони з боку КНДР не буде, вони просто стануть одразу в оборону, але будуть вести вогонь по містах. І коли центральне багатомільйонне місто Південної Кореї Сеул опиниться під артилерійським вогнем, то про десяту економіку у світі мова не йтиме. А щоб цього не сталося, південнокорейські війська мають відсунути КНДР від рубежів використання артилерії. Саме тому КНДР хоче ускладнити цю задачу і вважає, що дві наявні дороги треба розібрати й замінувати. До того ж Пхеньян має ядерну зброю, а Сеул ― ні, тому там зараз точаться активні розмови про те, що треба мати ядерну зброю.
