Дональд Трамп. Фото: AP
Ми не чуємо відповіді на головне питання: чи є у США насправді стратегія, як зупинити Путіна
Чи можна сказати, що нинішня передвиборча кампанія в США перекриває усі попередні за рівнем експресивності та взаємних звинувачень?
У сучасній історії так. Після Другої світової війни такого рівня протистояння я не пригадую. Це звичайно не той хаос, на який сподівається Путін, але це серйозна ситуація для країни, яка і після минулих виборів, коли Трамп сперечався з Байденом була в складній ситуації. Ми прекрасно пам’ятаємо штурм Конгресу США після виборів, оскарження Трампом їх результатів і все те, що потім відбувалося. Сподіваюся, громадянське суспільство зробило висновки і таке більше не повториться, хто б не переміг на цих виборах. Головною відмінністю даної кампанії від попередніх є те, що зараз якщо не на перший план, то на дуже важливий виходять питання зовнішньої політики. Йдеться про кампанію, риторику, дискусії між кандидатами на посаду президента США. І серед цих питань українське питання звичайно посідає своє місце. Тут і Близький Схід, і Китай, і Тайвань, і відносини з НАТО, місце США у світі тощо. Це все вперше. Я не пригадую, щоб такі питання затьмарювали навіть такі класичні проблеми, як безробіття, економічну ситуацію, наслідки ковіду, проблеми в системі освіти, зношеність американської інфраструктури. На цих питаннях завжди робили акцент кандидати у президенти протягом багатьох попередніх років. А зараз ми бачимо під час дебатів, у ЗМІ, серед експертів та політиків це в першу чергу питання агресії Росії проти України і ситуація на Близькому Сході. Це важлива відмінність, яка з одного боку іде нам на користь, тому що ми не зникаємо з радарів американських політиків. З іншого боку це погано тим, що обидва кандидати з одного боку прекрасно розуміють, що це питання для них є важливим і що одному з них доведеться займатися цим як президенту, з іншого боку вони зараз намагаються уникати якихось гострих кутів. Ми побачили це під час дебатів, коли Україна згадується, окрім заяв Трампа, який постійно повторює, що він друг Путіна і що він зупинить цю війну за одну добу, але без конкретики. Ми не чуємо відповіді на головне питання: чи є у США насправді стратегія щодо того, що робити далі в цьому питанні і як зупинити Путіна. Тут ще можна додати питання ядерної зброї і багато-багато чого, що випливло на перший план саме в результаті війни Росії проти України.
"Прямий, відвертий, цинічний і трішки грубий, своєрідний американський ковбой"
Чим Дональд Трамп імпонує такій великій кількості американців?
Я доволі добре знаю Дональда Трампа, спілкувався з ним ще задовго до того, як він став президентом США. Це дуже експресивна людина. Я не думаю, що його погляди у вузькому сімейному полі відрізняються від того, що він говорить. Він людина відверта, яка спершу говорить, а потім думає. Це класична риса багатьох американців і саме тому, мені здається, це один з його козирів. Він бере тим, що він свій. Саме тому він подобається багатьом американцям. Він відповідає їхньому погляду на те, яким має бути американець: прямий, відвертий, цинічний і трішки грубий, своєрідний американський ковбой. З іншого боку Гарріс, на мою думку, більш поміркована - це всім зрозуміло. Але можливо її менше знають, як людину, навіть у США, тому що посада віцепрезидента традиційно в тіні. Віцепрезидент набагато рідше з'являється на публіці, ніж президент. Зараз інша ситуація, тому що вона є кандидатом.
Насправді дуже складно передбачити результат. голоси в переважній більшості штатів вже визначені. Є штати, які протягом 100-150 років голосують або за демократів, або за республіканців. Тому лишається 5-6 штатів, де кожні вибори відбуваються сворідні гойдалки. тобто кожні чотири роки змінюються симпатії. Від кількох мільйонів голосів у цих штатах залежить перемога того чи іншого кандидата. Серед прихильників демократів є люди, які вважають, що політика Байдена є занадто проізраїльською. Їм більше подобаються ті гасла, які висуває Трамп, тому що він однозначно за Ізраїль і однозначно проти Хамасу. За ці голоси іде боротьба. Кожне гостре слово про допомогу Україні чи підтримку Ізраїлю може схилити симпатії цих людей на користь одного чи іншого кандидата. Саме тому вони намагаються ухилятися від гострих і відвертих заяв щодо України. Хто б не був обраний президентом США підтримка України не зменшиться.
Володимир Єльченко. Фото: Постійне представництво України при ООН
"Навіть якщо Трамп почне про щось домовлятися з Путіним, Путін його кине через п’ять хвилин"
Чого чекати, якщо президентом стане Дональд Трамп?
Незважаючи на всі проблеми, які ми мали в Конгресі США, мається на увазі майже піврічна затримка з пакетом допомоги, не можна говорити, що ми не маємо стабільної двопартійної підтримки. Вона була давно, є і залишиться. Незалежно від того, яким чином зміниться склад Сенату чи Палати представників, у нас так чи інакше є щонайменше дві третини складу Конгресу США, які завжди підтримували і будуть підтримувати Україну. Будь-яке питання щодо України набирає дві третини голосів, а це означає, що у нас є підтримка в обох палатах і в обох партіях. Враховуючи систему влади в США, де Президент є насправді дуже могутньою і потужною фігурою, дуже багато все ж таки залежить від Конгресу. І ніколи Конгрес США у будь-якому складі не дозволить залишити Україну наодинці проти Росії. Одна справа – це слова Трампа, як кандидата, а зовсім інше – що він буде робити, якщо буде обраний президентом США. Першу реальну військову допомогу ми почали отримувати під час його попереднього президентства. Це вже були джавеліни, а не намети і каски, які ми отримували під час Обами. Мені здається, що в Трампа в глибині душі є певні симпатії до України і до українців. Навіть якщо він почне про щось домовлятися з Путіним, Путін його кине через п’ять хвилин. Трамп все робить як бізнесмен – він покладається на слово. А хіба Путін дотримався хоч одного слова у відносинах з будь-ким? Думаю, відносини з Трампом не будуть винятком. І тоді ми побачимо зовсім іншого Трампа.