Ілюстративне фото: facebook/eefund.ukraine
Енергозбереження і енергоефективність
11 листопада відзначається Міжнародний день енергозбереження. Чи навчилися українці розрізняти поняття енергозбереження і заощадження, і взагалі дотримуватися всіх цих правил?
Я б сказав, що ще є дуже-дуже великий потенціал українців щодо економії енергоресурсів, передусім газу і теплоенергії. Низькими тарифами довго нас відучували від того, щоб економити. Тому зараз саме час максимально вкластися в зниження енергоспоживання, причому дуже часто це не потребує якихось значних коштів.
Вкладаються?
У принципі так. Ті, хто свідомі й у багатоквартирних будинках, і в односімейних будинках, досить багато чого роблять і щодо переведення на інші джерела енергії. Ті ж твердопаливні котли в приватних будинках. Зараз багато встановлено і сонячних станцій, і зарядних, тобто, великих повербанків, у багатоквартирних житлових будинках. Напевно їх більше там, де люди вже давно були самоорганізовані, були створені ОСББ. Є програми підтримки в низці міст, є державна програма Фонду енергоефективності "ГрінДІМ". Тобто тим, хто хоче, може зробити це навіть не за всі гроші, а отримавши додаткову компенсацію від держави.
Енергозбереження і енергоефективність – у чому різниця між цими термінами?
Енергозбереження – це, умовно кажучи, ми вимкнули світло, сидимо в темноті й зберігаємо енергію. А енергоефективність – це поняття, коли ми споживаємо мінімум енергії для задоволення стандартних потреб. Тобто це не значить, що в нас буде холодно в приміщенні, не значить, що ми будемо сидіти в пітьмі, але щоб задовольнити ці потреби, ми будемо споживати мінімальну кількість теплоенергії, газу чи електрики.
"Опалюватися електроенергією – найдорожче"
Якийсь енергоносій може бути вигідніший, якщо будинок взагалі не підготовлений до зими? Чи треба про це все забути і почати з утеплення стін?
Звичайно. Наразі і традиційно найдорожчий енергоносій – це електроенергія. Тобто, опалюватися електроенергією – найдорожче. В Україні було хибне уявлення, що це дешево через те, що вартість електроенергії дотувалася і зараз в принципі продовжує дотуватися. Якщо ми зараз візьмемо вартість електроенергії комерційної, то вона коштує приблизно 8-10 грн, десь можливо і більше, якщо враховувати послуги доставки і передачі. Для населення зараз – це 4,32 грн, а раніше було ще менше. Тобто це ніби дорого. Газ буде дешевше. Тверде паливо – залежно від того, що зараз на ринку. Тобто, завжди можна порахувати, тому що кожна одиниця енергії в своїй гривні містить певну кількість можливостей обігріти.
"Багато жителів усе-таки зарезервувалося"
Що практично нового, або можливо того, що дійсно стало дуже помічним, ми зараз маємо?
Багато жителів усе-таки зарезервувалося. Тобто, якщо ми говоримо про електропостачання, то вони встановили собі великі повербанки, купили зарядні станції, дехто встановив сонячні панелі. На жаль, взимку вони не сильно допоможуть, але така складова, як акумулятор та інвертор, в принципі дозволить зарядитися і достатньо довго протриматись. Ті ж генератори, які вже є в багатьох і комерційних підприємств, і приватних власників, і в житлових будинках, мається на увазі в ОСББ. Тобто це вже великий плюс. Але я би сказав, що насправді важливіше, особливо для великих міст – це робота комунальних установ (водоканал, теплоенерго, каналізація). Тобто, щоб це працювало, і тоді в принципі буде набагато простіше і легше вижити тому ж багатоквартирному будинку, навіть без електроенергії.
Когенераційні установки працюють набагато ефективніше
А що їм потрібно – генератори чи щось більш комплексне?
Генератори, але більш потужні. Як правило, це вже йдуть сотні кВ потужністю. Або, що ще краще і що робиться в багатьох містах, це встановлення так званих когенераційних установок, які виробляють одночасно електроенергію і тепло. Тобто вони працюють набагато ефективніше, і ціна кіловат години і Гігакалорії з цих установок набагато менша, ніж від дизельного генератора. І саме головне, що воно буде і в подальшому працювати, а не просто піде на склад.
Обігрів газовою плитою – не вихід
Слухач запитує: "якщо в квартирі є газ, то чи можна покласти на плиту металеву пластину, чи буде так ефективно?"
Насправді ні. Намагатися обігрітися газовою плитою – це передусім дуже небезпечно. Бо ваша кухня і кухонна витяжка розрахована на те, що ця плита працює періодично, при цьому ви ще відчиняєте вікно, щоб запустити певну кількість свіжого повітря. Відповідно, якщо ви зачините вікна і почнете палити, то, не дай Бог, може статися і трагічна ситуація. Тому це не вихід.
.jpg)
Вадим Литвин. Фото: facebook/nuwm.edu.ua
"Ми гривню зберігаємо собі й мінімум гривню державі"
Наша слухачка зауважує, що влада, мовляв, намагається всі проблеми перекласти на населення. Якби влада менше крала, то взагалі проблеми з енергоефективністю, енергозбереженням не існувало б. Що скажете?
Влада дуже довго, і зараз напевно продовжує загравати з населенням. Тобто у нас ціна зараз менша. Відповідно, якщо ми говоримо про енергозбереження, то на прикладі свого багатоквартирного будинку, це стандартна "панелька" в Києві, можу сказати, що після створення ОСББ, це 4-5 років тому, ми почали планомірно впроваджувати заходи, причому не дуже дорогі. Ми поставили систему регулювання, утеплили трубопроводи. Я підбивав по минулому опалювальному періоду проміжний підсумок і вийшло, що ми зберегли для мешканців приблизно мільйон гривень, а для держави близько 2-х. За рахунок того, що ми не використали те тепло, яке дотується. І зараз приблизно те саме відбувається. Тобто, якщо ми зараз візьмемо вартість газу для комерційного споживання, то це буде складати приблизно 18 грн, плюс-мінус в залежності від місяця, а для населення – 8 грн. Тобто це більш як у 2 рази менше. Тому можемо сказати, що якщо ми зберігаємо тепло і газ у себе, то ми гривню зберігаємо собі й мінімум гривню зберігаємо державі. Відповідно більше коштів може піти на ЗСУ, наприклад.
"Треба домовлятися з сусідами"
Якщо розрізнені споживачі, а людина, наприклад, хоче бодай щось зробити в плані енергоефективності. З чого починати?
Насправді у великому будинку на базі своєї квартири не так багато можна зробити. Тому в першу чергу я б порадив зарезервувати своє мінімальне електропостачання, тобто освітлення, роботу інтернету, якогось необхідного обладнання. Це можна зробити за рахунок зарядних станцій або шляхом встановлення акумуляторів з інверторами, які зможуть заряджатися і працювати, коли дефіцит електроенергії буде наростати. Далі варто переглянути свої вікна, двері для того, щоби зрозуміти, що немає зайвих втрат теплоенергії. Бо часто буває таке, що там просто протяги і їх усунути досить просто. Це можна зробити. А більше в такому будинку все вирішується на рівні всього будинку і тут треба домовлятися з сусідами. Зрозуміло, що буде 10, 20, а може і 30% тих, хто "Проти". Але навіть якщо зберуться ті, хто "За" – це вже буде для них вигідно. Тобто, якщо навіть не зібралися всі, то ті вкладення, з урахуванням доступних компенсацій, які можуть бути принаймні в великих містах, перекривають. Тому збирайтеся. А в будинках насправді дуже багато можна зекономити. Якщо ми беремо новобудови, то там є так звана система регулювання теплової енергії чи на базі дахової котельні, чи на базі так званого теплового пункту. І дуже часто там можна 10, 20, а іноді до 30% зекономити, просто правильно їх налаштувавши. Зрозуміло, що треба знайти спеціаліста, який знає, як це зробити. Для старих будинків – утеплити трубопроводи, які просто голі лежать. Це не коштує дорого, але це дає значний ефект. Причому в разі вимкнення, наприклад теплопостачання, це дасть фору пів доби – добу на ремонт без зливання теплоносія. Тобто достатньо багато речей є, які можна робити. Але дійсно тут треба домовлятися. Якщо українці домовляться, то ми точно переможемо.
"Передусім треба визначитись, де ви будете грітися"
Якщо не домовились, якщо немає можливості, немає грошей, різні ситуації бувають. Що зараз може кожен зробити для себе?
Передусім треба визначитися, де ви будете підтримувати комфорт. Якщо ми підемо по найгіршому сценарію, коли будуть не тільки відключення електроенергії, а й тепла, чи не буде газу, наприклад, і до цього треба бути готовим, то перш за все – це визначитись, де ви будете грітися, в якій кімнаті. Над цим треба подумати. Що ще можна встигнути зробити? Зробити інспекцію і усунути недоліки по вікнах і дверях. Подумати – чим ви будете обігріватися. Для котеджних будинків це в принципі не дуже велика проблема, бо це може бути дров'яний чи пелетний котел. Це певні капіталовкладення, але з ними можна працювати. Аля багатоквартирного будинку, по суті, єдиним таким альтернативним джерелом обігріву залишається електроенергія. Відповідно тут потрібно мінімізувати її використання, тобто в певні години. А другий момент, що можна зробити та допомогти енергосистемі й собі ще здешевити вартість, це, якщо є можливість централізованого гарячого водопостачання або від дахової котельні, то зараз якраз варто перейти на це. Тобто при 4,32 грн вода з бойлера у вас уже точно не буде дешевша. А ви вивільните достатньо велику потужність, яка може використатися там, де це більш необхідно.
Робота приладів у режимі "standby"
Якщо ще раз подивитися на енергоаудит середньої квартири і на прилади, які працюють в "режимі очікування". Скільки насправді вони споживають?
Якщо це сучасні прилади, то там насправді дуже невелика частка. Тобто за місяць навряд чи набіжить більше 20 кВ-год. Тому що ми в основному купуємо ту ж техніку, яка йде в тому числі на європейський ринок. А в Європі 10 чи більше років тому було ухвалено достатньо жорсткі норми, які обмежили цей режим "standby". Відповідно все, що йде нове, воно вимірюється ватами, і це не так багато. А вимикати чи ні, я б сказав, що це вже більше питання безпеки. Тому що ці ввімкнення-вимкнення електроенергії можуть призвести до виходу з ладу приладів, а сама економія – це вже більше, як доповнення до цього.
