Ярослав Ґодун та Євгеній Агарков у студії Радіо Культура
"Премію присуджують за послідовність у реалізації творчого шляху, інноваційність форм та універсальність послання"
Хто може отримати премію Джозефа Конрада та чим вона особлива?
Ця премія заснована Польським інститутом у Києві 2007 року і має назву премія Джозефа Конрада Коженьовського. Письменник народився у Бердичеві, а його кар’єра розвивалася так, що він побував у різних країнах. У нас є дуже добрі переможці. 2007 року переможцем став Тарас Прохасько, 2009-го ― Сергій Жадан, 2011-го ― Наталя Сняданко, 2013-го ― Таня Малярчук, 2015-го ― Софія Андрухович, 2017-го ― Катерина Калитко, 2019-го ― Артем Чех, 2021-го ― Вікторія Амеліна. Положення премії засвідчує, що директор Польського інституту є головою журі, але ми запросили українсько-польське журі. Цьогоріч до нього увійшли Ірина Славінська, Артем Чех, журналістка Богуміла Бердиховська, перекладачка Анна Бігун. Ми не вручали цієї премії три роки, тому що спершу був ковід, а потім прийшла велика війна. Я приїхав у травні 2024 року, і багато колег говорили, що премію треба відновити. Нам це вдалося. Я чув, що ця премія престижна в українських колах. Цьогоріч переможці та переможниця отримують фінансову винагороду 5 тисяч євро, а також піврічну стипендію "Gaude Polonia". Ми завжди домовлялися з польськими партнерами, що людина, яка отримує цю премію, може поїхати до Польщі та спокійно попрацювати у добрих умовах. Андрій Любка є фіналістом, бо так вирішило журі, хоча він був нашим стипендіатом. Треба сказати, що цьогоріч ми отримали 49 зголошень ― 20 від фізичних осіб і 29 від видавництв та організацій, включився також і ПЕН-клуб. Премія Конрада має вагу і в Україні, і в Польщі.
За якими критеріями відбувається відбір?
Премію може отримати українська письменниця або письменник до 40 років, це один із критеріїв. У 2007 році, коли створювали премію, ми хотіли, щоб це була молода людина, яка має перспективи і бажання поїхати на стипендію. Водночас ми прагнули заохочувати польські видавництва видавати українських письменників. За ці роки вже сформувався величезний перелік людей, які перекладаються польською мовою. І цьогорічні три фіналісти так само перекладені польською. Премію присуджують за послідовність у реалізації творчого шляху, інноваційність форм та універсальність послання. Це загальні речі, за які присуджується премія Конрада.
Оголошення премії ― 16 грудня, голосування таємне
А як обирають фіналістів?
Члени журі збиралися і розмовляли онлайн, адже Артем Чех військовослужбовець і не зміг приїхати до Києва, а також наші дві членкині залишаються у Польщі. Ми досить довго говорили про те, кого обрати. Вибрати цю трійку було досить складно, але демократичне голосування дало нам підставу оголосити трьох переможців.
Оголошення премії відбудеться 16 грудня. Голосування відбувається таємно. У нас є секретар премії, але навіть я як голова журі не знатиму, хто насправді переможе. Ми, усі члени журі, дізнаємося тоді, коли буде відкриватися конверт. Так ми вирішили 17 років тому і цього тримаємося, щоб це була абсолютна несподіванка як для фіналістів, так і для членів журі. Вони таємно віддають свій голос, а 16 грудня о 6-й годині вже оголосимо переможця. Так само плануємо зробити трансляцію онлайн, тому що багато людей із Польщі та інших країн запитували, чи вдасться подивитися трансляцію.
Фото: Facebook/Польський інститут у Києві
"Ці люди дуже відомі в Україні, Польщі та Європі"
Андрій Любка, Олександр Михед, Ярина Чорногуз ― фіналісти. Як кожен із них відображає дух премії у своїх роботах та в чому полягає інноваційність їхніх форм і підходів?
Тут немає жодних сумнівів. Якщо ми подивимось на Андрія Любку, це есеїст, поет, перекладач, він є послом України за кордоном. Олександр Михед ― людина дуже добре відома за кордоном, зокрема у Польщі. Його книжка "Я змішую твою кров з вугіллям" перекладена польською мовою, зараз готується ще одна книжка до видання. І Ярина Чорногуз, вона дуже молода людина та військовослужбовиця, а також поетеса і цьогорічна переможниця премії Тараса Шевченка. Кожен із цих людей є особливим на свій спосіб та важливим не лише для української культури, а також для міжнародної спадщини. Ці люди дуже відомі в Україні, Польщі та Європі, це точно. А Андрій Любка перекладений і китайською, і турецькою, крім німецької та англійської. Твори Ярини Чорногуз перекладені польською мовою у 2023-му та 2024 році у дуже гарних видавництвах. Це для нас велика честь.
Чи сприймається поезія Ярини Чорногуз на якомусь іншому рівні, через те що вона письменниця та військовослужбовиця водночас?
Олександр Михед також військовослужбовець. Я думаю, що війна абсолютно присутня на всіх рівнях. І в кожного вона сприймається по-своєму. Автори ці різноманітні, у тому й цікавість премії Конрада, що ми відібрали досить різних людей. Вони навіть живуть у різних місцях України.
