Кіт Келлог. Фото: AP/Mariam Zuhaib
"Позиція Кіта Келлога дещо змінилась у 2024 році"
Генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог, кажуть, досить добре знається на українській проблематиці. Він відвідував Україну, зокрема місто Бучу після окупації. Що нам ще відомо про Кіта Келлога?
Сьогодні часто говорять про так званий план Кіта Келлога. Радше це не план, а бачення того, як можна було б говорити про позицію нової адміністрації Білого дому стосовно України. Зокрема, Келлог пропонує продовжувати озброювати Україну та збільшувати інструмент тиску на Путіна, а також демонструє, що позиція США є непохитною і змінюватися не буде. А потім іде інший пункт, який ніби закликає Україну до певних зобов’язань щодо переговорів із Росією. Мовляв, ми вам даємо зброю, але не для того, щоб ви вели війну далі, а щоб це була ваша сильна позиція на переговорах із Росією. Такі два взаємопов’язані пункти. І наступна думка ― це відтермінування членства України в НАТО. Ця позиція Кіта Келлога дещо змінилась у 2024 році та викристалізувалась у згадані вище пункти, бо раніше його думка була доволі жорсткою, мовляв, Україні треба дати більше зброї і не зволікати. Це було у 2023 році під час дискусії з демократами щодо того, яким чином допомагати Україні та яку зброю давати. Келлог виступав за надання зброї, знову ж таки, з певними зобов’язаннями. Зараз бачимо, що формується позиція Білого дому стосовно можливих переговорів України та Росії у тому сенсі, що Україна буде зобов’язана вести прямі переговори з Росією.
Келлог відвідував Україну після початку великої війни
Кіт Келлог бував навіть на лінії фронту, після чого критикував президента Байдена щодо недостатніх постачань зброї Україні. Це якийсь виняток для такого високоповажного представника США – бувати на лінії фронту і бачити все на власні очі?
Кіт Келлог перебував в Україні два тижні, відвідував Бучу, Одесу, Харків, навіть Ізюм. Цей візит був присвячений тому, що після повернення до США Келлог виступав перед комітетом з питань збройних сил Сенату. Тобто це була робоча поїздка з метою на власні очі побачити, що відбувається. Очевидно, все це лягло у певні звіти перед Сенатом. Такі поїздки відбуваються доволі часто, про них вочевидь не пишуть у ЗМІ. Саме цей візит Келлога був важливим з точки зору свідчень у Сенаті щодо надання майбутньої допомоги Україні. Адже ми маємо розуміти, що в демократичних державах допомогу виділяють не просто за бажанням однієї людини, а це має бути за погодженням усіх важливих інституцій влади. І для цього мають бути підстави. Кіт Келлог виконував у цій місії таку роботу ― і підстави були знайдені, відтак він рекомендував Сенату ставитися позитивно до виділення допомоги Україні. Келлог ― військовий, а це специфічний тип мислення. Якщо є небезпека і якщо інтереси Сполучених Штатів у цьому регіоні працюють, то ці інтереси мають захищатися зі зброєю в руках. Ці заклики Кіта Келлога лунали у 2023 році, а зараз позиція стосовно надання зброї Україні не змінилась, проте додається пункт щодо НАТО та переговорів із Росією. Йдеться не про закриття дверей перед Україною, а про відтермінування вступу до НАТО. Ці сигнали не лише для нас, а й для Росії.
"Для Келлога це радше репутаційне призначення"
Який функціонал може мати спецпредставник по Україні?
Спецпредставник ― це призначення за межами інституцій. Тобто, ця людина не представляє якусь чітку інституцію. Спецпредставник президента США, мабуть, буде виконувати функції передавання інформації, вести човникову дипломатію. Курт Волкер на цій посаді яскраво це показував. Важливо, які повноваження матиме Кіт Келлог. Ми розуміємо, що США у зовнішній політиці представлені як мінімум трьома особами ― президент, державний секретар і радник із національної безпеки. Обов’язки цих посад прописано у Конституції США. Скажімо, якщо до якоїсь країни приїздить держсекретар, то він має певні повноваження, це друга особа в державі. А спецпредставник не має таких повноважень, і президент не може його наділити такою владою, яку має держсекретар. Тобто, спецпредставник виконуватиме якісь особливі доручення президента, мабуть, у переговорному процесі. Це може свідчити про те, що обіцянка Трампа завершити війну за 24 години вочевидь не буде реалізована. Адже коли призначається для такої справи людина, то процес буде довгим. Крім того, спецпредставник, мабуть, матиме свій окремий бюджет та окрему команду, яка не буде перетинатися з роботою держсекретаря та радника з нацбезпеки. Тобто, він ніби доповнюватиме команду президента, але не зможе вести зовнішню політику, навіть стосовно України та Росії, тому що це зарезервовано для інших посад. Отже, я бачу таке призначення як суто комунікаційну ланку без особливого владного навантаження, яка виконуватиме певну функцію, але не більше, як комунікатор. Для людини такого віку і з таким досвідом, як Кіт Келлог, це радше репутаційне призначення. Дональду Трампу потрібні саме такі люди, особливо з військовим минулим, які можуть посилити його команду.
.jpg)
Тарас Семенюк. Фото: facebook/taras.semenyuk
Україні важливий вступ до НАТО у сенсі навіть напівпартнерства
Позиція Кіта Келлога щодо вступу України до НАТО вже сформувалась і відповідає позиції самого Трампа?
Думаю, що це питання не лише Сполучених Штатів, а питання всього Альянсу. Варіант того, що Україна вступає до НАТО, але без активізації п’ятої статті щодо окупованих територій, може бути цілком прийнятним. Якщо ми вирішуємо повертати силовим шляхом окуповані території, то, звісно, не закликаємо, наприклад, Іспанію іти воювати до нас. Ми це робимо самі. Але нам важливий вступ до НАТО у сенсі навіть напівпартнерства.
► По-перше, нам важливо закрити небо.
► По-друге, важливо мати безперебійний доступ до виробництва зброї та до постійного потоку озброєнь.
► По-третє, нам треба мати постійний доступ до картинки на окупованих територіях, а це можуть дати супутники країн НАТО.
Частково ми маємо цей доступ, але не повністю, у той час як повноцінні члени НАТО такий доступ мають. Отже, з огляду на захист неба, доступ до зброї, картинку з космосу, а також з огляду на те, що працюватиме ядерна парасолька ― це вже важливі гарантії безпеки, які ми можемо отримувати. Нагадаю, це наша бажана позиція, але ми розуміємо, що є країни, які виступають абсолютно проти будь-яких процесів, пов’язаних з інтеграцією України до НАТО. Наші "милі" сусіди Угорщина та Словаччина, як мінімум. Але питання також може вирішитися ― зміною влади у цих країнах. Наприклад, в Угорщині опозиція стрімко набирає підтримку, тому після виборів можна очікувати зміни позиції офіційного Будапешта.
