Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Це відкриває дорогу до певного порозуміння з історичних питань"
Нещодавно відбулася зустріч міністрів закордонних справ України Андрія Сибіги та Польщі Радослава Сікорського і була зроблена спільна заява. Що це за подія і яке її значення для наших країн?
Дійсно, одним із перших мені довелося займатися організацією візиту міністра закордонних справ України до Польщі пана Андрія Сибіги. Результатом стала заява, яка зробила великий резонанс як у Польщі, так і в Україні. Причому, ми звикли до доброї співпраці в різних сферах, окрім історичної тематики, до якої найбільше була прикута увага. Хоча я все-таки просив би звернути увагу на ті ключові стратегічні напрямки співпраці, які прописані в цій заяві і стосуються зміцнення обороноздатності України, підтримки в НАТО, питання голосування Польщі в ЄС, які прописані, здебільшого, на користь України. Наша політична заява про готовність до співпраці в історичних питаннях уже неодноразово звучала з вуст керівництва України. Але в неї є велика політична складова, оскільки вона знімає моральне навантаження чи те, що очікувалося в польському суспільстві – про відсутність будь-яких заборон на проведення пошукових і ексгумаційних робіт. Про те, що сторони створюють відповідну робочу групу і будуть працювати над удосконаленням механізмів впорядкування і вшанування пам'яті. Це також відкриває дорогу до певного порозуміння з історичних питань і, можливо, більш інституційної співпраці між Міністерствами культури двох країн, а також відповідними експертами, істориками, політиками. Це було досить позитивно сприйнято по обох боках кордону.
Природно виникало питання, чи тільки ми говоримо про допомогу Польщі у вирішенні її питань? Відповідь – однозначно ні. Ми отримали запевнення від польської сторони і про це сказав міністр Сікорський, що всі питання, які виникають в української сторони щодо вшанування пам'яті чи загиблих, чи померлих, чи місць, які зараз потребують особливого догляду, будуть розглянуті позитивно польською стороною. І саме цим має зайнятися відповідна комісія. Ми очікуємо наступного тижня організацію певних візитів, під час яких будуть обговорюватися конкретні плани дій, конкретні об'єкти і часові рамки, коли ми зможемо почати безпосередні роботи, узгодження, відповідно до законодавства обох сторін, а це чітко прописано в нашій заяві, щоби не створювалось враження, що через політичні мотиви ми порушуємо законодавство. Це крок уперед. Але також важливими елементами є наша політична воля вирішувати проблеми практичними кроками, а не тільки деклараціями.
Василь Боднар і журналістка Українського Радіо Світлана Мялик. Фото: Українське Радіо
"Це дорога з двостороннім рухом"
Дійсно, питання Волинської трагедії доволі тривалий час було каменем спотикання. Тим не менш, Український інститут національної пам'яті заявив, що ці пошукові роботи можуть початися вже в 2025-26 роках. Чи можуть виникнути ще якісь проблеми на цьому шляху?
Насправді, це нелегкий шлях, оскільки треба буде узгоджувати багато деталей і нюансів, і не всі будуть задоволені. Слід очікувати також протидії з боку російської сторони, оскільки вона вкладалася досить серйозно і довго в те, щоб між Україною і Польщею виникали все нові розбіжності й не було порозуміння. Тому нам, обом сторонам, потрібна максимальна витримка. Ми її зараз демонструємо. Нам потрібна максимальна конструктивність і практичні дії. І те, що міністр Сибіга сюди приїхав, мені пощастило, бо це перші дні мого перебування в Варшаві, і те, що ми вже наступного тижня очікуємо одну з делегацій, яка буде займатися безпосередньо обговоренням практичного виміру, і те, що є політична воля керівництва, щоб ці питання зняти з порядку денного політичного дискурсу, а перевести їх у технічне вирішення, це відчиняє багато дверей для вирішення інших наших двосторонніх питань і зміни атмосфери в двосторонніх відносинах.
Насправді нас нічого не ділить. У нас є розбіжності щодо деяких історичних питань. У нас складна історія. Ми використали ту формулу, яку свого часу декларував Іван Павло II про те, що "ми прощаємо і просимо прощення". Ми зараз можемо повторити її або всю, або частково, сказавши: "Вибачте". Це сильне слово, але воно може також звучати в нашому діалозі за всі історичні кривди, які один одному, на жаль, ми завдавали впродовж нашої історії. Але така була історія всього людства. Це не ми унікальні. Всі сусіди між собою мали конфлікти, війни і знаходили в собі сили сказати: "Вибачте, йдемо далі". Тому це не є слабкою позицією, це позиція сильна і треба з нею йти на позицію діалогу, на позицію вирішення конкретних питань і йти шляхом конструктиву. Але це дорога з двостороннім рухом. Не може бути так, що поступки робить тільки одна сторона.
"Ми б не хотіли, щоб Україна ставала предметом внутрішньополітичної боротьби Польщі"
8 січня в Польщі починається президентська виборча кампанія і вирішення цього питання між обома країнами забере цей ґрунт для політичних ігрищ певних політичних сил у Польщі. На початку грудня має відбутись зустріч президента Володимира Зеленського з прем'єром Дональдом Туском. Який порядок денний готуєте, про що будуть говорити лідери?
Наразі ми не маємо узгодженого терміну такої зустрічі, але вона готувалася ще з листопада. У нас обширний порядок денний, починаючи від практичних питань підтримки України на полі битви, закінчуючи тематикою зміцнення, вдосконалення кордону, уникнення блокувань, створення можливостей для покращення нашої торгівлі, транзиту та інших питань, які практично зараз впливають на функціонування української економіки. Це розвиток міжрегіональної співпраці, це створення можливостей для того, щоби українські громадяни тут (у Польщі – ред.) почували себе комфортно. щоб вирішувались їхні питання, які зараз стоять на порядку денному. Для того, щоб питання України не було політичним і не було частиною виборчої кампанії. Тому ми працюємо максимально конструктивно. Коли буде вже відомо і узгоджено відповідні терміни, то відповідні служби у президента України чи у прем'єр-міністра це прокоментують і дадуть точну інформацію про плановані заходи.
Щодо виборчої кампанії, то це винятково справа польської сторони. Це право польського народу вибирати свого керівника і дискурс, який відбуватиметься, стосується Польщі, її пріоритетів і розвитку їх держави. Ми б не хотіли, щоб Україна ставала предметом внутрішньополітичної боротьби Польщі.
