"Оскар" — не кінофестиваль, це премія для жанрового кіно — Десятерик

"Оскар" — не кінофестиваль, це премія для жанрового кіно — Десятерик

Американська кіноакадемія оприлюднила шортлисти у десяти номінаціях премії "Оскар", серед яких є два документальні фільми про війну в Україні – "Порцелянова війна" та "Одного разу в Україні". Як зауважив Українському Радіо кінокритик, член Українського оскарівського комітету Дмитро Десятерик, "Оскар" – це не кінофестиваль. На кінофестивалях артхаусне авторське кіно. Там більше оцінюють оригінальність і не обов'язково глядацький потенціал фільму. А "Оскар" – премія індустріальна. Це премія для жанрового кіно. Американські кіноакадемики дивляться як певний фільм відгукнеться масовій аудиторії. Тим вагоміше прорив, здійснений фільмом "20 днів у Маріуполі" Мстислава Чернова – це перший український фільм українського режисера, відзначений нинішнього року "Оскаром", констатує Десятерик. 97-ма Церемонія вручення "Оскара" відбудеться 3 березня наступного року в Лос-Анджелесі.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: facebook / The Academy

"Порцелянова війна" та "Одного разу в Україні"

Американська кіноакадемія оприлюднила шортлисти претендентів на 97 премію Оскар у 10 категоріях. Найбільше потенційних номінацій зібрали французька драма "Емілія Перес" і фантазійний мюзикл "Чародійка". Раніше був оголошений довгий список претендентів на премію. Туди потрапили 169 фільмів, серед них, за даними Державного агентства України з питань кіно, були три українські стрічки. Що про них відомо?

У повнометражних документальних фільмах це американо-український фільм "Порцелянова війна" спільної режисури двох режисерів Брендана Белломо з Америки і нашого Слави Леонтьева, який є фотографом і художником. Це дуже добре і цікаво зроблена документальна драма про групу митців в Україні, які, власне, воюють чи допомагають ЗСУ і займаються мистецтвом. Головний герой сам Слава і його дружина Анна, які роблять неймовірної краси порцелянові фігурки, які користуються шаленим попитом і їх купують, зокрема, і в Америці, в них за кордон багато замовлень є. Там йде оповідь на трьох планах: підрозділ, яким опікується Слава – реальні бойові фронтові зйомки, потім життя Слави, Ані та їхніх колег по мистецтву – повсякденне життя. І  прекрасна абсолютно анімація, в якій ці фігурки оживають і теж якби в цій анімації розказується про нашу війну. Тобто це цікаво зроблена і така складна доволі оповідь. На кінофестивалі "Санденс" у січні цього року (національний американський кінофестиваль незалежного кіно – ред.) цей фільм отримав гран-прі в конкурсі американської документалістики, що доволі важливо. Бо конкуренція жорстка і це підвищує, звісно, шанси даного фільму на отримання номінації, як мінімум.

Другий фільм – короткометражка документальна "Одного разу в Україні". Теж там спільна режисура: є американські режисери і є режисерка з України Тетяна Ходаківська. Про цей фільм я знаю менше, але він теж стосується війни і того, як вона впливає на українців та українок. 

"Ля Палісіада"

Давайте згадаємо, що наші фільми-номінанти пройшли ретельний внутрішній відбір в Україні і спершу був значно більший перелік номінантів. Зокрема, йшлося і про представлення у категорії найкращий міжнародний повнометражний фільм. Розкажіть про те, як це відбувалося і за якими критеріями визначали фільми учасники Українського оскарівського комітету?

Це було чотири претенденти. Я член Українського оскарівського комітету. Більшість голосів зібрав фільм Філіпа Сотніченка "Ля Палісіада". Тому що він нам здався за більшістю думок найбільш мистецьки цікаво зробленим, з цікавою режисурою, із зануренням в Україну 90-х, продуманих просто на всіх рівнях. Це ще і екзистенційна драма. Тобто слідчий, психолог судовий – їм треба вирішити, чи відправляти на смертну кару людину, у винності якої є сумніви. Напружена дуже і трагічна історія. Якраз тоді в Україні мали скасувати смертну кару і це мав стати чи не останній страчений. Це дуже гідний фільм. Тим паче як для дебюта це добре зроблене кіно. Ми проголосували за нього з категорії найкращий іноземний фільм. Але треба ж зрозуміти, що ще так само оскарівські комітети з усього світу посилають своїх претендентів і там їх десятки, якщо не сотні. І в Америці вже своє голосування, голосують кіноакадемії, експерти американські й там дуже жорстка конкуренція – пройти важко. І, на жаль, цей фільм далі не пройшов. 

"У мене з'явилася несмілива надія, що все ж таки здоровий глузд у кіноакадеміків якось переможе"

А які ще цікаві роботи цього року будуть представлені від інших країн, зокрема, в тих категоріях, де є і наші фільми? 

Там усе по-різному, але можна сказати, що дуже високі шанси, наприклад, у категорії найкраще документальне кіно, у фільма "Немає іншої землі", який розказує про ситуацію в Палестині, а ця тема тригерна доволі. І в нього великі шанси отримати "Оскара". Є кілька цікавих документальних фільмів, які будуть змагатися і мають серйозні шанси. 

Категорій всього 23, а голосують тільки 10. У цих 10 категоріях немає фільму "Анора" (американська комедійна драма 2024 року, сценаристом та режисером якого є Шон Бейкер. У головній ролі екзотична танцівниця і розповідає про її роман із сином російського олігарха. В одній з ролей "Анори" знявся російський актор Юрій Борисов. Саме він 2020 року став обличчям російської мілітаристської кіноагітки "Калашніков" – ред), який отримав у Каннах "Золоту пальмову гілку" і вважається лідером. Це приємний сюрприз. У мене з'явилася несмілива надія, що все ж таки здоровий глузд і хороший смак у кіноакадеміків якось переможе. 

Хороший режисер Шон Бейкер зняв "Анору". Це цікавий незалежний американський режисер, там є що в нього подивитись, він прекрасно працює з акторами, в нього цікава режисура, цікавий стиль. Але "Анора", порівнюючи з його попередніми роботами, це відверто слабке мелодраматичне кіно. Про стриптизерку, яку російський синочок-мажор російських олігархів надурив і принизив. Кіно слабке, посереднє. Чому йому дали в Каннах нагороду – я не знаю навіть. Чесно кажучи, для мене це загадка. Не знаєш, з яких журі критеріїв виходило. Там росіян грають російські актори. На двох з них там просто тавра нема де ставити: от Юра Борисов, який і в Криму знімався, пропагандистський актор. Він прекрасно грає в цьому фільмі роль, як нічого не бувало. Я не знаю, чому Шон Бейкер обрав саме таких акторів для себе.

Мстислав Чернов здійснив прорив

Український фільм режисера Мстислава Чернова "20 днів у Маріуполі" отримав "Оскар" цього року у категорії "Найкращий документальний фільм". Ми раніше номінувалися?

Ми не номінувалися раніше, тому що номінація – це вже список із п'яти або десяти найкращих фільмів світу за версією американської кіноакадемії. Номінація – це срібні медалі, це вже, по суті, безсмертя для режисера, нагородний лист. Але туди дуже важко потрапити, бо конкуренція люта. Наскільки я пам'ятаю, був документальний фільм "Зима у вогні" про Євромайдан. Американський режисер зняв про нашу революцію. І цей фільм потрапив свого часу в номінацію. Але цей фільм американський, просто про нас. Мстислав Чернов здійснив прорив – це перший український фільм українського режисера, відзначений "Оскаром"

"Оскар" – це не кінофестиваль. Це премія для жанрового кіно"

Давайте поміркуємо і спробуємо спрогнозувати, припустити, які можуть бути результати і рішення членів журі. У кого більше шансів може бути? 

Треба не забувати, що "Оскар" – це не кінофестиваль. На кінофестивалях іде просто фестивальне артхаусне авторське кіно. Там більше оцінюють оригінальність і мову висловлювання. Не обов'язково глядацький потенціал фільму. А "Оскар" – це премія індустріальна. Це премія для жанрового кіно. Американські кіноакадемики дивляться як певний фільм відгукнеться людям у масовій аудиторії. "Титанік" свого часу зібрав багато нагород, тому що це було нове слово в костюмованій історичній драмі. Я би хотів, наприклад, щоб був відзначений фільм "Емілія Перес". Поки що він у тих категоріях, що вже оприлюднені, має найбільше позицій. Це суміш кримінальної драми і мюзиклу дуже цікаво зроблена, дуже яскрава, але чи прорветься він до статуетки – будемо дивитись. Фільм "Чародійка" має хороші шанси, тому що в нього потенційно колосальна аудиторія може бути – це ж популярний мюзикл. Він може отримати кілька статуеток. Щодо таких проєктів, як, наприклад, "Гладіатор 2" Рідлі Скотта або "Чужий: Ромул" – це вже, як то кажуть, було, це вже продовження відомих кіносерій. Вже нового в цьому нема. Ми знаємо, що це ж голосування багатьох десятків і сотень людей. І хто знає, як воно буде? 

Дмитро Десятерик. Фото: commons.wikimedia.org 

Не можуть бути політизованими люди з абсолютно різних країн

Чи можна назвати премію "Оскар" політизованою? 

Ні, не можна. Я щоразу, коли оголошують чергові результати, наприклад, якогось великого фестивалю типу Канни чи Венеція, результати "Оскара" чи "Золотого глобуса", що це все політизоване… Ні, це не так. Не можуть бути політизованими люди з абсолютно різних країн, із різними життєвими і мистецькими досвідами. Американські кінокритики тільки називаються американськими. Насправді там значна частка не американських членів, які теж голосують. От коли перемогли корейські "Паразити", от це ж сенсація була, що не англомовний фільм раптом згріб всі головні нагороди, чого не було ніколи. Отримав головну статуетку. Яка політична сенсаційність була у цьому фільмі? Ніякої. Але там було показано проблему бідності, соціальної нерівності з погляду трилера і комедії водночас. Це було нове слово саме от у цьому жанрі, у розвазі. Тому просто голосують за ті фільми, які, як здається, тим, хто голосує, найбільше захоплюють аудиторію, розважать її, зберуть  мільйонні зали. Кіно – це про розвагу. Треба пам'ятати, якщо ми говоримо про такі масові премії, як "Золотий Глобус" чи "Оскар", що це про розвагу. Якщо в певну мить розвага збігається з якимось актуальним політичним моментом – таке може бути, але це не політизовано. Наприклад Берлінський кінофестиваль відверто політизований, він нічого не приховує. Оце уже інша історія, тому що там Німеччина зі своїм бекграундом... А "Оскар" – ні. "Оскар" – це про розвагу. Інколи ця розвага нам не подобається, але що поробиш? Вони так вирішили.

"Оскар" і Росія

Можете нагадати, які стосунки у Росії з "Оскаром"? 

Росія отримувала "Оскар". Міхалков має його. В американській кіноакадемії є певна кількість членів із Росії. Найкраща документалка була про Навального. Всі тоді дуже обурювалися. Але треба зважити, що це ж не російський фільм, це фільм журналістів CNN, фільм американців, знятий американцями про долю Навального. Американська кіноакадемія відзначила американський фільм. Вони вирішили, що є в'язень сумління, що це дисидент в першу чергу. Дисидента треба підтримувати.

Останні новини
Відновлення функціоналу займе декілька місяців. Кошарна про наслідки російського удару по ЧАЕС
Відновлення функціоналу займе декілька місяців. Кошарна про наслідки російського удару по ЧАЕС
Промінь рекомендує: BRYANGIN з треком "Випивай мене"
Промінь рекомендує: BRYANGIN з треком "Випивай мене"
Не потрапити на гачок шахрая. В Україні банки підвищуватимуть фінансову грамотність клієнтів
Не потрапити на гачок шахрая. В Україні банки підвищуватимуть фінансову грамотність клієнтів
"Ліки з аптек у жодному разі не зникнуть". Експерти про рішення РНБО
"Ліки з аптек у жодному разі не зникнуть". Експерти про рішення РНБО
 "Казати, що завтра все відремонтують, неможливо"— Плачков про російський удар по ЧАЕС
"Казати, що завтра все відремонтують, неможливо"— Плачков про російський удар по ЧАЕС
Новини по темі
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
Шевченківська премія-2024: Карпʼяк, Чернов, Любка, Чорногуз та Лазуткін про найважливіше
"Запити в Google "Mariupol", "russian invasion" зросли". Гордєєва про "Оскар" для "20 днів у Маріуполі"
Номінований на "Оскар" "Будинок зі скалок" виходить в український прокат
"Клондайк": історія фільму української режисерки про катастрофу MH-17, який претендує на "Оскар"