Фото: pixabay.com
Всі професійні виконавці знають, що "Carol of the Bells" – це Ukrainian christmas carol. А ось для широкого загалу це маловідомий факт. Тому наша задача – розказувати про це
Почнемо з банального питання: чи є ще в світі люди, які не знають, що "Щедрик" народився в Україні?
Думаю, абсолютна більшість людей у світі не знають, на жаль, що "Carol of the Bells" родом з України. Ми не рахуємо фахівців і співаків. Тому що в партитурі "Carol of the Bells", яку опублікував в 1936 році в Нью-Йорку Пітер Вільховскі, написано, що музика – Миколи Леонтовича. А жанр – "Ukrainian christmas carol". Тому професійні виконавці, тобто всі хори, які виконують "Carol of the Bells", це знають. А ось для широкого загалу це маловідомий факт. Тому наша задача – популяризувати. І ми поступово все це робимо.
Відомий нам "Щедрик" – це обробка народної української щедрівки, в якої ледь не тисячолітня історія, бо вона ще з дохристиянських часів. Це на підтвердження тяглості нашого тисячолітнього фольклору, який зараз набув такого світового резонансу.
Цікаво, що коли капела Кошиця привезла "Щедрик" до США (в рамках світового туру), то під час виступу хору в Карнегі-холі з концертних програмках зазначалося, що "Щедрик" – це "New Year song". Тобто, впродовж цього першого світового тріумфу з 1914 по 1924 рік "Щедрик" дійсно презентувався як щедрівка, як новорічна українська пісня. А потім Пітер Вільховскі змінив жанр і "Щедрик" став колядкою – різдвяною піснею (сміється).
Звісно, це обробка. Але всі фахівці чітко знають і усвідомлюють, що це фактично самоцінний твір. Це справді фактично авторська його композиція, тому що вона надзвичайно відмінна від тієї дуже простої мелодії з трьох нот, на яких побудована народна пісня.
Є легенда, що "Щедрик" народився в Донецькій області, в місті Покровськ. Буцімто саме там Микола Леонтович працював над адаптацією народної щедрівки.
Дискусія щодо цього досі триває. Більшість музикознавців – і сучасних, і тієї доби – чітко стверджують, що Микола Леонтович почав писати цей твір в 1910 році, коли він перебував на Вінничині. А з Покровськом його пов’язує не менш вагома сторінка перебування там.
Леонтович взагалі жив у Покровську чотири роки – і було це під час російської революції. Він навіть був долучений до робітничого повстання, і хор під його орудою на підтримку того революційного повстання виконував "Марсельєзу". Леонтовича через це навіть почала переслідувати російська жандармерія. Робилися обшуки в його будинку – і з Покровська саме через ці репресії він і виїхав. Тому тут, мені здається, радше треба говорити про Покровськ не через "Carol of the Bells", а через російський терор, через який на жаль, наразі потерпає це місто. Микола Леонтович був свідком, а потім і жертвою такого ж російського терору, який здійснювався на українських землях сто років тому.
Людину, котра створювала культуру, яка сьогодні стала світовим надбанням – сто років тому, а місця, де створювалась ця культура – сьогодні знищують вже нащадки Російської імперії. Нам потрібно не забувати і поширювати по всьому світу – і серед українців також – інформацію про "Щедрик"... А ще ми вагалися щодо того, коли відбулось перше виконання "Щедрика".
Перше виконання відбулось 29 грудня 1916 році студентським хором Київського університету в залі Купецького зібрання – нині це Національна філармонія (власне, тому там і заспівала Джеррі Хейл). Говорять навіть, що сам Леонтович був присутній на цьому виступі і скромно ухилявся від привітань.
А той запис, що звучав на початку нашої бесіди, був зроблений десь за тиждень до виступу в Карнегі-холі в 1919 році. На жаль, ми не маємо запису виконання "Щедрика" хором Кошиця на наших теренах. Світові гастролі "Щедрика" відбувалися вже з іншим хором.
Детальніше про історію Щедрика і світові гастролі капели Олександра Кошиця можна дізнатися в книзі Тіни Пересунько "Світовий тріумф Щедрика – 100 років культурної діпломатії України", що вийшла у видавництво АртЕк в 2018 році.
