Дональд Трамп. Фото: АР
Росія дійсно має великі проблеми з інфляцією, з робочою силою, з доступом до технологій
Що ви думаєте про тезу Володимира Зеленського, що "гаряча стадія" війни може швидко закінчитися? Що ви думаєте в принципі про таку постановку питання про завершення "гарячої фази" війни? Раніше була інша риторика від президента, зокрема вихід на кордони 1991 року.
Так, ви абсолютно праві. Те, що зараз робить Зеленський, називається позиціонування. Тобто змінилися певні параметри зовнішнього оточення і він намагається вибудувати певну позицію України, вигідну, звичайно, нам, щоб спрямувати певні події, певні заходи в правильному руслі. Це не означає, що дійсно він готовий до перемовин чи з'явилися такі передумови для проведення перемовин. Бо ми маємо дивитися на те, що відбувається на полі бою, ми маємо дивитися на те, які ресурси є у нас, які ресурси є у Російської Федерації для продовження цієї війни. Все це вказує на те, що немає підстав зараз сподіватися, що почнуться змістовні перемовини, що буде припинення вогню, тим паче, якщо станеться розв'язання конфлікту з Російською Федерацією і настане справедливий сталий тривалий мир.
Давайте трохи відмотаємо назад і подивимося, коли змінилася риторика. Спочатку, звичайно, всі раділи і сподівалися, що буде контрнаступ, відповідно зависокі очікування були українського суспільства. На жаль, наші американські партнери вирішили не дозволити Україні провести ефективний контрнаступ, оскільки вони побоювалися ядерної ескалації з боку Російської Федерації, тому ми вжили ті засоби, які надавали і Америка, і союзники європейські Україні. І після того, як контрнаступ наш не довів того результату, який ми хотіли, наші партнери почали казати, що "ну, бачите, ми все дали, що можна, а ви не спромоглися, то, напевно, вже це глухий кут і час розмовляти про дипломатичне врегулювання. І вам доведеться щось віддавати Росії, оскільки дипломатія – це буцімто компроміси". І лише контрнаступальні наші дії на Курському напрямі дозволили Зеленському казати про План перемоги, про стратегію перемоги, з якою він поїхав до європейців, до американців. І до речі, Трампу теж це показував. І таким чином, принаймні інформаційно, принаймні наративно, він переломив оцю тенденцію, що Україна нічого не спроможна робити: вона програє селища на сході і тому їй доведеться відмовлятися від частини своїх територій. Потім, коли дізналися, що обрали Трампа, риторика кардинально змінюється. І Зеленський вже каже не про стратегію, План перемоги, а каже про готовність до перемовин, але, звичайно, щоб були враховані ключові інтереси і, власне, найголовніший інтерес – забезпечення стратегічної безпеки України, щоб Росія не напала на нас втретє за останні 10 років чи скільки буде. Він змінив риторику, очікуючи, що Трамп може спробувати швидкоруч цю війну поставити на паузу за рахунок інтересів України. Ми бачимо, що ситуація на фронті не змінилася. Ресурси і в України є, і, на жаль, є в Російській Федерації. Але змінилася риторика, Україна показує готовність до перемовин, але каже, що мають бути враховані ключові моменти. От власне, ми входимо в 2025 рік. Чи буде припинення вогню – ніхто вам не може сказати з кількох причин: лише Путін знає справжнє становище на фронті, скільки він втрачає і скільки він може генерувати сил і засобів. Лише Путін знає, наскільки глибокі проблеми у нього є в економіці. Чи він може протягнути весь 2025 рік чи до середини року? Бо дійсно у Росії є великі проблеми з інфляцією, з робочою силою, з доступом до технологій. Але ми не знаємо, наскільки вони глибокі і можуть підірвати його спроможність вести війну. І це єдиний фактор, який може насправді вплинути на перебіг цієї війни і можливість замороження конфлікту, і можливість початку якихось перемовин.
Найближче оточення Трампа, яке він призначив – дуже гарні люди, вони є "яструбами"-республіканцями
Далі ми дивимося на іншого гравця – Сполучені Штати. Вже Трамп зробив кілька кроків назад. По-перше, він сказав, що не за 24 години будуть вирішені суперечності між Україною і Росією, а більше часу потрібно. І потім ще сказав, що цей конфлікт набагато складніший, ніж той, що точиться на Близькому Сході. Це означає більше реалізму в тому, що відбувається. Далі ми розуміємо, що найближче оточення Трампа, яке він призначив – це дуже гарні люди, оскільки вони є "яструбами"-республіканцями і жодних не плекають ілюзій з приводу РФ. І вони, звичайно, будуть йому радити, пояснювати сутність цього конфлікту, а він складний, бо це:
► Росія – Україна, тобто Росія хоче контролювати Україну;
► Росія – Європа, де Росія хоче використовувати Україну, щоб знищити НАТО і Європейський Союз і домінувати в Європі;
► Росія і Сполучені Штати, бо Росія вважає, що лише Сполучені Штати є тою стороною, з якою можна про щось домовлятися, і не лише про Україну і Європу, але і про інші преференції, які хоче Путін отримати за межами європейського континенту.
І вся ця реальність робить набагато складнішим завдання американської сторони дійти згоди з росіянами про припинення вогню, тим паче про розв'язання. Тому я кажу про риторику і розрив із реальністю.
.jpg)
Олександр Хара. Фото: Українське Радіо
США розуміють важелі впливу на Росію
На словах, принаймні, Росія абсолютно не готова зупинятися на поточній лінії фронту і це реальність, яку, напевно, Трамп теж має усвідомлювати. Отже передумов для припинення гарячої фази війни немає. Як все-таки, на ваш погляд, Трамп даватиме раду із поточною ситуацією?
Будь-який конфлікт можна розв'язати кількома варіантами, компромісом, але це не варіант з Російською Федерацією. Може бути поразка однієї зі сторін із різних причин. Це не наш варіант, зрозуміло. Далі – це усвідомлення однієї зі сторін, що продовження конфлікту має занадто високу ціну. На жаль, Російська Федерація теж не врахує 700 000 своїх вбитих, як велику ціну, я не кажу про втрати в економіці і в інших речах. І останній пункт – це неспроможність продовження конфлікту, в нашому випадку це, наприклад, колапс Сил вторгнення – може теоретично таке статися, поки що, на жаль, ми не бачимо таких ознак. Або неспроможність виробляти озброєння, боєприпаси. Зараз вони, здебільшого, ще відновлюють радянські запаси. Плюс сама економіка і суспільство. Бо ви пам'ятаєте чудово Першу світову війну, як Німеччина вийшла з війни. Її не спіткала поразка воєнна. Але суспільство і економіка не спромоглися далі тягнути цю війну. І зараз подібні процеси відбуваються в Російській Федерації. Ми кажемо про те, що може зупинити війну фактично або підштовхнути Путіна, який розуміє, що стоїть за один крок до колапсу. Це чудово розуміють у Сполучених Штатах. І вони розуміють ті важелі впливу, які є на Російську Федерацію:
► Збільшення допомоги Україні. Звичайно, це не буде популярним кроком в конгресі, оскільки останні півтора роки однією із ключових тем, на якій набирали бали, був оцей економічний політичний егоїзм американський, що нам весь світ не потрібно, нам НАТО не потрібно, в Україну не треба давати ці гроші, бо це буцімто відмивання грошей для Зеленського і Байдена. Звичайно, що це маячня, але це такі були гасла. В будь-якому випадку Трамп контролює Республіканську партію, сенат, Палату представників і там залишаються серед республіканців наші прихильники, які розуміють важливість того, щоб не дати можливості Путіну виграти цю війну і потім диктувати свої умови європейцям.
► Санкції. Ми бачили після того, як "Газпромбанк" Російської Федерації було піддано санкціям, як російський рубль "покотився" вниз. Уявімо собі, що адміністрація Байдена була не настільки нерішучою, як вона була, а наприкінці лютого після широкомасштабного вторгнення в 2022 році запровадила б санкції до ключових фінансових інституцій Російської Федерації. Можливо, вже був би обвал фінансової системи в Російській Федерації і вона би припинила цю війну. Але в будь-якому випадку це показник того, що є запаси санкційні, які можуть впливати.
► Видобуток нафти і газу. Відбулася, до речі, історична подія, що ми не продовжили контракт на постачання російського газу до європейців, бо цей геополітичний аркан радянський ще, а потім, зрозуміло, і російський накидували на Європу зашморг, який затягували тривалий час. Але ми припинили це. Американці збираються видобувати більше нафти в себе і у них буде точно покращення відносин з Саудівською Аравією. А нафта – це годівниця не лише путінського режиму в цілому, але і це дає спроможність їм вести цю війну. Є інструменти, якими Трамп, але не за один день, не за тиждень, може почати тиснути серйозно на Путіна, щоб він, врешті-решт прийшов до тями і почав думати про можливість виходу з конфлікту через перемовини.
Будь-які плани, які стосуватимуться України, будуть зав'язані і ключовим стратегічним моментом буде безпека України. Я, звичайно, не вірю в те, що Дональд Трамп скаже: "Давайте швидко приймемо Україну в НАТО і таким чином не дамо Росії далі просуватися і захистимо Україну". Скоріше за все цього не буде. Але також не буде того, що він скаже: "Давайте нам повертайте зброю чи я не буду вас підтримувати". Останні сигнали, які давало оточення Трампа, що вони розглядають такий сценарій, що європейці мають платити більше за власну безпеку і за допомогу Україні. Але і американці будуть також надавати допомогу у вигляді озброєння Україні, щоб стримувати Російську Федерацію і вести перемовини з позиції сили, а не з позиції прохача. Тому, звичайно, що ілюзії у росіян є, а є ще більше нахабності традиційно російської, яку вони точно будуть використовувати на перемовинах. І нам це великий позитив, бо цю нахабність точно не будуть сприймати в Сполучених Штатах. Ця нахабність може образити Трампа. А краще таку людину не ображати, бо Трамп може піти дуже далеко від того, що зробив Джо Байден.
