Ілюстративне фото lexinform
Мова йде про одну поправку, яка вносила дуже багато змін до кримінального процесу
Що це за "правки Лозового"? Які виклики були, до чого це призвело і що залишилося на сьогодні з тих правок, які ухвалили ще в 2017 році?
Мова йде про одну поправку, яка вносила дуже багато змін до кримінального процесу. Вона була подана депутатом від Радикальної партії попереднього скликання парламенту Лозовим і з того часу ці норми отримали назву "поправки Лозового". Це були перші роки після створення незалежних антикорупційних органів НАБУ, САП і тоді з'явилися перші гучні справи цих органів. Це, зокрема, перші звинувачення щодо екс-нардепа Мартиненка (колишній народний депутат звинувачується у "відкатах" на панамський офшор – ред). Тоді була дуже гучна справа, яка великий резонанс викликала щодо сина колишнього міністра внутрішніх справ Авакова ("справа рюкзаків" для Нацгвардії в обхід законної процедури тендеру – ред). І тоді депутати в парламенті шукали швидкі рішення, як би змінити кримінальний процес, аби їм було легше контролювати дії і роботу правоохоронних органів, зокрема антикорупційних. Було подано цілу мережу таких поправок, які вносили зміни до кримінального процесу. Після того щороку потрошку парламент змушений скасовувати ці норми. На жаль повністю скасовувати їх депутати ніколи не погоджуються. Ще попереднє скликання парламенту, наприклад, змушено було скасовувати таку частину цих норм, яка стосувалася обов'язкового проведення саме за судовим рішенням судово-медичних експертиз. Тоді парламент хотів встановити, аби через суд можна було контролювати і впливати на призначення всіх експертиз в кримінальних справах і аби їх могли проводити тільки державні установи, тому що вони також легко контрольовані. Але стосовно медичних експертиз, то в багатьох випадках вони повинні проводитися дуже швидко. Настав певний факт, наприклад, смерті і одразу везеться особа до експерта, експерт констатує певні факти, відбирає дані для констатації причин смерті. Але в той час депутати змусили робити це тільки виключно з дозволу суду. І в перші місяці після набрання чинності біля моргів, судів збиралися черги людей, оскільки люди не могли дуже швидко завершити процес поховання, тому що будь-яка смерть потребувала певного підтвердження, певних причини. І тоді в швидкому режимі доводилось міняти ті норми. Уже парламент цього скликання скасовував частину "поправок Лозового" про інші експертизи економічні, наприклад, товарознавчі, які часто проводяться в корупційних справах, щоб, наприклад, дізнатися, коли товар купується за завищеною ціною, яка реальна ціна. Раніше депутати зобов'язали ж тільки державні структури проводити ці експертизи. І була велика проблема, оскільки державні установи не впорувалися по часу з цим, а приватних експертів дуже боялися, тому що їх важче контролювати. Але, врешті, і це змінили. Зараз залишилися найскладніші компоненти: діють норми, за якими справа має бути закрита безвідносно, чи знайшли правоохоронці склад злочину, чи не знайшли. Навіть якщо знайшли склад злочину і знайшли докази його вчинення, але, наприклад, збіг лише один день строку розслідування справи, то вона має бути закрита автоматично. І це насправді дуже шкідлива норма, оскільки на практиці сторона захисту, обвинувачені почали маніпулювати дуже цією історією, особливо в корупційних справах. Маніпулювати тим, що не так строки порахували або штучним чином затягували їх. От корупційна схема в справі Роттердам+ (формула, яка визначала вартість електроенергії, що виробляли теплоелектростанції, яка призвела до збитків споживачам електроенергії впродовж 2016-2017 років на 19,357 млрд гривень – ред.), її кілька разів намагалися закрити за цим пунктом. Бо там нібито не дорахувалися кілька днів або тому що нібито не той суб'єкт продовжував строки у справах. І насправді це на сьогоднішній день уже після років застосування – ми ж розуміємо, що ці правки не одразу почали діяти, наприклад, щодо строків – їхні наслідки почали виявлятися якраз в останні роки і це стало величезною проблемою взагалі для розслідування будь-яких злочинів.
Які виклики постали після ухвалення тих поправок? Вони залишаються актуальними? Що маємо на сьогодні? Що залишилося доскасувати? І чому це важливо?
Два ключових компоненти – обов'язкове закриття справи, якщо збіг навіть один день строку. Другий момент – як здійснюється продовження строків у справі. Тобто максимальний строк у будь-якій справі. Кримінальний зараз – 12 місяців після підозри особі. Але в межах цього строку від 12 місяців спочатку даються правоохоронцям два місяці, а далі ці строки максимум в межах 12 можна рухати – на два, на три місяці. Насправді лише суд може це робити тільки. І "правки Лозового" якраз полягали в тому, щоб щоразу брати дозвіл в суді на продовження строку, а не у прокурора, як це було до "правок Лозового". І це також створило велику проблему, тому що це перевантажило суди. По-друге насправді прокурор якраз формує стратегію справи. Він розуміє, що сьогодні йому треба провести обшук, завтра негласні слідчі дії, післязавтра інші заходи, бо він відповідальний. З нього спитають потім, чи він вжив всіх заходів, чи провів всі слідчі дії, щоб іти зі справою в суд. Є випадки на практиці, коли прокурор не може продовжити цей строк, навіть якщо йому критично потрібні такі слідчі дії. Цей строк може продовжити лише суддя. Є випадки, коли в дуже точкових ключових справах судді відмовлялись продовжити строк і фактично вони мають широкі повноваження на це. Не часто навіть пояснюють, чому не дозволяють дорозслідувати справу. І це теж призводить до її подальшого закриття або злиття. Бо якщо не вдалося в справі через те, що суддя не продовжує строк, дорозслідувати, довести цю схему до кінця, то, звісно, вона потім і розвалиться в суді.
.jpg)
Фото з особистої ФБ-сторінки Олени Щербан
Сьогодні близько 50 народних депутатів чинного складу парламенту є підозрюваними в кримінальних справах, або вже обвинувачені, або мають вирок
Ви вважаєте, що абсолютно недоцільно, неефективно віддавати продовження строків на розсуд саме судді? Він же ж навряд чи знає краще за прокурора і стратегію ведення справи, якісь певні нюанси, навряд чи буде максимально глибоко, як прокурор, занурюватися в ту чи іншу справу.
Саме так. Судді контролюють фактично всі інші моменти. Без судді не можна посадити особу під варту. Взагалі жодного запобіжного заходу без судді не можна призначити. І суддя, коли призначає запобіжні заходи, також визначає строки, наприклад, чи під варту, чи домашній арешт, чи заставу. Суддя має перевіряти за законом, чи обґрунтована підозра, чи доведено взагалі, що там вчиняється злочин. Арештувати майно без дозволу суду не можна. Будь-якої слідчої дії, яка передбачає втручання в права, свободи особи, також провести не можна. Все це лише за дозволом суду і судді завжди встановлюють конкретні строки. Тому саме строк розслідування доцільно залишити прокурору, аби він мав можливість планувати чітко, що і в який час він має зробити, аби довести справу до логічного завершення. Але, на жаль, депутати нашого парламенту категорично відмовляються скасовувати ті норми, повертати попередній порядок. І причина насправді дуже проста. Ми порахували, що сьогодні близько 50 народних депутатів чинного складу парламенту є підозрюваними в кримінальних справах, або вже обвинувачені, або мають вирок, як, наприклад, депутат від "Слуги народу" Одарченко, який втік. Він уже має вирок до 8 років позбавлення волі. І зрозуміло, що за таких обставин парламент категорично не хоче взагалі вносити зміни до кримінального процесу, які будуть якимось чином допомагати слідству досягати результатів і ставати ефективним. Попри те, що навіть скасування "поправок Лозового" є вимогою МВФ, про це говорить постійно ЄС в рамках євроінтеграції, ми зіштовхнулися з тим, що в парламенту немає політичної волі. І сьогодні депутати навіть не змогли поставити на порядок денний ці питання. Ми розуміємо, що наступна сесія буде в лютому, тим не менш міжнародні зобов'язання кажуть, зокрема меморандум з Міжнародним валютним фондом, що ще в кінці грудня минулого року ми вже мали виконати цю вимогу, але цього не зробили. Що це означає? Це тепер надсерйозна загроза над тим, що Україна може навесні не отримати чергового траншу фінансової допомоги. Тому, я думаю, що в цей процес влада має включатися активніше, зокрема і Офіс президента, і уряд, і парламент має акумулювати зусилля і все-таки проголосувати ці вимоги. Я нагадаю, що окрім того, що це вимоги партнерів, минулого року дуже швидко була подана петиція до президента про повне скасування "правок Лозового", бо минулого року знов шматочок скасували. І українці буквально менш ніж за годину її підписали – понад 75 000 людей. Тому це є вимога українського суспільства для якраз посилення боротьби з корупцією і унеможливлення взагалі оцих процесуальних лазівок законодавців, які допомагають рятуватися корупціонерам в першу чергу.
Лише один законопроєкт № 12367-3 може це зробити
Напередодні голова Центру протидії корупції Шабунін пояснював суть всіх чотирьох законопроєктів. Він наголошував, що тільки один з них вирішує проблему. Що це за законопроєкт? Чи дійсно він буде винесений на розгляд депутатам? І навіть якщо так, то чи матиме підтримку?
Якщо говорити про законопроєкти, то їх дійсно є чотири. І лише один з них під номером 12367-3 повністю скасовує "поправки Лозового" щодо обов'язкового закриття справ за збігом строків і повертає механізм, який дозволяє строки продовжувати у справі прокурору. Решта законопроєктів лише частково щось роблять одне: переважно вони скасовують обов'язкове закриття справ, але зовсім не зачіпають питання продовження строків прокурорам. Але важливо зробити і те, і те, тому що не скасувавши повністю, далі будуть виникати ситуації і історії з безпідставним закриттям справ. Давид Арахамія подав законопроєкт, який повністю відповідає вимогам і вимагає скасувати правки. Але ті кілька варіантів були подані в парламент якраз для того, щоб депутати буцімто мали вибір чи повністю скасовувати, чи частково. Тут важливо все-таки при голосуванні розуміти, що якщо ми дійсно хочемо закрити схему злиття справ, то лише один законопроєкт може це зробити. Цей законопроєкт підтримали також і антикорупційні органи. НАБУ і САП вийшли із публічною заявою, що підтримують саме цей законопроєкт, а навіть не урядовий, який був поданий наприкінці минулого року. Тому в цьому сенсі слід акумулювати зусилля парламенту. І важливо розуміти, що проблема ж не тільки у "правках Лозового". Є ще інші законопроєкти, які мають бути ухвалені на виконання вимог партнерів, зокрема створення Вищого адміністративного суду на незалежних засадах і конкурсний добір суддів цього суду за участю міжнародних партнерів. Це також була вимога МВФ, який мав бути виконаний до кінця минулого року, але який теж не виконаний. І теж депутати відмовились голосувати правильну версію законопроєкту, але проголосували в першому читанні версію, а проголосували за той, в якому взагалі не йдеться про міжнародних експертів. Тому ситуація насправді дуже складна і дуже шкода, що в такі складні часи війни український парламент підставляє суспільство, Збройні сили і не бажає взагалі поточних змін, які ведуть нашу країну до чогось кращого.
Сотні справ будуть під загрозою закриття
Чи можемо ми приблизно сказати, скільки справ було закрито саме завдяки дії цих "правок Лозового"? І поновити ці справи вже неможливо.
Минулого року ми рахували, що безумовному закриттю підлягало понад 40 справ НАБУ і САП. Але оскільки минулого року парламент почав рухатися законодавчими змінами, то певним чином вдалося відбити необхідність закриття цих справ. І часто суди затягували з розглядом цього питання в Антикорупційному суді, коли з'являлись вимоги закривати ці справи в суді. Тобто суд поки що відмовляв або скасовував такі закриття справ. Це відбувалось тільки через те, що був суспільний тиск і всі розуміли, що це питання розглядається парламентом і що законодавство буде з часом змінене. Навіть Верховний суд змінив там свою практику минулого року, який спочатку казав, що справи повинні закриватися, пізніше трошки поправив під також суспільним тиском свою практику, сказав, що не обов'язково, але зараз всі – правоохоронні органи, судова система – увага всіх прикута до цього питання. Бо всі розуміють, що якщо вже зараз парламент не вирішить цю історію, то вже можуть бути не десятки, а сотні справ, які будуть якраз під загрозою такого закриття. Ми рахували, наприклад, лише справи в частині корупції. Ще рік тому керівник САП Олександр Клименко заявляв, що він вважає, що до тисячі справ можуть бути під загрозою закриття, якщо парламент негайно не ухвалить ці законодавчі зміни і не поставить крапку в цих дискусіях.
