Бачимо зовсім іншого Трампа — неізоляціоніста. Експерт про 47-го президента США

Бачимо зовсім іншого Трампа — неізоляціоніста. Експерт про 47-го президента США

"Бачимо зовсім іншого Дональда Трампа, який захотів знову присутності США на міжнародній арені", — констатує Українському Радіо експерт Ради зовнішньої політики "Українська Призма" Олександр Краєв, аналізуючи інавґураційну промову 47-го президента США. У перший термін Трампа головна ідея була в тому, що "нам остогидло всіх захищати, Америка має бути для американців". Зараз, на думку Краєва, посил у Трампа інший: "Америка не може закритися і буде лідером". Для України ― це плюс, наголошує експерт. Бо у світі без Америки нічого хорошого не буде, особливо в контексті агресії Росії. І знімати з Росії санкції Трампу нелогічно, бо за наявності тиску він втілює ключову передвиборчу обіцянку "свердлити і свердлити", зазначає Краєв.

0:00 0:00
10
1x

 

Дональд Трамп. Фото: AP/Alex Brandon 

 

Трамп ніби загравав, продумано чи ні, з ідеєю єдності США

Багато хто в соцмережах висловився з приводу образу першої леді Меланії Трамп на інавґурації, мовляв, це лук "старухи Шапокляк" з радянського мультика, хоча фешн-оглядачі закликають дивитися на першоджерела ― насправді це образ Коко Шанель. Що ви думаєте про вбрання ключових дійових осіб події?

Погоджуся, що лук Меланії Трамп був достатньо цікавий, неординарний. Якщо згадати її образ на інавґурації 2017 року, тоді він був яскравіший. Ключовий відгук американських оглядачів цього разу був такий, що тон вбрання Меланії був дещо "принишклий", тобто колірна гама трохи не відповідала тому оптимізму та величним мріям, які будував у своїй промові Дональд Трамп. До речі, цікаво, як намагалися проінтерпретувати настрій Трампа у класичних кольорах, особливо це стосувалося червоних краваток, а сам Трамп був у фіолетовій. Це звичайний політичний посил для американських президентів ― посил єдності. Тому що два кольори ключових партій червоний і синій сплітаються воєдино у фіолетовий колір. Таким чином Трамп ніби загравав, продумано чи непродумано, з ідеєю єдності та американського об’єднання, яку він зробив певним лейтмотивом своєї промови.

Панама залишилась

Не всі свої попередні меседжі Дональд Трамп переніс у інавґураційну промову. Приміром, зникли меседжі про Канаду як 51-й штат і про Гренландію, натомість залишилася Панама. Прокоментуйте, будь ласка.

Панама залишилась, тому що з’явилася ідея про боротьбу з картелями як із міжнародними терористичними організаціями. Навіть якщо на території Панами не діє власний панамський картель, то ми розуміємо, що територія Панами є перевалочним пунктом ― як для мігрантів, що йдуть до США, так і для наркотиків. Особливо це стосується складної на сьогодні теми для Америки ― пандемії фентанілу та похідних наркотиків, значна частина яких виробляється або продається китайцями. Тому питання Панами ― це посилення захисту південного кордону США. Щодо Гренландії та Канади, то за пару днів до інавґурації уряди цих країн заявили, що готові обговорити нову економічну угоду з Трампом. І те, що в інавґураційній промові не було згадок про Канаду і Гренландію, прямо свідчить про те, що Трамп справді хотів отримати угоди про нові тарифи, відтак попередньо прагнув залякати своїх опонентів, щоб вони пішли на поступки.

"Свердлити і свердлити" — це сигнал Путіну

Якщо такими гучними заявами Трампу вдається швидко досягати поступок і готовності партнерів до перемовин, то що означає заява про оголошення надзвичайної ситуації в енергетиці і те, що він готовий "свердлити і свердлити"? Це сигнал Путіну?

Це сигнал Путіну, що йому не варто чекати жодних послаблень. Справді, яка логіка Трампу знімати з Росії санкції, послаблювати політичний тиск на Росію, якщо за наявності цього тиску він втілює свою ключову передвиборчу обіцянку "свердлити і свердлити". Навіщо Трампу з його обіцянками і з нормальним станом економіки, яку він приймає від Байдена, йти на поступки кремлівському диктатору? Навпаки, тут питання, що росіяни не в тому стані, щоб чогось вимагати. Росіяни зараз перебувають у ситуації, коли для них єдиний варіант ― поступово здавати позиції. Тому що ані їхня військова машина, ані економічна потуга, ані політична підтримка (як ми бачимо по Китаю та Індії) неспроможні надати їм якусь довготривалу перспективу утримання позицій. Таким чином, з боку Трампа це був не просто сигнал Путіну, а прямолінійна заява: "Тобі нічого нормального не треба тут чекати".

"500-відсоткове ввізне мито може виявитися дуже ефективним у перемовинах"

Кажуть, що найбільш ефективним методом розмови для Трампа є розмова про торговельні тарифи і податки, а не про санкції. Чи справді 500-відсоткове ввізне мито може виявитися дуже ефективним?

Воно може виявитися ефективним, тому що це не фінальна точка перемовин. До речі, ситуація із Канадою як "51-м штатом" розвивалась за таким самим сценарієм. Спочатку Трамп обіцяв канадійцям 50% тарифів, потім 500%, а потім сказав ― якщо не хочете, то ставайте 51-м штатом. Без проблем. Цікаво, що після виборів Трампа прем’єр Канади Трюдо жартував про обмін території Канади на територію якогось північного штату США, але тоді Трамп з цього жарту не сміявся. Тобто насправді канадійці самі подарували Трампу цю геніальну ідею і він використав це в переговорах: просто підвищує ставки, допоки вони не відкатяться до його першої пропозиції, що на початках видавалася абсолютно неприйнятною.

"Неоконсервативна революція"

Трамп сказав, що тепер не буде ніяких ґендерів, окрім чоловічої та жіночої статі, а також про заборону трансґендерам служити в американському війську. Таке враження, що великий маятник ґендерної рівності кудись гойднувся в інший бік. Чи це тільки здається?

Насправді це неоконсервативна революція. Це те, що ідеологічно заряджені протрампівські політики обіцяли ще під час його першого терміну. Зараз Трамп трохи навчився працювати з державним апаратом, і ця неоконсервативна революція стала невідворотною. Вона несе за собою зміну податкового законодавства, зміну міжнародних відносин у контексті Мексики та боротьби з наркотиками. Це точка в точку, що робив у 1980-х Рональд Рейган. І звісно, неоконсервативна революція несе за собою зміну соціального договору ― він стає більш консервативним. Тут варто очікувати відкату ґендерних студій, а відтак буде реакція академічної та правозахисної спільнот. Цієї реакції не може не бути. Куди це може зайти ― сказати важко. Трамп не доводить кожну свою програму до кінця, іноді запускає ― а там вона вже якось іде самопливом. У даному випадку інших обіцянок у контексті зменшення впливу ґендерних теорій поки що не було. Протягом своєї виборчої компанії Трамп максимум обіцяв залишити два ґендери. Поживемо ― побачимо.

"Бачимо зовсім іншого Трампа, який захотів знову присутності США на міжнародній арені"

А що особисто ви побачили й почули на інавґурації? Що вас вразило?

Якщо говорити про промову Трампа, то по-перше ― це зовсім інша промова порівняно з першим його президентським терміном. Інша в контексті бачення Америки. У перший термін Трампа головна ідея була в тому, що "нам ніхто не потрібен, нам остогидло всім за все платити, усіх захищати, набридло бути прикладом, це дорого і нікому не потрібно, Америка має бути для американців, ми залишаємося самі в собі, ми закриваємось". Зараз посил був зовсім інший: "Америка має бути сильним лідером і чудовим прикладом, Америка має процвітати, як ніхто інший, і бути потужною, як ніхто інший". Тобто, Трамп чітко каже, що Америка не може закритися і що вона буде лідером. Бачимо зовсім іншого Трампа, який захотів мати більш проактивну зовнішню політику і щоб Америка була знову присутня на міжнародній арені. Для України та європейських партнерів ― це дійсно плюс. Тому що світ без Америки уявити можна, але нічого хорошого в ньому не буде, особливо в контексті агресії Китаю, Росії та інших диктаторських режимів. Отже, Трамп у своїх зовнішньополітичних пріоритетах показує зовсім інший напрямок. Мені це дуже запам’яталося.

Олександр Краєв. Фото: uacrisis.org

"Трамп не буде ділитися владою з віцепрезидентом"

Загалом, стиль і порядок виступів був очікуваний. Особисто я дуже чекав на виступ Джей Ді Венса. З однієї простої причини ― Венс у цій адміністрації представляє ідеологічно заряджене молоде крило партії. Тобто, Венс, на відміну від Трампа, є отим неоконсервативним ідеологічним центром усієї кампанії та адміністрації. Саме його виступ мав би чіткіше продемонструвати, чого реально очікувати у соціальній, гендерній, расовій політиці. Але цього виступу не відбулося, на жаль. Запитаєте, чому? Тому що Трамп не ділиться увагою, не ділиться владою. Це було свято Трампа і тільки Трампа. Це класична для нього штука. Але в мене було сподівання, що виступ Джей Ді Венса відбудеться. До речі, багато хто запитував, якою ж буде роль Венса? Можу сказати ― майже ніякою. Тому що Трамп не буде ділитися владою з віцепрезидентом.

Це було свято Дональда Трампа. А чи було це свято Ілона Маска?

Абсолютно, без сумніву. Під час трансляції цей момент різні платформи дали майже однаково. Коли складав присягу Джей Ді Венс, то на фоні найскравіше було видно Джеффа Безоса (засновник інтернет-магазину Amazon.com ― ред.) та його голодні очі, які пожирають Біблію, на котру Венс поклав руку. Коли присягу складав Дональд Трамп, на фоні було найяскравіше видно пустий і далекосяжний погляд Ілона Маска. Не думаю, що відеооператори все це планували, але вийшло, як на старовинних картинах, коли тобі треба заховати реального винуватця, що дійсно стоїть за ключовим поворотом сюжету. У нашому випадку Безос і Маск виглядали такими собі рукотворними богами усього дійства.

"Усі плавно і спокійно вітають Трампа. Лише кремлівський диктатор зібрав "Совбєз"

Чи можна побачити щось цікаве у параді привітань і непривітань Дональда Трампа з його інавґурацією?

Поки що особливостей немає. Усі плавно і спокійно вітають Трампа. Хіба що треба сказати про кремлівського диктатора. Ця тварина, як завжди, відзначилась особливим підходом. Щоб привітати Трампа з інавґурацією, йому довелося зібрати цілий "Совбєз" ― обговорити потенційні плюси і мінуси цієї події, а заразом привітати Трампа зі вступом на посаду.

До речі, серед іноземних гостей на інавґурації були прем’єрка Італії Джорджа Мелоні та президент Аргентини Хав’єр Мілей. Мені здається, що ця парочка створила найбільше позитивного та життєрадісного контенту за весь вечір. Тут цікаво, що Трамп трохи вийшов за традицію у своїй промові ― ні про Італію, ні про Аргентину не згадав, не послався на те, що сьогодні у залі є наші чудові союзники, лідери, які також розбудовують свої країни. Це було трохи дивно, хоча й у достатньо трампівському стилі.

У залі була присутня колишня Міс Україна Олександра Ніколаєнко з чоловіком. Ці люди були запрошені? Трамп, здається, був шафером на їхньому весіллі.

Якщо вони мають особистий стосунок до Трампа, то це було особисте запрошення від президентської адміністрації або ж від самого Трампа. Взагалі, типів запрошень на інавґурацію багато. Значна частина квитків, як мінімум стоячих, до монумента Вашингтона роздається безкоштовно, якщо ви американський громадянин. Хоча перекупи їх перепродають потім по 500 доларів. Близько 200 тисяч квитків було таким чином роздано, але люди з цими квитками залишилися зовні, тому що стадіон, на якому показували трансляцію, вмістив лише до кількох десятків тисяч. Зайшли лише перші у черзі.