Президент США Дональд Трамп і наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман під час зустрічі в Ер-Ріяді, 20 травня 2017 року. Фото: AP Photo/Evan Vucci
Це стратегічне питання і для України, і для Трампа
Куди поїде Дональд Трамп із першим візитом, на вашу думку? І чи варто нам це відстежувати?
Якщо його обіцянка щодо візиту до Саудівської Аравії справдиться, то це матиме для нас значення. Тому що Трамп оголосив, і досить справедливо, що важко очікувати на завершення війни Росії проти України, якщо залишатиметься без змін нинішній рівень ціни на нафту. Відповідно, ціни на нафту треба знизити, а зробити це можна, домовившись з ОПЕК, і в першу чергу із Саудівською Аравією. При цьому він повідомив, що сауди планують на сотні мільйонів доларів інвестувати у США. Тому Трамп цілком може просити про підвищення видобутку нафти і як наслідок ― відбудеться зниження цін на нафту на світовому ринку. Це для політики Трампа важливо не лише в контексті російсько-української війни, але й у контексті виконання його обіцянок щодо зниження цін на нафту загалом, адже це повинно призвести до зниження цін на все. Це для нього питання стратегічне. І для України це питання стратегічне. Згадаймо наші атаки на російські НПЗ. Саме нафта ― це кров російського імперіалізму, довкола нафти все обертається. Отже, якщо буде візит до Саудівської Аравії і Трамп досягне якогось прориву в частині управління цінами на нафту, то це справді матиме для України серйозне значення.
"Гроші ― це те, довкола чого обертатиметься діяльність Трампа"
Чи справді світ зараз думає, як пристосовуватися до життя за президентства Трампа? Чи всі вже плюс-мінус зрозуміли, як комунікувати зі Сполученими Штатами?
Про Трампа досить важко говорити, це дуже специфічний політик. Його політика може бути достатньо мінливою. Ми пам’ятаємо, як під час передвиборчої кампанії він постійно робив досить компліментарні заяви на адресу російського диктатора Путіна. А потім кампанія минає ― і риторика Трампа починає змінюватися. Навіть не знижуючи компліментарності заяв, він вже говорить про те, що Путін веде Росію до економічного краху, є великі санкції, великі втрати, тож давай ти краще підеш на угоду, інакше буде гірше. Отже, думаю, що позиція Трампа буде змінюватися неодноразово. Зараз він переважно зосереджений на внутрішньоамериканських питаннях: оголосив масштабну кампанію з депортації, перейменував Мексиканську затоку, звертає підвищену увагу на Гренландію та Панамський канал тощо.
Хоча є певні риси, які, мабуть, залишаться незмінними. Трамп вочевидь вважає, що його головна місія як президента США ― зробити Сполучені Штати більш потужними в економічному плані. А для цього зробити так, щоб американці одержували більше грошей, а витрачали менше. Звідси ці обмеження щодо міжнародних програм, питання тарифів тощо. Гроші ― це те, довкола чого обертатиметься діяльність Трампа.
Форум продемонстрував перехідний етап розвитку людства
Цього тижня відбувся 55-й Всесвітній економічний форум у Давосі. Що було провідною темою цьогоріч? Наскільки змінилися акценти?
Я не сказав би, що форум глобально змінився. Хоча він змушений реагувати на сьогоднішні виклики, які насамперед стосуються кризи безпеки. Ця криза активно себе виявляє в усіх сферах. Про це говорив у своєму виступі президент України Зеленський, акцентуючи увагу на тому, яке місце буде у Європи в рамках нового світу, що зараз формується. Говорив про необхідність єдності Європи в умовах, коли відбуваються радикальні зміни в політиці США. Як на мене, цей форум продемонстрував проміжний перехідний етап розвитку людства ― від того, що було вчора, і його вже не буде, до того, що буде завтра, і ми його ще не знаємо. Тому чогось надзвичайного я не побачив і не почув.
Петро Олещук. Фото: Аналітичний центр Об’єднана Україна
"Якщо хочете бути захищеними, підвищуйте видатки на оборону до 5% від ВВП"
За словами президента Зеленського, для належної безпеки європейським країнам треба витрачати 5% ВВП на оборону. Також він закликав до енергетичної незалежності, наголошуючи, що Європі варто купувати американський газ. До речі, президент Трамп свого часу також згадував про 5% ВВП на безпекові програми для країн НАТО.
Трамп продовжує про це говорити. Для декого це не дуже приємний холодний душ. Думаю, що до цього аргументу Трамп звертатиметься неодноразово: "Шановні європейці, ви хочете чекати від нас захисту. А що ви самі робите для власного захисту?". Адже справді, тривалий час Європа залишалася під впливом завершення холодної війни, коли всі вважали, що цей легендарний кінець історії настав і можна не сильно турбуватися про безпеку, бо про безпеку подбають Сполучені Штати. Та й кому протистояти? Тому можна зосередитися на соціальних програмах, а військово-промисловий комплекс десь там, за залишковим принципом буде фінансуватися, як і армія. Зараз ситуація принципово інша. Ми бачимо, як відродився російський неоімперіалізм, причому значною мірою за рахунок європейських коштів. Тому що саме надприбутки, що їх одержували росіяни від продажу нафтопродуктів і газу до Європи, зумовили ту ситуацію, коли росіяни змогли відродити ВПК і підготуватися до нової великої війни. А США сьогодні говорять, що у них є свої проблеми та пріоритети, тому ви, європейці, якщо хочете бути захищеними, починайте хоча б підвищення видатків на оборону до 5% від ВВП. Це цікавий сигнал, на який європейцям вочевидь доведеться реагувати. На наших очах остаточно закривається той світ, який став реальністю після завершення холодної війни. Світ із домінуванням Заходу з НАТО, де Сполучені Штати ― світовий поліцейський та є певний набір задекларованих цінностей. Одне слово, європейцям треба адаптуватися. Але поки що я цього не спостерігаю.
"Україна зараз є не лише реципієнтом, але й партнером" щодо виробництва зброї
Чи отримаємо ми якусь чіткість щодо гарантій безпеки від наших європейських партнерів? І що про це думають у США?
Змушені думати. Адже президент Трамп задекларував бажання якомога швидше завершити війну Росії проти України, причому новий держсекретар Марко Рубіо підкреслив, що завдання США ― не просто домогтися якогось припинення вогню, коли за 2-3 роки все почнеться з новою силою, мовляв, ми цього не хочемо, сказав Рубіо. А досягти мети можна через гарантії безпеки. До речі, на цьому акцентують увагу європейські дипломати ― в тому сенсі, що жодні гарантії не будуть дієздатні без участі в них Сполучених Штатів. Україна постійно підкреслює, що найбільш дієві гарантії безпеки ― це членство у НАТО. Але ми бачимо, з якими труднощами стикається у цій ситуації Україна, тут особливо нічого не змінилося. До речі, Трамп в одній із перших постінавґураційних заяв сказав, мовляв, ми ж усі прекрасно розуміємо, що Україна ніколи не буде членом НАТО. Таким чином він відкрив страшенну таємницю американської дипломатії. Як на мене, дуже цінний елемент політики Трампа ― він, як правило, все говорить досить прямо і недвозначно. Повертаючись до гарантій безпеки, це насамперед посилення обороноздатності України, конкретні зобов’язання щодо цього посилення як шляхом постачання зброї, так і шляхом розвитку відповідних виробництв та підприємств для належного озброєння України. У цьому плані ми багато чого вже досягли, тобто Україна зараз є не лише реципієнтом, але й партнером. Сьогодні виходить багато публікацій у західній пресі про досвід України в побудові дронів та їх використанні в атаках на російські об’єкти, зокрема НПЗ. Крім того, обговорюється питання присутності миротворців із західних країн. Президент Зеленський озвучував цифру 200 тисяч військовослужбовців, хоча обговорюються різні цифри. Це було б реальною гарантією того, що росіяни не поновлять бойові дії. У будь-якому разі усі ці гарантії вимагатимуть від західних партнерів конкретних кроків щодо дієвої підтримки суверенітету України, в тому числі збройним способом. Якихось інших варіантів росіяни банально не розуміють і ніколи не зрозуміють.
