Президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп. Фото: president.gov.ua
18 із 30 критичних мінералів, які цікавлять США, є в Україні
Президент США Дональд Трамп заявив, що прагне укласти угоду з Києвом, за якою Україна продовжить отримувати від США допомогу, що буде гарантована наявними в Україні рідкоземельними металами. Президент України Володимир Зеленський відповів на заяву Трампа. Під час прес-конференції з очільником МАГАТЕ Рафелем Гроссі напередоні, 4 лютого президент згадав і 2014 рік, сказавши, що в нас достатньо таких металів, але Росія ще з 2014 окуповує наші території, де частково є великі поклади корисних копалин. За словами Зеленського, “ми відкриті до того, щоб ці корисні копалини розробляли наші партнери”. Також він згадав, що Україна відкрита до приходу інвестицій американських компаній, тому що, якщо цю сферу контролюватиме Росія, туди зайдуть інші країни, інші компанії. Певен, що серед них може бути навіть Іран та Північна Корея. Пане Володимире, розкажіть передусім про те, що ж це за такі рідкоземельні метали. Поясніть, про що передусім йдеться? Де вони, скільки їх у нас, наскільки складно їх видобувати?
Тут є деяка плутанина з легкої руки Трампа, тому що він вживає свої терміни у своєму власному розумінні. Це те, що називається "велика угода", big deal. Як великий бізнесмен і політик, Трамп мислить такими категоріями. Він хоче обміняти допомогу свою на наші критичні мінерали. Не безкоштовно, тому що він рахує гроші, це зрозуміло, він зробив великий бізнес. Тому такий от прагматичний жорсткий підхід. Але думаю, що з цього Україна могла б отримати досить багато вигод. Щодо питання, то Трамп каже про рідкоземельні метали. Але те, що їх цікавить, — це не зовсім рідкоземельні метали. Насправді мова йде про так звані “критичні мінерали”. Екологічна служба США виділила близько 30 видів критичних мінералів і частина з них — із 30-ти, мабуть, близько 18-им — є в Україні.
Чому вони називаються критичними? Тому що, по-перше, попит на них сильно зростає, по-друге, доступність запасів цих мінералів не така вже й велика. Що ми розуміємо під словом "доступність"? Доступність означає, що до них треба добратися. Наприклад, десь в Центральній Африці вони є, але щоб до них дістатися, треба розбудувати дороги, станції електропередач, тобто витратити величезні капітальні кошти на будівництво інфраструктури. В Україні ж, наприклад, ці критичні мінерали є, і вони доступні, тому що Україна все-таки країна, де є дороги, де є енергетична інфраструктура, і це не пустельна територія. Тому дуже важливо, що не треба витратити величезні капітальні ресурси, щоб добратися до цих мінералів в Україні.
Щодо того, які мінерали в нас є, то в першу чергу в сучасній економіці є такі ключові товари, які для них дуже важливі. В контексті "зеленого" переходу — це акумулятори і акумуляторна група. "Зелений" перехід — це великий перехід до економіки, яка не залишає там карбонового сліду. Відновлювальна енергетика, тектонічні, скажімо так, зміни. Тут дуже важливим є такий товар, як акумулятор. Також йдеться і про цифровий перехід, де важливим є виробництво мікрочипів. Мікрочипи, вже потім виробляють плати і тому подібне. Так от, в Україні є групи рідкоземельних матеріалів, які є конструкційними для того, щоб виробляти акумулятори і виробляти оці мікрочипи. Наприклад, якщо ми говоримо про акумуляторну групу, то це, наприклад, 5 елементів, з яких Україна має літій, металічний графіт і марганець металічний, який ми навіть вже виробляємо.
Головне – це літій, звичайно. Наприклад, в Європі літій є лише в Чехії, і то там запаси значно бідніші. В Україні запаси значно кращі літію. Це Донецька область. Не знаю, чи воно під окупацією зараз, але там, на жаль, все або поруч, або, можливо, вже під ворогом. В цьому родовищі також найкращі сподуменові руди. Також у нас є поклади літієвих руд у Кіровограді і, що дуже важливо, — ми поруч з Європейським союзом і маємо інфраструктуру базову та гарні родовища, які до того ж непогано розвідані.
"Перевірених цифр щодо вартості українських корисних копалин дуже мало"
Разом з тим, коли ми говоримо про те, що є в Україні, треба розуміти, наскільки це перевірена інформація. Я, наприклад, читав New York Times публікацію, що в нас критичних мінералів на 11 трлн доларів, а це нереальна інформація.
А я бачив підрахунки Forbes за 2023 рік, що нібито в нас вартість корисних копалин близько 15 трлн доларів.
Я не хочу коментувати оцінку Forbes, тому що треба мати реальну інформацію, бо можна нафантазувати дуже великі цифри.
Зараз у нас багато оцінок базуються ще на старих радянських даних. Як би не було, в той час була розвідка, але і тоді були дуже великі приписки. А зараз вже довгий час у нас було розвідки дуже мало через те, що було мало інвестицій. Розвідка – це коли ти за сучасними стандартами розвідуєш родовище, точно визначаєш запаси, приблизно розумієш ціну і кажеш, скільки це коштує. От такого в нас зробили небагато, тому я роблю висновок, що в нас перевірених цифр на сьогоднішній день дуже мало.
Одним із варіантів співпраці з нашими інвесторами — чи це буде США, чи ЄС — мала би бути гарна дорозвідка в рамках якогось меморандуму, щоб ми отримали реальні оцінки. Це дуже важливо.
"Україна абсолютно вписується в програму США щодо виробництва мікрочипів"
А наскільки до критичних сировин, корисних копалин ми можемо відносити титан, цирконій, магній, фосфор? Це ж теж є в Україні і це те, що використовується як конструкційні матеріали для аерокосмічної галузі, для військового виробництва?
Так, це називається саме конструкційні матеріали. Чому? Тому що з них роблять безліч виробів. Наприклад, звичайна наша сталь — це також конструкційний матеріал. Вуглецева сталь — це основний конструкційний матеріал світу. Алюміній — конструкційний матеріал, магній — конструкційний матеріал. З конструкційних матеріалів, які обмежені в світі, в Україні є титан, цирконій, ванадій, магній і фосфор. З них у нас були розробки і видобування титанових руд, і виробництво губчатого титану та зливків. На жаль, сьогодні це виробництво згорнуте, але його можна відновити при правильному підході. Це також те, що може цікавити американців. Титан точно цікавить США. Чому? В них довгий час була співпраця між Boeing із виробниками "АВІСМА", російською компанією. Вони згорнули свою співпрацю лише, мені здається, наприкінці 2023-го року. Настільки була важливою поставка елементів для авіабудівництва з Росії в Америку. Зараз вони розірвали ці контакти і вони шукають також співпрацю, шукають родовища, альтернативні джерела постачання оцих титанових елементів.
Володимир Власюк. Фото з відкритих джерел
Тут в Україні можна співпрацювати, відновлювати і на цьому будувати співпрацю. Це колосальна можливість, якщо серйозно до цього підійти. Я б ще згадав, наприклад, уранові руди, які є в Україні. У нас немає потужності для збагачення і доведення урану для виробництва, наприклад, тих же самих ТВЕЛів (Тепловидільний елемент (ТВЕЛ) – ред.). В Америці ці технології є. Вони в Росії є, у нашого ворога. Була співпраця між Америкою і Росією й до цього часу вона невелика ще є. Але це також титанові руди, які є в тих же самих Жовтих Водах (Дніпропетровщина – ред.) і це могло б бути полем для співпраці України і Сполучених Штатів. Це дійсно розвідані родовища, які є в Україні.
Також щодо конструкційних матеріалів, які у нас є для виробництва напівпровідників, мікрочипів, то ми знаємо, що зараз сучасний світ, зокрема, зброя без мікрочипів неможливі. Тут Тайвань є лідером, Китай також має деякі виробництва мікрочипів, і Сполучені Штати оголосили колосальну програму для виробництва мікрочипів, вартістю пів трлн доларів, тобто 500 млрд. Вони поставили умовою виробництво цих мікрочипів і дозвіл тим компаніям, які не відкривають ці виробництва в Китаї. Тобто вони так це все прописують, що якщо ти хочеш отримати оці субвенції, ти повинен відкривати ці виробництва або в Сполучених Штатах, або в дружніх країнах. Тобто зараз зміщують ці важливі виробництва в країни, які дружні політично. Це тенденція, яка розгортається останні два-три роки, навіть більше, особливо після російської агресії. Так от, ми ж абсолютно вписуємося в цю концепцію, оскільки Україна — дружня країна до США. Тому і цей фактор сприяє нашій такій співпраці.
Критичні мінерали, наприклад, напівпровідникової групи для цифровізації — галій, германій, гафній, металічний кремній — також можуть розроблятися, добуватись в Україні. Галій та германій в Україні вже видобувалися. Це елементи, які супроводжують титанові родовища, тож це можливості дійсно дуже великі. Питання лише в тому, як ми ними скористаємося.
Що далі?
Добре, ми маємо корисні копалини, критичні руди, критичні мінерали. Що ж з ними далі?
Це питання спроможності України — економічної, суверенної та договірної. Якщо ти розумієш, що даєш доступ до розробки мінералів компанії, наприклад, американській чи європейській, на переговорному етапі потрібно говорити про свій проспект інвестиційний. Це треба зразу обговорювати. Наприклад, ми можемо говорити про інвестиційні зобов'язання або про якусь рамкову угоду, що 2-3 розробляється родовища, добуваються, наприклад, ці мінерали, вони збагачуються і через певний період часу мають у нас з'явитися виробництва готової продукції, саме продуктів переробки.
