Ілюстративне фото: facebook/easternforces
"У веденні бойових дій спостерігається вихід на плато"
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський днями зробив допис у Facebook, в якому розповів про пріоритети Збройних сил, ділянки фронту, де зараз приділяється особлива увага, а також, що готується перша за майже 3 роки повномасштабної війни ротація та поступовий перехід ЗСУ на систему корпусів. Яка ваша думка стосовно пріоритетів ЗСУ, передусім на лінії бойового зіткнення?
Ми бачимо, що пріоритети в останні місяці, на жаль, формував, виходячи з ініціативи ведення бойових дій, противник. У цьому формуванні зіграло дуже важливу роль те, що за останні місяці він поніс великі втрати, втратив потужний наступальний імпульс. І в зв'язку з цим, та стратегічно-наступальна операція, яку проводять війська вже другий рік, сповільнилась. І за останній тиждень, наприклад, кількість боєзіткнень на фронтах, які були на рівні 150-180 до 200, зменшилася. Наприклад, за минулу добу до 80. Це показник. А на стратегічному рівні оцінку можна зробити таким чином – у зв'язку з тим, що їм не вистачає ресурсів і резервів, вони вже не можуть одночасно наступати на всіх фронтах з відповідною швидкістю просування і тому вимушені визначатися з пріоритетами. Пріоритетами на поточний час є Курщина, де пройшли вже всі дедлайни, які Путін намагався формулювати і ставив завдання своїм військам, а також східний фронт – саме там, де найбільша інтенсивність бойових дій. Пам'ятаємо про те, що президент, як Верховний Головнокомандувач, давав завдання відносно стабілізації ситуації на фронті. Як на мене, стабілізація – це зупинка просування ворога. Поки що цього не вдалося, але ми збили наступальний імпульс ворога на багатьох ділянках. І відмічається якби вихід на плато у веденні бойових дій. Можливо, в найближчий час, протягом тижня з'ясовується, наскільки це так. Тобто, наскільки інтенсивність спадає з урахуванням того, що за останній місяць минулого року і зараз суттєво збільшилося постачання озброєння, техніки і боєприпасів. Адміністрація Трампа на якийсь час зупиняла воєнну поставку, але не все, а потім відновили. І це дуже важливо з одного боку. З іншого боку, наше внутрішнє домашнє завдання – це пошук шляхів постачання військовослужбовців у наші частини. В першу чергу, в бригади, які воюють на лінії зіткнення, а також для формування резервних бригад. Тобто резервних планували десь 6, подивилися, що ж в пріоритетах і звели до завершення по одній, а по-інших зупинили. А тепер йде постачання військовослужбовців безпосередньо в бригади.
Стосовно формування корпусів. Формулювання відносно того, що вперше проведуть ротацію – це вже наступні кроки. А кроки в тому, щоби були спроможності у наших нових бригад вести бойові дії, тому що з таким ступенем укомплектованості виконувати це завдання дуже важко. Тому піднімається це за рахунок того, що 50 тисяч перебуває по військах Збройних сил у першу чергу. І поступово відбувається питання мобілізації. У зв'язку з цим є можливість, перспектива все ж зупинити просування військ ворога. Тому що, якщо Україна виходить на переговори з союзниками, і з ворогом теж, відносно зупинення ведення бойових дій, то зрозуміло, що всім сторонам потрібна міцна платформа для ведення цих перемовин. Для цього Україні треба свою підсилювати.
"Нам потрібна в першу чергу мобілізація"
Олександр Сирський також написав про необхідність посилення психологічної стійкості наших бійців. Як вона має посилюватися і що загалом тут можна зробити?
Важливо мати на увазі, ми мимохідь це вже обговорили, щоб здійснювалося постачання військовослужбовців у підрозділи і частини. Тобто, якщо довгий час вони ведуть бойові дії, виснажені.., це ж недаремно назвали цей процес ротацією. Я бачу це як підвищення потенціалу. Опосередковано і ротація цьому сприяє. Але це вже похідні дії від того, що повинно відбуватися. Але ж ми пам'ятаємо, що в парламенті аж 4 місяці обговорили питання мобілізації, і більше часу приділяли демобілізації і ротації.
Але врешті законопроєкт про демобілізацію не був ухвалений.
Я про час, який витрачено і на що – 4 місяці під час війни. Треба зосереджуватися на тому, як допомогти Силам оборони, а не займатися чимось злочинним. От обговорення демобілізації – це злочинні підходи. Це фактична здача ситуації в тих умовах, які зараз складаються на фронтах. Я це заявляю, як людина військова з досвідом на пів сторіччя в сфері безпеки.
Тепер другий напрямок – ротація. Що це таке? Це десь повинні бути підготовлені сили (підрозділи, частини тощо), які заводяться на фронт і виводяться ті, які виснажилися. Але щоб це здійснити – треба ці війська мати. Тобто ми повертаємося, як військові кажуть, до першого пункту наказу. А він полягає в тому, що нам потрібна в першу чергу мобілізація, яка у нас погано йде від початку. Пів року були мотиваційні підходи. Не використали це. А потім все це стало робити дуже важко. Рекрутинг, який був оголошений, не працює так, як потрібно. І той, який зараз намагаються вести із 18 до 25, не спрацює в тих умовах, які є. Займатися мотивацією безумовно треба, але її ефективність не дуже велика. Тому потрібно займатися тим, чим держава повинна – це інструмент примусу, особливо під час війни. І відповідно до нашого законодавства громадяни повинні виконувати свої обов'язки із захисту народу і держави. Цей напрям у нас досить важко просувається вперед.
А формування корпусу – це ж не просто докупи зібрати якісь частини. Треба, щоб вони були укомплектовані і треба, щоб був досвід. Тому, відповідаючи на ваше питання, перше і головне – якщо військові в окопах будуть бачити, що їх підсилюють військовослужбовцями і всім іншим, то буде підніматися морально-психологічний рівень. Але важливо давати навички тим, кого заводять. Треба їх готувати, щоб вони були більш ефективні. І в цьому сенсі треба працювати, щоб стабілізувати ситуацію. Тобто виконати перше завдання нашої стратегічної оборонної операції – спочатку зупинити ворога. І якщо наберемо ресурси (озброєння, техніка, боєприпаси, а також особовий склад), то тільки в такому випадку можемо переходити до питання деокупації.
.jpg)
Ігор Романенко. Фото: apostrophe.ua
"Інформаційна війна – дуже важлива складова широкомасштабної війни"
У цьому контексті не можемо не порушити тему вибухів на території Центрів комплектування. Зрозуміло, що Росія пробує створити тут мережу агентів, які можуть вчиняти подібні дії. Що, на ваш погляд, потрібно робити задля того, аби хаос не поширювався територією України?
Так, це дуже важливо. Я з вами погоджуюсь, що багато в чому це саме завдяки діяльності їхніх спецструктур, ФСБ в першу чергу. Але яким чином вони працюють? Вони вивчають наші слабкі місця. А мобілізація, комплектування наших частин за рахунок мобілізації, ми бачимо, як важко йде. І вони намагаються це ще більше підірвати, зруйнувати. Тут я хочу нагадати, що рік-півтора тому в них також був період, коли палали їхні військкомати. Там була напруга і відповідним чином наші спецслужби досить ефективно спрацьовували, з усіма наслідками. Але часи змінюються. Чому слабким місцем у нас є саме мобілізація і поповнення? Тому що протягом всіх цих 3 років у нас із ТЦК поступово робили якісь злочинні структури з одного боку, а з іншого – ухилянтів, а пізніше СЗЧ-шників, "героїв", яким треба допомагати. Відкриваєш гугл, заходиш – адвокати, групи підтримки, будь-що. І в минулому році слово "бусифікація" стала найбільш використовуваним українцями в Україні. Це що? Просто так? Це не підґрунтя для того, щоб ворог вивчав цю ситуацію і відповідним чином застосовував? Безумовно, так. І зараз питання в тому, як змінити цю ситуацію. Бо, наприклад, інформаційна війна – це дуже важлива складова широкомасштабної війни. І наслідки того, що до цього толерантно ставляться останні 2 роки ми маємо ті, які маємо. І це треба змінювати. З одного боку – відповідною роботою, яку ми з вами включилися і проводимо, а з іншого боку – підняття рівня відповідальності, законодавство.
Внутрішнє завдання росіян – витиснути усе можливе від своїх громадян
Але у росіян теж не все так просто з мобілізацією. Наприклад, 3 лютого Міноборони Росії підготувало проєкт поправок до законів, які змінюють класифікацію певних захворювань і таким чином пропонує перекваліфікувати їх на більш легкі недуги, які не позбавляють права служити в армії. Що ви про це скажете?
Це говорить про те, що вони шукають резерви. Вони, по-перше, завдяки діям наших Сил оборони зазнали великих втрат. А це призводить до того, що потреба дуже велика в особовому складі РФ. Вони під це кидають нові шалені нафтові і газові кошти, які ще залишилися. І вони ж ще заробляють зараз, на жаль, під час війни. А людей вони шукають скрізь, не тільки серед своїх громадян. А тепер ще треба підвезти тих, хто залишився, і наростити іноземних, громадян інших держав, які беруть участь. Це і Африка, і Латинська Америка, і Азія. Ми бачили різні приклади. Ті ж північні корейці не від гарного для них життя були виведені фактично із зони ведення бойових дій. Бо 4 із 11 тисяч – це втрати (загиблі і поранені). Тому вони шукають різні шляхи. І їхнє внутрішнє завдання – витиснути усе можливе від своїх громадян. Зараз у місяць вони виходять іноді на показники 40-50 тисяч. Це великі показники поповнення, навіть враховуючи те, скільки вони втрачають. Але вони шукають такого роду можливості, бо зараз для них головне.. – Путін принципово хоче легітимізувати 4 області, які ввели в Конституцію, що це наче вже їхні землі. Хоча досі навіть по Луганській області вони не можуть зайняти всі 100% території в адміністративних кордонах, скільки не намагаються. Але вони намагаються інтенсифікувати ці процеси.
