Діана Петриненко. Фото з відкритих джерел
Разом із братом несли українськість у світ і так виховували усіх своїх студентів
Які були ваші перші враження від Діани Гнатівни?
Людмила Монастирська: Це був 1993 рік, мені було 18 років і я навчалася на третьому курсі музичного училища, нинішній Інститут музики імені Глієра. Я навчалася у її рідного брата, який був завідувачем кафедри. Він тоді мені сказав, що я вступатиму до Діани Гнатівни. Вона на той час вже була народною артисткою України. Вона була для нас прикладом у всьому. Вона разом із братом несли українськість у світ і так виховували усіх своїх студентів.
Для співака важливо мати гарне фізичне здоров’я і дотримуватися режиму
Які уроки чи особливі поради ви отримали від навчання у Діани Гнатівни, які ви досі використовуєте у своїй кар’єрі?
Людмила Монастирська: Найперше для співака важливо мати гарне фізичне здоров’я і дотримуватися режиму. Сон має бути не менше 9 годин. Навіть наші репетиції у театрі проходять не раніше 11 ранку, оскільки співак має відпочити після вистави.
Я до сьогодні користуюся розспівками, які були на наших заняттях з Діаною Гнатівною. Перед кожною виставою співачка має гарненько розспіватися. Мені дуже пощастило потрапити до Діани Гнатівни.
Вокал Діани Петриненко не поступається найкращим італійським артистам
Діана Петриненко була відома своїм унікальним сопрано. Що робило її голос таким особливим і впізнаваним?
Людмила Монастирська: Саме природній тембр є тим, що відрізняє одного співака від іншого. Вокал Діани Петриненко не поступається найкращим італійським артистам з найкращою італійською школою. Це дійсно геніальна особистість і геніальна співачка.
Талант, шалена праця і відданість своїй справі
Чого в Діани Петриненко було більше таланту чи наполегливої праці?
Людмила Монастирська: Окрім таланту і шаленої праці це ще й відданість своїй професії, своїй роботі, своїй справі. Коли співачка виходить на сцену, вона має відкинути всі зайві негаразди і дарувати людям тепло, радість, гармонію, позитив, за яким пересічний глядач приходить до концертної зали. Саме тому Діана Гнатівна і була для нас взірцем у всьому.
Людмила Монастирська. Фото: пресслужба Національної опери України
Діана Гнатівна була камерною співачкою
Щоб ви сказали про Діану Гнатівну, як про педагога? Чи був у неї викладацький талант? У чому полягав секрет її успіху, як викладача?
Людмила Монастирська: Звичайно, в неї був викладацький талант, адже вона була професором. Таке звання дається не за просто так. Звичайно, що в неї ціла плеяда талановитих випускниць, які зокрема працюють в Національній філармонії та багатьох колективах України. Діана Гнатівна була більше камерною співачкою. Вона виконувала оперні твори: пісні, романси, проте її спеціалізація була саме камерна співачка, тобто більш філармонійна концертна діяльність. Вона розповідала, як доводилося виступати на гастролях навіть у сорокаградусний мороз. Від Діани завжди йшла якась особлива енергетика і теплота. Вона завжди ставилася до нас, як до своїх дітей. Її відрізняла особлива лояльність. Ми не завжди складали іспити в здоровому стані. А Діана Гнатівна старалася ставитися з розумінням до своїх вихованців.
Її вокальне мистецтво мало риси камерної інтимності навіть коли вона виконувала масштабні твори
Які найяскравіші спогади пов’язані у вас з Діаною Гнатівною?
Геннадій Кабка: Для мене її голос асоціюється передусім з Україною, молодістю. Це один з тих голосів, який зараз би сказали, є символом генетичного коду українця. Цей голос був рідкісним ліричним сопрано з надзвичайною чистотою і теплим тембром і здатністю проникати в саму глибину душі слухача. Особливістю її вокального стилю була ідеальна дикція, природність музичної фрази та надзвичайно глибоке емоційне навантаження. Вона не просто співала, вона проживала кожен твір і робила його виконання неповторним. Її вокальне мистецтво мало риси камерної інтимності навіть коли вона виконувала масштабні твори. Її голос звучав так, ніби вона звертається особисто до кожного слухача. Вона могла заспівати просту народну пісню або романс українських авторів так, що у людей наверталися сльози. Це безперечно людина з аурою сонця. Її посмішка – це було щось неймовірне. Її душа була дитяча. Вона дуже любила дітей. Вона любила свого сина Тараса Петриненка та онука Мар’яна. Вона отримала дуже гарну освіту. Її викладачем в Київській консерваторії була відома професорка Марія Єгоричева, а також концертмейстер Зоя Ліхтман.
Вона не любила політичні акції і її не любила система
Діана Петриненко не стала частиною трупи Національної опери, хоча намагалася потрапити до неї, проте їй відмовили. Чому вона не робила повторні спроби? Це була образа?
Геннадій Кабка: Думаю, це не була образа. Опера – це дуже складний спосіб життя. Існування в колективі опери досить складне. Вона отримала визнання в радянські часи. Вона була офіційно визнана і мала звання народної артистки СРСР, лауреат премії Шевченка, багато гастролювала. Але водночас вона не була системною людиною. Вона не любила політичні акції і її не любила система. Вона не намагалася пристосовуватися. Була україномовною, оскільки вся її родина була україномовною. Тому навіть під час русифікації вона залишалася яскравою прихильницею української мови. Вона не співала те, що потрібно було владі. Вона співала те, що йшло від її душі. Її дуже любив Союз письменників України. Серед її прихильників був Дмитро Павличко та Борис Олійник. Тому те, що вона не потрапила до Національної опери не завадило їй стати однією з видатних українських камерно-концертних співачок. Це більш складний жанр, ніж оперний жанр. Знаючи її характер, я думаю, що вона не переймалася тим, що не співала в Київській опері. Вона реалізувалася в іншій площині.
Геннадій Кабка. Фото: ФБ-сторінка
У неї стовідсоткова українська генетика
Діану Петриненко запрошували до Москви, проте вона обрала Україну. Чому?
Геннадій Кабка: У неї стовідсоткова українська генетика. Вона не могла існувати без України. Її чоловік Гарінальд Петриненко був відомим журналістом, музикантом і ведучим телепередачі про народну творчість і фольклор «Чиста криниця». Уся сім’я виховувалася в цій енергетиці. До Москви вона просто не тягнулася генетично. Вона хотіла існувати в цьому суспільстві в українській аурі.
Ви плануєте присвятити концерт у філармонії Діані Петриненко. Розкажіть докладніше про цю подію.
Людмила Монастирська: Концерт відбудеться 19 лютого о 19-00. Друге відділення буде присвячене Діані Гнатівні. Там буде 9 вокальних номерів. Крім того там будуть оркестрові твори. Перше відділення – класичне, арії з опер Верді. Друге відділення – українські твори. Там буде і "Журавка", і "Вечірня пісня", і "Ой не світи, місяченьку", і "Чотири воли пасу я".
