Ілюстративне фото: Суспільне Миколаїв
"Фактично вперше за часи незалежності Україна наближається до утвердження міжнародного статусу української мови"
У світу утверджується міжнародний статус української мови. На тлі повномасштабної війни відбувається сплеск інтересу до її вивчення. Що насправді відбувається і наскільки такі прогнози оптимістичні?
Національна комісія зі стандартів державної мови має своє основне покликання – це збереження і розвиток державної мови через встановлення стандартів та визначення рівня володіння державною мовою для осіб, які мають намір обійняти посади або отримати громадянство України.
Тобто, найперше це ті, хто на державній службі, або хочуть мати наші паспорти, так?
Так. І дуже важливо в контексті цієї діяльності те, що Комісія розпочала співпрацю з Європейською асоціацією екзаменаційних рад з іноземних мов (ALTE – Association of Language Testers in Europe) і стала її асоційованим членом. На сьогодні повне членство в цій організації мають 35 організацій і асоційоване – 140 із 38 країн світу. Важливо зауважити, що члени – це державні і недержавні органи. Національна комісія зі стандартів державної мови стала членом як державний орган. Це дуже важливо. Що це дає? Фактично уперше за часи незалежності Україна наближається до утвердження міжнародного статусу української мови – вона отримала шанс стати повноправним учасником Європейської системи сертифікації знань з іноземних мов. І безперечно, що представництво в цій організації підвищує авторитет української мови у світі. Але мета наша – не членство заради членства, а нові можливості. Це якість іспиту, якість стандарту. Я нагадаю, що в 2024 році Комісія затвердила стандарт державної мови – українська мова як іноземна, рівні загального володіння від А1 до С2. І, власне, членство в цій організації допоможе підвищити якість, підготуватися до аудиту і наблизитися до цих нових можливостей, забезпечити якість і надійність сертифіката. Ми хочемо вивчити досвід членів Асоціації з організації іспитів, отримати експертну оцінку вимог стандарту з української мови як іноземної. Також ми налаштовані на те, щоб модернізувати електронну іспитову систему. А також планувати подальшу діяльність з організації мережі іспитових центрів в Україні та за кордоном.
"Українська мова – одна із найпоширеніших мов, яку вивчають в Європі"
В яких країнах найбільше зараз зростає інтерес до української мови?
Ми знаємо, що українська мова – одна із найпоширеніших мов, яку вивчають в Європі. Зумовлено це.. По-перше, в останні роки значно зріс інтерес до вивчення української мови. Це засвідчують і дані різних платформ, на яких вивчають українську мову. І це засвідчує також зростання кількості курсів з української мови за кордоном. Про точну статистику за кордоном мені важко зараз говорити, але інтерес зростає. І зростає інтерес як від людей, так і від різних органів влади в Євросоюзі.
А що зараз робить держава для поширення української мови у світі і як умовно можна розділити ці напрямки? Якісь програми є для того, щоб мова зберігалася і вивчалася?
Тут треба розділити ці питання. Звісно, держава опікується навчанням української мови для осіб, які опинилися за кордоном через війну. Тут дуже важливо зберегти цей українськомовний ландшафт, щоб українська мова надалі розвивалася в родинах. Тут, щоправда, все залежить від свідомості кожного окремого громадянина, який перебуває за кордоном і традицій, звичаїв в кожній родині.
Юлія Чернобров. Фото: facebook/mova.standard
"Обов'язкова вимога – наявність доступу для осіб з інвалідністю"
Як відбувається оцінювання знань із української мови людей, котрі претендують на державну службу або на отримання паспорта? Як складаються ці тести, як ви оцінюєте цей процес?
Звісно, що ми хочемо вірити, що організація іспитів сприяє підвищенню рівня володіння державною мовою для всіх громадян України і не лише для тих, які йдуть на посади. Це, звісно, розвиває українськомовне середовище нашої держави. Дуже багато зацікавлених осіб. І ми за останній рік зробили дуже багато нових нововведень, тому що є виклики. Перше – це безбар'єрність. Цього року до нас звернулися громадяни – особи з інвалідністю, з порушеннями зору, слуху, мовлення. Для кожної такої особи потрібно знайти можливості. І впродовж 2024 року ми переглянули вимоги до усіх уповноважених установ, в яких відбувається іспит. А я нагадаю, що 24-й рік – це були у різний час від 60 до 53 уповноважених установ, в яких особи складали іспити. Це університети. І ці установи мають відповідати вимогам. Власне, ми переглянули вимоги і обов'язковою вимогою стало – це наявність доступу для осіб з інвалідністю. Це різні "розумні" пристосування. Також, звісно, умови безпеки мають відповідати. Ми у війні працюємо. І постійні вимкнення світла, повітряна тривога – це стресові ситуації, це виклики для нашого іспиту впродовж цього року, звісно. Також запровадили відеоспостереження, щоб не відбувались порушення процедури іспиту.
"Найголовніше, щоб усі мали рівні умови"
Тобто створюються всі умови для того, щоб люди вивчали і складали іспити з володіння українською.
І найголовніше, щоб усі мали рівні умови. А ефективність і об'єктивність іспиту досягаємо тим, що це єдині критерії для всіх. Незалежність екзаменаторів. Роботи, які виконують претенденти, потрапляють на перевірку випадковим чином, зашифровані, екзаменатор не знає чия це робота. І такими засобами ми це досягають.
"2024 року орієнтовно 85% із усіх, хто складав іспит, змогли підтвердити рівень вільного володіння"
А багато людей відсіюються? Маю на увазі, яка кількість тих, хто проходить успішно цей іспит і складає, а хто все-таки мусить йти по-другому колу – повчитися і наступного року складати іспит?
Якщо ми говоримо про державних службовців, то для того, щоб подати документи на посаду, вони мають скласти іспит і підтвердити рівень вільного володіння. 2024 року орієнтовно 85% із усіх, хто складав іспит, змогли підтвердити рівень вільного володіння.
