Ілюстративне фото: parlament.md
"У Молдові відбувається геополітична битва за цю країну"
Україна межує з сімома країнами, і далеко не всі викликають у неї позитивні емоції. Росія та Білорусь ― відкрита агресорка та її підспівувачка, Словаччина та Угорщина постійно хитаються та озвучують російські наративи. Польща та Румунія надають Україні потужну й надзвичайно ефективну допомогу. Залишається невелика, але дуже важлива країна для нашої євроінтеграції та підтримки ― це Молдова. Що відбувається у Молдові після президентських виборів? Мая Санду перемогла, але її перемога не була такою переконливою, як очікувалося.
Варто підкреслити, що наш кордон ― це другий найдовший кордон, який має Україна (після Росії). Це 1200 км спільного кордону з Молдовою. Хоча Молдова справді маленька країна з населенням 2,4 млн, але вона дуже важлива з точки зору геополітичного впливу. Те, що зараз відбувається у Молдові, це геополітична битва за цю країну. Росія намагається привести до влади людей, які б просували геополітичні інтереси РФ. Але в Молдові вперше така влада, яка відмовляється працювати з Росією, грати в геополітичні ігри і каже, що наш шлях ― це шлях до Європейського Союзу спільно з Україною, що на жодні домовленості з Кремлем ми не підемо, що ми не хочемо залишатися в сірій зоні та бути країною "посередині". Після цих президентських виборів, які виграла Мая Санду, вже розпочалась підготовка до парламентських виборів, які відбудуться у листопаді 2025 року. Це будуть дуже важливі вибори для Молдови. Я б їх порівняв із виборами в Італії 1948 року, коли фактично вирішувалося, з ким буде ця країна ― чи буде Італія ліберально-демократичною у сфері впливу Заходу, чи стане комуністичною країною. На тих виборах перемогли християнські демократи, і прорадянські сили до влади в Італії більше не приходили. Майбутні вибори у Молдові саме про те, який шлях обере ця країна.
"Монобільшості у парламенті Молдови більше не буде"
Як пишуть медіа, партія президентки Маї Санду "Дія і солідарність" лідирує, але більшості не має. Серед гравців ― опозиційний Блок комуністів і соціалістів, так званий блок "Перемога", що є правонаступником забороненої партії "Шор", "Наша партія" та нова партія Inima Moldovei колишньої очільниці Гагаузії Ірини Влах. Чому партія влади не може створити більшості та чим це загрожує?
Справді, монобільшості, яка зараз існує у парламенті Молдови, більше не буде. Нагадаю, що в парламенті Молдови 101 депутат, і зараз партія влади має 63 місця. Цього більше не буде. У наступному парламенті буде коаліційна влада і ще дуже рано говорити, якою буде коаліція. Важливо розуміти, що це будуть вибори про те, куди рухається Республіка Молдова. Партія влади каже, що рух Молдови ― до Євросоюзу. Багато опозиційних партій навпаки ― вважають, що це самогубство. Приміром, кілька днів тому лідер опозиційних соціалістів Ігор Додон повернувся з Росії й одразу почав висувати Україні територіальні претензії, а він був колись президентом Молдови. Є гравці, які гратимуть на полі так званої нейтральності, щоб Молдова з усіма дружила і була мостом між Заходом та Сходом. Ця ідея залишається впливовою у Молдові. Тому деякі партії скажуть, що вони проєвропейські, але Молдові потрібні гарні стосунки з усіма. Нещодавно було створено опозиційний блок "Альтернатива", який розповідає саме про це ― шлях Молдови "посередині", як країни, що перебуває між Заходом та Сходом і не рухатиметься до Європейського Союзу. Для Молдови це буде геополітичним самогубством, якщо станеться щось подібне. Подивіться на Польщу, Румунію, Болгарію. На початку 1990-х їхній ВВП був на рівні з Молдовою, а зараз він у 4-5 разів вищий, ніж у Молдові.
Мені здається, розуміння росіян про те, що їх тут не хочуть, що Молдова це країна, яка має свій народ, свою мову та свою політичну реальність ― цього розуміння досі не існує. У Росії таке уявлення, що Молдова ― це та країна з Радянського Союзу, де всі танцюють "циганку-молдаванку", а більше ні на що не здатні.
"Здається, ЄС дуже добре зрозумів, що відбувається у Молдові"
Чому президентці Маї Санду так складно вести успішну боротьбу з корупцією, бідністю та розбудовувати нормальне демократичне суспільство? Адже це віддаляє її від виборця та його очікувань.
Можливо, у 2020-21 роках було збудоване таке очікування, що все відбуватиметься швидше, аніж це сталося в реальності. Ситуація у Молдові з економічної точки зору складна. На кордоні ― війна, інвестицій небагато, і ця ситуація буде дуже важкою у контексті парламентських виборів і того, яка коаліція прийде до влади. Але треба зазначити, що Євросоюз надав допомогу, якої ще ніколи не було в сучасній історії Молдови. Це величезна допомога і підтримка. Наприклад, після нещодавньої кризи з енергопостачанням, яка була штучно створена Росією, у нас майже втричі зросли ціни на електроенергію. І Євросоюз вийшов з таким пакетом підтримки, який компенсує практично всі ці підвищення цін на електроенергію та газопостачання. Мені здається, ЄС дуже добре зрозумів, що відбувається у Молдові.
Владислав Кульмінський. Фото: www.ipis.md
Якщо ми говоримо про боротьбу з корупцію та реформу судової системи, то це дуже важкі речі. Я, наприклад, у 2020-21 роках був проти того, щоб це стало пріоритетом номер один у Молдові. Як на мене, дуже нереалістично обіцяти, що у цих сферах будуть якісь карколомні зміни протягом 3-4 років. Це неможливо. Приміром, у Румунії ця система працює, але знадобилося десь 10-15 років. І процес пішов після того, як Румунія отримала статус країни-члена Євросоюзу. Але я погоджуюся, що не всі очікування від діяльності уряду Молдови та обіцянки були виконані.
"Я б дав 65% на те, що в Молдові збережеться проєвропейська влада"
"Придністров’я ― більше не заморожений конфлікт. Цей "холодильник" зруйнувала Росія". Це публікація вашого авторства, де ви наголошуєте, що є сценарій, за якого загроза набуде масштабу, котрий потребуватиме негайної відповіді України. Що ви маєте на увазі?
Якщо до влади у Молдові прийдуть проросійські сили після цьогорічних парламентських виборів (але я б дав 65% на те, що в Молдові збережеться проєвропейська влада), то це буде загрозою безпеки для всіх: для України, Румунії, Євросоюзу. Вище я наводив приклад колишнього президента Додона, який висунув до України територіальні претензії. Уявіть собі, що було б, якби він зараз керував Республікою Молдова. Чинна влада виступає винятково за мирне політичне врегулювання конфлікту в Придністров’ї та зробила дуже багато, для того щоб зберегти мир і стабільність у Молдові. Щодо "негайної відповіді України" ― це дезінформація, я такого не говорив. Партія комуністів та соціалістів вийшла ще із таким собі пресрелізом, що хтось у Молдові нібито розпалює війну.
"Важливо, щоб Мюнхенська безпекова конференція не перетворилася на Мюнхенську угоду 1938 року"
Цього тижня у Мюнхені відбудеться чергова безпекова конференція. Які очікування? Адже у Мюнхені була ганебна змова 1938 року, жертвою якої стала Чехословаччина, а потім гітлерівська експансія поширилась на всю Європу. Далі 2007 року в Мюнхені була промова "недофюрера" Путіна. Чи зможе Мюнхен стати місцем тріумфу здорових планетарних сил?
Це дуже складне питання. Для Молдови і для України дуже важливо, щоб нашу долю не вирішували без нас. І щоб ця Мюнхенська безпекова конференція не перетворилася на Мюнхенську угоду 1938 року, коли згадана вами Чехословаччина не була присутня на цих перемовинах.
