Ольга Решетилова: Чому Україні потрібен саме військовий омбудсмен

Ольга Решетилова: Чому Україні потрібен саме військовий омбудсмен

"Я давно адвокатувала питання створення інституції військового омбудсмена і постала перед питанням: бери та роби, або далі йди адвокатуй". Про це розповіла в інтерв'ю Радіо Культура Уповноважена президента з прав військовослужбовців та їхніх сімей Ольга Решетилова. І додала: "Наразі в мене немає скарг, що хтось не реагує. Дуже багато є питань задавнених, коли потрібно робити дуже різкі рухи, на що в мене зараз повноважень немає". Решетилова констатує дуже негативний вплив постсовкової спадщини в українській армії. І совок – це не питання віку офіцерів навіть, каже вона. При цьому Решетилова наводить приклад бригади ЗСУ на найгарячішому напрямку, з якої немає жодної скарги ані від рідних, ані від військовослужбовців.

0:00 0:00
10
1x

Ольга Решетилова. Фото: facebook

Чому потрібен саме військовий омбудсмен

Півтора місяці від вашого призначення. Окреслимо місце Уповноваженої в системі захисту прав військовослужбовців. 

Повноваженнями захищати права військовослужбовців наділений кожен командир у кожному підрозділі. Це їхній обов'язок. Якщо військовослужбовець відчуває несправедливість і вважає, що його права порушуються, він повинен звернутися до свого командира. Якщо командир не відреагував відповідно, військовослужбовець має право звернутися до "вищестоящого" командування. У нас є також певні структури в системі Збройних Сил, СБУ, інших Сил сектору безпеки і оборони, які відповідальні за захист прав військовослужбовців. Було створено Центральне управління захисту прав військовослужбовців Міноборони. Є Служба цивільно-військового співробітництва. Є Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Але коли я працювала ще в правозахисній організації, до мене приходили звернення від військовослужбовців, що якраз Уповноважений з прав людини присилає їм відписки, що він не займається питаннями щодо проходження військової служби. І це для мене ще один аргумент, чому потрібен саме військовий омбудсмен, військовий Уповноважений з прав людини. Це дуже специфічна сфера питань, до яких, незважаючи на те, що на Верховну Раду, на інші органи покладена функція цивільного демократичного контролю за Збройними Силами та іншими військовими формуваннями, не займається цим специфічним колом питань наразі ніхто. Я давно адвокатувала питання створення інституції військового омбудсмена. Ми дописали законопроєкт про це. Зараз він на погодженні у різних структурних підрозділах Офісу президента, який буде ініціатором цього закону. Наприкінці грудня мені президент запропонував спочатку до ухвалення закону ось таку посаду. І я, як людина, яка дуже довго за неї адвокатувала, постала перед питанням: бери і роби, або далі йди адвокатуй. Повноважень в Уповноваженої зовсім небагато: це моніторинг, рекомендації, які я можу висловлювати тим чи іншим органам влади, доповіді президенту. Коли ж я представляюсь Уповноваженою президента, то наразі зараз це працює для військовослужбовців. Командири різних рівнів, командування починають реагувати, йдуть на співпрацю, взаємодію,  чують і слухають. Виходить співпрацювати, вирішувати якісь кола питань. Наразі в мене немає скарг, що хтось не реагує або не хоче вирішувати питання. Дуже багато є питань задавнених, які на тій стадії, коли потрібно робити дуже різкі рухи, на що в мене зараз повноважень немає. 

Є бригада на нулі, з якої жодної скарги.  Але в деяких інших підрозділах ще постсовкова спадщина

Наприклад, командир захищає права. А якщо ні? 

У мене є бригада на найгарячішому напрямку, з якої немає жодної скарги ані від рідних, ані від військовослужбовців. У бригаді налагоджена комунікація із родинами, тому що військовослужбовці просто перейняті авторитетом командира. Навіть якщо командир може десь і помилився, вони розуміють, що у них є спосіб із ним прокомунікувати цю помилку. І це абсолютно наразі персональний фактор. Наша задача – створити систему, в якій ці помилки будуть винятком. І систему, яка зможе реагувати на ці помилки. Єдине, що нам може дозволити перемогти російську армію – почуття власної гідності у військовослужбовця. Ми повинні створити армію гідних і вільних людей. В системі армії почуття власної гідності – це нонсенс, тому що ти повинен підкорятися будь-яким наказам, які навіть тобі не подобаються, які ти вважаєш ідіотичними. Якщо цей наказ відданий із повагою, якщо ти знаєш, що система береже твоє життя, що система забезпечує тебе захистом, якщо ти бачиш, що цей наказ незаконний і тобі є до кого звернутися, то це почуття власної гідності навіть в армії можна зберегти.

Ця робота – на роки. Я не скажу, що це буде вирішено вже завтра. На жаль, ні. Але давайте почнемо з інституції, яка буде впроваджувати цю ідею. Для мене це інститут військового омбудсмена. Далі вже будемо цю систему розробляти. Нам потрібно зайти в систему освіти – для офіцерів усе починається звідти. А там кінь не валявся, там усі совкові наративи просто живуть і квітнуть і потрібно їх звідти вичистити. У нас постсовкова спадщина в армії. Але насправді совок – це не питання віку навіть. Бо я бачу зараз дуже багато командувачів, яких я пам'ятаю ще комбатами в 2014 році, вони вже пройшли цей шлях в українській армії, воюючи. Але система, яка існує, змінює їхній спосіб мислення. Якщо в 2014 році ми з ними говорили однією мовою, то вже зараз вони, будучи генералами, а деякі з них героями України, зовсім інакше сприймають ситуацію. Точка сидіння змінює погляди. Нам дуже важливо зберегти цінності в армії у командира на тому шляху, який він проходить. Це дуже важливо. Вони повинні розуміти, що є нагляд, що прийде хтось, хто йому скаже, що він не правий. Зараз такого нема. І командир, дослужуючись до певного рангу, абсолютний володар життів, душ людей, які до нього потрапляють. І це дуже велика відповідальність. Розуміючи її, вони повинні берегти ці цінності. 

Зараз у нас нова оргштатна структура вибудовується, ми переходимо на корпусну систему і повинні почати з абсолютно нових традицій, нової корпоративної культури, спілкування. Неможливо це зробити, не змінивши підходи до управління людьми. І це теж одне із завдань, які ми зараз пропрацьовуємо. 

Рейтинг скарг

Рейтинг скарг. 

Більшість скарг стосуються дрібних речей, але це те, з чого формується відчуття справедливості в армії: не надання відпусток, не направлення на проходження ВЛК, це те, що було обіцяно військовослужбовцям – легкий спосіб переведення із підрозділу в підрозділ, а з'ясувалося, що це все не так просто, тому що остаточне рішення все-таки залишили за командиром. І це правильно. Бо якщо в один момент весь підрозділ встане і піде – у нас може бути оголена ціла ділянка фронту або просто розформований підрозділ. Ми не можемо собі такого дозволити. Ми бачимо, звідки дуже багато людей хочуть піти. Я маю скарги, що вони не можуть перевестися. У них є наказ Генштабу, який вони отримали, подавши рапорт через Армія+, а командир їх не відпускає. І це ясно формує відчуття несправедливості. Але все, що ми зараз тут маємо з цими проблемами – це відсутність особового складу. Навіть хороший командир зараз не може собі дозволити відправити людину на лікування чи відпустку, бо в нього просто немає людей. В нас є люди, які на позиціях знаходяться із літа. Уявляєте? З літа вони жодного разу не були на ротації. Це в умовах, де не можна нормально помитися, поїсти, їм туди скидають дронами воду, їжу, ліки, а вони не можуть звідти вийти і командир не може їх замінити, бо нема на кого. Це відсутність резервів. Пів року не виходячи з позиції… Я навіть не можу уявити, в якому стані вони звідти вийдуть: і у фізичному, і в психологічному. 

ТЦК

Напади на ТЦК… 

Це моя проблема і я повинна захищати тих людей, які зараз незаслужено опинилися в такій ситуації. Це є проблема. Але є і ситуація самоусунення багатьох структур, які мають бути відповідальні за процес мобілізації. Ми проговорювали з Міноборони, що можемо зробити, щоби забрати військовослужбовців ТЦК з вулиць? Вони не повинні ловити людей. Це ненормально. У них зовсім інша задача. У них є мобілізаційний план і вони повинні роздавати іншим структурам завдання, як наповнити, як виконати мобілізаційний план. Цим повинна займатися поліція, яка повинна розшукувати людей. Поліція каже, що ми можемо це зробити після того, як людина буде належним чином сповіщена і знатиме, що вона розшукується, що їй потрібно прибути, а вона не прибуває. Тоді відкривається кримінальне провадження і в рамках цих проваджень уже поліція проводить оперативно-розшукові дії і приходить додому. Ми в якийсь момент зробили помилку, що всім суспільством не перейшли на військові рейки. Це призвело до розділення: частина суспільства продовжує жити своїм мирним, спокійним, комфортним життям і їх тільки бентежить, що ТЦК ходить по вулицях. Інша частина віддала все для боротьби із ворогом. І це призводить до розколу. Ми повинні, поки ще є у нас така можливість, зшити суспільство і цього розколу уникнути. Моя задача ж – захистити військовослужбовців. Не повинно суспільство ненавидіти військовослужбовця або людину в формі, ким би вона не була. Нам потрібно поламати стереотипи про проходження військової служби, коли люди вважають, що як тільки вони потрапляють в ТЦК, то одразу поїдуть на передню лінію і їх там вб'ють. Це не так. Не відбувається в моменті, що ти сьогодні йшов по вулиці за пиріжками, а завтра ти вже в Покровську на передній лінії. Н! Але ці стереотипи чомусь живуть дуже сильно в суспільстві. І нам із ними треба боротися. Початок служби має бути для військовослужбовця ідеальним. Вже там він повинен відчувати, що держава про нього дбає. Тому ми зараз збираємо інформацію з усіх обласних центрів по розподільчих центрах, щоб зрозуміти, які там умови, підключити органи місцевого самоврядування, щоб навели там лад. 

"Мені дуже важливо, щоб 155 бригада "Анна Київська" все-таки залишилася героїчною бригадою"

Ще запитаю про справу суду над генералами. Йдеться про генерал-лейтенанта Артура Горбенка, бригадного генерала Юрія Галушкіна і полковника Іллю Лапіна. Це три різних справи. Одна пов'язана із обороною Харківщини, інша – із СЗЧ у бригаді "Анна Київська". 

Я була в цій бригаді уже після того, як відбулася зміна командування. Вона справила на мене досить хороше враження. Вона зараз на найгарячішому напрямку. Там почалися проблеми зі зникненням доволі великої кількості людей безвісти. Рідні не отримували інформації. Там провели своє внутрішнє розслідування. Ми разом обдзвонювали поранених, як свідків, щоби встановити всі обставини. Ці люди продовжували виконувати надскладні завдання, бо для них мало значення виконання наказу. Мені дуже важливо, щоб 155 бригада "Анна Київська" все-таки залишилася героїчною бригадою. Бо ці люди заслуговують на нашу пам'ять про них, як про героїв, незважаючи на всі ті проблеми, які були із командуванням на той момент. Оце дуже важливо. А проблеми з командуванням були і досі вони їх розрулюють. Але це системна проблема. 155 бригада показала системну проблему в плануванні, управлінні військами, у відсутності стратегічного бачення і взаємодії. Кожен робив щось своє, що вважав правильним, а на виході воно не було з'єднано в один пазл. Кожен робив якусь частину своєї роботи, але не було менеджера згори, який би бачив цілісну картину. 

"Я не підтримую позицію, що генерали або командування не повинні бути притягнуті до відповідальності"

Щодо генералів… 

Ці справи дуже політизовані. В мене є своя мета і я не хочу бути втягнутою в будь-які політичні процеси. До мене є звернення від адвокатів цих генералів. Я не підтримую ту позицію, що генерали або командування не повинні бути притягнуті до відповідальності. Я все-таки вважаю, що люди повинні нести відповідальність за певні свої дії або бездіяння. Це не про ситуацію на фронті. Жоден командир у світі не застрахований програти переважаючому противнику чи помилитися в розрахунках. Це не про це. Це про трохи інші справи, які більше стосуються недбалості, які більше стосуються дуже поверхневого ставлення до виконання своїх обов'язків. Я вважаю, що в таких ситуаціях бойовий імунітет не працює. Ми повинні говорити про відповідальність цих людей. Мені треба щось відповідати рідним загиблих і зниклих безвісти. А вони вимагають відповідальності і хочуть зрозуміти, що сталося і, як мінімум, з'ясувати обставини. Я не коментую конкретно ці справи. Я не знаю матеріалів справи. Я вважаю, що правосуддя має бути бездоганним щодо взагалі військовослужбовців. 

Для цього потрібно відновлення військової юстиції? 

Я думаю, що так, якщо більшість військовослужбовців вважають, що їм потрібна військова юстиція. Але це дуже тривалий процес. Хто взагалі має право судити, наприклад, генерала? Це має бути суддя-юрист, чи суддя-військовий, чи суддя-військовий-юрист, але з яким званням? Якщо він старший лейтенант, чи може він судити генерала? Чи він розуміє обсяг його повноважень? Це дуже складне питання. І я би не вирішувала його ось так із ходу. Коли ми раніше порушували це питання, я всім казала: "Давайте спочатку військовий омбудсмен, а потім військова юстиція". Йдучи на поводу цих дискусій, ми близькі до того, що ми можемо створити каральні органи, такого монстра, з яким ніхто не зможе потім впоратися. Спочатку давайте налагодимо захист прав військовослужбовців, так як це має бути, і в рамках цього ми будемо проговорювати, якою має бути військова юстиція. Все одно це буде тривалий процес. У нас зруйнована військова прокуратура, військових прокурорів не лишилося, а це відповідна область знань. Так само з військовими суддями – у нас їх немає. Військові суди були розформовані. Коли йдеться про ту саму недбалість, вона, вибачте, і в Африці недбалість. Прямо такої нагальної потреби у військовій юстиції, чесно кажучи, я не бачу. Я бачу нагальну потребу реформувати те, що ми маємо. 

Ви бачите політизацію в багатьох справах? 

Я бачу з усіх сторін політизацію. Ми у війні. Будь-яка військова справа стає резонансною. Вона завжди на вістрі політичної дискусії. Я дуже боюся, що мене можуть втягнути в ці політичні дискусії. Я намагаюся балансувати, але це дуже складно. Якщо суспільство або ті самі військовослужбовці відчувають несправедливість до себе, вони хочуть, щоб я озвучила цю несправедливість. 

"Ви хочете, щоб ваш брат повернувся додому – ви приходите в ТЦК і кажете: "Я хочу замінити свого брата"
 

Щодо добровільних контрактів для людей 18-24 років. Наскільки це вплине на військо? Скільки цих людей демографічно і чи зміниться істотно ситуація?

Я не була дотична до формування цього проєкту із контрактами, але я бачила, скільки сил в це було вкладено. Контракти для молодих людей 18-25 – це перша частина проєкту. А він багатоступеневий. Є вимога людей визначити чіткі терміни служби. Ці чіткі терміни ми можемо визначити, коли прорахуємо, скільки людей ми можемо залучити ще. У нас є резерв серед цих 18-25. Нам треба придумати, як їх залучити. І ось це перший етап, як придумали їх залучити, надавши їм суттєві бонуси. Я розумію мам, які вийдуть і стануть щитом, якщо почнеться мобілізація 18-річних. У нас є історія, де ми повинні три мільйони залучити, яким понад 25 років. Є паралельна історія з тими, хто молодий і здоровий. І це додаткове благо, яке, я думаю, багатьох привабить до війська. Таким чином ми маємо закрити ось цю частину недостачі й потім запропонувати такі самі контракти тим, хто вже мобілізований. Для них цей контракт може бути способом виходу з війська, демобілізації. Вони підписують контракт, заробляють гроші, відпрацьовують, у них вже є визначений термін служби. І якщо вони мають таке бажання, вони можуть демобілізуватися. План був такий. Це хороший проєкт. І він якраз про відновлення справедливості. Але вийшло через неправильну комунікацію все навпаки.

Поки ми не налагодимо мобілізаційний процес і не знайдемо ресурс, як замінити цих людей, ми не можемо, на жаль, визначити чіткі терміни служби. Одна з моїх пропозицій (це ще не погоджений план): запропонувати людям, які хочуть замінити конкретного військовослужбовця – прийти і посісти просто його місце, дозволивши йому демобілізуватися. Це не може стосуватися офіцерів або якихось дуже специфічних спеціальностей, але це може стосуватися рядового складу. Умовно кажучи, ви хочете, щоб ваш брат повернувся додому – ви приходите в ТЦК і кажете: "Я хочу замінити свого брата". Проходите відповідне навчання. У вас є визначеність, ви знаєте, на яку посаду підете, знаєте коло людей. Ви можете поміняти конкретну людину. Наприклад, хтось вважає, що Олег Сенцов повинен знімати фільми. Він може прийти і сказати: "Я хочу поміняти Олега Сенцова". Якщо Олег Сенцов на це погодиться… Це все умовно. І це, мені здається, дає визначеність військовослужбовцям, що через певний час їх хтось замінить. Це дає визначеність тим, хто йде служити, куди вони підуть служити. І це питання суспільного договору і справедливості. Я дуже хочу, щоби ми визначили чіткі терміни служби. Я розумію, як важливо, якщо буде навіть через два роки ця демобілізація, коли ти бачиш світло в кінці тунелю. Тому що деморалізація війська починається з того, що немає визначеності, немає розуміння, куди ми йдемо і коли це закінчиться. Тому пропозиції напрацьовуємо, будемо сподіватися, що щось із цього спрацює. 

 

Останні новини
Україна є однією із найтоповіших держав світу в кіберспорті — Давидов
Україна є однією із найтоповіших держав світу в кіберспорті — Давидов
Втрати окупантів на Лимано-Куп'янському напрямку абсолютно нераціональні — Отченаш
Втрати окупантів на Лимано-Куп'янському напрямку абсолютно нераціональні — Отченаш
В Афганістані Анатолій Паламарчук відповідав за 5 тисяч особового складу
В Афганістані Анатолій Паламарчук відповідав за 5 тисяч особового складу
"Оцінили активи в Україні на суму понад 200 млрд ₴, і за кордоном – на понад 100 млрд $" – Дума про діяльність АРМА
"Оцінили активи в Україні на суму понад 200 млрд ₴, і за кордоном – на понад 100 млрд $" – Дума про діяльність АРМА
"Режим двомовності загрожує національній безпеці" – Тарас Кремінь
"Режим двомовності загрожує національній безпеці" – Тарас Кремінь
Новини по темі
Світла, води та інших умов у Покровську немає, зв'язок кілька годин на день — волонтер
Мільйон гривень трьома частинами. Ексклюзивний коментар Міноборони Українському Радіо про "Контракт 18-24"
"Ми — спецпризначенці". Воїн підрозділу ГУР "Артан" про трирічний досвід великої війни
Филипець: "Побудова архітектури військової юстиції — питання №1"
"У росіян від'ємний баланс" – Гетьман про ситуацію на фронті