Ілюстративне фото з сайту Pixabay
"Діюча речовина тягне за собою майже 70% вартості лікарського засобу"
РНБО України знайшла шлях, як знизити ціни на 100 найпопулярніших лікарських препаратів на 30%. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський. Але давайте почнемо із засадничої речі – з чого складається собівартість ліків, що в неї входить?
Костянтин Косяченко: Це питання зрозуміле. Які і в усіх товарів собівартість найперше складається з матеріалів, з яких виробляються ліки. У нашому випадку – це субстанція або діюча речовина, і вона тягне за собою майже 70% вартості лікарського засобу. А потім йдуть виробничі витрати – світло, тепло, робота, зарплата, податки тощо. Тобто собівартість лікарських засобів формується як і вартість будь-якого товару за винятком того, що дуже висока складова – це саме діюча речовина, яка повинна бути належної якості. І найчастіше, на жаль, це імпортна сировина, тому що в Україні дуже мало виробляється діючих речовин.
"Подорожчання ліків – є фактом і фактором ризику"
Яка загалом ситуація з цінами на ліки сьогодні? Наскільки вони подорожчали, чому, з чим це пов'язано і наскільки може вплинути на ситуацію це рішення РНБО?
Наталія Лісневська: Стосовно підняття цін, стрибків цін, пан Константин дуже слушно зазначив, реперні крапки він розставив абсолютно, я б навіть нічого не додавала. І треба чітко сказати, що внаслідок того, що діюча речовина – зазвичай імпортна, є стрибки курсу, є складнощі з доставкою, а там холодові ланцюги і багато нюансів щодо зберігання цієї діючої речовини, а сьогодні є певне погіршення логістики з Україною, і звичайно, це впливає на здорожчання. Але цей виклик ми знаємо, з цим викликом працюють наші фармацевтичні виробники. Тому я б більше прокоментувала нормативні рішення.
По-перше, дійсно, подорожчання ліків – це є фактом і фактором ризику, оскільки населення немає достатньо коштів для купівлі ліків і це "не додає здоров'я". Тобто багато людей відмовлялися від купівлі ліків. І дуже добре, що сьогодні уряд приділив цьому увагу, що це винесено на РНБО, тому що здоров'я нації – це складова нашої безпеки, безумовно. Здорові люди – це дуже важливо. І ми чітко бачимо в рішенні РНБО такі важливі посилання і для фармацевтичних виробників, і для аптекарських мереж, тобто роздрібної торгівлі, і для Міністерства охорони здоров'я, тобто уряду. Воно спрямовує більше до роботи уряд, бо там ще є позначення на те, щоб в певні терміни розробити нормативні документи, впровадити законодавство. Особливо я тішусь, що ми підняли питання щодо правил, тому що було рішення Верховного суду, яким доволі некоректно, на мій погляд як юристки, трактувалося це правило.
"Більшість фарми виробляє генеричні лікарські засоби"
А що це за правила?
Наталія Лісневська: Це правила реєстрації. Спробую розказати простіше. Розробляється лікарський засіб, він реєструється, розробляється діюча речовина і в подальшому ця діюча речовина може використовуватися. Тобто інші фармвиробники можуть робити генеричні лікарські засоби. У більшості випадків, більшість фарми виробляє генеричні лікарські засоби. Це коли ми приходимо в аптеку і нам говорять: "є якийсь один препарат спрямований на лікування хвороби, він коштує стільки-то, а є замінник, аналог". І в подальшому для того, щоб ці генеричні лікарські засоби розвивалися – це величезне законодавство. Для захисту розвитку цього законодавства запропонована міжнародна угода, міжнародні правила, і тепер воно буде застосовуватися у нас. І фармвиробники, які виробляють дженерики, зможуть патентувати свої препарати, не порушуючи авторське патентне право. Там є юридичні нюанси, я не думаю, що вони потрібні дуже нашим слухачам. Але це розширить можливість законного використання генеричних засобів і розширить пропозицію на ринку.
"В усьому світі тягар вартості ліків зазвичай несуть виробники"
Якщо, наприклад, зменшують ціну на 30%, то хто в цьому ланцюжку постраждає – виробники, аптеки чи десь і з покупця потім все одно ці гроші візьмуть?
Костянтин Косяченко: Ціноутворення на ліки – досить складний процес. Я багато років з наукової точки зору цим займаюся і скажу таким чином: в усьому світі тягар вартості ліків зазвичай на собі несуть виробники. Чому в нас відбулась така ситуація, що навіть РНБО і президент втрутився? Тому що почали порушуватись основні принципи справедливого ціноутворення на ліки. І тому було ухвалено це вольове, політичне рішення щодо зниження цін на ліки. На сьогоднішній день всі повинні понести цей тягар – і виробники, і аптечні заклади…
"Це початок великої роботи, який приведе до того, що ціни стануть справедливими"
Як цей тягар можна розподілити на всіх? Чи вдасться і чи не вийде так, що здешевлення і не буде таким вже й здешевленням?
Костянтин Косяченко: Виходячи з інформації, яка є на сьогодні, то є підписані меморандуми, декларації про здешевлення. Всі працюють над тим, як здешевити, яку групу препаратів. Я б, наприклад, обрав препарати від хронічних захворювань, які найбільший тягар несуть для пацієнтів. Які це будуть топ-100 препаратів, мені поки що невідомо. Але я думаю, що досить є кваліфікованих спеціалістів у цій сфері в Міністерства охорони здоров'я, які запропонують той чи інший варіант. Адже ведеться і моніторинг цін на лікарські засоби, декларуються ціни, які закуповуються за кошти держбюджету. Тож я не думаю, що це просто фарс. Я думаю, що це початок великої роботи, який приведе до того, що ціни стануть справедливими. Тут не можна сказати, що просто дешева ціна – це добре. Не завжди добре, тому що дешеві ліки дуже часто свідчать про те, що це фальсифікат, якщо особливо десь в інтернеті ви купуєте. Нормальні ліки повинні коштувати стільки, скільки вони повинні коштувати. Тобто ціна повинна бути справедлива. І для цього є безліч механізмів, які використовуються в усьому світі. І чому б їх не запроваджувати в Україні? Зокрема, як, наприклад, є непогана програма "Доступні ліки", яка за свої 5 років привела до того, що ціни на ліки, які є в цій програмі, були знижені. Тому, я думаю, що далі потрібно продовжувати і впроваджувати такі європейські механізми. Але, безумовно, було б добре, якби було медичне страхування.
"Буде максимальна увага до ліків, які є в програмі медичних гарантій і реімбурсуються"
Наталія Лісневська: Я тут повністю підтримую пана Костянтина. Він як фармацевт, як фахівець позначив категорії. Мені, як юристу, хотілося б сказати, що саме на цю категорію було звернено спеціальний пункт рішення РНБО і поставлено як задачу – розширення переліку лікарських засобів, зокрема щодо лікування хронічних захворювань, вартість яких буде відшкодовуватися Національною службою здоров'я (НСЗУ). І ще один момент. Також було зазначено, що Міністерство охорони здоров'я спільно з НЗСУ обов'язково повинні забезпечити щомісячне звітування протягом всього 25-го року і проведення моніторингу стану виконання договорів про медичне обслуговування населення в частині забезпечення ліками. Це говорить про те, що буде максимальна увага до ліків, які є в програмі медичних гарантій, які реімбурсуються, щоб заклади охорони здоров'я були максимально забезпечені цими лікарськими засобами і населення мало до них доступ. Для цього запроваджується такий моніторинг. І це повністю підтверджують слова пана Костянтина, що шлях здолає той, хто йде. І крок за кроком ми бачимо наповнення цієї програми і кроки до якісного, послідовного, не просто зниження, а формування справедливої ціни.
Наталія Лісневська. Фото: znaj.ua
"Наші виробники навряд чи підуть шляхом, щоб пустити на ринок конкурентів"
Тобто ситуації, коли ліки подешевшають, а потім, наприклад, їх просто не буде на полицях, не виникне?
Костянтин Косяченко: Не повинно такої ситуації скластися. Але в нас багато повторень, дуже багато препаратів із однією міжнародною непатентованою назвою є на ринку і з дуже різними цінами. Умовно, візьмемо "Парацетамол". Є "Панадол" за великі гроші, а є "Парацетамол", який випускають українські виробники і вони коштують досить недорого. Потрібно сказати, що можливо деякі виробники просто переглянуть свій портфель і можливо зникне якийсь препарат українського виробника, який буде не вигідно виробляти через те, що їх дуже багато на ринку. Я думаю, що з такої причини можуть зникнути ліки, але навряд чи вони зникнуть зовсім, тому що дуже великий асортимент ліків, дуже потужні наші виробники.
А якщо зникне препарат українського виробника, а залишиться дорожчий іноземного. Хіба це лягає в цю логіку?
Костянтин Косяченко: Я думаю, навряд чи це відбудеться, тому що брендові препарати, або ті, які виробляють європейські виробники, вони є, хто звик, їх використовує. А, якщо український зникне, то зразу з'являться дешеві індійські. Тому я думаю, що наші виробники навряд чи підуть таким шляхом, щоб пустити на наш ринок таких конкурентів.
"Ліки із аптек в жодному разі не зникнуть"
Наша слухачка пише: "Один і той же препарат, сусідні аптеки, стіна в стіну. В одній аптеці він коштує 1 тис грн, в іншій – 1270. Питання: 1) чи не може бути той, що за тисячу гривень фальсифікатом і як цього уникнути? 2) чи справді ця різниця у вартості – це чисто спекулятивна ціна, яку дійсно можна зрізати вольовими рішеннями? 3) чи не призведуть такі вольові рішення до того, що частина препаратів просто піде на "чорний" ринок?"
Наталія Лісневська: По-перше, у нас дуже люблять спекулювати на "чорному" ринку ліків і на "чорному" ринку трансплантації. Тому зразу хотілося б "зраду скасувати". Я не уявляю, щоб хтось із українських фармвиробників пішов на "чорний" ринок. Для мене це просто не резонно. Більш "чисто" і "біло", ніж працюють фармвиробники і ця вся мережа, мабуть, важко навіть уявити. Мені не хотілося б навіть це коментувати. Там дуже високі рівні контролю і на вході, і на виході. Там можна відслідкувати абсолютно все. Питання – чи можу я зараз визначити чи є це фальсифікатом, чи ні? На жаль, я не можу це визначити просто в діалозі. Можливість фальсифікату на ринку завжди існує в кожній країні. Наші правоохоронні органи, ми бачимо, періодично це виявляють.
Щодо можливості спекулятивної ціни. Усі ці рішення спрямовані на те, щоб прибрати спекулятивні ціни. Якщо це була спекулятивна ціна, то звичайно, ця надбавка буде зрізана, ціну буде знижено і саме на це направлено сьогодні рішення РНБО. Крім того, я б хотіла ще додати щодо того, що "зникнуть ліки". Ліки не зникнуть, тому що, якщо не буде одного лікарського засобу, то буде інший, абсолютно конкурентний з тією самою діючою речовиною. Так, якийсь брендовий препарат може і зникнути, у ньому не буде якоїсь необхідності. Але тим не менше, ліки з аптек у жодному разі не зникнуть, це абсолютно однозначно.
І хочу тут ще наголосити, що саме це рішення РНБО направлено на поглиблення контролю Антимонопольного комітету, щоб було справедливе формування цін і на поглиблення контролю офісу Генерального прокурора, щоб уникати можливості фальсифікату, якщо є якісь ділки на ринку. Будь-який фальсифікат псує життя і фармацевтам, і фармвиробникам, і пацієнтам, і лікарям. Тому сьогодні також поставлена задача колосально посилити контроль через офіс Генпрокурора. Це теж дуже добре починання.
"Це непогано, що з'явилась така політична воля"
Якщо в одній аптеці препарат коштує тисячу грн, а в іншій – 1270 і там виявиться, що ціна накручена – це ж не означає зниження на 30% загалом ціни цього препарату?
Костянтин Косяченко: Та чому? Ми зараз користуємося рішенням РНБО, тому що підзаконних актів, наприклад, проєкту постанови №955 я ще не бачив, але я думаю, що там буде цей механізм виписано. І те, що буде Національний каталог цін на лікарські засоби, я вважаю, дуже добре. У Німеччині, наприклад, ви зайдете в будь-яку аптеку і буде одна і та ж сама ціна на один і той самий препарат. Не буде в сусідній аптеці дорожче на 20%. Я давно про це говорю, щоб була єдина ціна, щоб людина в аптеці не переплачувала за ліки, а платила фармацевту за надану фармацевтичну послугу, якщо він розкаже, як їх приймати, порекомендує дешевший препарат тощо. Оце повинна бути послуга, а не ціна в 200 грн. Тому я думаю, що коли ми побачимо документи, ми побачимо дієві механізми врегулювання цього питання. Я впевнений, що на деякі лікарські засоби через 3-6 місяців ціна буде встановлена, можливо, не нижча, ніж сьогодні, але механізм її утворення можна буде проконтролювати. Сьогодні це декларативно, це політична воля. І це непогано, що з'явилась така політична воля на благо здоров'я громадян.
"Я б забрав 7% ПДВ, але в умовах війни я не бачу можливості це зробити"
Чи можна щось зробити у цій сфері податковими послабленнями? Багато слухачів пишуть, що треба скасувати ПДВ. Є люфт для зниження цього податку чи треба йти якимось іншим шляхом?
Костянтин Косяченко: Я би знизив. Я б забрав 7% ПДВ, але в умовах війни я не бачу можливості це зробити, тому що ці кошти йдуть на Збройні Сили. І це було б некоректно стосовно нашої свободи і нашого майбутнього. Але в цілому з часом, я думаю, що можна забрати, як в багатьох країнах, і як у нас було – 0% ПДВ на лікарські препарати.
.jpg)
Костянтин Косяченко. Фото: facebook/dec.gov.ua
"Більшість виробників закуповують субстанції в країнах Азії"
Діючі речовини – це переважно імпорт. У нас все настільки погано з фармацевтичною промисловістю, що ми не можемо виробляти діючі речовини?
Костянтин Косяченко: Ми можемо, але діючі речовини – це хімічне виробництво. Воно досить шкідливе для довкілля і більшість країн світу закуповують ці речовини в Індії, в Китаї, в інших Азіатських країнах, де є такі заводи і виробляють їх досить велику кількість. Зараз, особливо після ковіду і складнощів із доставкою, пішла мова про поновлення таких виробництв. Але так склалось історично, що шкідливі виробництва були сконцентровані там. Хоча українські виробники можуть це робити і вони роблять ті чи інші препарати. Одеський завод, наприклад, який виробляє для всяких психічних захворювань лікарські засоби, виробляє субстанцію в Україні. Але більшість виробників пішли простішим шляхом і як увесь світ закуповують субстанції в країнах Азії.
"У нас якісні ліки і наше фармацевтичне виробництво доволі потужне"
Наталія Лісневська: Те, що ми закуповуємо діючу речовину, субстанції – не говорить про те, що в нас низький розвиток фармацевтичного виробництва, навпаки, в Україні гарний розвиток фармвиробництва. Тому це треба розвести. У нас якісні ліки і наше фармацевтичне виробництво доволі потужне.
"У цей перелік увійдуть найбільш вживані ліки"
А ви вже бачили перелік тих 100 препаратів, які мають з березня подешевшати? Знаєте, про які ліки йдеться?
Наталія Лісневська: Поки що я теж не бачила цього переліку. Наразі ми його очікуємо. Але я думаю, що це буде, дійсно, проаналізовано найбільш популярні, найбільш вживані ліки і вони увійдуть у цей перелік. Це будуть знеболювальні, ліки від хронічних захворювань, я переконана, що щось буде стосуватися діабету, серцево-судинних захворювань. Я думаю, ці категорії ліків ми будемо бачити в переліку.
Дешевше на 30% дійсно буде з 1 березня чи це умовна точка відліку початку цього загального процесу?
Наталія Лісневська: Я думаю, що з 1 березня ми побачимо зниження цін на ліки. І я роблю цей висновок не внаслідок ухвалення урядових рішень, а внаслідок підписання меморандуму саме із фармацевтичними виробниками. Виробники проаналізували і пристали до цієї пропозиції. І це говорить про те, що вони розуміють, на що вони йдуть і вони роблять свідомий крок.
