Рятувальники біля укриття четвертого енергоблоку ЧАЕС, в яке влучив російський дрон, 14 лютого 2025 року. Суспільне Новини/Андрій Стасюк
"Новий безпечний конфайнмент створили найкращі інженери світу"
У ніч на 14 лютого російський безпілотник влучив у саркофаг над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. СБУ виявила поблизу уламки корпусу російського дрона-камікадзе. Що вам відомо про ситуацію на місці та про наслідки влучання?
Хочу відзначити оперативну роботу Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ). Вони разом із Міністерством охорони довкілля організували престур за участі міжнародних журналістів із відомих ЗМІ, які побачили й уламки цієї "Герані", і наслідки удару. Крім того, тричі на добу вони оновлюють інформацію щодо ситуації на новому безпечному конфайнменті. Ця бетонна споруда накриває сам об’єкт укриття, котрий збудували у 1986 році дистанційно, через те що були високі радіаційні поля. Та споруда була недосконала, мала щілини, відбувалося потрапляння води через опади. Новий безпечний конфайнмент створили найкращі інженери світу, це унікальна інженерна споруда, не лише ангар. Її дах ― це багатошарова конструкція, що має внутрішню та зовнішню оболонки, між ними є простір, де під тиском циркулювало тепле повітря, для того щоб не утворювався конденсат через перепад температур. Там є спеціальні крани, які переміщують вантажі, є обладнання для майбутнього розбору нестабільних конструкцій об’єкту укриття. Під об’єктом укриття містяться високорадіоактивні відходи. Оскільки в момент Чорнобильської аварії було 200 тонн палива, то під впливом високих температур це ядерне паливо змішалося з бетоном, арматурою й утворилися паливовмісні матеріали, які з часом під впливом опадів деградують і перетворюються на пил. Йдеться про 4 тонн найбільш небезпечного пилу.
Що відбувається зараз?
Через дуже низькі температури ― мінус 15 градусів ― гасіння припинено, і ДАЗВ написав, що вони не бачать відкритих займань утеплювача, який власне тлів. Крім утеплювача, під зовнішньою оболонкою є полімерна мембрана, яка теж була горюча, на жаль. Зараз там моніторять ситуацію за допомогою дронів із тепловізорами. Працює шість верхолазів і дві одиниці техніки. Що стосується відновлення, зараз розітнули десь 200 кв. зовнішньої металевої оболонки, щоб гасити утеплювач з мембраною і заповнювати пустоти вогнестійкими матеріалами. Треба закрити дірку діаметром 6 м і загальною площею 15 кв. м. Для інженерного рішення відновити функціонування систем вентиляції, циркулювання теплого повітря у просторі оболонки треба створювати робочу групу за участю інженерів, які проєктували цей дах. Зокрема, це компанія з Туреччини. Там також пошкоджені крани для переміщення вантажів, їх виготовляли інженери із США.
Думаю, що відновлення функціоналу цієї оболонки займе декілька місяців. І треба оцінити завдану шкоду, матеріальні втрати. Адже вартість цієї споруди становила 1,5 млрд євро, її фінансували 45 держав, компанії із 27 держав брали участь у будівництві та проєктуванні. Тоді вперше в історії найкращі інженери об’єдналися для вирішення такого важливого завдання. Коли у 2016 році цю арку встановили, рівень радіації навколо знизився у 5 разів. І зменшилися газоаерозольні небезпечні викиди пилу, в якому є радіоізотопи урану, плутонію, америцію тощо, а період напіврозпаду дуже великий ― 2 тис. років. Крім того, зменшилося потрапляння води ― за рік відкачували у 6 разів менше води зі споруди. Отже, це тоді покращило ситуацію для персоналу.
Хочу сказати, що показники зараз не змінилися, але біля об’єкту Укриття, на даху й на промисловому майданчику показники вищі за природний фон. Наш національний регулятор Держатомрегулювання встановив контрольні рівні, ці рівні не перевищені. Але щоб річну норму опромінення для персоналу ― 20 мілізівертів ― не перевищити, всі мають дозиметри, в тому числі й верхолази.
"Зараз головний пріоритет ― щоб не було тління"
Знищено близько 15 кв. м даху захисної споруди, а близько 200 кв. м деформовано. Чи є розуміння, скільки коштуватиме ремонт, та як це може вплинути на радіаційний фон загалом?
Керівництво ЧАЕС повідомило, що потрібно буде кілька місяців для приведення об’єкта до проєктного стану. Скільки це коштуватиме, поки невідомо, тому що зараз головний пріоритет ― щоб не було тління. Відкритий вогонь всередині приміщення загасили ще у п’ятницю, але щодо тління утеплювача ― розраховували, щоб ця конструкція витримувала 6 балів землетрусу, 5 балів урагану, але ніхто не розраховував, що будуть обстріли з вибухівкою, з фугасним зарядом. Тому важко оцінити вартість, думаю, з часом стане відомо, скільки це коштуватиме. Треба розробляти інженерно-технічне рішення, робити креслення, консультуватися з виробниками. Щодо 200 кв. м, відомо, що листовий метал для цього проєкту було виготовлено в Україні на "Азовсталі".
Ольга Кошарна. Фото: facebook/Olga Kosharna
"У жодному санкційному пакеті Євросоюзу не фігурує "Росатом" та ядерна сфера"
Міністр Андрій Сибіга заявив, що Міністерство закордонних справ Украъни буде докладати всіх зусиль для обмеження прав та привілеїв РФ з боку МАГАТЕ. А Росія ж є членом Ради керуючих МАГАТЕ. На початку березня відбудеться чергове засідання, готується відповідна резолюція. Нагадаю, що Рада керуючих МАГАТЕ ухвалила 6 резолюцій, що стосувалися окупації Запорізької АЕС, і 2 резолюції прийняла Генасамблея ООН, але жодного впливу на Росію це не справило. Тому, на мою думку, треба намагатися припинити членство РФ у Раді керуючих МАГАТЕ, такий випадок був у 1970-ті роки, коли ПАР ― єдина держава Африки, яка експлуатує АЕС ― припинила свою участь у Раді керуючих МАГАТЕ через апартеїд. Росія була ініціаторкою міжнародної конвенції про протидію актам ядерного тероризму, там є стаття 2, де виписані всі злочини, які Росія якраз і вчинила. Вона має тепер відповідати, тому що зруйнувала весь міжнародний режим забезпечення ядерно-радіаційної безпеки, який був створений через низку конвенцій, ухвалених після Чорнобильської аварії: Конвенцію про фізичний захист ядерного матеріалу, Конвенцію про ядерну безпеку, Конвенцію про поводження з радіоактивним відходами та ін. Більше того, РФ бере участь у технічних проєктах МАГАТЕ, який навіть організовує на її території заходи! Наприклад, в Обнінську заплановано три навчальні семінари щодо забезпечення фізичної безпеки ― за кошти МАГАТЕ. Усе це треба припиняти.
Крім того, якщо Україна, Британія, США застосовують санкції проти підприємств "Росатому" та персональні санкції проти його керівництва, то європейські держави таких санкцій не застосовують. У жодному санкційному пакеті Євросоюзу не фігурує "Росатом" та ядерна сфера. До того ж Росія будує АЕС у Єгипті, Туреччині, Бангладеш тощо. Це також треба припинити, бо для РФ це великий бізнес, після газу. 120 млрд доларів ― такий зараз портфель для цього будівництва. Крім того, Євросоюз у серпні 2022 року дозволив Росії будувати на території Угорщини АЕС "Пакш" за кредити РФ. Далі, Франція закуповує ядерні матеріали у Росії, а також створила на території Німеччини спільне підприємство з російською компанією, де планує виробляти ядерне паливо для реакторів радянського проєкту в Європі. Такі подвійні стандарти. Мені відомо, що німецькі та українські екологи протестують проти цього. Треба активно працювати дипломатам, політикам із лідерами європейських держав, щоб хоча б на двосторонній основі застосувати санкції ― і персональні, і проти підприємств "Росатому".
КОНТЕКСТ
Про російський удар по укриттю четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС повідомив уранці 14 лютого президент України Володимир Зеленський. Як інформувала ЧАЕС, дрон типу "шахед" влучив у захисну оболонку укриття. Йдеться про "Новий безпечний конфайнмент" (НБК), інша його назва ― "Арка". Це об’єкт, який збудували над зруйнованим 4-м енергоблоком ЧАЕС і його саркофагом.
Основна споруда НБК ― арка. Як розповідає Суспільне Новини, вона завширшки 257 м, заввишки 108 м (вище, ніж Статуя Свободи у Нью-Йорку), а довжина арки становить 162 м. Вага конструкції ― 36,2 тисячі тонн, як шість Ейфелевих веж. До складу НБК також входять технологічний корпус (ділянки дезактивації, фрагментації й упакування, саншлюзи, майстерні тощо) та низка допоміжних будівель.
"Внаслідок цього удару було пошкоджено зовнішню та внутрішню оболонку (обшивку) арки НБК та обладнання системи основних кранів. Також виявлено локальне загоряння зовнішньої й внутрішньої обшивок арки НБК", ― повідомило держпідприємство ЧАЕС.
Міністр енергетики України Герман Галущенко назвав удар "черговою червоною лінією" з боку Росії: "Я це можу порівняти із захопленням ЗАЕС в ніч із 3 на 4 березня 2022 року, коли вони обстрілювали станцію з важкого озброєння". На думку Галущенка, цей удар мав на меті знищити укриття НБК. "Це показова відповідь росіян взагалі на все, що відбувається з погляду ядерної безпеки тощо".
Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі зазначив, що інцидент на ЧАЕС та нещодавнє зростання військової активності навколо ЗАЕС підкреслюють постійні ризики для ядерної безпеки. "Не час для самозаспокоєння, і МАГАТЕ все ще у стані підвищеної готовності", ― сказав він.
