Президент України Володимир Зеленський та прем'єр-міністр Канади Марк Карні. Фото: офіційний телеграм-канал Володимира Зеленського
Усе-таки хочеться почати з того, що Канада й Україна підписали Декларацію про сторічне партнерство. Одразу пригадується, що Україна щось подібне підписувала з Великою Британією. Тепер на черзі Канада. Що передбачає ця Декларація про сторічне партнерство?
Фактично це співпраця на довгі роки для підтримки обох країн, допомоги в обороні, розвитку та обміні технологіями. Головне — щоб ця підтримка не залишалася короткостроковою, а була стратегічною й приносила користь обом сторонам. Це більшою мірою політична історія, але вона демонструє стратегію розвитку кожної країни в партнерстві з іншою. Вона демонструє іншим державам, що це не просто взаємодія на період приходу до влади певної політичної сили, а довгострокова співпраця в інтересах майбутнього.
"30% — це те, що йде безпосередньо на фронт для захисту України"
І Велика Британія, з якою Україна раніше підписала подібну угоду (чи декларацію), і Канада є важливими учасниками євроатлантичної спільноти, так? Причому Британія — з боку Європи, а Канада — з боку Північної Америки. По-друге, тут важливо підкреслити сталість міжнародної політики та позицій обох країн. Велика Британія і Канада не характеризуються, на щастя для нас, коливаннями чи залежністю від зміни уряду. Вони мають сталу політику на міжнародній арені. Тому дійсно важливо, що на сто років уперед підкреслено стратегічне партнерство України з Великою Британією та Канадою. Але поговоримо докладніше про угоди, які матимуть значення вже найближчим часом. Це вже конкретизація партнерства. Україна та Канада готують велику угоду про дрони. Під час пресконференції про це заявили президент України Володимир Зеленський та прем'єр-міністр Канади Марк Карні. Сторони анонсували підписання наприкінці вересня. Що станом на зараз відомо про зміст цієї дронової угоди?
Це типова співпраця щодо інвестицій однієї сторони (зараз — з боку Канади) у виробництво дронів та реалізацію проєктів для досягнення технологічної переваги тих розробок, які є в Україні й постійно адаптуються на полі бою. Ці розробки відпрацьовуватимуться спільними підприємствами, куди партнер інвестуватиме кошти. Виробництво спрямовуватиметься на постачання для оборони України, а також для захисту країни-інвестора й потреб Збройних сил Канади.
Тут є обопільний інтерес. Він полягає в тому, що Канада отримує реальні технології, які проходять випробування війною. Адже більшість технологій, які зараз є на Заході, не готові до реалій сучасної та майбутньої війни. Вони застарілі, і без адаптації на полі бою та постійного вдосконалення відставатимуть. З іншого боку, є технології, у які багато вкладено, але вони ще не дотягують до того, щоб адекватно показувати себе в бою.
Об'єднання цих зусиль — інвестиції партнера з одного боку та наш досвід, проєкти й технології з іншого — призведе до посилення захисту країни-інвестора (де можливе випуск такої продукції). Крім того, це посилює НАТО, оскільки залучаються додаткові фінанси для розвитку технологій та з'являється можливість масштабувати ті дрони, які ефективно зарекомендували себе на полі бою.
.jpg)
Валерій Боровик. Фото: stv.detector.media
Тут цікаво підкреслити, наскільки Україна зараз попереду у використанні й кількості безпілотних систем порівняно з Канадою. Прем'єр Канади анонсував створення цифрового ринку для прискорення закупівлі й розгортання безпілотних систем і засобів протидії їм. На його думку, найближчими роками канадським Збройним силам знадобляться мільйони дронів — на противагу двом тисячам, які вони мають сьогодні. Отже, Порівняймо: Канада має 2 000 дронів, а потребуватиме мільйони. Тому ця потреба, вочевидь, і має бути забезпечена за допомогою нової угоди.
Водночас третина безпілотників, вироблених у межах цієї угоди, одразу передаватиметься на фронт. Це президент України теж зазначив: 30% БПЛА йтимуть на фронт. А що буде з рештою 70? Вони залишатимуться для комплектування Збройних сил Канади чи Україна також частково їх отримуватиме?
30% — це те, що йде безпосередньо на фронт для захисту України. Решта 70% залишаються для потреб Збройних сил Канади, а також (залежно від умов договору) для експорту в інші країни-партнери — ті, які не використовуватимуть ці технології проти нас і не передаватимуть їх ворогу. До речі, отримати експортні ліцензії не так просто. Ми колись працювали з Канадою щодо постачання деякого обладнання для комплектації наших БПЛА — це дуже тривалі й складні процедури. Але зрештою ми його отримали, і ця техніка непогано себе проявила. Тому вироби, створені в результаті співпраці, слугуватимуть як для потреб Збройних сил Канади, так і для отримання експортної виручки від продажів іншим країнам-партнерам.
"Фрея"
Пане Валерію, потрібно також поговорити про участь Канади в антибалістичній програмі "Фрея". Раніше вонаанонсувалася як загальноєвропейський проєкт для створення антибалістичної системи та відповідних ракет. Але ми бачимо, що долучається й Канада. Якою може бути її роль і чим вона може допомогти у виробництві цієї системи?
Для мене це стало приємним сюрпризом, адже над системою антибалістики "Фрея" справді працювали як над суто європейським проєктом. Долучення Канади — це розширення співпраці з іншим континентом. Фактично проєкт створювався на противагу антибалістичним можливостям США, які зараз надають різні технології (як-от Patriot тощо), тобто це була ініціатива Європи щодо створення власної ефективної системи. І тут долучається Канада. Вона може надати певні технології. Як я вже казав, ми раніше брали їхні технології для своїх ударних дронів. Гадаю, була знайдена можливість використати канадські рішення й для антибалістичного щита. Підписання угоди про участь означає не просто моральну підтримку — має бути технологічна складова, дійсно цікава для цього проєкту. Або ж Канада братиме участь фінансово. Подальші кроки та детальні документи, які будуть підписані згодом, більше розкриють нюанси цієї участі. Тому варто буде подивитися пізніше, що саме Канада додасть до цього проєкту.
