Ілюстративне фото: facebook/automagistral
"Це здоровий лобізм, він є і ми не маємо права втрачати цей інструмент"
Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України вже 2 роки. Навіщо це агентство створювалося і які основні цілі її функціонування сьогодні?
Дійсно, 2 роки тому Агентство створювалося з ціллю швидкого реагування на виклики, які ставить перед державою війна. Ми всі розуміємо, яка сьогодні кількість знищених об'єктів інфраструктури, будівель через російську агресію. І державі потрібен був інструмент, який може швидко ефективно вирішувати ці питання.
На сьогодні йде трошки переосмислення самої моделі роботи Агентства. Не завжди воно може ефективно швидко реагувати. У суспільства багато питань виникає до прозорості процедур, до вартості всіх цих проєктів. Тому одним із головних питань, які перед нами ставило і Міністерство розвитку і я особисто – це трансформація Агентства. На сьогодні ми вже змінили структуру Агентства, зробили її більше адаптованою під саме проєктний менеджмент для того, щоб можна було керувати проєктами, а не просто робити якусь роботу, де здебільшого це були більше документальні переписки і дуже довга реалізація проєктів. І, як я вже казав, не завжди ефективна. Паралельно ми бачимо, що Агентство має в складі дуже багато обласних підрозділів, це обласні Служби відновлення, які фактично є незалежними. Кожен із них проводить тендери і не завжди ці тендери теж викликають довіру в суспільства. Тому ми зараз в моменті трансформації. Ми вже змінили структуру Агентства, думаю, що найближчим часом ми побачимо постанову Кабінету Міністрів про створення Центральної закупівельної організації. Це нам потрібно для того, щоб всі процедури закупівлі зробити абсолютно прозорими і ефективними. В тому числі це дуже важливий інструмент для залучення європейського і американського бізнесу в процес відновлення. Бо наскільки б сьогодні не була чудова система ProZorro, але європейські, американські і інші іноземні компанії фактично не можуть брати участь у відбудові. І ми втрачаємо цей потенціал, бо дуже багато проєктів могли б фінансуватися урядами країн під конкретні свої компанії. Це здоровий лобізм, він є і ми не маємо права втрачати цей інструмент.
"Енергетика – один із головних пріоритетів для нашої держави"
Зрозуміло, що є об'єкти, які потребують термінового відновлення. Є, можливо, не такі термінові, але вони теж потребують коштів, яких бракує. Як розподіляються пріоритети, які напрямки, проєкти зараз у вас на першому місці?
Агентство було створено фактично на базі "Укравтодору" – це дороги, дорожня інфраструктура і утримання доріг. Скажу, що на цей рік Верховна Рада не проголосувала за Дорожній фонд і не заклала в нього кошти. Нам залишили тільки кошти на утримання доріг і надали набагато менше, ніж рік чи два тому. Я трохи пізніше розкажу, яким чином ми розподіляємо ці кошти і які пріоритети для себе визначили.
Це захист енергетичних об'єктів. Ця робота в минулому році вже була зроблена. За минулий рік по об'єктах, на яких побудований захист Агентством, було завдано 64 ракетних чи дронових удари і всі об'єкти, трансформатори залишились неушкодженими. Це теж достатньо непоганий показник з точки зору ефективності. Бо енергетика сьогодні – це один із головних пріоритетів для нашої держави.
Будівництво соціального житла
Є декілька проектів, які сьогодні для нас теж пріоритетні. Ми разом з Міністерством вже підготували проєкт будівництва соціального житла. Це фактично муніципальне житло в регіонах. Більше 20 громад подали заявки, відвели земельні ділянки. І сьогодні ми пропрацьовуємо з Європейським інвестиційним банком саме програму фінансування побудови цього житла. Роль Агенції тут більше як модератора. Для того, щоб громади не витрачали зайві кошти, ми відбираємо проєкти, робимо їх експертизу, за допомогою наших європейських партнерів перевіряємо вартість кошторисів і громади можуть обрати серед цих проектів ті, які їм найбільше підходять з погляду містобудівної ситуації. А далі вони вже самі будуть проводити тендерні процедури і будувати це житло, яке потім буде залишатися на балансі громад. І що дуже важливо, що ми бачимо вже на сьогодні, що більшість громад із Центру і Сходу України. Західним областям це менше потрібно, бо в них все нормально. У них будується житло, є багато людей. А от знайти, наприклад, у Кропивницькому електрика на водоканал чи водія на тролейбус – це достатньо складний виклик.
"Ще один важливий напрямок – водогони"
Це саме з житлом пов'язано?
Житло, як інструмент, буде додатковим стимулом для того, щоб залучити цього працівника. Це житло не можна буде приватизувати. На нього набагато нижча буде орендна плата і воно завжди залишатиметься на балансі громад.
І ще один важливий напрямок – це водогони. Ми розуміємо, що внаслідок руйнації Каховської ГЕС багато громад залишилося без води. Частково Агенція вже виконала цю функцію, але ще залишаються деякі громади, яким дійсно потрібно швидко зробити і забезпечити їх водою.
Сергій Сухомлин. Фото: facebook/sukhomlyn.sergey
"У нас є 6 млрд грн на поточний ремонт доріг на всю країну"
Куди в першу чергу ви спрямовуєте кошти, якими принципами керуєтесь?
Наприклад, у нас є 6 млрд грн на поточний ремонт доріг. Це вся сума на всю країну. Це дуже невеликі кошти, в минулому році було набагато більше. Але ми взяли, згідно з методикою, розподілили всі ці кошти по областях. І з минулого року в нас ще залишилося 2,7 млрд грн. І ці 2,7 за тією ж методикою ми розподілили виключно по прифронтових областях для того, щоб забезпечити військову логістику, шляхи евакуації, бо там жах. Якщо громада Західної України каже: "У нас погана дорога", то я розумію, це величезна проблема. Але якщо в село привезуть хліб через пів години, то це одна ситуація. А якщо ми не довеземо хворого чи пораненого нашого бійця до шпиталю, то це зовсім інша ситуація. Зрозуміло, що ми тільки зараз розподілили кошти. Зараз -8, -10 °С, не можна виконувати роботи. Але там, де можна робити підсипку, вже кожен день у нас онлайн заповнюється таблиця і ми бачимо по яких областях і як йде відновлення доріг. У минулому році також не було коштів на місцеві дороги, тому частину бюджету, який нам виділила держава, ми направили на місцеві дороги. Але якщо, наприклад, Рівненська, Житомирська області отримали по 25 млн, то, наприклад, Харківська область отримала 350 млн грн. Ми знову зробили перерозподіл на прифронтові регіони, бо це на сьогодні пріоритет №1.
"Треба розставляти пріоритети, кому в першу чергу потрібно допомагати"
Наші західні партнери, донори, які можуть надавати нам фінансування, вони самі обирають проєкти або пріоритетні для себе напрямки чи вони просто дають кошти, а ви потім їх розподіляєте? Як загалом відбувається ця співпраця?
Це більше робота нашого міністерства. Але тут дійсно є низка проблем, на які в тому числі ми вказували нашим партнерам. Наприклад, газопоршневі станції – чудова ініціатива і громадам дійсно потрібні ці станції. Але що потрібно донорам в першу чергу? Їм потрібно передати станцію, її підключити і показати, що вона працює. І вони переважно зацікавлені в результаті, щоб потім надати звіт, що вони працюють. Тому вони в першу чергу йдуть у регіони, які можуть це швидко зробити. І громади, які мають досвід, в першу чергу отримають. І не важливо, це Західна Україна, Центральна чи Схід. Але Центральна і Західна Україна може отримати їх за рахунок інвестицій, залучити інвесторів і реалізувати від бізнесу ці проєкти. А от східні області не можуть залучити інвестори. Тому тут теж треба розставляти пріоритети, кому в першу чергу потрібно допомагати. І ця робота з нашими партнерами теж сьогодні проводиться для того, щоб показати пріоритетність і кого в першу чергу потрібно підтримувати.
І ще хочу повернутися до доріг. Я казав, що суми невеликі, але дуже залежить від того, скільки буде зроблено кілометрів доріг. Вартість цих робіт. Бо коли ми провели в кінці минулого року аналіз по областях, то з'ясувалося, що там, де на тендері було 4-5 компаній, в нас вартість ремонту – від 800 до 1100 грн. А в області, де був один учасник, у нас більше 2 тисяч гривень той самий метр коштує. І коли ми зробили аналіз, потім наш Інститут розробив методику розрахунку, довели до обласних служб і дали їм час виправити ситуацію. Тобто чи підписати договори на пониження, чи ми будемо проводити нові тендери, бо ми рахуємо, що ця ціна не об'єктивна. Бо можна зробити 1 км, а можна 2 км за ті ж самі кошти. І скажу, що по Дніпропетровській області буквально на минулому тижні був переукладений договір і ціна впала майже у 2 рази – із 2250 до 1125, якщо не помиляюсь.
А звідки вони беруть таку ціну, це накрутка?
Знаєте, якщо так проводиться тендер і виграє там одна компанія, то вона може запропонувати ту ціну, яка рахує за потрібне.
По суті, ви зараз як контролюючий орган і орган, який може вплинути.
Ми не маємо прямого впливу на наші Служби. Я не можу своїм розпорядженням знизити ціну, але ми можемо вказати. Це складний процес.
Проєкт скидання шахтних вод із балки Свистунова
Щодо водогонів. Ви згадували греблю Каховської ГЕС. А яка загалом у нас ситуація із будівництвом водогонів і з забезпеченням людям водою?
У минулому році, до того як я очолив Агентство, був побудований Дніпровський водогін, який забезпечив місто Кривий Ріг водою. Цей проєкт починався з однієї суми, бо потрібно було швидко відбудовувати, а потім вона зросла і він закінчився, якщо не помиляюсь, 17,2 млрд грн. Це 155 кілометрів, достатньо складний проєкт, але достатньо швидко він був побудований. Він дав можливість місту Кривий Ріг і багатьом громадам навколо отримати воду.
У кінці минулого року ми запустили ще один проєкт – це скид шахтних вод із балки Свистунова. За проєктом, ми мали побудувати цей водогін десь за 6 місяців, але реально побудували за 2,5 місяці, бо в січні мав бути вже скид цих вод. Якщо б ми не встигли його побудувати, то Кривий Ріг потрібно було б десь на 2 місяці відключати від води.
Трубопровід для відведення шахтних вод із балки Свистунова. Фото: facebook/agency.for.restoration
"До серпня ми плануємо побудувати Миколаївський водогін"
А що з Миколаївським водогоном?
Там ми трохи по-іншому підійшли. Ми взяли консультантів, нам їх забезпечили ЮНІСЕФ і інші партнери. У нас було на руках тільки техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) – 8,7 млрд. Але це ТЕО не враховувало дуже багато нюансів. Я навіть кажу, що сучасні водогони не будуються без частотних перетворювачів – це обладнання, яке дозволяє плавно регулювати роботу насосів і синхронізує їх. І багато-багато іншого було не враховано. На сьогодні ми вже фактично можемо спрогнозувати кінцеву вартість водогону. Якщо брати ті роботи, які були закладені попередньо, то ми десь в районі 5 млрд можемо вийти. Будуть додаткові витрати, бо там потрібно абсолютно нову станцію забору води будувати. У ТЕО була стара станція, але там навколо вже побудувався приватний сектор. І ми не зможемо здати її в експлуатацію, бо нема санітарної зони. І багато таких нюансів не було враховано. Сьогодні, за допомогою наших консультантів, ми більш якісно зробили цю роботу. Робота вже почалась, будується. До серпня ми плануємо побудувати Миколаївський водогін.
Стратегія щодо ТОТ і компенсації людям за житло
Чи є в полі зору Агентства тимчасово окуповані території? Є якась візія на період деокупації, коли б вона не відбулася?
Ми сьогодні більше як інструмент Кабінету Міністрів для вирішення тих чи інших швидких питань. Я знаю точно, що міністерство розробило Стратегію щодо тимчасово окупованих територій і по компенсації людям за житло. І на сьогодні віцепрем'єр Кулеба дуже багато нарад, таких стратегічних сесій проводить саме щодо вирішення цих питань. Бо на всі ці питання потрібно давати відповідь людям, які залишилися фактично без нічого. І сьогодні держава приділяє достатньо серйозну увагу, вже є стратегічне напрацювання і документи, яким чином це буде відбуватися.
