Фото: Укрінформ
"Дуже добре, що була озвучена потенційна військова присутність декотрих із країн"
Ми сьогодні (24 лютого) бачимо у Києві очільників та представників низки європейських країн, чуємо багато підтримки та пропозицій на майбутнє. Але що ми маємо на практиці ― ваша оцінка?
Віртуально ще долучився прем’єр Великої Британії Кір Стармер і були також представники Канади. Тобто взяли участь не лише держави-члени ЄС, а ширша рамка. Були оголошені пакети допомоги, які звучали до і під час прес-конференції. Чи цього достатньо? Завжди хочеться більшого щодо підтримки. Хотілося, щоб були присутні й американські колеги, але цього не сталося. Дуже добре, що була озвучена потенційна військова присутність декотрих із країн. Частина з них, зокрема Велика Британія і Франція, цього тижня будуть спілкуватися із Вашингтоном. І ще важливо говорити про формат, який ішов поза самітом, зокрема українсько-американський трек, що активно обговорювався. Країни, які долучилися до форуму фізично й онлайн, показували, що ця підтримка ― це насправді не лише підтримка України, а й підтримка їх самих. Це хороший висновок, який ми можемо озвучити після саміту.
Крім того, прозвучало, що архітектура безпеки надалі без України не може існувати. Тобто ― яким чином Європа існуватиме в подальшому, насамперед у контексті розширення оборонних проєктів та оборонної співпраці з Україною, спільних ініціатив, локалізації виробництв тощо. Дискусія відбувалася до самого саміту, тривала під час саміту і буде продовжуватися протягом 2025 року якомога інтенсивніше.
І ще одна річ, яку хотілося б виділити. Зараз величезна кількість інформаційного "шуму" лунає навколо адміністрації президента США Дональда Трампа. Як Європа реагує на це і що привнесла на саміт як частину своєї стійкої позиції стосовно своїх подальших дій? 2030 рік звучав як рік, коли Україна вже буде в ЄС, але є ще євроатлантичний трек ― НАТО. Це найбільш взаємосумісна річ, коли ми говоримо про гарантії безпеки для України. І це один із ключових моментів, який українські дипломати та ми як експертне коло адвокуємо сьогодні. Як би ви це не називали, важливо, щоб воно не перетворилося на "Мінськ-3" чи на "Будапештський меморандум-2". Економічна взаємодія без забезпечення оборони та безпеки не може бути у цьому світі.
Діаметрально протилежні бачення ЄС та США перспектив України в НАТО є такими поки що
Бачимо, що ЄС та США мають діаметрально протилежні бачення перспектив України в НАТО. Як із цим бути?
Ми зараз говоримо про кінець лютого 2025 року. Це означає ― поки що діаметрально протилежні бачення. Якраз сьогоднішні човникові візити представників держав Європи підтверджують те, що кожен намагається говорити з точки зору безпекового треку зі Сполученими Штатами. Є ще одна річ, на яку ми очікуємо, це спільна заява країн Великої сімки. Вона поки що не сформована, триває активний переговорний процес. Важливо про цей формат говорити, бо країни Великої сімки ― найбільші контрибутори безпеки з точки зору власних внесків НАТО. Незабаром побачимо і цю заяву також.
"Це не просто дисонанс, це розбіжність треків кожної з держав"
Як зараз почуває себе Європа у контексті торгівлі з Росією, закупівлі її енергоресурсів? Ми говоримо про підтримку й допомогу Україні, але разом із тим значні кошти Європа продовжує платити Росії. Це ж дисонанс?
Це не просто дисонанс, це розбіжність треків кожної з держав, і в тому числі йдеться про приватний бізнес. Вони не бачать лімітів, чому не можна це робити через треті країни й отримувати бенефіти, не розриваючи певним чином торгівлю з РФ. Саме тому великої уваги заслуговує ще одна сьогоднішня подія: Велика Британія озвучила чи не найбільший санкційний пакет, зокрема на торгівлю енергоресурсами і не лише ними із третіми країнами, які є посередниками й постачальниками критично важливих товарів для російської військової індустрії. Йдеться, зокрема, й про Киргизстан. Це поки що перший такий прецедент щодо приватних компаній. Тому що коли країна сама не санкціонує такого типу торгівлю, як це зробила Британія, накладаючи санкції на приватні компанії, то процес підживлення російської військової машини буде продовжуватися. Такі прецеденти, як у Великій Британії, мають множитися якомога швидше.
Мелоні "справді розривається" між Україною і Трампом
На саміті не була присутня Джорджа Мелоні. Деякі ЗМІ пишуть, що Мелоні буквально розривається між Україною і Трампом. Наскільки реалістичними є такі судження?
Я дуже занурена в італійську політику. Наше експертне середовище попереджало, що таке може бути. Тому що Джорджа Мелоні ― політик-хамелеон, це притаманна для неї річ. Цей політичний шпагат, який сьогодні утворився між Україною і США, сприяє тому, що вона справді розривається. Усі дуже сподівалися, що Мелоні підтримуватиме Україну ще й у тому контексті, що стане комунікаторкою із Трампом. Але ми застерігали, що на це не варто дуже сподіватися, і краще робити якийсь запасний план. Для Джорджі Мелоні ― неймовірно стратегічно залишати у пріоритеті Сполучені Штати. Це пов’язано із торгівлею між країнами, із тим, як Мелоні хоче себе позиціонувати як лідерка в ЄС, котра може спілкуватися з Трампом і використовувати свої зв’язки й наближеність до Ілона Маска. Тому Мелоні надаватиме перевагу саме цьому треку. І ми не знаємо достеменно, які речі будуть готуватися на конференцію із реформ, заплановану на липень 2025 року в Римі.
КОНТЕКСТ
Відкриваючи саміт "Підтримуй Україну", президент Володимир Зеленський, зокрема, заявив, що Україна готова до обміну полоненими з Росією у форматі "всіх на всіх". За словами президента України, завершення війни має починатися з кроків, що відновлюють довіру до самої ситуації, бо довіри до Росії немає. Сигналом про мир від окупантів РФ може стати звільнення всіх українських полонених.
"І зараз таким кроком може стати звільнення полонених. Тисяч. Саме тисяч людей, яких утримує Росія. І частина з них не тільки з 2022 року, а значно раніше – ще з 2014 року. Росія повинна відпустити українців. Україна готова до обміну "всіх на всіх". І це справедливий варіант”, – зауважив Зеленський.
І, як наголосив Володимир Зеленський, мир може бути наслідком зваженої дипломатії та абсолютно чітких гарантій безпеки. І Зеленський зазначив, що за столом переговорів про припинення розв'язаної Росією війни повинні обов'язково бути Україна та Європа.
"Війна триває проти України і тому Україна має бути за столом переговорів. Стратегічною мішенню Росії є саме Європа, європейський спосіб життя, а отже її безпека та доля Європи не може визначатися без Європи", – підкреслив Зеленський. Він нагадав, що з 2014 року Росія уже понад 25 разів порушила запроваджені у різний час режими припинення вогню. Тому просто "тиші на фронті" не достатньо для справжнього і тривалого миру.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на саміті "Підтримуй Україну" заявила, що Україна може стати членом Євросоюзу раніше 2030 року, якщо продовжить реформи з нинішньою швидкістю та якістю. Очільниця Єврокомісії прокоментувала ініціативу президента Литви Гітанаса Науседи щодо можливого встановлення дати вступу України в ЄС до 1 січня 2030 року. За її словами, такий підхід демонструє політичну волю та підтримку України, але водночас приєднання до ЄС залишається процесом, який базується на досягненнях кожної країни-кандидата.
"Якщо Україна буде рухатись такими ж темпами, то вона потрапить до Європейського Союзу навіть раніше, ніж 2030 рік. Тож працюймо, зберігаючи цей темп", – наголосила Урсула фон дер Ляєн. Вона також зауважила, що вступ до ЄС буде важливою гарантією безпеки для України в майбутнього. Крім цього, Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що Європейська комісія разом із країнами-членами працює над забезпеченням розширення ЄС, зокрема щодо України, Молдови та держав Західних Балкан.
"Ми працюємо з різними країнами-кандидатами, дійсно, ми відзначаємо надзвичайний прогрес України. І Україна пише новий довідник, як проводити реформи за часи війни. Це складно навіть уявити, але ми максимально зараз залучені до процесу й усі країни-члени, Європейська комісія, Україна, і Молдова, і країни Західних Балкан, вони працюють надзвичайно тяжко для того, щоб забезпечити це розширення".
