Танкер з сирою нафтою пливе в бухті поблизу портового міста Находка, Росія, 4 грудня 2022 року. REUTERS/Tatiana Meel/File Phot
Загальна кількість підсанкційних суден сягає 153
Які обмеження ввійшли до 16-го санкційного пакету?
Головне — це розширення заборон щодо морського імпорту з Росії вуглеводнів. Зокрема, під санкції потрапило 74 судна, що належать до так званого "тіньового флоту РФ". Йдеться про нафтові обмеження проти Росії, які запровадила Велика сімка разом із Євросоюзом у вигляді цінової стелі. Тож зараз загальна кількість підсанкційних суден сягає 153. Крім того, важливо, що ЄС взявся за так звану систему передачі фінансових повідомлень, це аналог Центробанку РФ, для того щоб робити міжнародні розрахунки без використання SWIFT, аби не потрапляти під контроль моніторингу. До санкційних списків також додано 53 нові суб’єкти, які безпосередньо підтримують російський ВПК. Це компанії з третіх країн, які забезпечують імпорт до РФ електроніки та інших матеріалів, що критично необхідні для військового виробництва. Це так звані нейтральні країни — Китай, Індія, Казахстан, Сінгапур, Туреччина, ОАЕ та Узбекистан. Вони Росію та Україну формально не підтримують, але торгують з усіма. І приємно, що призупинені ліцензії на мовлення 8 російських медіа, які перебувають під контролем уряду, зокрема це "Звезда", для того щоб обмежити рух російської пропаганди у Євросоюзі.
"Кількість суден постійно змінюється, тому полювання з "тіньовим флотом" таке складне"
Якщо говорити про "тіньовий флот РФ", то називають плюс мінус тисяча суден. Наскільки ефективними були попередні санкції щодо "тіньового флоту Росії"?
"Тіньовий флот" — це більше журналістський термін. Такої компанії ТОВ "Тіньовий флот РФ" немає, яка винаймає цю тисячу суден. На світовому ринку дуже багато танкерів, частина старих, частина належить невеликим компаніям, які не обтяжені особливими етичними нормами, їхні власники не торгують на міжнародних біржах, імідж для них не є важливим. Деякі країни можуть винайняти ці судна і перевозити ними будь-що. Незважаючи на багаторічні санкції, експорт нафти з Ірану триває, імпорт до Північної Кореї також триває, аналогічна ситуація з Венесуелою. Тобто є сотні таких суден, чиї власники готові перевозити за гроші будь-що, тому кількість суден, що перевозять російську нафту в обхід санкцій сьогодні, 27 лютого, відрізняється від кількості, що була вчора і буде завтра. Приміром, судно "Червона зірка" перевозить російську нафту, завтра довезе її до порту, потім це судно винайме Іран для перевезення своєї нафти, а судно, що перевозило вчора венесуельську нафту, сьогодні винайме Росія. Отже, кількість постійно змінюється. Саме тому полювання за цим флотом таке складне.
"Заборонити сотні суден одночасно не можна, бо немає повного списку"
Завжди хочеться запитати, чому під санкціями опиняються 74, а не 76 чи 69 суден? Що визначає цю кількість?
Євросоюз — це правовий простір. Наприклад, на конкретне судно "Червона зірка" під прапором Панами збираються докази, що певного числа воно заходило в порт Новоросійськ, взяло вантаж нафти і пішло звідти. Такий пакет доказів потрібно зібрати по кожному судну. Ці пакети збираються за кілька місяців, на кожне судно — кілька тек. Коли пройдено перевірки, що справді ці судна ведуть операції з Росією, то під час ухвалення чергового пакету санкцій — раз на 3-6 місяців — приймають до уваги усі накопичені справи. Отже, заборонити усі сотні суден одночасно не можна, бо немає повного списку суден, які постійно цим займаються, ця кількість змінна.
У морських перевалках нафти грають роль Мальта, Греція, країни "зручного прапора"
Якщо Росія може до якогось порту довести якусь кількість нафти, там її перебирає якесь інше непідсанкційне судно, то виходить, що санкції можна обійти?
Це морська перевалка нафти — коли два танкери у нейтральних водах з борта на борт перекидають нафту. Учора це була російська нафта, а сьогодні вона стала мальтійською, наприклад. У таких операціях дуже велику роль грають Мальта, Греція, а також країни "зручного прапора" — Панама, Ліберія та ін. У принципі зі супутників це видно, сьогодні взагалі важко щось приховати. Але коли таке відбувається, треба конкретно звинуватити компанію-учасницю і внести її у наступний санкційний список за те, що вона сприяє обходу санкцій проти Російської Федерації.
Максим Гардус. Фото: razomwestand.com
"Саме балтійський, а не чорноморський шлях для експорту нафти є найважливішим"
ЄС заборонив зберігання на своїй території нафти і нафтопродуктів. А раніше можна було? Існували якісь бази перевалки?
Досить мало, бо від російської нафти залежали далеко не всі країни. Ті, хто залежав, за роки повномасштабної війни зменшили свою залежність. На початку дуже напружена ситуація була в Німеччині, адже Берлін розташований на території колишньої НДР, яка була з’єднана нафтопроводом з Росією, а НПЗ у Східній Німеччині були технічно налаштовані на російську нафту. Проте німці швидко вклали гроші і все перелаштували. Зараз НПЗ, налаштовані суто на російську нафту, залишися тільки у тих країнах, які не мають виходу до моря — Словаччина, Чехія, Угорщина, Австрія. Хоча вони також вкладають гроші та перелаштовують свої НПЗ, щоб не залежати від російської нафти. Це щодо власного споживання. Крім того, у Європі є великі порти з нафтовими терміналами, де можна було зберігати нафту, привезену з Росії, для подальшого реекспорту у треті країни за межами ЄС. Саме балтійський, а не чорноморський шлях для експорту нафти є найважливішим. Співвідношення — десь 60 до 30. Дуже добре, що ЄС це заборонив.
"Перемагає короткочасова вигода, а не довгостроковий тренд на зменшення залежності від Росії"
Чому скраплений газ (СПГ) не увійшов до санкційного пакета?
Це прикрий факт, бо дуже багато хто за це боровся — і українська дипломатія, і громадські організації, і європейські друзі України. На сьогодні обмеження щодо скрапленого газу незначні, це треба визнати. Ембарго немає, бо є спротив великих отримувачів СПГ. Як газ потрапляє в Європу? Через термінали, які розташовані у Бельгії, частково у Франції. Німеччина формально не імпортує СПГ, проте вона купує газ у третіх країн без формальних відносин із РФ. Зараз досить прохолодна зима і відбувається велике спустошення газових сховищ, тому, щоб не бісити споживачів ризиком високих тарифів та не розкручувати високу інфляцію в ЄС, перемагає короткочасова вигода, а не довгостроковий тренд на зменшення залежності від Росії.
Головне джерело фінансів РФ — це експорт вуглеводнів: 40% федерального бюджету
Вже оголошено про підготовку 17-го пакету санкцій. Що туди має увійти?
Передбачити це не зможуть навіть букмекери. Головне для Росії — це санкції в енергетичному секторі. Щоб зменшити її можливості вести війну. А для цього треба обмежити її ВПК, бо Росія не може самостійно виробляти багато чого. З іншого боку, треба зменшити кількість грошей у РФ, головне джерело її фінансів — це експорт вуглеводнів, 40% федерального бюджету. Із них головним є нафта, потім газ, скраплений газ, небагато нафтопродуктів і зовсім мало вугілля. Сьогодні вугільна галузь Росії у глибокій кризі. Отже, треба обмежувати для РФ можливості експорту нафти морським шляхом, це головне джерело грошей, а також обмежувати експорт СПГ.
