Ілюстративне фото: facebook/UjniyGOK
"Трамп правий, коли говорить, що наша земля багата мінералами"
Ажіотаж довкола українських рідкісноземельних елементів. Президент Володимир Зеленський з візитом у США, під час якого планується підписання між країнами рамкової угоди про копалини. Передувало цьому чимало "гучних" заяв і повідомлень. Зокрема, 19 лютого агенція Bloomberg написала, що багаті мінеральні ресурси України – ілюзія. Що в Україні немає значних родовищ рідкісноземельних елементів, крім невеликих скандієвих шахт. Чи справді в Україні немає рідкісноземельних металів і що таке скандієві шахти?
Якщо відреагувати на те, що каже Bloomberg, то, вибачте, писати такі дурниці… Я не знаю, як таке серйозне, поважне видання може таке писати. Хоча скажу, що багато серйозних, провідних видань, які виходять у провідну п'ятірку західних видань, пишуть інформацію дуже нерелевантну. Я це пов'язую, мабуть, із інформаційними атаками на цю угоду, яка має в нас відбутися зі Сполученими Штатами, і яку, зрештою, має наш уряд сьогодні підписати, якщо вся процедура піде нормально.
Тепер деякі деталі. Перше. Коли Трамп говорить, що Україна багата мінералами, він абсолютно має рацію. Друге. Коли лунають цифри оцінки, яка сума цих критичних мінералів у землі, наприклад, New York Times згадував цифру 11 трильйонів, потім згадувалася цифра в пресі 15 трильйонів – це також нерелевантні цифри поки що, тому що ніхто таких оцінок не робив. В реальності, частина родовищ в Україні розвідана, частина не розвідана. І це нормальна картина. Можна було зробити професійну розвідку кращу, ніж вона зроблена. Але Трамп має рацію, коли говорить, що наша земля багата мінералами. І багатий мінералами саме український народ. Ми повинні виходити з того, що надра за Конституцією належать українському народу.
"20 із 50 критичних мінералів точно є в Україні"
Тепер про критичні мінерали конкретніше. Я читав, до речі, останній текст меморандуму англійською мовою і в перекладі, який вже був надрукований. Там йдеться про широкий спектр мінералів і всього того, що містить наша земля. Туди входять не лише рідкісноземельні метали, точніше критичні мінерали, а й інші мінеральні ресурси. Наприклад, газ. За оцінками, які проводилися в Україні, до цього часу родовища України зберігають від 20 до 30 трильйонів кубічних метрів газу. Це досить велика цифра і досить великі обсяги постачання. Нафтові поклади дещо менші, скромніші, але вони також є в Україні.
Щодо критичних мінералів. Геологічною службою США до списку критичних внесені 50 мінералів. І 20 із цих 50 точно є в Україні. Це акумуляторна група і це група для виробництва мікрочипів. Це два великих важливих продукти, які вимагає сучасна економіка. Наприклад, акумуляторна група – це літій, графіт і марганець. Якщо говорити про напівпровідникову групу, то це галій, германій, гафній і силіцій. Тобто все це в Україні є. Якщо говорити про "скандієві шахти", то я навіть не розумію, про що цей термін, скажу чесно. Скандій – це рідкісноземельний метал, який також цінний. Колись він добувався в Україні, зараз він не виробляється. Але він є. У нас є ще стара розвідка, яка робилася ще в Радянському Союзі. І там дійсно була зроблена непогана розвідка.
"Найбільші літієві родовища в Кіровоградській області"
А територіально, де це?
Якщо ми говоримо про літій, то найбільші літієві родовища в нас у Кіровоградській області. Там є 3 родовища. Одне родовище є в Шевченку, але воно окуповане, на жаль. Це на території Донецької області, але недалеко від кордонів Дніпропетровської і Запорізької областей. Здається, кілометрів 8-10 від кордону. Там у нас гарні сподуменові руди, з гарною якістю для шахтного видобування літію. Однак, на жаль, воно в окупації. Тому зараз, звичайно, ми його не розглядаємо, поки не звільнимо ці території. А найбільше – у Кіровоградській області.
Якщо казати про поклади газу – трильйони кубів, то, звичайно, це Полтавська область. Якщо говоримо про поклади галію і германію, а це елементи, які паралельно йдуть із родовищами титану, який у нас є, а в Росії, до речі, немає, то паралельно з ним знаходяться родовища галію і германію. Це, наприклад, Житомирська область, там є ці поклади розвідані. Якщо ми говоримо про поклади графіту, то це знову Житомирщина і Центральна Україна. Частково поклади є на Черкащині. Така ось картина, вона різноманітна і вона багата. Тому, повертаючись до публікації Bloomberg, я так розумію, що це атака на підписання цієї угоди. В той же час не треба давати таких перебільшених оцінок також. Хоча це не українці давали, а вони були запущені закордонними кореспондентами, які тут були. Це перевищені оцінки. Але ми повинні бути 100% впевнені, що ми маємо дуже багату мінералами землю.
Володимир Власюк. Фото: facebook/industryexpertise
"Родовища літію в Україні найбагатші в Європі"
Де ці рідкісноземельні метали можна використовувати?
Газ ми розуміємо де і що з нього можна робити. Зупинюсь напевно на групі елементів, з яких виробляються електричні акумулятори. Електричні акумулятори в сучасній економіці грають колосальну роль, тому що вони накопичують і зберігають електроенергію. Це, наприклад, акумулятори для електроавтомобілів або більш потужні для відновлювальної енергетики. І цей акумулятор вимагає 2 елементів – катода і анода. Катод робиться з літію. Базовий елемент – це літій. Анод робиться з графіту. Таким чином ми маємо два елементи, які дуже важливі, щоб робити електричні акумулятори. У нас немає майбутньої економіки без електричних акумуляторів. Це те, що цікавить і автомобільні концерни, і компанії, які генерують і передають електроенергію. У нас є з чого це робити. Цього літію не багато в світі. Родовища літію в Україні, наприклад, найбагатші в Європі. В Європі є щось трохи у Чехії, але там ці родовища значно бідніші. Є в Латинській Америці, але це далеко.
Далі. Галій, германій і гафній – це 3 конструкційні елементи для виробництва мікрочипів. Ми знаємо ці геополітичні історії, що власність на мікрочипи позиціонує країну дуже потужно. Наприклад, Тайвань. Там сконцентровано більше половини світового виробництва мікрочипів. А мікрочипи лежать в основі мікросхем, які є основою всього – починаючи від побутової техніки і закінчуючи зброєю. Без мікрочипів, мікросхеми неможливі. Це конструкційні елементи і їх також не багато в світі. І ними Україна володіє. Якщо ми навіть будемо говорити про ці два ланцюжки, де б ми інтегрувалися, то це значно б підвищило позиції України. Але тут потрібна дуже серйозна робота для того, щоб всі ці продукти вироблялися в Україні. Це та конкретика, якої Україна обов'язково повинна досягнути.
І тут я б сказав ще таке. Це дуже важливо, оскільки домінування в світі за Китаєм. Наприклад, 70% переробки літію належить Китаю. Тому й стурбовані і Сполучені Штати, і Євросоюз. Вони трошки проспали цю експансію, тому Україна їх і цікавить.
"Ця угода не відповідає інтересам Китаю"
Як Китай може відреагувати, якщо Сполучені Штати підпишуть угоду з Україною щодо рідкісноземельних елементів?
А що нам? У нас хіба є інший вибір чи інші перспективи? Тим більше, що ця угода пов'язана із безпековою рамкою. Китай, звичайно, хоче зберегти своє домінування в цьому ланцюжку. А як він буде реагувати?
Наскільки для нього незручне підписання цієї угоди?
Загалом підписання цієї угоди для Китаю геополітично незручне, оскільки він домінує у виробництві цієї продукції, зокрема, акумуляторів, електроавтомобілів і обладнання для відновлювальної енергетики. Там теж дуже важлива наявність цього акумулятора. Причому домінування Китаю зараз дуже велике. Тому ця угода, звичайно, не відповідає інтересам Китаю. Але ж тут ми говоримо про серйозну геополітичну рамку. Зв'язки Китаю з Росією теж не відповідають нашим інтересам. А вони напряму стосуються нас. Тому реакції його не буде позитивної на цю угоду. Але цю угоду ми повинні підписувати, бо якщо правильно нею скористатися і використати, то це, по-перше, розвиток економіки, обороноздатності, робочих місць. Ми маємо це робити.
"Ця рамкова угода містить ключові елементи, які стосуються безпеки і відновлення"
Ви говорите, що можна скористатися цією угодою з користю для себе. Яким чином?
Навіть не можна, а треба це робити. Ми повинні хапатися за такі можливості. І остання рамкова угода і принцип, який є, там нічого поганого немає. Це дійсно рамкова угода, вона немає імплементаційної частини, яка має бути розроблена тоді, коли буде створений Фонд відновлення України. Але ця рамкова угода містить ключові елементи, які стосуються безпеки, вкладу України в мир і те, що всі кошти, які будуть зароблені і передані, наприклад, з боку України в процесі цієї розробки будуть реінвестуватися на території України в процеси відновлення.
З іншого боку, хотів би зазначити ще таке. У нас є різні мінерали. До речі, близько 12 родовищ у нас досить добре розвідані. У нас видані сотні ліцензій, за якими не відбувається діяльність. Поки ці мінерали в землі, вони не приносять ніякої користі українському народу. Тобто потенційно ми маємо можливості, говоримо про багату землю, надра, але воно ж не працює на користь народу зараз. Поки воно в землі, то ми тільки тішимося думкою. Воно не є товаром, продукцією, яка збільшує наше багатство. Воно почне збільшувати наше багатство тоді, коли вони реально почнуть розроблятись. У нас видані, мабуть, сотні ліцензій і ніякої розробки немає. Яка вигода нам усім від цього? Отже, цей процес потрібно стартувати. І дуже важливо, щоб ми не зупинилися, наприклад, на ранніх процесах збагачення, скажімо, видобули літієву руду, збагатили і зробили карбонат літію. Дуже важливо, щоб в нас вироблявся і літієвий катод, і літієвий акумулятор – тоді в цьому ланцюжку ми створимо значно більше робочих місць. Тому що чергова фабрика з виробництва катоду чи аноду – це ще кілька сотень робочих місць і велика зарплата. Крім того, коли працює така фабрика, вона платить податки в місцевий бюджет, згідно з нашим законодавством. Таким чином місцеві бюджети стають багатші. І так створюється національне багатство.
