Президент США Дональд Трамп під час виступу в Конгресі. Вашингтон, США, 4 березня 2025 року. Фото: Getty Images/Kent Nishimura
"Мексику і Канаду він не згадав напевно через те, що відбулася гідна реакція зі сторони Канади"
Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп виступив із першою промовою до Конгресу після повернення до Білого дому. Цей виступ має окреслити на найближчі роки бачення того, як і що має розвиватися. З іншого боку, велику частину свого спічу він присвятив досягненням. Що він зробив за цей період?
Сама риторика президента США в тому, що він, передусім, виокремлює свої досягнення, а не свої візії. Таке окреслення, означення його політики, його бачення того, як все має розвиватися навколо його постаті. І відтак уже будуть формуватися якісь плани, коли будуть враховані досягнення. Мало віриться в це, але так воно є. Що він згадав із позитивного? Все, що робиться за його каденції, він вважає за позитив. Це, наприклад, впровадження зменшення тарифів на користь Америки, збільшення їх на експорт, який йде до країн, зокрема, Африки. Мексику і Канаду він не згадав напевно через те, що відбулася гідна реакція зі сторони тієї самої Канади. Також він згадав перейменування. Це, напевно, його найбільше досягнення, яким можна зараз похвалитися – перейменування Мексиканської затоки на Американську в межах саме Сполучених Штатів. Це впровадження англійської мови, як державної, в Сполучених Штатах. До того не було жодної державної мови. Також це поступове обмеження еміграції, а найголовніше – знову "буде все великим". І система охорони здоров'я з огляду на Роберта Кеннеді-молодшого. Також система освіти. Він каже, що Америка опритомніла. Він і почав свій виступ з того, що Америка повернулася і будуть надалі здобутки.
"Це загальна тенденція протесту не гучного, але дуже помітного"
Якщо говорити про реальні показники того, що відбувається в економічній сфері Сполучених Штатів Америки. Є повідомлення, що американські акції обвалилися буквально на трильйони, що такі великі компанії, як Nvidia втратила 800 мільярдів доларів капіталізації. Tesla обвалилася на 40% від свого історичного піку. Це означає турбулентний період чи справді це вже тенденція надалі?
Це означає, що американське суспільство реагує на те, що відбувається всередині самого цього суспільства і самої держави, голосуючи, назвемо це так умовно, ногами. Тобто не просто не приходячи на дільниці, а якраз голосуючи своїми грошима. Так як Трампа оточують люди з грошима: підприємці, відомі магнати різних сфер в Сполучених Штатах, і люди не йдуть до їхніх послуг. Вони шукають собі альтернативи. Плюс це також загальна тенденція. Згадайте, що американці – суспільство акціонерів, грубо кажучи, вони всі купують собі акції, вони всі мають якусь часточку в щось вкладену. І їм не вигідно, аби Америка від того втрачала, але вони втрачають, тому що це загальна дійсно така тенденція протесту не гучного, але дуже помітного.
"Дві речі із промови Трампа: безхребетність Республіканської партії і кволість Демократичної"
Чи справді в Республіканській партії зараз своєрідне затишшя? Є трампісти, є ті, хто дійсно щиро підтримує Дональда Трампа, є ті, хто стають гнучкими. Тут затишшя до певного періоду чи це вже буде визначена політика республіканців надалі? Бо інакше вони не зможуть чинити, поки Дональд Трамп перебуватиме в Овальному кабінеті і ухвалюватиме всі рішення. І демократи що в цьому випадку можуть зробити, наскільки їхні сили реальні, враховуючи, що не так багато вони мають можливостей, напевне.
Дві речі із промови Трампа я виокремив: безхребетність Республіканської партії і кволість Демократичної. Щодо безхребетності, то ми бачимо, що зараз вони всі йдуть практично на догоду Трампу. Навіть попри те, що є трампістське коло, є республіканці проти Трампа, є просто невизначені республіканці. Більшість зараз республіканців – усе одно мовчки за Трампа. Чи це через те, що їм не вигідно займати якусь іншу позицію? Чи через те, що якраз Ілон Маск заволодів даними – а це безпрецедентний факт, що він отримав дані Держдепартаменту і в такий спосіб має інформацію на кожного? І, можливо, вони піддаються якомусь шантажу або чомусь подібному. І це спровоковує їх якраз мовчати. А от щодо ніякості Демократичної партії, то вони зараз виступили з якимись поодинокими протестами вже під час промови президента. Але вони готувалися масштабніше. Вони ледь не говорили, що зірвуть цей виступ. А найголовніше, що зараз демократи не пропонують жодної альтернативи. Вони мовчать, вони, можливо, вичікують, коли дійде питання до обговорення бюджету, щоб почати щось ухвалювати і говорити. Але тоді аби не було запізно. Тобто зараз ми бачимо такі дві тенденції, що Америка, фактично, хоч і має класичну систему трьох гілок влади, вона все одно не задіює їх до кінця. І, звісно, можна з цього приводу переживати, але я би все-таки вичекав. І ми подивимося, чи щось відіграється, оцей backfire, вогонь по самому собі піде і, можливо, від того постраждають якраз і ті, хто це спровоковує. Щодо обмеження протестів в закладах освіти, то, можливо, це просто заява, але "ніколи не кажи ніколи", особливо в сучасному світі. І, можливо, дійсно такі протести будуть обмежуватися, а санкціоновуватимуть лише ті, які вигідні Трампові, зокрема на його підтримку. Подивимося, наскільки це справдиться.
Багато часу в своїй промові він присвятив критиці свого попередника Джо Байдена. Що таким чином він намагався показати? Про що це свідчить?
Це його тенденція політична критикувати попередників. І всі навколо мають із цим змиритися. Він сказав на своїй промові, що він найліпший президент Сполучених Штатів, а після нього вже Джордж Вашингтон. Це певний абсурдизм, але він нині існує всередині навіть політикума радше, ніж в суспільстві. А друга площина – психологічна. Це просто дорослий чоловік, який має певну егоцентричність. І його нарцисизм певною мірою не дає йому можливості далі розвиватися, якщо він не обвалить всіх, хто міг йому стати конкурентом, в будь-якій сфері життя. І, насправді, ми цю тенденцію простежуємо не лише в питанні взаємин Трампа-Байдена, а і загалом в питанні риторики Трампа, його оточення, найбільш близьких до нього політиків і консультантів. Всі, хто навколо нього – це, певною мірою, такий от типаж чоловіка, з яким треба змиритися. Це те, що зараз просто вийшло на більш явну площину і перетинає межу між політикою і приватним, особистісним.
Олег Преловський. Фото з особистого архіву Олега Преловського
"Це дуже правильний шпик" Трампа у бік Європи
Тепер до, по суті, відповіді президента Зеленського і його слів на адресу Дональда Трампа. Трамп про це не забув згадати.
Я почув одну цікаву річ. Він сказав про Україну наприкінці – це, напевно, найголовніше. Це не була його основна задача перейти на цю промову і говорити про свої плани стосовно України. Це говорить про те, що їх, як таких викристалізуваних, немає. Немає про що конкретно говорити. Він не міг не згадати нашої держави, тому що це найгучніша тема світової політики з огляду, зокрема, і на його дії 28 лютого (полеміка Трампа і Венса із Зеленським в Овальному кабінеті Білого дому – ред.) Але він просто її згадав наприкінці. Це говорить про те, що вони задоволені були дійсно з того, якою була реакція президента України. Один із американських політиків Джонсон сказав, що це те, чого хотілося їм якраз почути. Але все ж таки президент України, хоч і не вибачився, скажімо так, основними словами, між рядків це вибачення можна було зчитати. Якщо зчитав його я, то його, напевно, зчитали. І це те, що хотіли побачити республіканці. Він сказав, що Америка виділила на підтримку України, на оборону, на зброю втричі більше, аніж Європа, разом узята. Пролунали цифри 350 і 100 млн. Тобто маніпулювання цифрами, але жодний з тих, хто перевіряв ці факти, не знайшов точного підтвердження якраз на 350 млн. І це така дійсно оманлива, неправдива інформація. Він сказав цікаву ще фразу, що Європа витратила більше грошей на купівлю російської нафти, аніж на оборону України. І ця фраза, як би вона не була подана, дуже-дуже влучна. Це дуже правильний шпик, я гадаю, Європі, показати, що все ж таки вони самі частково, але допровадили до цієї війни. Вони самі призвели до того, що Росія почала збагачуватися і, зрештою, це, можливо, дасть їм поштовх до переосмислення, як і давали інші попередні холодні душі від республіканців. Тобто це була радше ревізійна репліка стосовно України, без жодної конкретики, показати, що вони роблять більше, ніж робив Байден і Європа, возвеличити себе над усіма, але все ж таки, знову таки, без пояснень, а що далі.
"Трамп, мабуть, усе-таки вважає, що треба витримати цю паузу"
Як далі можуть розгортатися події, зважаючи на те, що заявив Володимир Зеленський?
(Під час виступу в Конгресі Трамп стверджував, що отримав листа від президента України Володимира Зеленського. Як зауважила пані посол України у США Оксана Маркарова, "В дуже складній ситуації все ж рухаємося вперед, розбудовуємо стосунки та просуваємо наші пріоритети. Допис нашого Президента Володимир Зеленський зачитав у своєму Зверненні до Нації Президент Дональд Трамп і сказав "Я ціную, що він написав цей лист" – ред.)
Може бути різною реакція і подальший розвиток цих подій, тому що, з однієї сторони, ми очікуємо, що все ж таки буде якась угода підписана. Про цю угоду згадав Трамп і перед виступом своїм, і республіканці, і сам президент Зеленський. Але чи дійсно відбудеться якась угода, чи дійсно піде надалі якийсь такий розвиток подій із налагодження особистісних, що важливо, стосунків між Трампом і Зеленським, а не державних? Державні взаємини нікуди не дінуться. Вони інакше будуть просто розгортатися, можливо на рівні інших представників. А от особистісне – це те, що може змінитися або ні. Я гадаю, що сьогодні Трамп не готовий до зміни цих стосунків і, мабуть, він усе-таки вважає, що треба витримати цю паузу. Якщо дійсно така пауза буде, можливо, це навіть піде на краще.
Високі мита, які Трамп оголосив проти Канади, Китаю, Мексики. Чим ці торговельні війни, зокрема так Джастін Трюдо, прем'єр Канади висловився, описав цю ситуацію, закінчаться або яке продовження матимуть?
Вони насправді можуть мати якраз дуже негативне продовження відносин між Америкою і Канадою, зокрема, через те, що зараз американці будуть бойкотувати в усіх проявах можливих Канаду і це може негативно сприяти подальшим взаєминам.
