"Не треба панікувати". Експерт по призупинення американської військової допомоги

"Не треба панікувати". Експерт по призупинення американської військової допомоги

Сваритися зі США не варто, деякі елементи американської зброї нам критично важливі. Однак не треба і панікувати. На цьому наголошує в ефірі Українського Радіо військовий аналітик Олексій Гетьман, аналізуючи наслідки призупинення постачання Україні військової допомоги зі США. Це призупинення у найближчі місяці ніяк не вплине на бойові дії, вважає Олексій Гетьман. І додає: Україну боронять ЗСУ, а не американці. Так, США допомагають, проте допомагають інколи з великими паузами та питаннями. І Штати постачають багато, але менше, ніж ЄС. До того ж нарощує виробництво українська оборонка. Тому не треба перебільшувати значення США в цій війні, резюмує аналітик.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: facebook/Оперативне командування Південь

Призупинка постачання американської допомоги: в березні чи квітні на фронті нічого не зміниться

Як на полі бою відбивається призупинення військової допомоги від США?

По-перше, США не грають ключову скрипку в постачанні нам озброєння. Штати постачають менше, ніж ЄС. Ми звикли до того, що начебто США (і вони самі так себе подають) повністю озброюють Україну. Цю "тезу" підтримують і російські пропагандисти. Проте, хоч це і велика допомога, вона все одно менше, ніж допомога, яка приходить з ЄС. Плюс трохи менше половини озброєння ми виробляємо самостійно і цей відсоток збільшується. 

Призупинення — це не зупинка, тим більше, що часто лунає слово "пауза". Пауза буває між чимось і чимось, вона не може бути безкінечною. Тому можна зробити висновок, що ця пауза була зроблена для того, щоб певним чином політично натиснути через військове постачання на наше політичне керівництво, щоб примусити до якихось дій. До яких саме? Думаю, йдеться не лише про те, щоб Зеленський вибачився перед Трампом, хоча там немає за що вибачатися. Навіщо їм це потрібно? Це велика політика і там є свої нюанси. Те призупинення, яке зараз уже відбулось, найближчі місяці ніяк не вплине на бойові дії на лінії фронту. Нічого завтра, післязавтра, в березні чи квітні не зміниться.

Очільники наших оборонних відомств говорять, що на пів року нам вистачить зброї, ви також кажете про те, що США не грають першу скрипку в допомозі Україні. Але багато військових пишуть про ті ж ракети до HIMARS, про ракети до ППО. Також згадують, що Бельгія відтягує процес передачі нам F-16, тому що США не дозволяють. Тобто, тут є звʼязка, яка змушує наших європейських партнерів або переглядати, або призупиняти постачання… 

Європейці не хочуть сваритися з США, тому, на жаль, будуть робити певні кроки, підтримуючи позицію США, хоча це й не обовʼязково. Іншу позицію займає Велика Британія, Німеччина, Італія, Франція — так, вони не сваряться з Трампом, бо він людина чутлива, вони кажуть, що все треба робити разом із США. Тобто, кажуть слова, які і мали би казати керівники країн публічно. Але те, що вони роблять, іде в трохи інший напрямок. Вони збираються не призупиняти допомогу разом з США, а навпаки посилювати її. І якщо буде треба, якщо так станеться, — замінити повністю Сполучені Штати, наростивши власне виробництво, над чим вони зараз дуже активно працюють. Не треба панікувати. Сваритися з США точно не варто, адже деякі елементи американської зброї нам критично важливі. Однак не треба впадати в паніку. 

Покровськ: "Найімовірніше, лінія фронту там стабілізується"

Пане Олексію, повернімося до відтинків фронту, де наші захисники і захисниці тримають фронт. Декілька днів тому речник Оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця" Віктор Трегубов повідомив, що "російські окупанти завʼязли під Покровськом" і загалом в них фіксують тенденцію до виснаження. За його словами, наступ з півдня, як і спроба обійти Покровськ із заходу, зазнає невдачі. Ви погоджуєтеся з цим? Що зараз відбувається на цьому напрямку?

Там відбувається найбільша кількість бойових зіткнень. Ця ділянка фронту — Покровський напрямок чи східний фронт — займає 10% від всього фронту, але там відбувається від третини до половини всіх бойових зіткнень. Це ознака того, що там йдуть найбільш запеклі бої. Росіянам вкрай важливо було захопити Покровськ. "У лоб" вони не змогли це зробити і вони вирішили вздовж траси Покровськ-Павлоград рухатися для того, щоб намагатися оточити чи часткового точити це місто. Як каже речник, там вони теж завʼязли і ми навіть зробили три контрудари й відбили наші позиції. Це невелике просування, але це контрудар, коли ворог був зупинений. Просування ворога там немає, проте навпаки — є наше просування. Ми відбиваємо позиції, які до цього були втрачені. 

Покровськ продовжує залишатися для росіян дуже важливим напрямком, але найімовірніше там лінія фронту стабілізується. Пригадайте, що каже наше військове керівництво на наше бажання отримати якісь контрнаступальні дії чи удари: "спочатку треба стабілізувати фронт". І фронт, принаймні на Покровському напрямку, стабілізувався. Далі можна очікувати якихось контрдій із нашого боку.

"Не треба перебільшувати значення США в цій війні"

І щодо попереднього запитання: не треба вважати, що ми тримаємо оборону і не даємо ворогу просунутися завдяки Америці та її зброї. Ні, все завдяки нашим Збройним Силам. Люди на фронті зараз почують, що ледь не Америка за нас воює. Однак за нас воюють наші ЗСУ, американці допомагають, але допомагають інколи з великими паузами та питаннями. Тому не треба перебільшувати значення США в цій війні і применшити таким чином значення і майстерність наших Збройних Сил.

Пане Олексію, хочу ще вас запитати про управлінську ефективність на полі бою. 26 січня Михайло Драпатий був призначений командувачем оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) "Хортиця" й одразу відбулися певні зміни. Що за цей час міг зробити Драпатий на цьому напрямку? 

У нас вистачає кваліфікованих командирів, які організовують оборону, контрнаступальні дії. Драпатий дійсно багато чого зробив із військової точки зору біля Покровська, але на інших ділянках люди теж тримають оборону, ведуть бойові дії. Й казати, що там нефахові командири, було би несправедливо. 

Драпатий зміг реогранізувати оборону біля Покровська. Я думаю, що йому вдалося зробити ці контрудари, тому що були залучені резерви, в інший спосіб це важко пояснити. Також трохи змінилася організація керівництва військами. Але тут немає простого рішення, коли прийшов би новий командир і сказав: "Давайте зробимо так", почали робити так і стало одразу всім гарно. Ні. Це складна ситуація. Тут треба було зробити багато кроків. Сам по собі один крок — це нічого, але сукупність дала певні результати. Наприклад, біля Піщаного застосовано дуже велику кількість дронів для атак. Росіяни цього не очікували і вдалося одразу на декілька кілометрів просунутися. Багато інших кроків було зроблено. До того ж, цю людину (Драпатого — ред.) дуже поважають в ЗСУ, а коли є довіра до командира, то емоційний та моральний фактор теж впливає. Драпатий дуже багато роботи провів для того, щоб все це склалося в якусь систему і призвело до того, що лінія фронту більш-менш стабілізувалася і ми зробили контрудари та відбили невелику частину позицій росіян. Це комплексне і дуже складне рішення.

 

Перетин росіянами кордону в Сумській області — атака логістики, а не похід на Суми

Поговорімо ще про Сумщину та прикордоння: Генштаб ЗСУ 28 лютого підтвердив, що російська армія перетнула державний кордон у Сумській області, спробувала зайти вглиб української території. 3 березня речник ДПСУ Андрій Демченко повідомив, що бої за село Новеньке на території Сумщини тривають. Які цілі на цьому напрямку ставить перед собою ворог? Щоб ЗСУ вийшли з Курщини?

Курська операція зірвала росіянам і Харківську операцію, і Сумську, коли в серпні минулого року почалася операція ЗСУ на Курщині. Зараз захід невеликих ДРГ на нашу територію Сумщини не означає, що вони готуються нападати на місто Суми. Росіяни таким чином намагаються перерізати логістику з нашої території всього необхідного для військ, які ведуть бойові дії на Курщині. Це спроба обійти, пошкодити логістику з півдня нашого угруповання, це якраз територія нашої країни. Тому хвилюватися не треба, там не плануються наступальні дії з боку росіян. У них немає там сил і засобів, щоб атакувати Суми. Захід на нашу територію — це спроба атакувати логістику, адже для того, щоб послабити угруповання… Ми так зробили біля Піщаного: там був "язик", який просунувся вздовж Покровська на захід трасою Покровськ-Павлоград, який мав ширину 3-4 км. Це означає, що він прострілюється наскрізь, що в російських військ, які знаходяться на кінці цього "язика", дуже погано з логістикою. Адже все, що туди можна везти, прострілюється. І росіяни намагаються зараз робити те саме — прострілювати, якщо не фізично контролювати всі шляхи, якими ми постачаємо зброю, їжу, медикаменти, щоб таким чином послабити наші бригади на Курщині. Тому це боротьба за логістику, а не спроба атакувати Сумщину. Поки що таких ознак немає, бо для того, щоб атакувати, треба зібрати людей, техніку. А в росіян там немає таких сил та засобів, щоб можна було атакувати Суми. А для того, щоб вчиняти спроби перешкоджати нашій логістиці, ресурс є. Вони це роблять і  поки що їм це вдається, але панікувати не треба. Ситуація там погана, однак не критична.