Фото ілюстративне
Вебсайти та мобільні застосунки повинні бути доступними для всіх громадян, зокрема і для осіб з інвалідністю
Що передбачає собою вебдоступність, що це таке і чому для державних органів це важливо?
Дмитро Попов: Вебдоступність – це створення цифрових ресурсів: вебсайтів, мобільних застосунків таким чином, щоб вони були доступними для всіх громадян, зокрема і для осіб з інвалідністю: людей із порушеннями зору, слуху, когнітивними руховими порушеннями і так далі. Щоб ці можливі порушення, які є у людини, не впливали на те, чи може людина скористатися сайтом, застосунком чи ні.
Наскільки вебдоступність стала пріоритетною для тих державних органів, з якими співпрацює "Дія" і наскільки вдається вам пояснити, що це насправді важливо? Чи всі розуміють?
Анастасія Розикулова: Насправді дуже важлива тема вебдоступності і взагалі цифрової доступності. Це вже не тренд. Роки два тому думали, що це тренд – вебдоступність. Насправді це необхідність уже зараз впроваджувати її і на сайти, і для застосунків також. Зараз проводиться робота із органами місцевого самоврядування, щоб також всі публічні сайти, не тільки державного значення, були доступними. Незнання, що таке цифрова доступність, породжує те, що нею ніхто не займається під час створення сайтів.
Моніторинг вебдоступності 100 державних сайтів. Обрано 100, напевно, найважливіших, найпопулярніших державних сайтів. Цей моніторинг проведено за підсумками 2024 року. Це вже четвертий щорічний моніторинг, який дозволяє зрозуміти динаміку. А вона є позитивною, висхідною, покращується і збільшується кількість сайтів, які є доступними.
Дмитро Попов: Ми проводимо моніторинг із 2021 року. У нас достатньо проста методологія: 10 складових, 10 критеріїв, які ми перевіряємо і відстежуємо по кожній складовій, які складові краще досягаються, які менше. І відстежуємо динаміку. Динаміка у нас постійно зростаюча. Всі чотири роки ми бачимо певний приріст. У цьому році у нас сайтів, які мають високий рівень, збільшилось на 3%. Але, оскільки їх не так багато, то це достатньо значний приріст – три відсоткових пункти. Тобто ми мали 4%, тепер ми маємо 7% сайтів із високим рівнем доступності. Також сайтів із середнім рівнем стало більше: з 51 до 55. А з низьким рівнем стало менше. Ми бачимо пересування сайтів потроху вгору, хоча це не дуже значний, але поступовий, головне, що це рух вгору, позитивне зрушення.
24 сайти зі 100 проаналізованих, тобто чверть, мають або високий, або достатній рівень доступності. 55% мають середній рівень доступності. І низький рівень доступності станом на зараз мають 21 сайт, тобто 20% лишень.
Так, все правильно.
Доступність насправді не складно робити
А яка доступність покращилася на самій "Дії" з грудня?
Анастасія Розикулова: Насправді плюс шість балів від попереднього аналізу 2023 року має портал "Дія". Ми дуже сильно в нього увірвалися і почали робити доступним. Це саме публічна частина сайту. Тобто кабінет громадянина ще в роботі, де є всі послуги. Він буде доступним протягом цього року. Ми хочемо його зробити доступним для всіх громадян. А от саме портал "Дія" – публічна частина, де можна отримати всю базову інформацію про "Дію", про сайт, про послуги, які у нас є, описи до них – це вже все доступно: додані альтернативні тексти, змінено контрастність, де вона не відповідала нормам. Також всі елементи, які мали виправити розробники програмно, вони також це виправили. Ми поверталися до них, робили доопрацювання, але у висновку від розробників ми почули гарний фідбек, що насправді не складно робити доступність. Якщо зробити це вперше, то можливо будуть якісь питання до розробників і до спеціалістів. А насправді виправляти це не так уже й складно. Тому, станом на сьогодні, публічна частина порталу – 10 балів із 10, що нас дуже тішить.
Пане Дмитре, ви, як людина з інвалідністю по зору, що ви можете сказати про портал "Дія"? Чим ви там можете скористатися?
Дмитро Попов: Насправді деякі послуги є доступними, деякі ні, тому що є певні компоненти, в яких є порушення. Але вже активно працюють над цим. Я сподіваюся, що все буде доступним. Якщо порівнювати з деякими іншими сервісами, то "Дія" – це єдиний вихід щось там зробити: подати податкову декларацію чи ФОП зареєструвати.
Раніше послуги неможливо було обрати на головній сторінці, там, де відображається карусель послуг. Раніше користувачі screen reader не могли обрати із популярних послуг. Зараз це виправили, тепер легко можна обрати популярні послуги. Screen reader – програми зчитування з екрану, якими користуються незрячі люди. Вони озвучують все, на чому людина фокусується, синтезатором мовлення. Він зчитує назви кнопок, елементів, і завдяки цьому незрячі люди можуть користуватися і айфоном, і комп'ютером, і будь-яким іншим пристроєм.
Але для цього має бути відповідне програмне забезпечення, щоб ця програма могла зчитувати?
Cайт чи застосунок повинен бути сумісним з цим screen reader.
Меню з послугами теж незручно розгорталося. Тепер воно розгортається за допомогою клавіатури. Раніше це можна було з мишкою зробити, тепер можна з клавіатури відкрити розділ з послугами і обрати послугу. Доступність складається із таких дрібних бар'єрів, коли людина може до певного кроку дійти, а потім в неї бар'єр. Потім бар'єр цей виправили і все – послуга доступна.
Анастасія Розикулова: Щоб було зручно знайти якусь потрібну послугу – виправляється навігація, наприклад. Раніше вона була не логічною, розробники зробили її передбачуваною, логічною, щоб всі могли наперед, на крок бути попереду, розуміти, що буде, якщо він натисне кнопку на екрані.
10 критеріїв було, коли ви досліджували сайти. Вочевидь, що ці критерії повинні охоплювати доступність для різних категорій громадян, які мають труднощі із зором, зі слухом. Розкажіть детальніше про критерії.
Дмитро Попов: Про основні розкажу. Одні і ті самі критерії часто впливають на різні категорії користувачів. Наприклад, у нас є такі критерії, як текстові мітки для посилань, для кнопок. Якщо кнопка графічна чи посилання у вигляді банера, іконки, то воно повинно мати приховану назву, щоб людина могла, коли користується screen reader, почути, що це, наприклад, кнопка реєстрації. А коли людина, наприклад, керує голосом, в неї рухові порушення і вона не може користуватися мишкою клавіатурою, вона голосом керує, каже "реєстрація" і кнопка натискається. Ці мітки впливають одночасно і на людей з руховими порушеннями, і на людей із порушенням зору. Або, наприклад, доступність клавіатури. Це важливо і для незрячих людей, тому що незрячі люди не користуються мишкою. І люди, в яких порушення моторики, інші рухові порушення теж можуть використовувати клавіатуру або інші пристрої для керування.
Контрастність – дуже важливий критерій. Коли ми говоримо про контрастність, в першу чергу ми згадуємо людей із порушеннями зору, з дальтонізмом, але не лише для них це важливо. Якщо людина просто переглядає текст під яскравим сонцем, для неї теж може бути незручно читати текст із низькою контрастністю. Тому критерії переважно універсальні. Вони впливають одразу на багато категорій.
Ви сказали, що доступність має бути і для громадян із порушеннями когнітивними. А як можна допомогти користуватися державними сайтами людям із такими порушеннями? Що можна зробити?
Анастасія Розикулова: Із когнітивними порушеннями, порушеннями моторики в нас є критерій, що відсутній індикатор фокусу клавіатури на сторінці. Це коли ми рухаємося по сайту і бачимо, на якому елементі ми зупинилися. Це дуже допомагає моториці і навігації по сайту. Коли ми читаємо якісь тексти статті, то літери всі чорні і посилання – лінк – виділений зазвичай синім кольором або підкреслений. Нам зручніше таким чином переміщатися і сприймати текст. Тому всі такі елементи дрібні нібито дуже прості – ми на них не звертаємо увагу, а для людей із когнітивними порушеннями, із порушеннями моторики також це буде корисно. І легкі тексти. Написання легких текстів, простих, зрозумілих. Варто пояснювати абревіатури, що також є проблемою. Краще все писати зрозумілою мовою.
Це добре, що є позитивна тенденція. Але немає такої аж вибухової позитивної тенденції до покращення. За рік показник зріс на 2%. З чим це пов'язано? Чому все-таки державні сайти не можуть взяти і всі за один рік перейти на високий рівень? Це впирається у фінанси, впирається в організаційні можливості чи в небажання прогресувати?
Дмитро Попов: Якщо робити одразу сайт доступним, то це майже не коштує додаткових коштів. Це як будувати будинок одразу із дотриманням пожежної безпеки. Це ж не коштує додаткових витрат?! Вам треба десь ширшим зробити прохід пожежний. А якщо ви не зробили цього і вам скажуть, коли у вас готовий будинок, що треба створити окремо пожежні сходи, то це буде складно і дорого. Так само і з сайтом. Якщо ми робимо одразу все доступним, тоді це майже нічого не коштує додатково.
Щодо сайтів. Насправді державна система завжди консервативна і дуже повільна, в державі не відбувається все швидко з точки зору законодавства.
Якщо говорити про технічний бік, то багато сайтів, які ми зараз знаємо, розроблялися 7-10 років тому. Не кожен рік сайти оновлюються. І, відповідно, вони розроблялися, коли ще про доступність не говорили, не знали, не було постанови, не було законодавства і зараз їх оновлювати достатньо дорого. Тому так все відбувається повільно.
Анастасія Розикулова: Наша одна із цілей – на етапі концепції, коли ми тільки почали в "Дії" розробляти якусь нову послугу, новий портал, новий проєкт, закладати вимоги доступності на етапі технічних вимог, щоб далі вже розробники на них орієнтувалися. Ми залюбки надаємо всю нашу документацію, чеклисти, на які можна орієнтуватися і таким чином продукт вже від початку буде доступним.
Є сформований за підсумками моніторингу перелік сайтів, які показали найгірші показники. Що з ними відбувається?
Дмитро Попов: За результатом моніторингу відбувається розсилка всім органам про їхній стан і дехто відповідає і бажає отримати додаткову інформацію і консультацію. Ми допомагаємо і тоді сайти покращуються. Органи влади деякі просто ігнорують і роками в них нічого не відбувається. Тому тут, на жаль, така ситуація. Поки немає законодавства, в якому були б якісь штрафні санкції, а є тільки постанова, в якій сказано, що сайти мають бути доступними.
В ЄС все має змінитися із червня.
Дмитро Попов: В ЄС вже з 2018 року є дуже суворі вимоги до державних сайтів, а з червня починають діяти більш суворі правила, які стосуються не тільки державних компаній, а і приватного бізнесу, банків, електронної комерції. І я сподіваюся, що в Україні теж таке законодавство буде ухвалено, тому що ми все ж таки рухаємося в ЄС.
