Фото надане артистом
Тарас невмирущий, Тарас вічно з нами. Тарас – не тільки ікона, на яку моляться, Тарас – наш друг!
Тарас Шевченко народився в 1814 році і прожив всього 47 років. Він безперечно є мультигенієм, символом і великим сином українського народу. А сьогодні в нашій студії ще один видатний українець EL Кравчук – з піснею на вірші Тараса. І це не просто виконання тексту легендарного поета на власну музику – а омаж. Що це значить?
Вітаю слухачів Радіо Промінь! Дякую, що ви підтримали такий особливий для мене проєкт. Для мене було зрозуміло, що тексти "Кобзаря" повинні звучати на цифрових майданчиках. І коли поет-пісняр Борис Гриньов запропонував мені ідею зробити омаж, я одразу погодився. Цього ще не робив ніхто.
Омаж – це така переробка (чи переспів у даному випадку), коли ти береш за основу якийсь відомий вірш і додаєш трохи сучасного, що відображає сьогодення. Наприклад, "Садок вишневий коло хати, а дрони як хрущі гудуть". Звісно, хочеться, щоб ця ситуація з дронами закінчилась, але поки ми таким чином Тарасу подарували майбутнє – яке саме зараз і виборюємо.
На жаль, досі актуальні всі його праці, вся його боротьба і мрія про вільну квітучу Україну і його нелюбов до нашого східного сусіда. Звичайно, хотілось би, щоб ця війна стала останньою, ми подолали цю перешкоду і зробили правильні висновки, які би ніколи більше не привели до тих самих помилок.
Омажі взагалі рідкість, і з творчістю Тараса Шевченка ніхто до цього це не робив. І 9 березня саме в Музеї Шевченка в Києві ми відзначимо його день народження. Початок о 16-й вечора, вхід вільний – спеціально, щоб всі охочі мали можливість доторкнутися не тільки до його творчості, а й почути щось нове.
Ведучим вечора буде ще один легендарний українець – Костя Гнатенко…
До речі, він після навчання в Університеті починав працювати саме екскурсоводом в цьому музеї. Такий місточок між минулим і сьогоденням.
Костю Гнатенка ми знаємо як дуже класного поета-пісняра – він колись виконував власні пісні.
Звичайно. Багато пісень, які я співаю, – це його тексти. І зараз ми працюємо над новими піснями разом. Хочеться просто акцентувати, що творчість Тараса Шевченка сьогодні – це не тільки про мене. Це не тільки про слухачів Променя – це про всіх українців. Якщо ми будемо відчувати Шевченка, нам буде простіше орієнтуватись в житті. Тому що Тарас обрав дуже непростий шлях, в якому компроміс був відсутній. Цей шлях був складний, але яке щасливе і змістовне життя! Кажуть, що пам'ять вище за людину. Коли людина вмирає, вже не важливо, якою вона була за життя – важливо, що вона залишила після себе. Я вважаю, що кроки, які зробив Тарас в своєму житті, принесли сьогодні в Україні надію – і несуть далі.
В цьому альбомі є пісня, яку написав Ілля Климов (він виступив в ролі композитора, а допомагав йому Борис Гриньов). 9 березня я буду виконувати її з хором Ансамблю Збройних Сил України. Хлопці прийдуть спеціально виконати цю пісню разом зі мною – і це буде цікавий фінал, я впевнений.
Також хочу додати, що буде відбуватися виставка в Музеї Шевченка "Наш Шевченко". І коли дивишся на афішу цього заходу і згадуєш про виставу "ШЕВЧЕНКО 2.0" Харківського театру – просто дивуєшся, наскільки це новий непересічний погляд! Це освіжає і оновлює сприйняття персони Тараса Шевченка і його творчості. А в нашій інформаційній боротьбі треба перемагати наративи про те, що в нас, мовляв, немає видатних поетів, письменників, науковців тощо.
Звичайно! Культура завжди була тим самим фундаментом, на якому не тільки будується майбутнє нації, а й будується майбутнє просто людей. Тому що зараз світ трішечки десь загубився. Інколи про те, що ми вважали гарним, нам говорять, що це погане. А те, що ми завжди вважали поганим, – інколи ми чуємо, що це гарне! Ми іноді розгублюємося в своєму виборі. І якшо ми будемо орієнтуватись на Шевченка, це дасть нам можливість думати і змістовно жити.
Згадується цитата Романа Шухевича про те, що ми діємо не з ненависті, а з любові. Любові до своєї рідної землі, до своєї мови. І це класний орієнтир, який стає базою – з якої потім проростають інші росточки. Ти починаєш розуміти хто ти, де ти і куди йдеш; що правильно, а що ні.
Я це відчув, коли ми працювали над альбомом. Тому що композитори, з якими я працював, – дуже сучасні й модні. Наприклад, саундпродюсер Микита Богданов працював у Берліні, у величезній студії, де робився мастеринг цього альбому. І було дуже цікаво спостерігати, як сучасна молодь "присаджується" на все це, як реагує. Коли ми записували, наприклад, нашу першу пісню "Садок вишневий", ми мали настрій показати "український рай", відобразити українську ідентичність в пісні; хотіли зробити її сучасною і гармонійною. Бо коли ти читаєш вірш Тараса, то думаєш одне: "Що мені зробити, щоб це не спаскудити?" (сміється). Відповідальність була велика. І цю відповідальність ми несли всією командою.
І зараз я хочу скористатися можливістю і всю країну привітати з днем народження Тараса Шевченка! Тарас невмирущий, Тарас вічно з нами. Тарас – не тільки ікона, на яку моляться, Тарас – наш друг.
Так, це частинка нашої ідентичності й нашої душі. Отже, 9 березня, Національний музей імені Тараса Шевченка у Києві, початок о 16-й годині. Це біля Червоного корпусу Університету Шевченка (власне, там все має стосунок до Шевченка, в тому числі знаменитий монумент).
До речі, мій імідж буде трохи нагадувати той самий пам’ятник, який стоїть у парку Шевченка. Можна сказати, він оживе (сміється). Стане справжнім, – таким, якою хочеться бачити сьогодні творчість Тараса Шевченка.
