Фото: pixabay.com
Бібліотерапія – це психологічна методологія, яка визнана в світі вже більше ста років, і якою користуються якраз під час таких складних ситуацій, як війна
Доброго ранку, пані Люсьєно! Чому, на вашу думку, постала необхідність у проведенні такого дослідження?
Доброго ранку! Наш благодійний фонд займається допомогою бібліотекам вже майже 10 років. Ми постійно відслідковуємо проблеми, з якими стикаються бібліотеки. І роль бібліотек під час війни зросла для громад, для вимушено переміщених українців, для ветеранів, які повертаються в свої громади. І знову ж таки – з цього дослідження ми бачимо, що читання набуває популярності. Чому? Тому що людям дуже важливо відволікатися від тих реалій, які нас оточують, від тих новин, – і вони йдуть за книгами, в тому числі в бібліотеки.
І тут ми з цього дослідження бачимо, що здебільшого люди читають художню літературу. Чому так?
Тому що це, знову ж таки, можливість відволіктися від проблем і зануритися в якийсь інший світ. І тут дуже важлива ця бібліо-терапевтична роль книг і читання, яку ми тут досліджували, і яку ми розробляємо як Фонд. Ми запустили програму "Книга за рецептом", де ми дослідили психологічні теми, з якими стикаються українці. Зараз це 30 тем, дуже різних. Тобто це і стосунки в родині і з дітьми, різні психологічні стани, депресії і так далі, і ми підібрали на ці теми книги. Експерти, з якими ми працювали, – це літературознавці, психологи, бібліотекарі. Ми підібрали під кожну тему перелік книг, які українці можуть знайти або в книгарнях, або в бібліотеках. Загалом тема бібліотерапії – це психологічна методологія, яка визнана в світі вже більше ста років, і нею користуються якраз під час таких складних ситуацій, як війна.
Тому наші бібліотеки зараз застосовують і використовують цю силу читання для того, щоб допомагати українцям у складні часи
У вашому дослідженні зазначено, що допомоги з книгами потребують 56 українських бібліотек, – але здається, що серед загальної кількості працюючих бібліотек в Україні це дуже невелика кількість?
Насправді, ситуація трошки складніше да ширше, – оскільки наше дослідження не охоплювало певну репрезентативну вибірку. Це такий зріз швидше наших партнерів. Але в Україні насправді близько 12 000 публічних бібліотек, і проблема дефіциту сучасної літератури і книг є в усіх бібліотеках. Не тільки в тих, які відповіли нам на це питання. Тобто це актуально для більшості бібліотек.
І це проблема системна, яка триває вже більше 30 років нашої незалежності, коли наша держава не вбачала важливим розвивати культуру і бібліотеки. Завжди ця стаття була десь в кінці бюджету, і бібліотеки дуже, дуже бідно поповнювалися новими книгами. Проблема накопичувалась всі ці роки, а особливо велику роль зіграло те, що з 2022 року бібліотеки почали позбавлятись російських книг. Відповідно, бібліотечний фонд ще більше скоротився.
Справа поповнення бібліотечного фонду покладається здебільшого на плечі місцевого самоврядування, тому що зараз бібліотеки фактично знаходяться на утриманні громад. І це в першу чергу задача органів самоврядування – опікуватись бібліотеками і станом книжкового фонду. Звичайно, є певні програми на рівні держави. Але це все ж таки не задача держави на національному рівні – забезпечити книжками всі бібліотеки. Це більше задача на місцях – враховувати потреби бібліотек в певній літературі. Тому що, скажімо, є бібліотеки в громадах з людьми більш похилого віку, – відповідно, потрібна література для цього віку. В громадах з дітьми – більша потреба в дитячій літературі.
Знаємо, що бібліотеки в спеціальних закладах – дитячих будинках, школах-інтернатах тощо – особливо страждають від дефіциту книжок. Десь в звітах офіційних все проходить красиво, а на місці дивишся – цікавої для дітей літератури немає. А це дуже важливо, щоб діти росли не на Пушкіні, а на українській літературі.
Це питання надзвичайно важливе. Ситуація в шкільних бібліотеках це гірша. Тому що там художньої літератури поза шкільною програмою взагалі дуже мало. Це окреме питання, яке потрібно порушувати. Цим опікується Міністерство освіти. Якщо говорити про публічні бібліотеки в громадах – це Міністерство культури, а шкільні бібліотеки – це Міністерство освіти. І школи, які не мають коштів на те, щоб поповнювати свої фонди, переважно покладаються на благодійників – такі фонди і громадські організації, як наша.
Долучайтесь до зборів Бібліотечної країни, ініціативи Книга на Схід від Донбас SOS або своїх локальних ініціатив!
