Ілюстративне фото-тг-канал КМДА
Біля доріг слід формувати пожежостійкі узлісся з берез, дубів, які гірше горять, ніж сосна
Від початку цього року в Україні виникло понад 3 тисячі пожеж, пов’язаних зі спалюванням сухої рослинності. Як бачать цю проблему природоохоронці?
Проблема пожеж у природних екосистемах з’явилася не в цьому році. Багато хто пам’ятає, що 2020 року навесні у нас уже були такі великі пожежі, коли в зоні відчуження згоріли десятки тисяч гектарів лісу. Тому питання боротьби з такими пожежами є дуже комплексним. Його не можна охопити одним реченням. Потрібно розділити цю проблему на багато різних факторів.
►По-перше, має бути мінімізована кількість джерел загоряння. Якщо немає джерела загоряння, то пожежа не виникає. Тому тут є законодавчі обмеження на спалення трави, доступу до лісів із розведенням багаття тощо. Цей аспект законодавчо врегульований, проте є проблема з правозастосуванням. Усі знають, що за спалення трави передбачені великі штрафи, проте всі її все одно палять, тому що до судових вироків такі справи доходять дуже рідко.
►Другий важливий аспект – це пожежостійкі ландшафти. Молодий хвойний ліс дуже пожежонебезпечний. Вогонь із трави швидко переходить на невеликі сосни, потім він може перейти вже на великі дерева. Низова пожежа не така небезпечна, як верхова. Або торф’яники. Вони також пожежонебезпечні. Коли починається пожежа на торфовищі, її загасити дуже складно. Вона може горіти місяцями навіть під приливною зливою. Якщо на місці торфовищ будуть болота і вода, то зрозуміло, що не буде горіти. Є дуже багато самостійних лісів, які слід передати під охорону. Якщо за самостійним лісом ніхто не стежить, то це теж велика пожежна загроза. На ділянках між городами і лісом потрібно робити спеціальні протипожежні заходи, наприклад мінералізовані смуги, щоб вогонь не перекинувся. Десь це робиться, а десь ні, особливо коли ліс нічий. Великі лісові пожежі часто починалися з викинутого недопалку. Тому біля доріг слід формувати пожежостійкі узлісся з берез, дубів, які гірше горять, ніж сосна.
►Третій аспект – це момент виявлення. Успіх гасіння пожежі залежить від того, наскільки швидко її виявлять і ліквідують. І тут якраз проблема. Є камери, які стежать за своїми масивами, але велика частина територій залишаються без нагляду. "Укргідрометцентр" рахує комплексний показник пожежної небезпеки. Вони рахують температуру, вологість, силу та напрямок вітру і вираховують певний показник. Коли він максимальний, потрібно максимальну кількість людей направляти на патрулювання. Це ігнорується, тому що є потреба проводити рубки тощо. Хоча працівники лісництв максимально стараються реагувати на такі загрози.
►Ще один аспект – міжвідомча взаємодія. У нас є комунальні лісгоспи, є ДП "Ліси України", є пожежна техніка в містах.
Важлива залученість великої кількості людей і вчасне реагування
Яка ситуація з пожежами на прифронтових територіях?
Гасіння у прифронтових регіонах особливо ускладнене такими чинниками:
►Замінуванням.
►Відсутністю пожежної техніки, яку під час окупації забрали росіяни. Десь її змогли відновити, десь ні. Тому там набагато гірша спроможність боротьби з такими пожежами. Тому саме для таких територій важлива залученість великої кількості людей і вчасне реагування. В умовах війни ніхто не буде перероблювати бронетехніку під пожежні танки.
Для природи пожежі однозначно шкідливі
Які наслідки для природи має вигорання величезних територій?
З точки зору природи тут усе очевидно. Пожежі в лісі – це втрата лісового біорізноманіття. Пожежі на полях та болотах – це втрата домівок для деяких рідкісних видів флори і фауни. В деяких екосистемах пожежі були раніше ще до втручання людини. Наприклад, влучання блискавки. Для таких екосистем низова пожежа не є критичною. Низові пали з умов великої кількості вологи і снігу дозволяли прибрати зайвий горючий матеріал, створити сприятливі умови для певних видів флори і фауни. Проте це великий виняток. А взагалі для природи пожежі однозначно шкідливі. Щодо впливу на життя і здоров’я людини, то тут слова зайві.
Петро Тєстов. Фото з відкритих джерел
Протипожежні модулі допоможуть вирішити ситуацію у важкодоступних регіонах
Як можна мінімізувати поширення пожеж? Як запобігти вогню на відкритій місцевості, у природоохоронних зонах?
Це питання оперативної реакції і достатньої кількості техніки. На жаль, техніки бракує. Недостатньо купити ДСНС кілька пожежних машин. Велика пожежна машина не зможе проїхати по вузькій лісовій чи польовій дорозі. Для цього є спеціальні пікапи, де стоїть діжка з водою, так звані протипожежні модулі. Тому збільшення кількості саме такої техніки допомогло би вирішити ситуацію у важкодоступних регіонах.
Відрегулювати гідрологічний режим, щоб пожежа не поширювалася
Що таке пожежостійкі ландшафти і чи є вони в Україні? Хто їх має створювати?
Проблема в тому, що їх небагато. Вони потрібні на ділянках між населеними пунктами і лісами чи полями. Ці ділянки мають бути пожежостійкі. Тобто, щоб за селом не починався одразу степ, а була територія, яка не буде горіти, наприклад болото. Для цього потрібно відрегулювати гідрологічний режим, щоб пожежа не могла поширитися далі території, де вона виникла. Також важливо прибирати мертву деревину з таких ділянок. Якщо з поля пожежа все таки зайде у ліс, вона не зможе там швидко поширюватися.
"По всій Україні зараз ситуація катастрофічна, навіть у глибокому тилу"
Де були найбільші пожежі і які збитків вони завдали?
В офіційній статистиці у нас люблять прибріхувати в бік зменшення збитків. Навіть по тих пожежах, які сталися 2020 року, не було проведено аналіз причин виникнення. Тому офіційні цифри не відображають реальної картини. По всій Україні зараз ситуація катастрофічна, навіть у глибокому тилу.
