Фото з відкритих джерел
"Люди витрачають на те, що треба сьогодні"
Про споживчий кошик.
Споживчий кошик – це перелік основних товарів, які люди споживають: продукти харчування, м'ясо, масло, олія, крупи, хліб, одяг повсякденний мінімальний. Все це об'єднується і називається споживчий кошик. Потім у режимі реального часу щомісячно збирають статистику і відслідковують, як змінюється вартість на ці товари. Є спеціальна загальноприйнята міжнародна формула, по якій і відслідковують потім, наскільки зріс цей індекс чи знизився. На практиці ці індекси конкретно використовуються і напряму впливають на нас на побутовому рівні. Виходячи з індексу споживчих цін Нацбанк розраховує облікову ставку. Облікова ставка – це вартість грошей, по яких Національний банк дає комерційним банкам, а комерційні банки потім кредитують. Тобто облікова ставка Національного банку була 13,5%. Росте інфляція, ростуть ціни, треба трошки ці процеси пригальмувати. Зростає вартість грошей. І кредит, який ви візьмете, уже буде трошки дорожчим. Для чого це робиться? Щоб ви цей кредит не брали, не купували і не розганяли інфляцію. Це важливо при розрахунку бюджету, який впливає на розмір заробітних плат, особливо в державному секторі, на скільки підвищувати пенсії, індексувати їх в залежності від індексу і розрахунку інфляції, на субсидії, які отримують найбільш незахищені верстви населення. І для приватного сектора. Він орієнтується по цьому індексу, по вартості тих чи інших груп товарів, щоб виробити свою стратегію. З початком війни у нас і так 40% і трошки навіть більше займали продукти харчування, менше почали витрачати гроші на купівлю побутової техніки, автомобілів, предметів розкоші. Споживання продуктів харчування, безалкогольних напоїв зросло на 43%. Алкоголь з 8% на 9,8%. А одяг та взуття навпаки. Якщо навіть у 2021 році було 5%, у 2023 – 5,3%, то у 2024 – 3,9%. Це закономірно. Під час війни, під час криз завжди людина реагує психологічно і емоційно. Навіть те, що хотіли купувати, наприклад, ще одні штани, ще один костюм чи ще одну блузку, людина відкладає може навіть на підсвідомому рівні. І все-таки більше зосереджена на речах першої необхідності. Тому і не міняється обсяг продуктів харчування – витрати. Не міняється та ж сама охорона здоров'я – десь лишилася на тому самому рівні і навіть трошки зросла. Тому що на що витрачається? Витрачається на продукти і речі першої необхідності: продукти харчування, ліки і те, що треба для нашого забезпечення. Найбільше упало на предмети домашнього вжитку, одяг та взуття – те, без чого можна обійтися. Люди відкладають на потім, більше витрачають якраз на те, що треба сьогодні. Решта всі позиції навіть в 2021 році не сильно змінилися. Відпочинок і культура була 3,5%. Освіта до 1,5% так і залишилася. Ресторани і кафе – 2,7%.
В світі витрати залежать не тільки від цін, а й від можливості
Чи можна порівняти наші витрати із витратами середньостатистичного європейця?
Щодо інших країн, то є магазини бізнес-класу, лакшері і економ-класу. Виводиться якась середня ціна. У американців утримання і продукти харчування теж посідають велику частину. Але залежить тут не тільки від цін, а й від можливості. Доступність до кредитів, доступність до дешевих грошей дає можливість на побутовому рівні вирішувати покупки дорогі, допомагає іпотека. У нас вона не розвинута. У бідніших країнах буде так, як у нас, у деяких навіть ще більше. У економічно сильніших країнах можливість за рахунок дешевих кредитів купити вже сьогодні і зараз – а не відкладати – нормальне житло, нормальні автомобілі. У бідніших країнах це буде складніше і буде відкладатися на потім. Ми на рівні середньоєвропейської країни. Не все так погано і не все так печально.
Другим за напрямом витрат є комунальні платежі. Вони становлять 9,8%. Давайте порівняємо це з витратами у країнах Європи.
Теж все залежить від країн, про які ми говоримо. В скандинавських країнах це буде менше. В Західній Європі буде більше. Тому що там все-таки більш жорсткі ринкові умови для відшкодування платежів.
Майже стільки, скільки на комунальні платежі, українці витрачають на транспорт. Чи однакові транспортні витрати у автовласників та українців, які користуються громадським транспортом?
Громадський транспорт в різних країнах по-різному, в деяких досить розвинутий. В тих же Сполучених Штатах громадський транспорт не на першому місці, як у нас, хоча у них є теж і електроавтобуси, і заборона в'їзду в центр міста з екологічною метою. Сполучені Штати традиційно країна автомобілістів. Чим заможніша країна, тим менш розвинутий громадський транспорт, тим більше їздять на приватних автомобілях. В країнах Скандинавії більш розвинутий громадський транспорт. Культивується культура розумного споживання, це називається циркулярна економіка. Громадський транспорт там розвинутий набагато сильніше і набагато цікавіше. В Швейцарії менше автомобілів і розвинутий гарно громадський транспорт. В Австрії при непоганому розвинутому громадському транспорті традиційно їздять багато на своїх машинах. Так само і в Німеччині.
Якщо говорити про Україну, про власників авто і про тих, хто користується громадським транспортом: чи однаково ці дві категорії людей витрачають зі свого бюджету на пересування?
Залежить від того, на якому авто катаєтеся і куди їздите. Справа індивідуальна.
