Окупована Росією ЗАЕС. Ілюстративне фото: Енергоатом
Україна вже користується американським досвідом в управлінні АЕС
Про які атомні станції йшлося в розмові між американським президентом і українським? Чи справді американське управління українськими атомними електростанціями є надійним захистом від Російської Федерації?
Якщо йдеться про використання американського досвіду для управління атомних електростанцій, то ми вже користуємося цим досвідом. Майже на всіх українських станціях працює обладнання компанії "Вестінгауз" (японо-американська електротехнічна і ядерноенергетична компанія – ред.). У "Енергоатома" є низка угод з американськими компаніями, в рамках яких наші спеціалісти обмінюються досвідом з управління забезпечення безпеки і з перспективних напрямів розвитку атомної промисловості і атомної генерації. Тому тут співпраця достатньо тісна і взаємовигідна. Щодо Запорізької АЕС, то тут питання в механізмах забезпечення фізичної безпеки цієї станції. Якщо в рамках перемовин за посередництва Сполучених Штатів вдасться якимось чином розробити ці механізми гарантування безпеки як персоналу, так і роботи цієї станції із залученням американських спеціалістів чи з використанням якихось інших інструментів, то це варто вітати. Але за станом на сьогодні я не зовсім розумію, в який спосіб можна залучити американських спеціалістів чи управлінців до вирішення проблеми Запорізької атомної електростанції... Як на мене, російська сторона зовсім не зацікавлена в появі в українській енергосистемі ще 6 ГВт потужності.
Адже впродовж останніх років військово-політичне керівництво РФ поставило перед собою ціль знищити енергетичну інфраструктуру України і позбавити можливості розвитку української промисловості, зокрема і військово-промислового комплексу. Я не бачу якоїсь зміни цієї позиції з огляду на заяви Кремля.
Яким чином інтерес американців в управлінні нашими атомними електростанціями може бути, крім постачання ядерного палива?
Важко сказати, тому що ми базуємося в своїх оцінках лише на декількох фразах, які були перекладені з виступу президента Сполучених Штатів. Велика кількість таких заяв в подальшому жодним чином не мають ніякого впливу на подальшу політику Сполучених Штатів. Скоріше за все це таке собі намацування ґрунту, щоб якимось чином зрушити з мертвої точки перемовини щодо припинення вогню, тому що на щось більше, схоже, вже навіть американська адміністрація не сподівається. Тому давайте зачекаємо, поки все це буде оформлено хоч в якісь конкретні пропозиції або з боку Сполучених Штатів, або з боку України. І не будемо звертати увагу на можливі неточності перекладу. Тому що, наскільки мені відомо, взагалі не йдеться про змінення власності України щодо всіх АЕС, зокрема і Запорізької. Йдеться про управління в однині щодо однієї станції, про що сказав президент України.
Якщо ж інформація з офіційних джерел відсутня тривалий час, якщо ніхто не роз'яснює, про що йдеться або не поширює відповідні наративи, то, зрозуміло, що кожен з нас починає шукати інформацію в соціальних мережах чи просто в інтернеті. І тут же знаходить дбайливо розміщену російською пропагандою тезу про те, що Україна віддає свої атомні електростанції за борги перед Сполученими Штатами. Приватизація АЕС станом на сьогодні і взагалі в навіть достатньо середньостроковій перспективі надзвичайно малоймовірна. І приклад Франції свідчить, що успішні держави залишають за собою право управляти такими великими інфраструктурними об'єктами, настільки важливими для функціонування національної економіки об'єктами, якими є атомні електростанції.
ЗАЕС для Росії – це додатковий фінансовий тягар
В 2023 році половина із 15 енергоблоків перейшла на американське паливо.
І це унеможливлює продовження чи відновлення роботи цієї станції під російською окупацією, під російським управлінням. Бо її дуже важко буде якимось чином долучити до енергетичної системи півдня Російської Федерації. І не можна зараз її буде знову переобладнати на використання ТВЕЛів (тепловидільний елемент – ред). Це потребуватиме великих коштів і достатньо тривалого часу. І навіть якщо буде збудовано якусь одну високовольтну лінію, яка з'єднає Запорізьку АЕС із російською системою, то будь-який вихід з ладу цієї лінії однозначно буде аварійно зупиняти роботу енергоблоків на цій станції. Так, як це було після обстрілів підстанції, які знімали потужність з Рівненської, Новоукраїнської чи Хмельницької атомних електростанцій. Запорізька АЕС для Росії – це просто додатковий фінансовий тягар, тому що всі реактори станції перебувають в холодному зупинні і Росія лише витрачає кошти на збереження власного контролю над цим об'єктом, не отримуючи нічого для себе.
Реактори на Запорізькій станції перебувають в стані холодного зупину. Вони не виробляють електричну енергію, не знімається потужність цієї станції. Реакція, безумовно, іде, її не зупиниш, але паливо поступово спрацьовується. Якщо в РФ виникне думка, що потрібно якимось чином відновити роботу цієї станції, то там величезна купа буде технологічних проблем, щоб це все запустити. Такий режим найбільш безпечний з-поміж тих, які доступні. Фізична безпека об'єктів не лише ядерних, а взагалі всіх об'єктів, які перебувають на станції – обладнання – не гарантована. Час від часу зникає електрична енергія на станції через пошкодження лінії електропередачі і переходить на внутрішні джерела живлення. І це також негативно впливає на всі процеси, які відбуваються. На станції не проводяться технологічні процедури, безпекові, зокрема, не оновлюється те обладнання, яке потребує заміни. Не можна гарантувати взагалі повний цикл тих робіт, які реалізуються на будь-якій станції щоденно. І це викликає серйозну занепокоєність, набагато більшу, ніж у інспекторів МАГАТЕ, які присутні на цій станції. І які, на жаль, не мають доступу до всіх об'єктів на цій станції.
