Енергетики ліквідують наслідки російського удару по Дарницькій ТЕЦ. Київ, 4 лютого 2026 року. Фото: Getty Images/Roman PILIPEY/AFP
"Атомники поступово піднімають блоки до номінальної потужності АЕС"
7 лютого українські АЕС вкотре знизили генерацію після масованої атаки Російської Федерації. Наскільки це взагалі критично впливає на роботу атомних станцій, зважаючи на кількість таких операцій зі зниження потужності? І чи можна говорити, що ці потужності поступово вже повертаються в роботу?
Негативно впливають на роботу атомних електростанцій такі різкі зміни в генерації, коли або диспетчером обмежується генерація, або ж спрацьовує аварійний захист і блоки автоматично розвантажуються. Це, звісно, негативно впливає. Тим більше, що обладнання на одному з блоків Хмельницької АЕС станом на зараз ремонтують у зв'язку з тим, що цей агрегат вийшов з ладу якраз по тій причині, що відбувалися такі різкі коливання. Так, це незначні поломки, їх достатньо швидко атомники усунуть, але це наслідки якраз такої незбалансованої роботи енергосистеми. Негативно все це впливає, але попри це атомники зараз поступово підіймають блоки до номінальної потужності АЕС. Ще є резерв під підняття. Зараз вони в комунікації з аварійними бригадами і з диспетчером "Укренерго" і як тільки "Укренерго" зможе прийняти відповідний об'єм генерації, яку можуть генерувати АЕС, вони поступово свою потужність зможуть довести до номінальних показників. Цей процес триває, але насправді ті всі події, що зараз відбуваються дуже негативно впливають на роботу атомних електростанції.
"Ми точно можемо посилити захист об'єктів атомної генерації"
Президент Володимир Зеленський за підсумками чергової селекторної наради говорив про те, що інфраструктура нашої атомної генерації залишається мішенню для країни-агресорки. І додав, що для таких об'єктів потрібно більше захисту і комунікації з партнерами, щоб світ не мовчав про цю загрозу. Про що саме йдеться в контексті захисту? Що ми можемо отримати чи бодай на що розраховувати?
Насправді, ми точно можемо посилити захист і самих об'єктів атомної генерації. "Енергоатом" своєю чергою будує захисні споруди. Цей процес ще не завершився, тому важливо, щоб "Енергоатом" зараз максимально прискорив цей процес на всіх трьох АЕС. І не лише збудував захисні споруди, а й максимально швидко уклав контракти з підрядними організаціями або власними силами це зробив і переніс критично важливе обладнання під цей захист. Тому що цей захист – це як окремі залізобетонні споруди, саркофаги. Його важливо не лише збудувати, а й законтрактувати обладнання, якщо в цьому є необхідність, або наявне на станції обладнання перенести в ці захисні споруди. Це крок №1, який має зробити "Енергоатом".
"Ми захистили біля 100 потужних трансформаторів"
Крок №2 – що має зробити "Укренерго"? "Укренерго" має ключові підстанції, які відповідають за передачу електроенергії з АЕС до споживачів центральної частини України та східних регіонів. І тут дуже значний об'єм робіт має виконати якраз "Укренерго". Вони мають виступити замовником і додатково закупити роботи у вигляді будівництва споруд на своїх підстанціях. Тому що протягом 23-26 років "Укренерго" закуповувала роботи і будувала захисні споруди другого рівня захисту для трансформаторів великої потужності на своїх підстанціях. Ми захистили десь біля 100 таких потужних трансформаторів. Це вже великий плюс і це дало нам можливість вберегти цілісність енергосистеми країни протягом всього цього сезону. Але цього замало для того, щоб забезпечити надійну роботу цих підстанцій, тому що ми бачили, які виклики сталися 31 січня. Тому завдання №2 – "Укренерго" сьогодні має говорити з усіх рупорів, через уряд, через президента, через парламент, що нам потрібен значний фінансовий ресурс, додатковий ресурс у вигляді обладнання і нам потрібно терміново укладати угоди з компаніями, які максимально швидко збудують додатковий захист і для потужних трансформаторів. Тому що в нас їх біля 500, а захищено тільки 1/5. Нам обов'язково потрібно захистити релейну складову, вимикачі. Це все на об'єктах "Укренерго".
"Потрібно розмовляти з партнерами про додаткові системи ППО і ракети до них"
І третій етап. Щоб надійно працювали атомні електростанції і "Укренерго" могло передавати всю електроенергію до кінцевих споживачів, звісно, що нам потрібно працювати з партнерами і розмовляти про додаткові системи протиповітряної оборони і гарантовані ракети до них. Тому що буквально сьогодні Financial Times написала про те, що в січні був брак ракет до Patriot і ми не могли збивати іноді балістичні ракети, бо не було чим збивати. Не знаю, чи це випадковість з боку наших партнерів, чи це якась спільна випадковість, чи росіяни знали, що нам бракує цих ракет, складно мені сказати, але факт залишається фактом. Тому над цим третім напрямком потрібно працювати. Але те, що ми можемо зробити від себе – це збудувати пасивний захист, який показав свою достатню ефективність і проти ракет, і проти "Шахедів".
Сергій Нагорняк. Фото: facebook/nagornyak.s
"Для Києва зараз кожен мегават теж критично важливий"
Напередодні перший віцепрем'єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що очікується запуск додаткових 9 мегаватів (МВт) потужності в Києві. Поясніть, за рахунок чого це вдалося або вдасться зробити, і 9 МВт – це про що?
9 МВт – це було б добре для Жашкова або для Маньківки, але не для Києва. При всій повазі. Я розумію, що для Києва зараз кожен мегават теж критично важливий, тому що, якщо ми навіть заживимо 20 чи 50 будинків на Троєщині або на Дарниці, то це теж уже хороша можливість дати людям тепло. Але в рамках Києва, коли Київ взимку споживає 2 ГВт, то це дуже малесенький відсоток. Але це краще, ніж нічого. Я поки що не розумію про яку генерацію йдеться, це можуть бути або когенераційні установки, або якісь малі котельні, тому що сьогодні постійно йдуть якісь декларації від уряду, від міністра енергетики про те, що ми щось отримуємо від партнерів, щось під'єднується, щось не під'єднується. Але тут питання – не лише отримати генератор. Важливо, щоб він був підключений і працював.
"Будемо робити усе можливе, щоб до осені 2026 року відновити роботу більшості генеруючих потужностей"
Останнім часом доволі часто чую запитання, а що буде далі, в найближчі кілька місяців і якою буде наступна наша зима? Якщо ми говоримо про столицю, ту ж Троєщину, Дарницю – до чого їм готуватися?
Почну з другої частини запитання. Ми точно будемо робити усе можливе, щоб до осені 2026 року відновити роботу більшості генеруючих потужностей – і теплоелектроцентралей, і теплоелектростанцій, і гідроелектростанцій. Також будемо максимально робити все, щоб відновити повноцінну й сталу роботу підстанції "Укренерго". Тому я більше ніж певен, що до наступного опалювального сезону вистачить сил, фінансів і нашої інституційної спроможності відновити роботу в першу чергу теплоелектроцентралей Києва, Харкова та інших міст, які постраждали внаслідок російських атак. У мене все рівно настрій оптимістичний щодо цього. Я більш ніж певен, що всі розуміють свою відповідальність і вже ніхто не буде відкладати до літа чи осені те, що треба робити вже зараз.
"Найважчі часи позаду"
Щодо найближчих кількох місяців. Так, нам потрібно ще пройти ці кілька днів чи тижнів морозів, але я вірю в те, що станом на березень поступово ситуація буде поліпшуватися за рахунок в першу чергу додаткової генерації з сонячних електростанцій. Окрім цього роботу ведуть гідроенергетики, щоб поступово додати свою потужність, тому що їхні гідроагрегати сьогодні працюють десь на 30% від своєї номінальної потужності. Так само працівники "Укренерго" будуть відновлювати роботу своїх підстанцій, щоб міг заходити додатковий імпорт. Тому я вважаю, що найважчі часи вже позаду. Можливо, ще тиждень часу нам потрібно побути в такому достатньо складному стані. Це я говорю про електроенергетику. Про теплоенергетику, при всій повазі… Містянам, особливо Києва, які сьогодні без теплопостачання ми маємо відверто говорити, що швидко відновити туж Дарницьку ТЕЦ, на жаль, не вдасться. Ми відверто повинні говорити з людьми про те, що тут виклик достатньо серйозний. Але сподіваюсь, що до початку опалювального сезону з 26-го на 27-й рік вдасться відновити всі теплоелектроцентралі Києва і зробити все можливе, щоб збудувати якісь резервні потужності. Так, не на весь Київ, але якісь "запасні парашути" ми все рівно маємо мати для себе.
