Ілюстративне фото: facebook/Міністерство аграрної політики та продовольства України
Фактично по всій території України почалася посівна
Станом на середу березня аграрії 15 областей України активно засівали території. Де і що сіють? Скільки загалом цей процес триватиме?
Сівба поки що не в розпалі. Вона тільки розпочинається. Зараз тільки почали сіяти яру пшеницю, ярий ячмінь, горох, овес і трошки цукрових буряків. Основні посівні площі почнуть засівати трошки пізніше. І цей процес триватиме щонайменше місяць. Дуже багато залежатиме від погодних умов. Активно сівба відбувається в Миколаївській, Тернопільській. Вінницькій, Кіровоградській і Волинській області. Фактично по всій території почалася посівна. Активна зараз Західна Україна, де зараз достатньо вологи. Активний Південь, тому що там вже тепліше. Аграрії намагаються використати сприятливі погодні умови.
Всередині України споживаємо до 30% виробленого продовольства. Все інше експортуємо
Які особливості цьогорічної посівної кампанії?
Якщо порівнювати з попередніми роками, то цього року аграрії забезпечені всіма необхідними ресурсами. У них є достатня кількість добрив, засобів захисту, насіння тощо. Вони мали змогу підготуватися заздалегідь і це позитивна динаміка. Якщо не враховувати виклики війни, то зараз найскладніша ситуація із забезпеченням вологих ґрунтів. Останніми днями кількість опадів збільшується і є надія, що ситуація покращиться. Ще тиждень тому аграрії звітували, що по всій території України недостатня кількість вологи, а це має безпосередній вплив на майбутній врожай, більший навіть вплив, ніж використання добрив чи засобів захисту рослин. Якщо говорити про виклики, спричинені війною, то наразі це безумовно безпекова ситуація, особливо в регіонах поруч із веденням бойових дій. Наступний фактор – це необхідна кількість персоналу для проведення посівної. І третій – певна невизначеність у майбутньому. Ми можемо виростити продукцію, але ми маємо бути впевнені, що зможемо її реалізувати. Всередині країни ми споживаємо не більше 30% виробленого продовольства. Все інше ми експортуємо.
Навіть у таких складних умовах посівні площі не скорочуються
Як аграрії долають виклики?
Аграрії намагаються використати всі можливі варіанти. Використовується державна підтримка. Якщо говорити про складні погодні умови, то тут залучаються програми зі зрошення. Якщо говорити про мобілізацію, то наразі в аграріїв є можливість забронювати близько 50% свого персоналу для проведення господарської діяльності. Сільське господарство дуже часто це суто чоловіча робота і навіть з 50% бронюванням є значний дефіцит кадрів. Ця проблема існувала і до війни, коли молодь з села переїжджала у міста, вирішуючи не займатися сільським господарством. А мобілізація і вимушена міграція лише значно поглибила цю проблему. Тому використовуються усі можливі формати, які можуть бути. Навіть у таких складних умовах наші посівні площі не скорочуються. Змінюється трошки структура посівів.
Аграрії намагаються диверсифікувати ризики і виростити різні культури
Чи впливає близькість до лінії фронту на вибір культур, які сіють?
Так, цей фактор також впливає. Основна проблема прифронтових територій – це можливість вивезти врожай. Там менше сіють кукурудзи, тому що вона має дуже високу врожайність, великий валовий збір і відповідно потрібно більше техніки, щоб вивезти її з тих територій. Аграрії завжди дивляться передусім на те, що вони можуть реалізувати, а вже потім на те, чи вони можуть це виробити. Проте не можна сказати, що аграрії зосереджуються на якійсь одній культурі. Вони намагаються диверсифікувати ризики і виростити різні культури. Ціни доволі часто непередбачувані залежать від величезної кількості факторів, як на світовому, так і безпосередньо на українському ринку.
Світлана Литвин. Фото: agroelita.info
Україна найбільше вирощує 6 культур: 3 зернові та 3 олійні
Що найбільше сіють українські аграрії?
У цілому Україна найбільше вирощує 6 культур: 3 зернові та 3 олійні. Під посіви пшениці ми маємо 4,1 млн га. Відповідно ми будемо мати близько 25 млн тонн пшениці. Із цього обсягу близько 6,5 млн тонн піде на задоволення власних потреб. Все інше ми експортуємо. Наступна популярна культура – це кукурудза. Попередні роки ми спостерігали зменшення посівних площ, тому що її було надзвичайно складно вивезти в умовах обмежених експортних шляхів. Кукурудзу ми в основному експортуємо, внутрішнє споживання її незначне. Ячменю ми сіємо значно менше – близько 1,3-1,4 млн га. 50% ми використовуємо на внутрішньому ринку, 50% експортуємо.
З олійних культур ми найбільше вирощуємо соняшник, ріпак і сою. Цього року ми спостерігали значний дефіцит сировини для виробництва соняшникової олії, тому що минулого року були духе складні погодні умови. Була велика спека і відповідно ми отримали нижчу врожайність. Цього року ми очікуємо, що аграрії збільшать посівні площі під соняшником і це буде близько 5 млн га. Соняшник практично увесь переробляється на території України. Ми його майже не експортуємо, а переробляємо в соняшникову олію. 5% олії ми споживаємо всередині країни, а решту експортуємо. Це доволі гарний приклад для української економіки, коли ми експортуємо продукт із доданою вартістю, а не безпосередньо сировину. Відтак ми можемо більше отримати експортної виручки.
Через війну Україна недоотримує близько 25 млн тонн продукції
Міністр аграрної політики та продовольства зауважив, що через велику війну Україна втратила понад 20% сільськогосподарських земель. В який бік змістилися всі ці процеси в цьогорічній посівній кампанії?
Ми не можемо обробляти землю на окупованих територіях. Якщо до війни Україна мала 108 млн тонн зернових і олійних культур (історичний максимум 2021 рік), то зараз ми можемо виробити не більше 82 млн тонн зернових і олійних культур. Це показник 2023 року, коли погодні умови були максимально сприятливими. Близько 25 млн тонн продукції Україна недоотримала, не змогла реалізувати і отримати експортну виручку. Крім окупованих територій, частина територій заміновані і потребують додаткового обстеження і розмінування.
