Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь
Щоб достукатися до аудиторії, яка не стежить за Євробаченням, за останні два-три тижні ми дали понад 20 інтерв'ю для різних іноземних ЗМІ
Версію Bird of Pray, з якою ви виступали у Нацвідборі, всі вже чули. А яка була мета створення акустичної версії пісні?
Насправді є певний регламент, піар-акції, які ми маємо робити. В цей "пакет" входить і акустична версія пісні, і, наскільки я розумію, потім буде кавер на якусь пісню Євробачення. Але ми й самі планували зробити акустичну версію, щоб показати мелодику цієї композиції, щоб вона заграла по-новому для тих, кому її інструментальний драйв видається занадто складним. Хотілося трохи спростити її.
Акустична версія значною мірою побудована на партії фортепіано. Кого ви запросили до співпраці?
Мій брат міг би сам зробити аранжування, але у нас просто не було часу, щоб його зробити самостійно. Тому ми запросили піаніста зі Львова — Олександра Ігнатова. Він підготував і записав цю версію, відправив нам, а потім Даня записав вокал. Там, власне, окрім клавіш, більше нічого й немає.
Я знаю таку комічну історію, що коли ви записували трек, це міг би бути дебют Даниїлового собаки…
Так, вона гарчала наприкінці пісні. Насправді це було дуже атмосферно, ніби якийсь альбом Pink Floyd. Але потім ми вирішили, що для Євробачення це буде занадто.
То ви залишили цей варіант чи переписали композицію?
Ні, ця собака була на демці, яку Даня писав вокально вдома. Ми потім вокал все одно переписували на студії, тож вона, звісно, зникла.
У яких ще активностях, пов'язаних з Євробаченням, ви берете участь? Які ще вимоги ви виконуєте?
До переліку вимог входять різні активності. Наприклад, фотосесії, чи зйомки відео для тіктоку Євробачення — це поки ми перебуваємо в Україні. Я не дуже в курсі, що буде в самому Базелі, але з необов'язкових активностей, які Україна виконує вже напевно четвертий рік, це участь у вечірках, які передують основному конкурсу. На них практично всі учасники попередньо виконують свої пісні. Ці вечірки відбуваються в Амстердамі, Мадриді, Манчестері, Лондоні. Ми плануємо їх відвідати, хоча з поважних причин деякі з них ми вже пропустили. Але 5-го числа ми плануємо бути на вечірці в Амстердамі, а потім у Манчестері та Мадриді.
Чи можливо зараз, не виїжджаючи з України, достукатись до прихильників у Європі та знайти нових фанів?
Так, бо зараз до всіх учасників Євробачення прикута увага. І якщо, наприклад, ти щось публікуєш у соціальних мережах, це доходить до спільноти єврофанів. Наскільки це стосується широкого загалу та європейської аудиторії — я не знаю. Адже треба розуміти, що Євробачення перед тим, як воно транслюється по телевізору, — це локальна історія. Тобто є певне ком'юніті, яке дуже любить цей конкурс, стежить за ним, і вони, звісно, в курсі всього, що відбувається, навіть ще на етапі Національного відбору. Тобто загалом вони знайомі з усіма артистами, які брали участь ще на попередньому етапі відбору. А коли відбувається сам конкурс, а особливо фінал, бо його дивиться набагато більша кількість глядачів, вже є люди, які просто хочуть подивитися саме шоу. На цьому етапі, звісно, ти маєш доступ до набагато більшої аудиторії. І в цей момент уже важливіше використовувати якісь меседжі тощо.
Зараз ми, щоб достукатися до аудиторії, яка не стежить за Євробаченням, за останні два-три тижні дали понад 20 інтерв'ю для різних іноземних ЗМІ: для австралійців, британців, іспанців, італійців, навіть для Гібралтара. В Україну, до нас на студію, приїжджали швейцарські та фінські журналісти. На цьому етапі важливо давати інтерв'ю різним медіа й нагадувати про війну, ситуацію, яка зараз складається, про меседж пісні, а також про те, що нам потрібна підтримка. Насправді всі дуже гарно реагують і підтримують нас. Ще не було такого, що хтось ставив нам якісь провокативні запитання.
У нас є меседжі — це, в першу чергу, сама пісня, яка розповідає про українців під час війни
Чи є у вас мета донести особливий меседж до європейського глядача?
Є такий важливий нюанс, що зараз на Євробаченні з'явився кодекс з правилами. Це сталося після минулого року, коли були ситуації з іншими країнами. Тому, здається, зараз на Євробаченні немає пресконференцій, а також зі сцени не можна говорити нічого такого, як у 2022 році сказали Kalush Orchestra. Але поза конкурсом ти можеш говорити, що вважаєш за потрібне. У нас є меседжі — це, в першу чергу, сама пісня, яка розповідає про українців під час війни, це рефлексія про українців, які залишили Україну. І в нашій пісні пташка — це основний символ якихось змін та надії. Ми, як і артисти, які попередні два роки їздили на конкурс, хочемо через емоції та рефлексію нагадати про війну в Україні. Але головний меседж, який треба проговорювати, — про те, що нам необхідна підтримка, щоб про нас не забували. І ми маємо не проговорювати його через пісню, а робити це наживо — через інтерв'ю та взаємодію з іншими учасниками. Тому що пісня, в першу чергу, сприймається як просто мистецький твір, і люди, які дивляться конкурс по телевізору, не особливо вдаються в деталі того, що там у ній відбувається. Головне — це те, що ти кажеш поза своїм співом.
Як українці з інших країн можуть підтримати вас — це зрозуміло, вони можуть просто телефонувати і голосувати за вас на Євробаченні. А що можуть зробити українці, ваші слухачі і прихильники саме в Україні?
У першому півфіналі, який відбудеться 13 травня, нас можуть підтримати всі, хто мають закордонні номери тих країн, які беруть участь виключно у першому півфіналі. Тобто вам треба подивитися, чи країна, в якій ви перебуваєте, бере участь у першому півфіналі, тоді ви можете надсилати смс і голосувати. А в фіналі будь-де, де б ви не перебували, якщо у вас є закордонний номер, можете теж голосувати за Україну. А щодо тих, хто знаходиться в Україні, ви можете писати своїм родичам за кордоном, просити їх агітувати своїх друзів і родичів проголосувати за нас, тому що ми всі розуміємо, що наша діаспора щороку дуже допомагає в цьому сенсі. Це буде дуже важливо на етапі півфіналу, тож якщо у вас є можливість попросити родичів у Польщі, Португалії, Іспанії, Італії, Албанії та в усіх країнах, які беруть участь у першому півфіналі, зробіть це. Нам це допоможе, тому що у півфіналі голосують лише глядачі.
Є багато людей, які надсилають нашу пісню своїм друзям і родичам за кордон
До конкурсу ще півтора місяця. Що ваші прихильники можуть зробити зараз, аби підтримати улюблену групу?
Вони можуть ділитися нашою піснею, щоб вона вже зараз лунала за кордоном якомога більше. Також можна надсилати її своїм закордонним друзям, які ще не чули її. Звісно, поки робити це без агітації голосувати, а просто послухати, зрозуміти, чи подобається. Що стосується популяризації самої композиції, зараз це можуть зробити люди, які перебувають в Україні. Загалом вони це й роблять: діляться у себе в соцмережах. Також я знаю, що є багато людей, які надсилають нашу пісню своїм друзям і родичам за кордон. Тому наразі це максимум, що вони можуть зробити, а також, ще можна підтримувати нас на стримінгових платформах Spotify чи iTunes — це цифри, які впливають на наш рейтинг на самому Євробаченні, на ставки букмекерів.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
